465/5154/25
1-кп/465/1080/25
підготовчого судового засідання
27.08.2025 м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
з участю секретаря судових засідань: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Львові клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141370000377 від 14.05.2025 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дебальцево, Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -
У провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141370000377 від 14.05.2025 року, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб, оскільки ризики, що існували на момент обрання і продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому не відпали.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого просив змінити запобіжний захід на альтернативний, а саме на домашній арешт та зменшити розмір застави.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що встановлення небезпеки перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя, слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, вимірюватись суворістю можливого покарання.
Як встановлено судом, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за вчинення якого передбачена можливість застосування покарання у виді позбавлення волі строком від шести до десяти років, яке відносяться до тяжкого злочину.
У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів.
Крім цього, у своєму рішенні у справі "W проти Швейцарії" від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Суд наголошує, що сама по собі тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, не є єдиним критерієм, який враховується при прийнятті рішення про необхідність продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Заслуговують також на увагу доводи прокурора про те, що оцінюючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 та вчинення ним тяжкого кримінального правопорушення, є підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватись від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Тому з урахуванням цих обставин в сукупності із тяжкістю злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 слід вважати доведеною прокурором наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з огляду на вищенаведене, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто, застосування більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого ОСОБА_4 на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшилися.
За таких обставин клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177,178, 183, 197, 314, 315, 331 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Клопотання прокурора задоволити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 25 жовтня 2025 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних громадян, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
прибувати за викликом слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою, в тому числі у разі виклику за допомогою телефонного дзвінку;
не відлучатись з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чим суд про зміну свого місця проживання;
утриматися від спілкування із свідками та потерпілими у кримінальному провадженні.
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі внесення застави визначити 2- місячний термін дії покладених судом обов'язків для внесення застави.
Роз'яснити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право внести або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) застави у будь який момент з часу винесення ухвали на рахунок: IBAN: UA598201720355219002000000757, банк отримувача: ДКС України, м.Київ, ЄДРПОУ 26306742, код банку отримувача (МФО) 820172.
Внесення визначеної застави є підставою для звільнення особи з-під варти.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі Львівської Установи виконання покарання УДПтСУ у Львівській області .
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Львівської Установи виконання покарання УДПтСУ у Львівській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 , з-під варти та повідомити усно і письмово Львівську обласну прокуратуру та суддю Франківського районного суду м. Львова у даному кримінальному провадженні.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, ОСОБА_4 зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_4 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до прокурора, судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини свої неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_4 , захиснику, прокурору та направити начальнику Львівської установи виконання покарання (№19).
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1