Справа №463/7571/25
Провадження №1-кс/463/7291/25
про накладення арешту
27 серпня 2025 року місто Львів
Слідча суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024142300000017 від 04.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 199 КК України,
встановила:
старший детектив Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024142300000017 від 04.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 199 КК України, про накладення арешту.
В обґрунтування клопотання старший детектив Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_3 покликався на те, що Підрозділом детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 72024142300000017 від 04.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 199 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 налагодив схему збуту одноразових електронних сигарет заправлених нікотиновмісною сумішшю та нікотиновмісних рідин для електронних випаровувачів, на територію України з метою протиправного збагачення, залучивши до цього ОСОБА_6 який здійснює його фасування та відправлення до концевого споживача, здійснюючи дрібно гуртовий збут в групах месенджера «Telegram».
З метою реалізації заздалегідь розробленого плану по збуту підакцизних товарів, а саме електронних сигарет, а також рідин, що використовуються в електронних сигаретах група осіб очолювана ОСОБА_5 , використовую мережу логічтичних компаній поштового звязку ТОВ «Нова пошта».
В свою чергу з метою реклами продукції та пошуку потенційних покупців ОСОБА_5 адмініструє групу в месенджері «Телеграм» під назвою: «Львівський ельф», через яку реалізовуються електронні сигарети, а також рідин, що використовуються в електронних сигаретах по території України, в тому числі Львівській області.
Як встановлено, що контрафактний підакцизний товар зберігається за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , та місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 .
Крім цього, з метою транспортування підакцизних товарів до віділеннь ТОВ «Нова пошта» ОСОБА_5 використовує транспортні засоби з д.н.з. НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .
Таким чином, виконавши учасниками усі необхідні дії які підтверджуються комплексом проведених СРД та НСРД, незаконно отримана підакцизна продукція збувається громадянам без відповідних дозвільних ліцензій з порушенням діючого законодавства.
07.08.2025, на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_7 від 17.07.2025 (справа №463/6577/25, судове провадження №1-кс/463/6454/25), проведено обшук території, житлових та нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, вул. Пропелерна, 31.
В ході обшуку території, житлових та нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, вул. Пропелерна, 31, виявлено та вилучено: електронні сигарети, марки «ELFВАR», різних смаків, без марок акцизного податку встановленого зразку, в кількості - 125 шт.
З урахуванням викладеного на даний час в органу досудового розслідування існує сукупність підстав вважати, що вилучені предмети та документи зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, відповідно до постанови від 07.08.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
В судове засідання старший детектив Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_3 не прибув, подав клопотання про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.
Так неприбуття детектива, прокурора та власника майна не перешкоджає розгляду клопотання відповідно до ст. 172 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали клопотання, слідча суддя дійшла наступних висновків.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
В свою чергу, порядок застосування заходів забезпечення кримінального провадження і зокрема арешту майна визначений положеннями Глав 10 та 17 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як вбачається з витягу з ЄРДР, 04.09.2024 до ЄРДР за № 72024142300000017внесено відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 199 КК України/а.с. 6/.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 налагодив схему збуту одноразових електронних сигарет заправлених нікотиновмісною сумішшю та нікотиновмісних рідин для електронних випаровувачів, на територію України з метою протиправного збагачення, залучивши до цього ОСОБА_6 який здійснює його фасування та відправлення до концевого споживача, здійснюючи дрібно гуртовий збут в групах месенджера «Telegram».
З метою реалізації заздалегідь розробленого плану по збуту підакцизних товарів, а саме електронних сигарет, а також рідин, що використовуються в електронних сигаретах група осіб очолювана ОСОБА_5 , використовую мережу логічтичних компаній поштового звязку ТОВ «Нова пошта».
В свою чергу з метою реклами продукції та пошуку потенційних покупців ОСОБА_5 адмініструє групу в месенджері «Телеграм» під назвою: «Львівський ельф», через яку реалізовуються електронні сигарети, а також рідин, що використовуються в електронних сигаретах по території України, в тому числі Львівській області.
Як встановлено, що контрафактний підакцизний товар зберігається за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , та місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 .
Крім цього, з метою транспортування підакцизних товарів до віділеннь ТОВ «Нова пошта» ОСОБА_5 використовує транспортні засоби з д.н.з. НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .
Таким чином, виконавши учасниками усі необхідні дії які підтверджуються комплексом проведених СРД та НСРД, незаконно отримана підакцизна продукція збувається громадянам без відповідних дозвільних ліцензій з порушенням діючого законодавства.
Також слідчою суддею встановлено, що старшим детективом Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_3 , на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_7 від 17.07.2025, 07.08.2025 проведено обшук території, житлових та нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, вул. Пропелерна, 31. виявлено та вилучено: електронні сигарети, марки «ELFВАR», різних смаків, без марок акцизного податку встановленого зразку, в кількості - 125 шт. /а.с. 8-14/.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право, зокрема, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
В силу вимог ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України).
Сукупний аналіз вищезазначених норм кримінального процесуального законодавства вказує на те, що статус тимчасово вилученого майна набуває усе майно, вилучене під час обшуку, незалежно від того чи надавався слідчим суддею дозвіл на його відшукання, оскільки фактично відбувається обмеження права особи щодо можливості володіти, користуватися та розпоряджатися усім майном, яке вилучається. Крім того, задля запобігання непомірного втручання у право власності особи законодавцем передбачено строк, протягом якого слідчий чи прокурор має звернутися із клопотанням про застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна відносно тимчасово вилученого під час обшуку майна, інакше таке майно негайно повертається особі, в якої воно вилучалося.
Дозвіл на відшукання певних речей, який надається слідчим суддею, не створює умов для їх автоматичного арешту. Натомість, вилучення речей, щодо яких надано дозвіл на відшукання, та як наслідок набуття такими речами статусу тимчасово вилученого майна, відбувається виключно за наявності достатніх підстав вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено (ч. 2 ст. 167 КПК України).
Дотримання умов, за яких майно набуває статусу тимчасово вилученого, відповідає вимогам ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до яких будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який створює таке обмеження, повинен мати належні правові підстави для його здійснення.
Набуття вилученими речами статусу тимчасово вилученого майна створює правові підстави задля перевірки наявності відповідних фактичних обставин для його вилучення та утримання у сторони обвинувачення.
Крім того, вимогами ч. 1 ст. 100 КПК України закріплено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Таким чином, все майно, вилучене під час обшуку, має статус тимчасово вилученого майна безвідносно того чи надавався слідчим суддею дозвіл на його відшукання. З метою ж недопущення необґрунтованого обмеження права власності особи під час кримінального провадження законодавцем визначений строк, у межах якого слідчий/прокурор зобов'язані звернутись із клопотанням про його арешт. Або ж у іншому випадку якнайшвидше повернути таке майно власнику.
В свою чергу, внаслідок арешту майна на підставі судового рішення правовий режим вилученого майна із режиму «тимчасово вилучене майно» трансформується у «арештоване майно» із відповідною правовою підставою, визначеною ч. 2 ст. 170 КПК України (як речовий доказ, предмет спеціальної конфіскації, конфіскації або майно, що може бути предметом відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення).
Постановою старшого детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_3 , про визнання предметів речовими доказами та прилучення їх до матеріалів кримінального провадження від 07.08.2025 вказані речі визнано речовими доказами в кримінальному провадженні № 72024142300000017 від 04.09.2024/а.с. 17-19/.
Таким чином, арешт майна, що ініціюється слідчим, необхідний з метою забезпечення збереження речових доказів, а завданням арешту майна у д аному випадку є запобігання можливості його приховування, пошкодження, знищення, відчуження. У разі повернення майна власникові (користувачеві) речові докази та сліди на них можуть бути втрачені, що може перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.
Накладення арешту на вилучене майно має важливе значення, зокрема, надасть можливість використати вказане майно як доказ у кримінальному провадженні, вилучене майно саме по собі або в сукупності з іншими речами та документами має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, забезпечить проведення необхідних експертиз. Є достатні підстави вважати, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Варто зазначити, що із положень ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вбачається, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Будь-яке втручання державного органу в права осіб повинне забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (п.69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23.09.1982 у справі "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції"). Тобто повинне існувати обґрунтоване співвідношення між засобами, що застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти.
На підставі вищенаведеного слідча суддя, дослідивши наявні в матеріалах справи дані та врахувавши правові підстави для накладення арешту на майно, а також те, що вищевказане майно визнано речовим доказом, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, знищення, відчуження, з урахуванням зазначених положень діючого КПК України дійшла обґрунтованого висновку про можливість задоволення клопотання та накладення арешту на майно, яке вилучено 07.08.2025 під час санкціонованого обшуку.
Таким чином, на виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України детектив довів необхідність накладення арешту на вищевказане майно.
Відтак слідча суддя дійшла висновку, що клопотання детектива про накладення арешту підлягає до задоволення.
Одночасно слід роз'яснити власнику чи володільцю майна, що ч. 2 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст. 40, 131, 132, 167, 168, 170-173, 309 КПК України, слідча суддя
постановила:
Клопотання старшого детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024142300000017 від 04.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 199 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на майно вилучене 07.08.2025, в ході проведення обшуку території, житлових та нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, вул. Пропелерна, 31, а саме: електронні сигарети, марки «ELFВАR», різних смаків, без марок акцизного податку встановленого зразку, в кількості - 125 шт.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Виконання ухвали доручити старшому детективу Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідча суддя ОСОБА_1