Справа № 991/7734/25
Провадження № 1-кс/991/8415/25
21 серпня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
заявника - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Служби безпеки України(далі - ГСУ СБУ), що полягала у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР),
Суть питання, що вирішується, за чиєю ініціативою воно розглядається
1.На розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - слідчий суддя, ВАКС) надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність, що полягала у невнесенні відомостей до ЄРДР.
2.Скарга обґрунтована тим, що 22.07.2025 ОСОБА_3 подав засобами електронної пошти до ГСУ СБУ заяву про вчинення кримінальних правопорушень.
3.Заява мотивована тим, що на підставі рапорту начальника ГВ «Д» УЗНД ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 , який був погоджений резолюцією начальника ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 , видано наказ № 549/ДСК від 25.10.2024, яким на ОСОБА_3 накладено дисциплінарні стягнення - скасування надбавки до посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавками за вислугу років, а також скасування преміювання посадового окладу. На переконання ОСОБА_3 , такі дії начальника ГВ «Д» УЗНД ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 мають ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 Кримінального кодексу України (далі - КК), а тому він звернувся із рапортом до начальника ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 , у якому повідомив про ці обставини, а також повідомив про бездіяльність останнього щодо нездійснення дій для призначення заявника на посаду в органах СБУ після зарахування у розпорядження на підставі скорочення штатів. Заявник зазначав, що Дисциплінарний статут Збройних Сил України передбачає обов'язок командира повідомити орган досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення з боку підлеглої особи, яким для начальника ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 є начальник ГВ «Д» УЗНД ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , проте таких дій здійснено не було, хоча ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 02.06.2025 у справі № 461/4284/25 зобов'язано Управління СБУ у Львівській області внести до ЄРДР наведені вище відомості за заявою ОСОБА_3 . Внаслідок таких дій посадових осіб ГУ СБУ у м. Києві та Київській області заявнику було завдано шкоду у розмірі 500 000 грн, а також наявні ознаки потурання вчиненню кримінального правопорушення з боку ОСОБА_5 , тобто склад кримінального правопорушення за ст. 364 КК.
4.Заявник зазначав, що наразі відомості, викладені ним у заяві про вчинення кримінальних правопорушень, уповноваженою особою ГСУ СБУ до ЄРДР не внесені. З огляду на це, просив зобов'язати уповноважених осіб ГСУ СБУ внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК, з урахуванням ст. 28 КК за поданою ним заявою від 22.07.2025.
Позиція учасників у судовому засіданні
5.У судовому засіданні заявник ОСОБА_3 скаргу підтримав та просив її задовольнити, здебільшого покликаючись на обставини, викладені у ній.
6.Представник ГСУ СБУ у судове засідання не з?явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи.
7.Відповідно до ст. 306 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) відсутність слідчого або прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Установлені слідчим суддею обставини, мотиви та положення закону, якими керувався слідчий суддя під час постановлення цієї ухвали
8.Вирішуючи скаргу, слідчий суддя установив такі обставини.
9.22.07.2025 ОСОБА_3 звернувся до ГСУ СБУ із заявою, в якій зазначив обставини про ймовірне вчинення начальником ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК. У заяві зазначені обставини, про які йдеться у п. 3 ухвали.
10.Як стверджує заявник, станом на день звернення до суду зі скаргою, викладені у його заяві відомості про вчинення кримінальних правопорушень, уповноваженою особою ГСУ СБУ до ЄРДР не внесені.
11.Згідно із ч. 1 ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, зокрема слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
12.Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК передбачено, що на досудовому провадженні, серед іншого може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
13.Слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР (частини 1, 2 ст. 214 КПК).
14.Згідно із пунктами 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
15.Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
16.У постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18 висловлено правову позицію, згідно з якою «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин...».
17.Отже, на підставі наведеного вище, слідчий суддя дійшов висновку про те, що внесенню відомостей до ЄРДР має передувати перевірка, здійснювана, зокрема, слідчим на підставі поданої заяви наявності обставин, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, про яке йдеться у заяві, а також підстав для внесення відомостей до ЄРДР. Адже реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Внесення до ЄРДР короткого викладу обставин, які вказують на наявні в діянні ознаки складу злочину, з одного боку, підтверджує обґрунтованість початку досудового розслідування, а з іншого - захищає особу від необґрунтованого кримінального переслідування.
18.Слідчий суддя вважає, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Ці обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК).
19.Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
20.Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18 та від 24.04.2019 у справі № 818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
21.Відповідно до частин 4, 5 ст. 214 КПК слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. Виходячи зі змісту ст. 214 КПК, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
22.Системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до ЄРДР. До того ж, законодавцем розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР відповідно до положень ч. 1 ст. 214 КПК та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч. 4 ст. 214 КПК.
23.Зіставивши наведені вище законодавчі вимоги, зокрема до заяви про ймовірне вчинення кримінальних правопорушень та судової практики, із відомостями, зазначеними у заяві ОСОБА_3 , слідчий суддя дійшов висновку, що обставини, повідомлені заявником, не містять відомостей щодо ймовірного вчинення кримінальних правопорушень, натомість, їх можна розцінити як суб'єктивне враження чи незгоду заявника із позицією начальника ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 щодо відсутності у діях начальника ГВ «Д» УЗНД ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення. Слідчий суддя також враховує твердження заявника про те, що дії начальника ГВ «Д» УЗНД ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 були предметом судового контролю в рамках адміністративного судочинства та судовим рішенням, яке заявником не було оскаржене, а тому набрало законної сили, було констатовано їх правомірність.
24.Окрім цього, ймовірна бездіяльність начальника ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 щодо не призначення ОСОБА_3 на посаду в органах СБУ після зарахування у розпорядження на підставі скорочення штатів, не може однозначно свідчити про вчинення кримінального правопорушення, позаяк в першу чергу підлягає перевірці в межах адміністративного судочинства.
25.Тому слідчий суддя переконаний, що для внесення до ЄРДР відомостей щодо ймовірного вчинення кримінальних правопорушень, заявником повинні бути наведені конкретні факти, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, оскільки за відсутності таких, необґрунтоване внесення відомостей до ЄРДР призведе до невиправданого кримінального переслідування органом досудового розслідування.
26.З огляду на це, слідчий суддя дійшов висновку, що для внесення до ЄРДР відомостей за заявою ОСОБА_8 від 22.07.2025 підстави відсутні, тому у задоволенні скарги слід відмовити.
Ураховуючи вищевикладене, керуючись статями 304-307, 369-372, 379 КПК, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Служби безпеки України, що полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1