28 серпня 2025 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Потоцький В.П., при секретарі судового засідання - Бойчук А.С., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Морозова В.Ю. ( у режимі відеоконференції), розглянувши апеляційну скаргу адвоката Морозова В.Ю. на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 липня 2025 року,
Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 липня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає по АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, і за його вчинення накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Згідно з постановою районного суду, ОСОБА_1 30 квітня 2025 року, приблизно о 01:06 год. в м. Чернівці по вул. Південно-Кільцевій, 2А, керував т/з «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу алкотестер «Драгер», результат позитивний 0,72 проміле, своїми діями порушив п. 2.9А Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, адвокат Морозов В.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 липня 2025 року, а справу щодо його довірителя закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
ЄУНСС:727/5275/25 Головуючий у І інстанції: Літвінова О.Г. НП:33/822/422/25 Головуючий в апеляційній ін-ції: Потоцький В.П.
Свої апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що постанова суду першої інстанції не відповідає повноті судового розгляду, а висновки суду - фактичним обставинам справи.
Вказує на те, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достовірних доказів, які б доводили винуватість ОСОБА_1 .
Зокрема вважає, що відеозаписи не містять доказів ознак алкогольного сп'яніння, факту керування та зупинки транспортного засобу. Зазначає, що машина перебувала у нерухомому стані.
Вважає, що зазначені судом у постанові обставини щодо руху транспортного засобу «Хюндай» по вул. Південно-Кільцевій в місті Чернівці о 01:07 год., його зупинки та паркування, після чого в автомобіля вимикаються фари, не відповідають дійсності, а наявні відеозаписи не дають можливості встановити марку автомобіля.
Поліцейські під час складання протоколу не роз'яснили належним чином права та порядок проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, не вилучали посвідчення водія.
Разом з цим, зазначає, що після першої невдалої спроби пройти огляд на стан сп'яніння, поліцейський не поміняв мундштук для повторного продуву у «Драгер», що, на думку апелянта, впливає на його результат та суперечить інструкції з експлуатації.
У зв'язку з чим вважає результат огляду недопустимим доказом.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника- адвоката Морозова В.Ю., які підтримали доводи апеляційної скарги та просили їх задовольнити, перевіривши такі доводи та матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд доходить такого.
Згідно зі ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 належним чином дотримані.
Так, відповідно до п. 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 130 КУпАП, серед іншого, передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена наявними у справі письмовими доказами, яким суд дав правильну юридичну оцінку, з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №315675 від 30.04.2025 року, в якому викладено обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, з якого вбачається, що 30 квітня 2025 року, о 01:06 год. в м. Чернівці по вул. Південно-Кільцевій, 2А, керував т/з Хюндай, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки т/з із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатор Alcotest Drager 7510. Результат огляду 0,72 проміле. Від керування т/з відсторонений, чим порушив п. 2.9.а ПДР. Відповідальність передбачена ст. 130 ч.1 КУпАП (а.с.1).
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП, компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено, як суть правопорушення, так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи. При цьому, будь-які зауваження щодо змісту вказаного протоколу відсутні.
Водночас обставини, викладені у вищезазначеному протоколі, підтверджуються й іншими доказами, наявними у справі.
Так, із акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим був проведений огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою «Alcotest Drager» 7510, результат якого - 0,72 проміле. Із вказаним результатом ОСОБА_1 погодився, що засвідченого його підписом (а.с.5).
Факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння підтверджується роздруківкою результатів тестеру «Драгер», згідно з якою встановлений позитивний результат - 0,72 проміле (а.с.3).
З наявних у матеріалах справи письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що останній підтвердив факт керування ним транспортним засобом та вживання алкоголю (а.с.8).
Обставини, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджуються також і записами з відеореєстратора та нагрудних боді-камер працівників поліції, на яких зафіксовано усі обставини, які мають значення для даної категорії справ.
На спростування доводів апеляційної скарги, з наданих записів відеореєстратора з салону службового автомобіля поліцейських вбачається, що 30 квітня 2025 року працівники поліції здійснювали патрулювання вулицями міста в нічний час доби та помітили рух автомобіля, який почали переслідувати. Вказаний автомобіль повернув праворуч та зупинився на паркувальному майданчику. Під'їхавши ближче, було встановлено, що рух здійснював автомобіль «Хюндай Акцент», д.н.з. НОМЕР_2 (а.с.11, диск, час 01:06:28 по 01:07:04).
З відеозаписів боді-камер вбачається, що працівники поліції підійшли до щойно припаркованого автомобіля «Хюндай Акцент», д.н.з. НОМЕР_2 , у якому було двоє осіб. За кермом перебував ОСОБА_1 , який в подальшому вийшов з автомобіля. Працівник поліції повідомив водія про порушення комендантської години. ОСОБА_1 не заперечував та повідомив, що вони перебували у друга (а.с.11, диск, час 01:09:08 по 01:09:26). У ході спілкування з водієм та відчувши запах алкоголю з ротової порожнини, у поліцейського виникла підозра, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння і йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. ОСОБА_1 погодився пройти такий огляд та повідомив, що вживав пиво і не знає, як там покаже, пропонував поліцейському домовитись та був попереджений про здійснення відеозапису (а.с.11, диск, час 01:10:31 по 01:11:08).
Перед проходженням тесту за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 7510» ОСОБА_1 вибрав новий одноразовий мундштук, який був ним розпакований та встановлений поліцейським на газоаналізатор у безпосередній присутності ОСОБА_1 . Перед тестом був здійснений контрольний забір повітря, результат якого не виявив алкоголь (а.с.11, диск, час 01:11:09 по 01:12:08). Після здійснення продуву ОСОБА_1 , газоаналізатор засвідчив результат огляду - 0,72 проміле (а.с.11, диск, час 01:14:44 по 01:15:15). Водій ОСОБА_1 з результатом огляду погодився та не виявив бажання їхати до медичного закладу (а.с.11, диск, час 01:15:21 по 01:15:28).
Також на спростування доводів апелянта з відеозапису та вбачається, що ОСОБА_1 були роз'яснені його права, передбачені ст. 268 КУпАП та 63 Конституції України (а.с.11, диск, час 02:08:28).
Порушень процедури проведення огляду, які б могли вплинути на достовірність результатів не встановлено.
Таким чином, сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Що стосується посилань апелянта на те, що ОСОБА_2 не було відсторонено працівниками поліції від керування транспортним засобом, то такі не є тією безумовною підставою для визнання дій водія такими, що не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який містить самостійні підстави для притягнення до адміністративної відповідальності. Крім того, на відеозаписі зафіксовано те, що працівники поліції повідомили водієві, що його відсторонено від керування.
Інші доводи, наведені у апеляційній скарзі, були перевірені апеляційним судом, однак вони мають формальний характер і не спростовують висновків районного суду.
При вирішенні питання про накладення на правопорушника адміністративного стягнення районним судом цілком враховано вимоги ст.33 КУпАП.
Будь-яких істотних порушень норм процесуального чи матеріального права судом не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, Чернівецький апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката Морозова В.Ю. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 липня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду В.П. Потоцький