Провадження № 11-сс/821/383/25 Справа № 705/4301/24 Категорія: ст.ст.176,183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
27 серпня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
підозрюваної ОСОБА_7
захисника-адвоката ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23 липня 2025 року, якою задоволено клопотання слідчого про продовження дії строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Черкаської області, Жашківського району, м. Жашків, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 306, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 321 КК України,-
Слідчий відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 звернулася до слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням, погодженим прокурором Уманської окружної прокуратури ОСОБА_6 , про продовження дії строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_7 .
Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом Уманського РУП ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024252100000051, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 липня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 306, ч. ч. 2, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. ч. 3, 4 ст. 321, ч. ч. 1, 2 ст. 209 КК України.
Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23 липня 2025 року клопотання слідчого СВ розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 - задоволено.
Продовжено підозрюваній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою в державній установі «Черкаський слідчий ізолятор», строком на 60 днів до 20 вересня 2025 включно, без можливості внесення застави.
Продовжуючи строк тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , слідчий суддя виходив з наявності обґрунтованої підозри, обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді про тримання під вартою та наявності ризиків, визначених ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися і продовжують існувати та недостатність даних про наявність обставин для обрання підозрюваній більш м'якого запобіжного заходу, для запобігання зазначеним ризикам.
Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що докази і обставини, на які посилався слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що зазначені ним ризики продовжують існувати і підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
Також, обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя в сукупності із вищезазначеним, взяв до уваги дані про особу підозрюваної ОСОБА_7 , тяжкість та конкретні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких вона підозрюється, їх системність, а також покарання, яке загрожує їй у разі доведеності вини.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваної ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою змінити ОСОБА_7 запобіжний захід з тримання під вартою на менш суворий запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на неї додаткових процесуальних обов'язків. Також просить розглянути питання можливості застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує на те, що ухвала слідчого судді не відповідає повноті судового розгляду, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи; прийнята з істотним порушенням норм кримінального процесуального закону та норм європейського права, вважає, що слідчий суддя дійшов до безпідставного висновку щодо продовження строку тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_7 , порушивши при цьому її право на захист.
Зазначає про те, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в черговий раз було подано до суду лише з посиланням на обґрунтованість підозри, тяжкість злочину та без наведення додаткових доводів в обґрунтування наявних ризиків та продовження їх існування.
Вважає, що станом на сьогодні для усунення ризиків, які зумовлювали застосування до ОСОБА_7 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, цілком достатньо шляхом застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту або шляхом застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави з покладенням на підозрювану відповідних обов'язків.
Також захисник вважає, що судом першої інстанції не в повній мірі було враховано дані про особу ОСОБА_7 , яка має постійне місце проживання, має на своєму утриманні двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позитивні характеризуючі дані.
Заслухавши доповідача, підозрювану ОСОБА_7 та її захисника - адвоката ОСОБА_12 на підтримку поданої апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
У відповідності до п.4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше несудимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Згідно ст. 6 ч. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерела права.
Відповідно ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно правової позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року по справі «Харченко проти України» (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Як вбачається з наданих суду матеріалів клопотання, в провадженні слідчого відділу Уманського РУП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження №42024252100000051, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 липня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 306, ч.ч. 2, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч.ч. 3, 4 ст. 321, ч.ч. 1, 2 ст. 209 КК України.
30 квітня 2025 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ст. 208 КПК України було затримано та цього ж дня поівдомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 306 КК України.
02 травня 2025 слідчим суддею Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб з 30 квітня 2025 до 28 червня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Виконувачем обов'язків керівника Уманської окружної прокуратури строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 3 (трьох) місяців, тобто до 30 липня 2025 року.
18 липня 2025 року слідчий слідчого відділу Уманського РУП ГУНП в Черкаській області за погодженням першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням про продовження строку досудового розслідування до 30 жовтня 2025 року.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 липня 2025 року строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні було продовжено до 30 жовтня 2025 року.
Враховуючи мету і підстави застосування запобіжних заходів, колегія суддів вважає, що при продовженні підозрюваній дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя правильно врахував наявність обгрунтованої підозри, а також те, що ризики, передбачені п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, є обґрунтованими та підтвердженими, продовжують існувати і не зменшилися, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, а також особливо тяжкого кримінального правопорушення (ч.3 ст.307 КК України), санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з конфіскацією майна, тому з метою уникнення покарання є вірогідність, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, колегія суддів погоджується з обґрунтованістю доводів клопотання щодо існування ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, незаконно впливати на свідків, в тому числі понятих та інших учасників кримінального провадження, зокрема осіб, які є, чи можуть бути її спільниками у цьому ж кримінальному провадженні з метою спонукання до відмови від дачі показань, чи зміни раніше наданих показів.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що на цьому етапі досудового розслідування підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною зазначених дій.
Також продовжує існувати ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа. Так, на даний час протиправні дії підозрюваної ОСОБА_7 викриті з причин, що не залежали від її волі, у зв'язку із чим остання може вчинити протиправні дії на продовження кримінальних правопорушень, у яких підозрюється.
Також слідчий суддя дійшов правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів, що продовження строку застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи та серйозності висунутої проти нєї підозри, з урахуванням встановлених ризиків,які продовжують існувати, не є надмірним та таким, що принижує її гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також, колегія суддів враховує особу підозрюваної, яка має постійне місце проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є раніше не судимою, однак, як вбачається з матеріалів клопотання, наразі в Дарницькому районному суді м. Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42021102020000050 від 29 червня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307, та ч. 2 ст. 307 КК України, що свідчить про схильність особи до вчинення кримінальних правопорушень зазначеної категорії.
Також колегія суддів доходить висновку про те, що слідчим суддею при розгляді клопотання правильно було враховано, що ОСОБА_7 підозрюється у особливо тяжкому злочині у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а тому відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України підстав до визначення їй альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні не встановлено.
У зв'язку із викладеним, доводи апеляційної скарги в цій частині є необгрунтованими.
Є необгрунтованими доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі стосовно того, що продовження існування наявних ризиків, передбачених ст.177 КПК України не доведено, оскільки існуючі ризики, які продовжують існувати і не зменшилися, в повній мірі підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, доданими до клопотання.
Також не можна погодитися із доводами апеляційної скарги захисника стосовно того, що судом не враховано позитивні характеризуючи дані, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей та сталі соціальні зв'язки підозрюваної, оскільки вказані фактори не є тими, які значною мірою знижують рівень існування обґрунтованих ризиків, які встановлені слідчим суддею та знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Окрім цього, колегія суддів зазначає, що ймовірно вчинені ОСОБА_7 кримінальні правопорушення, у яких вона підозрюється, мають високий ступінь суспільної небезпеки, за обставинами провадження встановлено наявність передбачених ч. 1 ст. 177 КПК ризиків, при цьому рішення суду за результатами розгляду питання щодо можливості продовження застосування запобіжного заходу повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Зважаючи на наявність суспільного інтересу, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», колегія суддів вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про необхідність продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів може виявитися недостатнім для забезпечення існуючих ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.
Враховуючи вищевикладене, наявність обґрунтованих ризиків, які продовжують існувати, дані про особу підозрюваної, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про необхідність продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та обрання підозрюваній більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, а саме цілодобового домашнього арешту, як про те зазначає сторона захисту в своїй апеляцйній скарзі.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б стали підставою для скасування по суті правильно прийнятого слідчим суддею рішення не встановлено.
За таких підстав, апеляційна скарга захисника підозрюваної ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 , задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 183, 376, 407, 418, 419, 422 КПК України, суд,-
Апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23 липня 2025 року, якою задоволено клопотання слідчого про продовження дії строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 306, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 321 КК України - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4