Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/441/25 Головуючий у суді І-ї інстанції >
Справа № 398/495/24 Доповідач в колегії апеляційного суду
Категорія 249 (162) Д ОСОБА_1
18.08.2025 року м. Кропивницький
Кропивницький апеляційний суд колегією суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому кримінальне провадження № 12023121180000275 стосовно ОСОБА_8 , за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 квітня 2025 року, яким:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Приютівка Олександрійського району Кіровоградської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
визнано винуватим та засуджено за ч.1 ст.249 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки.
На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_8 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
Відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України, ОСОБА_8 зобов'язано: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Ухвалено про стягнення з ОСОБА_8 на користь держави 163115,00 грн. збитків, завданих кримінальним правопорушенням, а також 5247,64 грн. процесуальних витрат на залучення експерта.
Відповідно до ст. 100 КПК України вирішено питання про речові докази.
Згідно з вироком суд встановив, що 31.05.2023 року, приблизно 21.30 год. ОСОБА_8 з метою незаконного вилову риби прибув на берег Войнівського водосховища, що є басейном річки Інгулець, розташованому в смт. Приютівка Олександрійського району Кіровоградської області.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 за допомогою металевого човна вийшов в акваторію Войнівського водосховища та виставив незаконне знаряддя лову - сітку вічком 50х50 мм довжиною 70 м.
Після цього, 01.06.2023 року, приблизно 01.30 год. ОСОБА_8 , перебуваючи на березі Войнівського водосховища, що є басейном річки Інгулець, розташованому в смт. Приютівка Олександрійського району Кіровоградської області, здійснював виймання із сітки свіжо виловленої риби та в цей час був викритий працівниками поліції Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області.
У вищевказаний спосіб, в порушення частини 1 статті 52-1 Закону України «Про тваринний світ», пункту 1 Розділу IV Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 700 від 19.09.2022 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16.11.2022 року за №1412/38748, відповідно до якого заборонено добування (вилов) водних живих ресурсів із застосуванням сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями добування (вилову), ОСОБА_8 незаконно виловив з Войнівського водосховища, що є басейном річки Інгулець, розташованому в смт. Приютівка Олександрійського району Кіровоградської області, рибу, а саме: 32 екземпляри карася сріблястого, 1 екземпляр щуки, 7 екземплярів окуня, 2 екземпляри синця, 15 екземплярів коропа (сазана), 2 екземпляри сома, 5 екземплярів судака звичайного.
Згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи №2332/23-27 від 08.08.2023 року внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_8 , розмір шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства внаслідок незаконного вилову живих водних біоресурсів (риби), становить 163115,00 грн., що за критерієм добування великої кількості риби, вилов риби в період нересту є істотною.
У апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 , посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам цієї справи, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, безпідставне та незаконне стягнення завданих держави збитків, просить змінити вирок суду першої інстанції, призначити ОСОБА_8 покарання у виді штрафу та відмовити прокурору у задоволенні цивільного позову.
Зокрема захисник зазначає про те, що ОСОБА_8 повністю визнає свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, щиро розкаявся та сприяв слідству, що на думку захисника є підставою для призначення йому більш м'якого покарання.
Разом з цим, захисник стверджує, що точну кількість та вид незаконної виловленої ОСОБА_8 риби з достовірністю не встановлено, оскільки при оформленні протоколу огляду місця події, вилученні риби та знарядь промислу, участь у проведенні слідчих дій приймав інспектор з охорони довкілля ОСОБА_9 процесуальний статус якого не визначений.
Крім того, оскільки виловлена ОСОБА_8 риба була передана на соціальні потреби незахищеним верстам населення смт. Приютівка, Олекандрійського району, то розмір заподіяної ОСОБА_8 шкоди визначений неправильно і не відповідає реальному розміру збитків.
Окремо адвокат ОСОБА_7 у своїй апеляцій скарзі, акцентує увагу на тому, що прокурор пред'явивши цивільний позов в інтересах держави про стягнення з ОСОБА_8 збитків, перевищив свої посадові обов'язки та функціональні повноваження, передбачені ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям і прокурор може бути суб'єктом звернення лише у конкретно визначених випадках - у разі порушення або загрози порушення інтересів держави при наявності спеціального органу державної влади або місцевого самоврядування, а в даному випадку Державної екологічної інспекції Придніпровського округу, яка на думку захисника і повинна була звернутися до суду з позовом про стягання з ОСОБА_8 завданої рибним ресурсам України шкоди.
Підсумовуючи свої доводи, захисник вказує, що за відсутності у матеріалах справи об'єктивних даних про кількість та вид виловленої ОСОБА_8 риби, реальний розмір завданих державі збитків встановити неможливо, прокурор не є спеціальним суб'єктом владних повноважень у сфері охорони навколишнього середовища, а тому і не має право звертатися до суду з цивільним позовом в інтересах держави.
Заслухавши доповідача, в дебатах обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, дотримуючись меж перегляду судових рішень, визначених ст. 404 КПК України, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 задоволенню не підлягає за таких підстав.
Будучи своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_8 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про наявність об'єктивних причин для неявки в суд, ОСОБА_8 не повідомив, клопотань про відкладення апеляційного розгляду від ОСОБА_8 не надходило.
У клопотанні представник Державної екологічної інспекції Придніпровського округу ОСОБА_10 просив розглянути апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 за його відсутності.
Неявка обвинуваченого ОСОБА_8 та представника екологічної інспекції, відповідно до ч.4 ст. 405 КПК України не перешкоджає проведенню розгляду, а тому колегія суддів за згодою адвоката ОСОБА_7 вважає можливим розглянути апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 по суті.
Заслухавши доповідача, в дебатах захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу і просив суд її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 задоволенню не підлягає за таких підстав.
Переглядаючи вирок в межах доводів апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 щодо зміни вироку в частині призначеного ОСОБА_8 покарання та вирішення цивільного позову прокурора в інтересах держави, у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та порушення вимог кримінального процесуального законодавства при вирішенні цивільного позову, колегія суддів апеляційного вважає їх безпідставними, оскільки сторона захисту, під час апеляційного розгляду не довела наявність правових і фактичних підстав для цього.
Так, відповідно до ст. 370 КПК України, як обвинувальний, так і виправдувальний вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні, і оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Із цього слідує, що суд при розгляді справи повинен дослідити докази як ті, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, проаналізувати їх та дати їм оцінку.
Крім того, згідно положень ст. 7, 17 та 22 КПК України, однією з засад кримінального провадження є презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні суду своїх доказів і у доведенні перед ним їх переконливості.
При цьому суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, ухвалюючи обвинувальний вирок суд першої інстанції, з дотриманням норм ст.ст. 17, 22, 23 КПК України, повинен дослідити всі докази сторони обвинувачення, надати їм належну, логічну оцінку щодо об'єктивного спростування таких відомостей, виходячи з вимог ст. ст. 91, 94 КПК України, та за наявністю підстав - визнати такі докази неналежними, недопустимими чи недостовірними, що в свою чергу унеможливить вибірковість їх оцінки.
За змістом п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою в мотивувальній частині вироку зазначаються, у тому числі, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Підставою кримінальної відповідальності є склад кримінального правопорушення, тобто сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно-небезпечне діяння як конкретний злочин.
Кваліфікація злочину - це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу кримінального правопорушення, передбаченого кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
За своїм правовим змістом кваліфікація діяння завжди обумовлена необхідністю доказування за допомогою кримінальних процесуальних і криміналістичних засобів двох обставин: 1) факту вчинення особою (суб'єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу.
Правильна кваліфікація забезпечує реалізацію конституційного принципу законності у кримінальному судочинстві (ст. 129 Конституції України), гарантує охорону й здійснення прав і свобод людини і громадянина, виступає необхідною умовою призначення справедливого покарання.
При цьому, суд повинен керуватися принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України».
Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак, не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 249 КК України, об'єкт цього кримінального правопорушення є встановлений порядок раціонального використання, охорони і відтворення риб та інших об'єктів водної фауни як важливої складової частини навколишнього природного середовища. Предметом злочину виступають водні живі ресурси, це, зокрема риби різних видів на всіх стадіях свого розвитку.
Об'єктивна сторона наведеного кримінального правопорушення характеризується сукупністю трьох ознак: 1) діяння - незаконне зайняття рибним добувним промислом; 2) наслідки у вигляді істотної шкоди; 3) причинний зв'язок між діянням і наслідками.
Зайняття водним добувним промислом - це дії, які полягають у вилученні (ловля, збирання, добування тощо) будь-якими знаряддями (промисловими, любительськими, забороненими) водних живих ресурсів із природного середовища.
Незаконність зайняття рибним добувним промислом означає, що зайняття вказаним промислом відбувається, зокрема у разі забороненими знаряддями і способами лову.
Оскільки диспозиція ст. 249 КК України має бланкетний характер, для з'ясування змісту умов незаконності потрібно звертатись до нормативних актів, які регулюють порядок здійснення рибальства в Україні.
Так, за змістом частини 1 статті 52-1 Закону України «Про тваринний світ», пункту 1 Розділу IV Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 700 від 19.09.2022 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16.11.2022 року за №1412/38748, заборонено добування (вилов) водних живих ресурсів сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями добування (вилову).
Даючи юридичну оцінку діям обвинуваченого ОСОБА_11 , суд першої інстанції у мотивувальній частині вироку зазначив про те, що сукупність досліджених в судовому засіданні належних та допустимих доказів свідчать про те, що дії ОСОБА_11 за ч. 1 ст. 249 КК України, як незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду рибним ресурсам держави - кваліфіковані правильно, а вина ОСОБА_11 у вчиненні даного кримінального правопорушення судом доведена.
На обґрунтування своїх висновків суд послався на ряд досліджених в судовому засіданні об'єктивних даних, які містяться у матеріалах справи, зокрема:
- рапорту ПОГ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_12 від 01.06.2023 року про те, що в ніч з 31.05.2023 року на 01.06.2023 року в рамках профілактичних заходів «Нерест» було здійснено відпрацювання Войнівського водосховища де неподалік провулку Берегового в смт. Приютівка Олександрійського району о 01:30 год. 01.06.2023 року на березі виявлено ОСОБА_8 , 1986 р.н., який вилізши з човна витягнув три мішки в яких знаходилась риба різних видів, в металевому човні знаходилася сітка (том1 а.с.122);
- заяви ОСОБА_8 , про добровільну видачу металевого човна зеленого кольору та двох дерев'яних весел від 01.06.2023 року (том1 а.с.123);
- протоколі огляду місця події від 01.06.2023 року (з додатками), в ході якого було оглянуто ділянку місцевості на Войнівському водосховищі, що розташована поблизу провулку Берегового в смт. Приютівка Олександрійського району, координати за кодом Р386+92F, де на частково березі знаходиться металевий човен зеленого кольору в середині якого виявлено та в подальшому вилучено 32 сріблястих карася, 2 синці, 15 коропів, 2 соми, 5 судаків, 7 окунів, 1 щуку, капронову сітку вічком 50х50 довжиною 70 м., підсак, 2 дерев'яні весла (том1 а.с.124-128129, 130);
- протоколі огляду речей від 01.06.2023 року, в ході якого було оглянуто вилучені під час огляду місця події 01.06.2023 року металевий човен, вироблений за радянських часів, маркування відсутнє, у гарному технічно-справному стані, придатному для подальшого використання, два саморобні дерев'яні весла, у гарному технічно-справному стані, підсак короповий рибальський алюмінієвий, з кордовою ниткою 70 см., саморобна капронова сітка вічком 50х50 мм, довжиною 70 м (том1 а.с.131);
- постанові від 01.06.2023 року про те, що сітки риболовної (капронової) вічком 50х50 довжиною 70 м та підсак, 32 екземпляри карася сріблястого, 2 екземпляри синця, 5 екземплярів судака звичайного, 15 екземплярів коропа (сазана), 2 екземпляри сома, 7 екземплярів окуня, 1 екземпляр щуки, металевий човен зеленого кольору - визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні (том1 а.с.136);
- розписки заступника селищної голови Приютівської селищної ради ОСОБА_13 від 01.06.2023 року про отримання незаконно виловленої риби (том1 а.с.138);
- довідки №4370106 від 07.06.2023 року про передачу незаконно виловленої риби (том1 а.с.139);
- листі Інституту рибного господарства №473-06/23 від 12.06.2023 року про те, що загальний збиток іхтіофауні ділянки басейну р. Інгулець в районі смт. Приютівка Олександрійського району, який дозволяє характеризувати шкоду, як суттєву у 2023 році становить 297 НМДГ. Фактичний збиток, завданий незаконним вилученням водних біоресурсів відповідно до матеріалів кримінального провадження №12023121180000275 від 01.06.2023 року складає 9595 НМДГ, тобто перевищує вказану граничну величину. Шкода рибному господарству України, яка завдана вилученням водних біоресурсів відповідно є істотною (том1 а.с.143-145);
- листі ДЕІ Придніпровського округу №3-343-5.2 від 07.06.2023 року з розрахунком, згідно якого розмір заподіяної шкоди становить 163115 грн. (том1 а.с.146-147);
- висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи №СЕ-19/112-23/5568-ЕК від 22.06.2023 року, згідно з яким розрахунок розміру шкоди, яка заподіяна внаслідок незаконного добування цінних видів риб в Войнівському водосховищі, річки Інгулець громадянином ОСОБА_8 біля населеного пункту с. Приютівка на території Приюрівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області від 02.06.2023 року, проведений державним інспектором з охорони навколишнього середовища Придніпровського округу ОСОБА_14 в сумі 163115,00 грн. документально підтверджується (том1 а.с.149-155);
- висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи №2332/23-27 від 08.08.2023 року, згідно з яким розмір шкоди заподіяної порушенням природоохоронного законодавства внаслідок незаконного вилову ОСОБА_8 живих водних біоресурсів, а саме риби видів Карась сріблястий - 32 шт., Щука - 1 шт., Окунь - 7 шт., Синець - 2 шт., Сазан - 15 шт., Сом - 2 шт., Судак звичайний - 5 шт., в акваторії Войнівського водосховищі, річки Інгулець ОСОБА_8 біля населеного пункту с. Приютівка на території Приюрівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, становить 163115,00 грн. За результатами дослідження наданих для проведення експертизи копій матеріалів кримінального провадження, з урахуванням визначених постановою Пленуму Верховного Суду України №17 від 10.12.2004 року критеріїв істотності шкоди, внаслідок незаконного вилову ОСОБА_8 живих водних біоресурсів, а саме риби видів Карась сріблястий - 32 шт., Щука - 1 шт., Окунь - 7 шт., Синець - 2 шт., Сазан - 15 шт., Сом - 2 шт., Судак звичайний - 5 шт., в акваторії Войнівського водосховищі, річки Інгулець ОСОБА_8 біля населеного пункту с. Приютівка на території Приюрівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, завдано істотну шкоду за критеріями «добування великої кількості риби», «вилов риби в період нересту» (том1 а.с.156-163);
- повідомленні ДЕІ Придніпровського округу про вчинення кримінального правопорушення зареєстровано за №3835 від 16.06.2023 року з додатками: розрахунком розміру відшкодування шкоди заподіяної внаслідок незаконного добування цінних видів риб в Войнівському водосховищі, річки Інгулець ОСОБА_8 біля населеного пункту с. Приютівка на території Приюрівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, проведений 02.06.2023 року державним інспектором з охорони навколишнього середовища Придніпровського округу ОСОБА_14 згідно якого розмір заподіяної шкоди становить 163115 грн.;
- акті обстеження місця незаконного добування водних біоресурсів у Войнівському водосховищі р. Інгулець, який складено 01.06.2023 року державними інспекторами з охорони навколишнього середовища Придніпровського округу ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , за участі громадського інспектора з охорони довкілля Придніпровського округу ОСОБА_9 (том1 а.с.166-169);
- протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімком за участі свідка ОСОБА_17 від 15.08.2023 року, під час якого останній впізнав під фото №2 особу, яка перебувала 01.06.2023 року в селищі Приютівка на Войнівському водосховищі та займалася незаконним виловом риби, на фото №2 згідно додатку до протоколу зображена особа, яка вчинила кримінальне правопорушення (том1 а.с.175-177);
- протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімком за участі свідка ОСОБА_18 від 22.08.2023 року, під час якого остання впізнала під фото №1 ОСОБА_8 , який 01.06.2023 року на Войнівському водосховищі незаконно виловлював рибу, за допомогою забороненого знаряддя лову, на фото №1 згідно додатку до протоколу зображена особа, яка вчинила кримінальне правопорушення (том1 а.с.178-180);
- протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімком за участі свідка ОСОБА_19 від 22.08.2023 року, під час якого останній впізнав під фото №4 ОСОБА_8 , який 01.06.2023 року на Войнівському водосховищі незаконно виловлював рибу, за допомогою забороненого знаряддя лову, на фото №4 згідно додатку до протоколу зображена особа, яка вчинила кримінальне правопорушення (том1 а.с.181-183);
- протоколі огляду відомостей, що містяться на Інтернет сайті доступ до якого необмежений її утримувачем та не пов'язаний з подоланням системи логічного захисту від 20.08.2023 року, під час якого на сторінці картографічного сервісу «Google Мапи» визначивши у відповідних графах параметри пошуку, а саме координати 48.715834, 33.059532, за якими було визначено місце де 01.06.2023 року було зупинено ОСОБА_8 , який здійснював незаконний вилов риби (том1 а.с.184).
Крім того суд, на обґрунтування своїх висновків про доведеність винуватості ОСОБА_8 у незаконному зайнятті рибним промислом, що призвело до заподіяння водним біоресурсам України істотної шкоди послався і на показання самого ОСОБА_8 , який факт вилову риби забороненими знаряддями лову (70 м. сітки вічком 50x50) при обставинах викладених в обвинувальному акті не оспорював.
Підсумовуючи свої висновки суд зазначив про те, що дослідивши й зіставивши зібрані у кримінальному провадженні фактичні дані, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості та достовірності, вирішив, що вони в їх сукупності та взаємозв'язку є достатніми для ухвалення обвинувального вироку стосовно ОСОБА_8 за ч.1 ст. 249 КК України.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, суд першої інстанції в оскаржуваному вироку зазначив про те, що відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, особу ОСОБА_8 , який не одружений, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, тож не має стабільного заробітку, за місцем проживання орган місцевого самоврядування компрометуючими відомостями не володіє, на обліку в закладах з надання психіатричної та наркологічної допомоги ОСОБА_8 не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , судом не встановлені.
Врахував суд і практику Європейського суду з прав людини у справі «Ізмайлов проти Росії» про пропорційність призначеного покарання тяжкості правопорушення, яке не повинно бути «надмірним тягарем для особи» і дійшов висновку про те, що саме таки й вид покарання як обмеження волі буде достатній та необхідний для досягнення спеціальних цілей та загальної мети покарання.
Підстав для призначення ОСОБА_8 більш м'якого покарання, передбаченого санкцією ч.1 ст. 249 КК України, або із застосуванням ст.69 КК України, суд не знайшов, мотивуючи тим, що шкода завдана інтересам держави, ОСОБА_8 не відшкодована.
При цьому, суд дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання, з випробуванням, з іспитовим строком.
При вирішенні цивільного позову прокурора Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_20 в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь держави 163115,00 грн. матеріальної шкоди, завданої внаслідок злочину, суд вказав, що враховує лист Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) №3-212-52 від 12.01.2024 року про те, що дана організація проти позову прокурора не заперечує, оскільки заходи для стягнення з ОСОБА_8 завданої шкоди не вживались і вживатись не будуть (том1 а.с.34-35, 148)
При таких обставинах суд, з посиланням на норми матеріального та процесуального права, дійшов висновку про те, що внаслідок незаконного добування ОСОБА_8 цінних видів риб у Войнівському водосховищі, річки Інгулець біля населеного пункту с. Приютівка на території Приюрівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, водним ресурсам, згідно розрахунку державного інспектора з охорони навколишнього середовища Придніпровського округу ОСОБА_21 (том 1 а.с.168) який у свою чергу підтверджується висновком судової економічної експертизи №СЕ-19/112-23/5568-ЕК від 22.06.2023 року (том1 а.с.149-155) та висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи №2332/23-27 від 08.08.2023 року (том1 а.с.156-163) завдано збитків у розмірі 163115,00 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_8 , оскільки між його протиправними діями та наслідками є прямий причинний зв'язок.
На спростування доводів захисника ОСОБА_7 про недоведеність вилову обвинуваченим саме тих видів риби, які зазначені в обвинувальному акті та цивільному позові, та сумнівів правильності підрахунку розміру завданої шкоди, суд вказав, що види та кількість риби підтверджена наданими прокурором та дослідженими в судовому засіданнями доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 01.06.2023 року та відеозаписом слідчої дії до участі в якій було залучено спеціалістів, зокрема нештатного інспектора з охорони довкілля Придніпровського округу ОСОБА_9 (том1 а.с.124-128); актом обстеження місця незаконного добування водних біоресурсів у Войнівському водосховищі р. Інгулець, який складено 01.06.2023 року державними інспекторами з охорони навколишнього середовища Придніпровського округу ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , за участі громадського інспектора з охорони довкілля Придніпровського округу ОСОБА_9 (том1 а.с.166-169); постановою про визнання і долучення до кримінального провадження речових доказів від 01.06.2023 року (том1 а.с.136); розпискою від 01.06.2023 року заступника селищної голови Приютівської селищної ради ОСОБА_13 про отримання незаконно виловленої риби (том1 а.с.138).
Крім того суд зазначив, що Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» № 1209 від 21.11.2011, встановлено такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України, які є інтегрованим вираженням шкоди, що завдається незаконним видобування водних біоресурсів. Ця шкода вирахувана для кожного виду біоресурсів і в перерахунку на визначену його кількість, ці норми чітко і ясно сформульованими. Нормативний акт, яким затверджено ці такси, і самі Такси опубліковані і доступні кожній особі. Їх чіткість і доступність дозволяє будь-якій особі передбачати юридичні наслідки незаконного вилову риби, у тому числі і розмір істотної шкоди довкіллю.
На підтвердження спричинення кримінальним правопорушенням шкоди в загальному розмірі 163115,00 грн., суду надано розрахунок відшкодування шкоди заподіяної ОСОБА_8 внаслідок незаконного добування цінних видів риб в Войнівському водосховищі, річки Інгулець біля населеного пункту с. Приютівка на території Приюрівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, проведений 02.06.2023 року державним інспектором з охорони навколишнього середовища Придніпровського округу ОСОБА_14 (том1 а.с.168).
Правильність даного розрахунку підтверджена висновком судової економічної експертизи №СЕ-19/112-23/5568-ЕК від 22.06.2023 року (том1 а.с.149-155) та висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи №2332/23-27 від 08.08.2023 року (том1 а.с.156-163) які стороною захисту не оспорювались.
Тобто, основні доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 , які по суті та змісту аналогічні доводам апеляційної скарги, аргументовано спростовані судом першої інстанції, з посиланням на конкретні докази, належність та допустимість яких не викликає сумнівів.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про доведеність «поза розумним сумнівом» винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 у незаконному вилові риби, що призвело до заподіяння природним ресурсам України істотної шкоди.
Факт незаконного вилову риби ОСОБА_8 у Войнівському водосховищі, річки Інгулець біля населеного пункту с. Приютівка на території Приюрівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області за допомогою заборонених знарядь, у апеляційній скарзі не оспорюється, а кількість та її вид підтверджується результатами проведених слідчих дій на місці події та після цього, які зафіксовані у процесуальних документах.
Крім того, висновками експертів підтверджено, що внаслідок вилову ОСОБА_8 живих водних біоресурсів, а саме риби: видів Карась сріблястий - 32 шт., Щука - 1 шт., Окунь - 7 шт., Синець - 2 шт., Сазан - 15 шт., Сом - 2 шт., Судак звичайний - 5 шт., що мав місце 01.06.2023 року в акваторії Войнівського водосховища, яке розташоване в Олександрійському районі Кіровоградської області, довкіллю (водному об'єкту) було заподіяно істотну шкоду за ознакою «добування великої кількості риби», «вилов риби в період нересту» в розмірі 163115,00 грн.
Отже, ретельно дослідивши й зіставивши зібрані у кримінальному провадженні фактичні дані, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості та достовірності, місцевий суд правильно вирішив, що вони в їх сукупності та взаємозв'язку є достатніми для ухвалення обвинувального вироку стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 .
Порушень порядку збирання (формування) й оцінки доказів в аспекті ст. 94 КПК судом допущено не було, вирок суду першої інстанції достатньо умотивований та відповідає вимогам ст. 374 КПК.
Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що відповідно до встановлених фактичних обставин цієї справи, дії обвинуваченого ОСОБА_8 суд правильно кваліфікував за ч. 1 ст. 249 КК України, як незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду рибним ресурсам держави, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність поза розумним сумнівом його винуватості у вчиненні даного кримінального правопорушення, а позиція ОСОБА_8 щодо неправильного визначення та завищеного розміру шкоди, свідчить про намагання обвинуваченого уникнути відповідальності за вчинене.
Скрутне, як стверджує захисник матеріальне становище ОСОБА_8 та відсутність коштів для відшкодування збитків, на думку апеляційного суду не є приводом та підставою для призначення обвинуваченому більш м'якого покарання у виді штрафу, про що просить захисник у своїй апеляційній скарзі.
При наявності у матеріалах справи беззаперечних доказів, колегія суддів вважає неприйнятними доводи адвоката ОСОБА_7 про відсутність у матеріалах кримінального провадження об'єктивних даних про кількість та вид незаконно виловленої ОСОБА_8 риби, а розмір заподіяної шкоди, як зазначено вище підтверджується висновками експертів, які ґрунтуються на нормативних актах у сфері природоохоронного законодавства.
Крім того, на спростування доводів апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 про формальне звернення прокурора з цивільним позовом та безпідставне стягнення з ОСОБА_8 на користь держави завданої шкоди, колегія суддів відмічає наступне.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, що приводом для звернення прокурора Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_20 з цивільним позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_8 матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в сумі 163115,00 грн. був лист Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) №3-212-52 від 12.01.2024 року про те, що заходи для стягнення шкоди не вживались та не будуть вживатись, у зв'язку з відсутністю даних про ОСОБА_8 , у листі також вказано, що екологічна інспекція проти задоволення цивільного позову прокурора, не заперечує (том1 а.с. 17-20,34-35, 148).
Позовні вимоги прокурора обгрунтовані тим, що обвинувачений ОСОБА_8 здійснив незаконний вилов риби застосувавши заборонене знаряддя лову та здобув водні біоресурси в загальній кількості 64 особин, а саме: 32 екземпляри карася сріблястого, 1 екземпляр щуки, 7 екземплярів окуня, 2 екземпляри синця, 15 екземплярів коропа (сазана), 2 екземпляри сома, 5 екземплярів судака звичайного, тим самим своїми незаконними діями спричинив істотну шкоду рибному господарству України на загальну суму 163115 грн., яка під час досудового розслідування у добровільному порядку не відшкодована.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного вироку, суд при вирішенні цивільного позову правильно застосував норми матеріального ( ст. 56, 57, 1166 ЦК, ст.68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та процесуального права ( ст. 55, 61, 62, 91, 127, 128, 130, 170, 242, 291 КПК України) а також положення ст.23 Закону України «Про прокуратуру» і дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових та юридичних підстав для його задоволення та стягнення з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь держави завданої шкоди.
Тобто, колегія суддів з об'єктивністю констатує, що доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_8 про те, що не прокурор, а представник Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) як спеціальний суб'єкт владних повноважень у сфері захисту природних ресурсів, повинен був звернутися до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_8 завданої шкоди, також були предметом перевірки та спростування.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла однозначного висновку, що доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 про невідповідність висновків суду фактичним обставинами цієї справи, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та неправильне вирішення цивільного позову прокурора в інтересах держави не знайшли свого об'єктивного підтвердження, під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції, по суті спростовуються змістом оскаржуваного вироку та матеріалами кримінального провадження.
Отже, підстав для скасування законного та обґрунтованого вироку суду першої інстанції стосовно ОСОБА_8 , колегія суддів апеляційного суду не вбачає.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419, 424 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 квітня 2025 року в кримінальному провадженні № 12023121180000275 стосовно ОСОБА_8 за ч.1 ст.249 КК України - без змін.
Ухвала Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судом апеляційної інстанції.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4