Справа № 167/631/25 Провадження №33/802/523/25 Головуючий у 1 інстанції:Гармай І. Т.
Доповідач: Клок О. М.
27 серпня 2025 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря судових засідань - Тарновської О.В., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Борсуківської К.О. (в режимі відеоконференції), розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на постанову судді Рожищенського районного суду Волинської області від 24 червня 2025 року,
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 у дохід держави 605 грн 60 коп судового збору.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 09 червня 2025 року о 17 год 49 хв, на вул. Ювілейній у с. Копачівка, Луцького району, Волинської області, керував електроскутером марки «HEZZO», перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР).
Не погоджуючись із постановою судді першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, із доповненнями до неї, у якій просить її скасувати, як незаконну та необґрунтовану через порушення норм процесуального права та невідповідність висновків суду фактичним обставинам вчиненого. Стверджує що, як на момент розгляду даної справи у місцевому суді, так і у суді апеляційної інстанцій, перебував у статусі військового, тому об'єктивно був обмежений у можливості оперативно реагувати на судові рішення та подавати до суду відповідні процесуальні документи. Здебільшого перебуває у районі бойових дій та лінії бойового зіткнення. У працівників були відсутні правові підстави зупиняти транспортний засіб під його керуванням, а також не було з'ясовано потужності електроскутера та його приналежності до транспортних засобів. У зв'язку із цим, просить оскаржувану ним постанову судді першої інстанції від 24 червня 2025 року скасувати та провадження по даній справі стосовно нього закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водночас, порушує питання про поновлення пропущеного ним строку на апеляційне оскарження з поважних причин.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги в частині поважності підстав поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду, вважаю наведені ОСОБА_1 причини пропуску строку поважними, а клопотання підставним.
Дослідивши матеріали даної справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення адвоката Борсуківської К.О, доходжу такого висновку.
Положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП визначено можливість розгляду справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за умови вжиття судом заходів для її своєчасного сповіщення про місце та час розгляду справи, і за наявності даних про таке її сповіщення, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Установлено, що розгляд даної справи у суді першої інстанції, безпосередньо 24 червня 2025 року, відбувся у відсутності ОСОБА_1 , який у судове засідання не з'явився. Про розгляд справи саме у цей день о 10 год 00 хв повідомлявся поліцейським під час складання стосовно протоколу про адміністративне правопорушення, що не лише стверджується його особистим підписом у пункті 12 такого, де (дата, час, місце розгляду адміністративної справи) зазначено Рожищенський райсуд Волинської області 24 червня 2025 року о 10 год, а і відеозаписом з бодікамери поліцейського, яким зафіксована його ствердна відповідь про ознайомлення із повідомленням щодо часу та місця розгляду даної справи у суді.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції.
З огляду на викладене, ураховуючи положення ч. 1 ст. 268 КУпАП, підстав стверджувати, що її розгляд, без наявності на це вагомих процесуальних підстав, проведено у відсутності ОСОБА_1 , чим безумовно, порушено його право на захист, при перевірці доводів апеляційної скарги, не установлено.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом було дотримано.
Згідно із п. 2.9 а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначеного пункту Правил дорожнього руху передбачена ст. 130 КУпАП.
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно із п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Інструкції).
У розумінні вимог п. 7 розділу І Інструкції, огляд в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.
Тоді як сам факт вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення ним не заперечується та доводиться зібраними матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 356698 від 09 червня 2025 року, за змістом якого перший керував транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння; актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зафіксовано виявлені у нього в ході огляду ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів, роздруківкою результату тесту газоаналізатора «Алкофор 507» від 09 червня 2025 року із результатом - 0, 78 ‰, із яким він погодився, що стверджується його особистим підписом;направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 09 червня 2025 року, частково довідкою начальника ВПД № 1 (м. Рожище) Луцького РУП ГУНП у Волинській області Юрія ПРИСЯЖНЮКА, якою стверджується факт видачі ОСОБА_1 , 17 квітня 2001 року посвідчення водія на право керування транспортним засобом серії НОМЕР_1 , а також відеозаписом з нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліцейського який,з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є незалежним від будь-якого суб'єктивного сприйняття належним, допустимим та достатнім доказом його вини.
Сукупність зазначених доказів цілком обґрунтовано взята до уваги судом, і протилежного, при перевірці доводів апеляційної скарги, не установлено.
Тобто, працівниками поліції, під час збирання доказів у даній справі про адміністративне правопорушення, була застосована належна правова процедура.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» (далі - Закон) поліцейський може зупинити транспортні засоби, у тому числі, у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Доводи апелянта про безпідставність зупинки електроскутера спростовуються наявною у матеріалах даної справи постановою стосовно нього про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4932643 від 09 червня 2025 року за ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Поміж тим, не оспорюючи сам факт керування, позиція захисту щодо необхідності закриття провадження у даній справі обґрунтована також тим, що електроскутер не є механічним транспортним засобом, у зв'язку із чим, ОСОБА_1 не підлягає відповідальності за ст. 130 КУпАП.
Проте, апеляційний суд відхиляє доводи щодо неналежності електроскутера до механічних транспортних засобів, оскільки відповідальність передбачена саме за керування транспортним засобом.
Отже, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, є правильно установлений поліцейськими та підтверджений судом.
Наведене у своїй сукупності, свідчить про правильність висновків судді щодо наявності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також апеляційний суд відхиляє доводи щодо неналежності електроскутера до механічних транспортних засобів, оскільки відповідальність передбачена за керування транспортним засобом.
Нових доказів, у спростування зазначених у постанові судді обставин, також надано не було, тому подана ОСОБА_1 апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП,
Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови судді Рожищенського районного суду Волинської області від 24 червня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Рожищенського районного суду Волинської області від 24 червня 2025 року стосовно нього - без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: