Справа № 158/2451/25 Провадження №11-сс/802/449/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
26 серпня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 19 серпня 2025 року щодо ОСОБА_8 (ЄРДР за № 62025140120000095),
Слідчий СВ ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рожище Луцького району Волинської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, раніше не судимого, солдата резерву 301 запасної роти військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України у військовому званні «солдат», який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №62025140120000095.
Ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 19 серпня 2025 року вказане клопотання слідчого задоволено частково, застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, до 16.10.2025 включно, з визначенням розміру застави у розмірі 50 (п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень.
В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою. Вказує на те, що ні прокурором, ні слідчим не надано доказів про наявність ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України. Посилається на те, що ОСОБА_8 добровільно приїхав до слідчого, з моменту неповернення у військову частину знаходився дома, щиро розкаявся, вину визнав. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову, якою обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зменшивши розмір застави до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, підозрюваного та його захисника, які підтримували подану апеляційну скаргу і просили змінити визначений розмір застави, міркування прокурора, який апеляційну скаргу заперечував і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши матеріали клопотання за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Згідно ч.4 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Положеннями ст.177 КПК України передбачено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Так, слідчий суддя встановив, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України;
- наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.
- недостатність застосування до ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого.
Як убачається з матеріалів провадження, 18 серпня 2025 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів.
Вирішуючи питання про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя в цілому мотивував своє рішення.
Обґрунтованість оголошеної ОСОБА_8 підозри стверджується копіями матеріалів кримінального провадження, які додані до клопотання.
З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України та необхідності застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою погоджується і апеляційний суд.
Крім того, в свої апеляційній скарзі захисник також не оспорює застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак вважає визначений слідчим суддею розмір застави необґрунтованим.
Так, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті передбачає покарання до 10 років позбавлення волі.
За викладених обставин у сукупності апеляційний суд приходить до висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Застосування більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_8 є недостатнім.
Що ж стосується доводів захисника про те, що визначений підозрюваному ОСОБА_8 розмір застави слід зменшити, суд апеляційної інстанції вважає їх такими, що не заслуговують на увагу.
Відповідно до вимог ч.4 ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке за ступенем тяжкості належить до категорії тяжких злочинів.
Вимогами ч.3 ст.183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Положення п.2 ч.5 ст.182 КПК України регламентують, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вимогами ч.4 ст.182 КПК України визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
З огляду на наведене, враховуючи майновий та сімейний стан ОСОБА_8 , суд апеляційної інстанції вважає, що визначений підозрюваному слідчим суддею розмір застави у розмірі 50 (п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень, повністю відповідає вимогам кримінального процесуального закону та зможе забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам будь-якого перешкоджання здійсненню кримінального провадження.
При цьому розмір застави повністю відповідає вимогам п.2 ч.5 ст.182 КПК України.
Ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі захисника, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 19 серпня 2025 року щодо ОСОБА_8 - без зміни.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді: