Справа № 333/6012/25
Провадження №1-кс/333/2316/25
25 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Слідча суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, скаргу голови ГО «НОН- СТОП» ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополь (з дислокацією у м. Запоріжжя), яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудового розслідування,
В провадження слідчої судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополь (з дислокацією у м. Запоріжжя), яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудового розслідування.
В обґрунтування вимог скарги зазначено, що 24.06.2025 р. за вих. № 24/06/2025-3-13 головою ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» - ОСОБА_3 , з використанням технологій електронної пошти, з накладенням ЕЦП (КЕП), з офіційної електронної пошти ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА», а саме gononstopukraina@gmail.com, на офіційну електронну пошту ТУ ДБР у м. Мелітополі, а саме info@mel.dbr.gov.ua, було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення. На даний час, в порушення вимог ст. 214 КПК України, відомості за вказаною заявою про вчинення кримінального правопорушення не внесені, не повідомлено про початок досудового розслідування, витяг з ЄРДР не надано.
Зазначає, що ГО «НОН-СТОП» є правозахисною громадською організацією, одним з напрямів діяльності якої є захист екологічних прав громадян, протидія корупції та зловживанням з боку представників влади та посадових осіб, з початку повномасштабного вторгнення займається правозахисною і волонтерською діяльністю на території усієї України.
В ході здійснення правозахисної діяльності ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» встановлено, що голова Запорізької обласної державної адміністрації ОСОБА_4 , заступник голови Запорізької обласної військової адміністрації - ОСОБА_5 , директор ДП «Місцеві дороги Запорізької області» ОСОБА_6 , використовуючи підконтрольні підприємства ТОВ «ДОРГАРАНТ», ТОВ «ПБК «АКВІ-БУД», ТОВ «МЕЛСІТІ», ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ», ТОВ «ГРАДПРОЕКТ-М», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ КАЛЬМІУС», ФОП ОСОБА_7 , перебуваючи у
злочинній змові з посадовими особами структурних підрозділів Запорізької обласної державної адміністрації, Запорізької міської ради та правоохоронних органів, а саме Бюро економічної безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, Національної поліції України, а також контролюючих органів, а саме органів прокуратури, створили організовану злочинну групу та налагодили злочинну схему, направлену на розкрадання і привласнення бюджетних коштів, в тому числі коштів, що надходять за міжнародними та державними програмами, використовуючи для цього вказані підприємства. Дана злочинна схема реалізується шляхом проведення тендерів та укладення фіктивних, договорів: укладаючи угоди із підконтрольними підприємствами за завищеними цінами, незаконним нарахуванням ПДВ та видаткової частини відбувається вивід коштів, з метою ухилення від сплати податків і подальшій легалізації, виведених бюджетних коштів, виділених на будівництво цивільної інфраструктури. Посилається, що не дивлячись на очевидність ознак кримінального правопорушення, в порушення вимог ст. 9, 214 КПК України, відомості до ЄРДР не внесені, досудове розслідування не розпочато.
Прокурор та слідчий відповідно до вимог КПК України позбавлені можливості визначити суб'єкт кримінального правопорушення, підслідність кримінального провадження та обставини злочину, оскільки вказані обставини можливо встановити лише при проведенні досудового розслідування, здійснення слідчим та процесуальних дій, які можуть бути проведенні лише після внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.
В даному випадку, уповноважена особа, зобов'язана внести відомості до ЄРДР та провести необхідні першочергові слідчі дії. Вказані дії призвели до втрати доказів та слідів кримінальних правопорушень, та є зловживанням.
Таким чином, переправлення заяви про вчинення кримінального правопорушення є не тільки порушенням вимог ч. 4 ст. 214, ч. 1, ч. 2 ст. 218 КПК України, а й укриттям злочину, що є зловживанням з боку органу досудового розслідування та прокуратури.
На підставі вищевикладеного, просить слідчого суддю зобов'язати уповноважених осіб органу досудового розслідування ТУ ДБР у м. Мелітополі внести відомості до ЄРДР та почати досудове розслідування за заявою голови ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_3 від 24.06.2025 р. за вих. № 24/06/2025-3-13 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.
В судове засідання заявник - голова ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 не з'явився, надав суду заяву про розгляд скарги за його відсутності. Його неявка не перешкоджає розгляду скарги.
Керівник першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополь (з дислокацією у м. Запоріжжя), повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Надав заяву, в якій просить розглянути скаргу ОСОБА_3 без участі представника ТУ ДБР розташованого у м. Мелітополь. В задоволенні скарги просить відмовити посилаючись на наступне. У заяві не викладено обставин, які можуть об'єктивно свідчити про ознаки будь-якого кримінального правопорушення, віднесеного, у відповідності до ст. 5 Закону України «Про ДБР», до підслідності Державного бюро розслідувань. Відомості про участь саме працівників правоохоронних органів у запроваджених протиправних схемах, грунтуються виключно на суб'єктивних уявленнях заявника і за сукупністю викладених обставин не підтвердженими та спроможними. Враховуючи, що ст. 214 КПК України не покладає на слідчого, обов'язку вносити відомості до ЄРДР за будь-якими заявами чи повідомленнями, а лише за тими, у яких викладені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення - для прийняття такого рішення підлягають уточненню час, місце та конкретні обставини вчинення підслідними ДБР суб'єктами саме протиправних дій, які зазначені в диспозиції певної статті КК України. Таким чином, ані звернення, ані додані до нього документи не містять конкретних даних, якими б підтверджувалась наявність в діях підслідних слідчим ДБР суб'єктів ознак саме кримінального правопорушення, у зв'язку з чим на даний час підстави для внесення відомостей до ЄРДР, а також застосування наданих повноважень - відсутні. Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України, відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Вивчивши скаргу та долучені до неї матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Відповідно до ст. 214 КПК України та пункту 1 глави 2 розділу I Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020 року, до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, його попередню правову кваліфікацію із зазначенням статті (частин статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Незважаючи на те, що ст. 214 КПК України прямо не передбачено проведення перевірки щодо змісту заяви, виходячи з змісту ст. 214 КПК України, зміст таких відомостей має бути підданий оцінці.
Повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомленнях потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
Оскільки КПК України надана можливість оскаржити дії слідчого/прокурора, то у слідчого судді виникають повноваження щодо перевірки правильності висновку слідчого/прокурора в результаті такої оцінки.
Вказане відповідає основним положенням цього Кодексу, зокрема п. 18 ст. 3 КПК України (визначення основних термінів Кодексу), відповідно до якого, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю з дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Аналіз змісту положень ст. 214 КПК України свідчить про обов'язковість вчинення дій лише щодо прийняття та реєстрації заяви, як це передбачено у частині четвертій вказаній статті, і відмова у вчиненні таких дій не допускається.
При цьому, зміст частини першої зазначеної статті не передбачає імперативного обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим Кримінальним кодексом України.
Тобто, підставою внесення до ЄРДР та початку досудового розслідування можуть слугувати не будь-які заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, а лише ті, у яких зазначені фактичні обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, що є гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу, оскільки безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Слідчим суддею встановлено, що 24.60.2025 р. заявник з використанням технологій електронної пошти на офіційну електронну пошту Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополь подано заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.
Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Мелітополь було розглянуто вказане звернення.
За результатами розгляду звернення встановлено, що у заяві не викладено обставин, які можуть об'єктивно свідчити про ознаки будь-якого кримінального правопорушення, віднесеного у відповідності до ст. 5 Закону України «Про ДБР», до підслідності Державного бюро розслідувань. Відомості про участь саме працівників правоохоронних органів у запроваджених протиправних схемах, грунтуються виключно на суб'єктивних уявленнях заявника і за сукупністю викладених обставин не підтвердженими та спроможними. Таким чином, ані звернення, ані додані до нього документи не містять конкретних даних, якими б підтверджувалась наявність в діях підслідних слідчим ДБР суб'єктів ознак саме кримінального правопорушення, у зв'язку з чим на даний час підстави для внесення відомостей до ЄРДР, а також застосування наданих повноважень - відсутні, про вказане також було повідомлено заявника.
Таким чином, оскільки заява голови ГО "НОН-СТОП" ОСОБА_3 від від 24.06.2025 р. за вих. № 24/06/2025-3-13 не містить відомостей про вчинення кримінальних правопорушень, які підслідні слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань, то з їхнього боку відсутня бездіяльність, яка може бути оскаржена в порядку ст.303 КПК України, а тому в задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 306-307, 309, 372 КПК України, -
В задоволенні скарги голови ГО «НОН- СТОП» ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополь (з дислокацією у м. Запоріжжя), яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудового розслідування, - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Слідча суддя
Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1