Єдиний унікальний номер 305/3066/25
Номер провадження 3/305/1846/25
про закриття справи про адміністративне правопорушення
27.08.2025 м. Рахів
Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Ластовичак Віктор Юрійович, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця Державної прикордонної служби України,
за ч. 2 ст. 172-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
До суду 27.08.2025 надійшли матеріали про адміністративне правопорушення, складені відділом прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) ІНФОРМАЦІЯ_3 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а саме протокол від 22.08.2025 серії ЗхРУ № 024042 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-18 КУпАП, з додатками.
Як вбачається із протоколу, 22.08.2025 в період з 23:00 год по 07:00 год солдат ОСОБА_1 виконував наказ на охорону державного кордону в прикордонному наряді «Секрет» на напрямку 308 прикордонного знаку в якості старшого прикордонного наряду. Під час несення служби ОСОБА_1 не в повному обсязі виконав наказ на охорону державного кордону, а саме не вжив заходів щодо недопущення порушення державного кордону, та в подальшому призвело до порушення державного кордону п'ятьма громадянами України 22.08.2025 о 04:05 год на напрямку 308 прикордонного знаку, про що свідчить затримання прикордонною поліцією Румунії на вказаному напрямку на відстані від місця несення служби прикордонним нарядом близько до 10 метрів. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, абзаців четвертого та п'ятого пункту 15 глави 5 розділу ІІ Інструкцію про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2015 № 1261, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1391/27836, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 172-18 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що він мобілізований з 15.01.2025, раніше лише займався виконанням фізичних робіт у відділі прикордонної служби, в наряди не заступав, тільки одного разу близько 2 місяців тому. В даному місці був уперше, їх удвох туди в темну пору доби привів колега на ім'я ОСОБА_2 та сказав сидіти і слухати. Інструктаж проводився загальний у відділі, більш конкретно не казали, що вони мають робити. Вони з ОСОБА_3 , який також у тому місці був уперше та взагалі лише недавно приїхав (2 або 3 дні), сиділи, де їм сказали, потім почався дощ, взагалі нічого не було чутно, вони не розмовляли, але нічого не чули. Пізніше побачили світло ліхтариків, подзвонив у центр управління служби, звідки сказали, що був перетин кордону 5 особами. Де саме був перетин, він точно не знає, йому не показували. Вони не спали і виконували вказівку, але нічого не чули.
Також ОСОБА_1 висловив сумнів у фізичній можливості удвох затримати п'ятьох порушників, якщо у них навіть не було автоматів, лише пістолети з травматичними кулями.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, стосовно якої складено протокол, суддя приходить до таких висновків.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч.ч. 2-3 ст. 7 КУпАП).
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення насамперед необхідно з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як визначено ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У даному випадку, до протоколу про адміністративне правопорушення як докази додано:
- письмові пояснення ОСОБА_1 , у яких вину не визнав;
- письмові пояснення начальника групи моніторингу обстановки відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ОСОБА_4 , у яких ствердив, що організовував несення служби на напрямку 307-309 прикордонних знаків, о 10 год на напрямку 308 п/зн 1 000 метрів у бік 309 п/зн було виявлено пролаз в ЗП та доріжку слідів від 5 осіб на трав'янистій місцевості з подальшим заходом в річку Тиса. В ході відпрацювання зворотного сліду встановлено сліди 5 осіб на березі р. Тиса, які ведуть 40 м до ЗП «Єгоза», далі 5 м до автодороги Н-09, де в подальшому втрачаються, на відстані 10 метрів від місці несення служби прикордонним нарядом «Секрет»;
- витяги з книг прикордонної служби, яким стверджено перебування ОСОБА_1 у прикордонному наряді з 20:00 год 21.08.2025 по 08:00 год 22.08.2025;
Статус ОСОБА_1 як військовослужбовця підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_5 22.06.1991.
Відповідно до службової характеристики, ОСОБА_1 характеризується за місцем служби позитивно.
Частина 2 статті 172-18 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, вчинені в умовах особливого періоду.
Така норма є бланкетною (відсилочною), у протоколі зазначено про порушення конкретних правил несення прикордонної служби, а саме абзаців четвертого та п'ятого пункту 15 глави 5 розділу ІІ Інструкцію про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України (далі - Інструкція).
Норми статей 11 та 16 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України не є правилами несення прикордонної служби, тому їх положення суддею в даному випадку до уваги не беруться.
Відповідно до абз. 4 п. 15 глави 5 розділу ІІ Інструкції, секрет під час несення служби зобов'язаний після отримання наказу приховано висунутись до місця несення служби, яке б забезпечувало круговий огляд і раптовість затримання правопорушників, а також унеможливлювало непомітний обхід розташування наряду, порушення такої норми у діях ОСОБА_1 не вбачається, так як їх розміщення здійснено за вказівкою відповідальної службової особи.
Відповідно до абз. 5 п. 15 глави 5 розділу ІІ Інструкції, секрет під час несення служби зобов'язаний вести спостереження і прослуховувати місцевість, бути готовим до затримання правопорушників.
Таке порушення також не вбачається, оскільки матеріалами справи не доведено, що ОСОБА_1 у складі секрету не вів спостереження, або не був готовим до затримання правопорушників, однак вжитими заходами не виявилось за можливе виявити правопорушників та затримати їх.
У протоколі про адміністративне правопорушення та у доданих до нього матеріалах не зазначено, у чому конкретно полягало порушення, допущене ОСОБА_1 , та як саме він мав діяти у ситуації, що склалася, з урахуванням обставин справи.
До матеріалів не долучено докази на підтвердження факту незаконного перетину кордону п'ятьма особами, пошкодження загороджувального паркану, точної відстані до місця знаходження секрету.
Свідки правопорушення у протоколі не зазначені, що унеможливлює для суду здійснити виклик таких осіб та отримати від них пояснення.
При цьому суддя бере до уваги, що за практикою Європейського суду з прав людини провадження у справі про адміністративне правопорушення є «кримінальним», а ЄСПЛ поширює стандарти, які встановлює Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
З урахуванням положень частини 1 статті 6 Конвенції, а також з огляду на практику ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти росії» (Malofeyeva v. russia, заява № 36673/04, рішення від 30.05.2013) та «Карелін проти росії» (Karelin v. russia, заява № 926/08 рішення від 20.09.2016), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципи рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Як стверджено у Рішенні Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, у тому числі і закріпленій у статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
У даному випадку, негативна відповідь на питання про винуватість ОСОБА_1 виходить не з позитивно встановленої невинуватості останнього, а з доказового аспекту презумпції невинуватості.
Суд не є стороною обвинувачення, а орган, яким складено протокол, не зібрав та не забезпечив надання до суду відповідних доказів винуватості особи.
Тому суддя приходить до висновку, що до суду не надано належних, допустимих, достатніх та переконливих доказів учинення особою, стосовно якої складено протокол, адміністративного правопорушення, і в його діях відсутній склад правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи положення ст. 40-1 КУпАП судовий збір з особи не стягується.
Керуючись статтями 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
постановив:
Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку її оскарження та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Рахівський районний суд.
Суддя Віктор ЛАСТОВИЧАК