Справа № 134/1275/25
1-в/134/109/2025
27 серпня 2025 року селище Крижопіль
Крижопільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
представника виправного центру ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Крижопіль в режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чепоноси Дністровського району Чернівецької області, громадянина України, до засудження мешканця АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого, про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,
встановив:
18 серпня 2025 року до суду надійшло клопотання засудженого ОСОБА_5 у якому він просить на підставі ст. 81 КК України звільнити його умовно-достроково від відбування покарання.
В судове засідання ОСОБА_5 не з'явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутності.
Представник виправного центру щодо клопотання покладається на розсуд суду.
Прокурор заперечив проти задоволення клопотання, вважає його передчасним, з огляду на наступне. Засуджений ОСОБА_5 не довів своє виправлення, відсутня систематичність його поведінки, яка спрямована на шлях виправлення - має 4 заохочення - одне заохочення в 2023 році, два в 2024 році, одне в 2025 році. Мав 4 стягнення, які хоч і погашені, однак стягнення були у виді суворої догани. При застосуванні умовно-дострокового звільнення необхідно брати до уваги поведінку засудженого за весь час відбування покарання. Крім того засуджений знаходиться на профілактичному обліку установи, як схильний до вживання та розповсюдження наркотичних речовин. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній.
Заслухавши думку представника виправного центру, прокурора, дослідивши матеріали клопотання та особової справи засудженого, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді обмеження волі може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин.
Відповідно до положень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», суди, розглядаючи питання про можливість застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, мають ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Головною умовою прийняття такого рішення є доведеність, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення.
Саме досягнення такої цілі покарання, як виправлення засудженого обґрунтовує можливість його дострокового звільнення від відбування покарання, хоча і під певною умовою.
Застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення передбачено дискреційною нормою КК України, тобто є не обов'язком суду, а правом, яке полягає у попередньому вивченні всіх даних про особу для прийняття правильного, законного рішення, з урахуванням власного внутрішнього переконання.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджений вироком Хотинського районного суду Чернівецької області від 28.11.2022 року, яким останнього визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70 та ст. 71 КК України призначено остаточне покарання у вигляді 3 років обмеження волі.
Ухвалою Чернівецького Апеляційного суду м. Чернівці від 02.02.2023 року вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 28.11.2022 року залишено без змін.
Засуджений ОСОБА_5 з 17.02.2023 року по теперішній час відбуває покарання в ДУ «Крижопільський виправний центр (№113)»
По прибутті в установу засуджений ОСОБА_5 був працевлаштований згідно строкового трудового договору № 85-23 від 14.06.2023 року по 19.06.2023 рік на контрагентському об'єкті « ОСОБА_6 », згодом згідно строкового трудового договору № 141-23 від 29.08.2023 (додаткова угода № 45-24 від 01.01.2024) по теперішній час на контрагентському об'єкті ТОВ «Вінницька птахофабрика».
Згідно характеристики ДУ «Крижопільський ВЦ (№ 113)» за час відбування покарання засуджений ОСОБА_5 характеризується позитивно, до дисциплінарної відповідальності притягувався чотири рази, на даний час стягнення погашені встановленому законом порядку та чотири рази був заохочений. Підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, адекватно реагує на критику на свою адресу. Дотримується правомірних та ввічливих відносин з персоналом установи. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує в чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. Не допускає порушення вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Мали місце поодинокі випадки вживання алкоголю. Приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення» та «Подолання наркотичної залежності».
Під дію ст. 82 КК України засуджений ОСОБА_5 за формальними ознаками підлягав по відбуттю 1/3 частини строку покарання, а саме 17.02.2024 року. Рішенням комісії ДУ «Крижопільський ВЦ (№ 113)» протокол № 4 від 21.02.2024 року засудженому ОСОБА_5 було відмовлено комісією установи в застосуванні ст. 82 КК України, як особі яка не стала на шлях виправлення.
Під дію ст. 81 КК України засуджений ОСОБА_5 за формальними ознаками підлягає по відбуттю 1/2 частини строку покарання 17.08.2024. Рішенням комісії державної установи «Крижопільський (ВЦ №113)» протокол № 19 від 21.08.2024 року засудженому ОСОБА_5 відмовлено комісією установи, як особі яка не довела свого виправлення.
Згідно довідки про наявність стягнень та заохочень, засуджений ОСОБА_5 за весь час відбування покарання до дисциплінарної відповідальності притягувався чотири рази та чотири рази був заохочений.
Як вбачається з довідки про доходи, за період відбування покарання дохід засудженого ОСОБА_5 склав 197 494,48 грн.
Станом на 27 серпня 2025 року засуджений ОСОБА_5 відбув 1/2 строку призначеного покарання, невідбута частина покарання складає 5 місяців 20 дні.
Разом з тим, у відповідності до ч. 1 ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Однією із головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто доведеність готовності засудженого до самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.
Сумлінна поведінка полягає у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.
Висновок про те, що засуджений довів своє виправлення, передбачає, що його сумлінна поведінка і ставлення до праці свідчать про успішність процесу виправлення і можливості ефективного продовження його при умові застосування умовно-дострокового звільнення.
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Враховуючи дані про особу засудженого ОСОБА_5 , суд не вбачає підстав для застосування до нього умовно-дострокового звільнення.
Дотримання режиму відбування покарання, ввічливі відносини з працівниками адміністрації установи виконання покарання, а також виконання їх законних вимог є виключно обов'язком засудженого, мірою його необхідної поведінки.
Разом з тим, суд враховує, що засуджений ОСОБА_5 за час відбування покарання у вигляді обмеження волі характеризується позитивно, працевлаштований, має заохочення. Про те, при застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання суд враховує поведінку засудженого за весь час відбування покарання. ОСОБА_5 чотири рази притягувався до дисциплінарної відповідальності, хоча стягнення і погашені, однак два рази на нього накладали стягнення у вигляді суворої догани, що є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення, які застосовуються до засуджених. Окрім того, як вбачається із характеристики на засудженого ОСОБА_5 останній знаходиться на профілактичному обліку установи, як схильний до вживання та розповсюдження наркотичних речовин, разом з тим були поодинокі випадки вживання алкоголю. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній.
Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 19 грудня 2024 року ОСОБА_5 було відмовлено у задоволені клопотання про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. З даного часу по теперішній час ОСОБА_5 один раз заохочувався, однак і один раз притягувався до відповідальності у вигляді суворої догани за порушення, а саме - намагання пронести спиртні напої у виправний центр.
Враховуючи відсутність однієї з підстав, передбачених ст. 81 КК України, для умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання, суд дійшов висновку, що мета призначеного ОСОБА_5 судом покарання ще не досягнута, тому у задоволенні заяви засудженого про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання слід відмовити.
Керуючись ст. 81 КК України, ст. 154 КВК України, ст. 537, 539 КПК України, суд -
постановив:
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення, а засудженим у той же термін після отримання її копії.
Суддя