ЄУ № 712/10531/25
Провадження № 3/712/3110/25
26 серпня 2025 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі судді Проньки В.В., розглянувши матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 409485 від 01.08.2025) про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка працює в ТОВ «Брімел», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 409485 від 01.08.2025, 01.08.2025 о 21 год. 10 хв. у Черкаси, вул. Канівська, 1, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілемMazda 323, д.н.з. НОМЕР_1 , (власник ОСОБА_2 ), не врахувала дорожню обстановку, не вибрала безпечної швидкості руху, не впоралась із керуванням та скоїла зіткнення з дикою твариною, а саме косулею, яка перебігала дорогу. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Відповідно до ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушеннясправа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не визнала. Зі слів ОСОБА_1 , вона діяла відповідно до дорожньої обстановки, керувала транспортним засобом уважно та обережно, дотримувалась дозволеної швидкості, однак не мала фізичної можливості уникнути наїзду на дику тварину - косулю, яка раптово вибігла на проїжджу частину, чим створила непередбачувану перешкоду для руху.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд виходить з такого.
Основним для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення складу правопорушення. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Суд, згідно з положеннями ст. ст. 280, 283 КУпАП, повинен з'ясувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності за нормою закону, зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , їй інкримінується порушення вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно з протоколом серії ЕПР1 № 409485 від 01.08.2025, 01 серпня 2025 року о 21 год. 10 хв. у місті Черкаси по вул. Канівська, 1, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mazda 323, державний номер НОМЕР_1 (власник - ОСОБА_2 ), не врахувала дорожню обстановку, не обрала безпечної швидкості руху, не впоралась із керуванням транспортним засобом, унаслідок чого допустила зіткнення з дикою твариною - косулею, яка раптово перебігала проїжджу частину.
Відповідно до ст. 124 КУпАП відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно п. 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_1 01.08.2025 приблизно о 21 год. 00 хв. рухалася по вул. Дахнівській в напрямку с. Свидівок, виїхала на вул. Канівська за межу населеного пункту м. Черкаси з включеними фарами, їй під колеса кинулася косуля, яка перебігала дорогу, ОСОБА_1 намагалася зманеврувати, трохи подала кермо в ліву сторону , але у зв'язку з тим що по зустрічній смузі рухався автомобіль, вона не змогла її об'їхати та здійснила наїзд.
До протоколу додано схему місця ДТП від 01.08.2025, письмові пояснення ОСОБА_1 від 01.08.2025, інформаційну довідку щодо пошуку посвідчення водія ГСЦ на ім'я ОСОБА_1 .
Будь - яких інших доказів, які б доводили вину ОСОБА_1 , до суду не надано.
Отже, в діях ОСОБА_1 не вбачається порушення Правил дорожнього руху України, зокрема п. 12.1, оскільки на підставі досліджених у судовому засіданні доказів встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася не з її вини, а внаслідок раптової та непередбачуваної появи на проїзній частині дикої тварини - косулі.
Згідно ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом доведення вини, матеріалами справи вина особи, що притягується до адміністративної відповідальності, не підтверджена, будь-яких інших доказів вини правопорушника суду не надано, тому в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Дотримання цих вимог є необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, забезпечує реалізацію закріплених у ст. 7 КПК таких засад кримінального провадження, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості, забезпечення доведеності вини та право на захист.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України(частина перша статті 64).
У відповідності до п. 4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Слід зауважити, що право на справедливий суд гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийнятою Радою Європи 04.11.1950, ратифікованою Україною 17.07.1997, відповідно до неї суд встановлює обґрунтованість будь-якого висунутого проти особи обвинувачення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч.1 п. 3 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП виносить постанову про закриття справи.
За встановлених у судовому засіданні обставин, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 247, 252, 283-285, 287 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку iз відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Суддя: В.В. Пронька