27.08.2025 Справа № 703/3592/25
№ 3/696/557/25
27 серпня 2025 року м. Кам'янка
Суддя Кам'янського районного суду Черкаської області Шкреба В.В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції № 2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою по АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 122-2, та частиною 1 статті 130 КУпАП,
встановив :
02 червня 2025 року о 12 год. 45 хв. гр. ОСОБА_1 здійснюючи рух на автомобілі Chery Amulet д.н.з. НОМЕР_2 по а/д Київ-Знам'янка в районі с. Михайлівка Черкаського району Черкаської області всупереч вимог п. 2.4 ПДР України не здійснив його зупинку на вимогу працівника поліції.
Він же, в цей же час, в цьому ж місці керував автомобілем Chery Amulet д.н.з. НОМЕР_2 по а/д Київ-Знам'янка в районі с. Михайлівка Черкаського району Черкаської області з явними ознаками наркотичного сп'яніння, як то порушення координації рухів, підвищена жвавість, в порушення вимог п. 2.5 ПДР України від проходження огляду на визначення стану сп'яніння відмовився як на місці, так і в закладі охорони здоров'я.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи. На судове засідання від 12 серпня 2025 року отримував судові повістки, про що свідчить підпис, але про причини неявки не повідомив. Таким чином, суд приходить до висновку, що йому відомо про слухання справ у суді, і неотримання ним судової повістки на слухання 27 серпня 2025 року через його відсутність по місцю проживання не спростовує цього факту. На думку суду, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості надати письмові пояснення по суті складених на нього матеріалів, проте цим правом не скористався.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервалу часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, так як обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»).
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарна Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у свої рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Оскільки ОСОБА_1 не повідомив суд про поважність неявки в судове засідання, його неявка не перешкоджала розгляду справи і згідно статті 268 КУпАП не була обов'язкова.
Також, в судове засідання повторно не з'явилась захисник Нечипоренка В.А., проте суд вже відкладав судове засідання через неявку захисника, отримав від неї клопотання про закриття провадження у справі, а отже дійшов висновку, що захиснику було створено всі умови задля дотримання принципу змагальності, і захисник скористалась своїми повноваженнями у обраний спосіб.
За змістом статей 252 та 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З дослідженого відеозапису з нагрудної камери поліцейського слідує, що ОСОБА_1 здійснював рух за кермом автомобіля, не виконував вимоги про зупинку транспортного засобу.
Огляд проводився з дотриманням відеофіксації як того вимагає стаття 266 КУпАП.
На відеозаписі вимова, поведінка та зовнішній вигляд ОСОБА_1 мають характерні ознаки для особи, яка з високою імовірністю могла перебувати у стані наркотичного сп'яніння, а тому суд враховує, що у поліцейського було достатньо підстав підозрювати водія у вживанні наркотичних засобів перед посадкою за кермо автомобіля, про характерні ознаки наркотичного сп'яніння ним зазначено у протоколі, акті та направленні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відеофіксацією події підтверджено факти відмови водія огляду визначення стану наркотичного сп'яніння в медичному закладі.
З огляду на вказане працівником поліції було дотримано процедуру документування проходження медичного огляду згідно Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затв. наказом МВС, Мінохорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).
Сторона захисту клопотала про закриття провадження у справі через невірно вказані в протоколі та інших матеріалах дати народження, місця проживання ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що такі недоліки не можуть самі по собі слугувати підставою для закриття з реабілітуючої підстави справи про адміністративне правопорушення, так як в ході судового розгляду анкетні дані особи підтверджуються витягом з реєстру територіальної громади та копії паспорту, які надала сама сторона захисту.
Щодо доводів захисника про невідсторонення ОСОБА_1 від керування транспортного засобу, то суд зазначає наступне, що статтями 260, 265-1 та 266 КУпАП (глава 20 Заходи забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення), ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII передбачено імперативний обов'язок співробітників поліції тимчасово вилучати посвідчення водія, оскільки ч.1 ст.130 КУпАП передбачає накладення стягнення у вигляді позбавлення права керуванням транспортним засобом, та відстороняти від керування транспортними засобами осіб, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з наступним оглядом особи на стан сп'яніння.
З аналізу ч.1 ст.266 КУпАП вбачається, що з метою усунення небезпеки, що виникає при знаходженні за кермом водія (судноводія) щодо якого є підстави вважати, що він перебуває у стані сп'яніння, законодавством передбачена можливість відсторонення зазначених осіб від керування транспортними засобами або суднами. Відсторонення водіїв від керування транспортним засобом полягає у примусовому припиненні руху, звільнення транспортного засобу від особи, що ним керує, затримання посвідчення водія і здачі у разі необхідності транспортного засобу на платну стоянку або до відповідного органу, передача управління транспортного засобу іншій особі, яка має посвідчення водія.
Між тим, суд вважає, що такі обставини застосування статей 260, 265-1 та 266 КУпАП самі по собі не являються підставою для закриття провадження у справі.
Відсутність пояснень та підпису ОСОБА_1 у протоколах суд не вважає порушеннями при складанні матеріалів про адміністративні правопорушення, так як з огляду на поведінку ОСОБА_1 при спілкуванні з працівниками поліції зафіксовану на відеозаписі, такі усні пояснення наявні, а про складання матеріалів ОСОБА_1 був працівниками поліції поінформований.
Згідно частини 1 статті 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає не тільки у разі керування транспортними засобами у стані наркотичного сп'яніння, а так само і при відмові водія від проходження огляду на стан сп'яніння.
Всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, оцінивши за власним переконанням докази, суд приходить до висновку про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного проступку, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Факт протиправності дій ОСОБА_1 стверджується даними протоколу серії ЕПР1 № 349156 від 02.06.2025 року, даними долученого відеозапису, актом та направленням.
Також, суд знаходить, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122-2 КУпАП, так як його винуватість доведена не тільки даними відеозапису з нагрудної камери поліцейського, а й протоколом серії ЕПР1 № 349223 від 02 червня 2025 року, поясненнями свідка ОСОБА_2 , рапортом. Ці дії ОСОБА_1 суд кваліфікує як невиконання водієм вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.
З огляду на вказане, ОСОБА_1 слід визнати винуватим у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122-2, ч.1 ст. 130 КУпАП. Обставин, що обтяжують або пом'якшують адміністративну відповідальність суд не знаходить.
Суд вважає, що ОСОБА_1 заслуговує на призначення йому адміністративного стягнення з урахуванням правил статті 36 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено стягнення.
Керуючись ст.ст. 33,40-1,130, 283-285 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 ЗУ “Про судовий збір»,
постановив:
Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122-2, частиною 1 статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення з урахуванням положень ст. 36 КУпАП у виді штрафу на користь держави у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00(сімнадцять тисяч) грн. ( Отримувач: ГУК у Черк. обл./Черкаська обл/21081300 р/р:UA918999980313030149000023001 МФО 899998 Код класифікації доходів бюджету 21081300 ЄДРПОУ 37930566, Банк одержувача Казначейство України (ел.адм.подат.), призначення платежу - адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керувати транспортними засобами на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у дохід Державної судової адміністрації України (Отримувач коштів:ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, р/р UA 9089999980313111256000026001, код класифікації бюджету 22030106, ЄДРПОУ 37993783, банк одержувача Казначейство України (ел.адм.подат.), призначення платежу - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050, пункт 5) судовий збір в сумі 496 грн. 20 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його законним представником, захисником через Кам'янський районний суд Черкаської області до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: В.В.Шкреба