180/1608/25
3/180/800/25
20 серпня 2025 р.
Суддя Марганецького міського суду Дніпропетровської області Тананайська Ю.А., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , пенсіонера-
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
До Марганецького міського суду Дніпропетровської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 448809 від 06.08.2025 р., де зазначено, що 25.07.2025 року о 15:30 год. гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме ображав її грубою нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, спричинивши моральний та психологічний тиск. Про що працівниками поліції було складено протокол за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Про час, дату, місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП не є обов'язковою, і тому, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підставі наявних доказів.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним проступком визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При цьому, склад правопорушення має бути чітко визначеним у відповідності до диспозиції кожної окремої норми, становить сукупність головних, визначальних ознак, які виділені законодавцем як типові, необхідні і, водночас, достатні для притягнення особи до юридичної, зокрема, адміністративної відповідальності. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.
У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими доказами.
Крім того, відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Всупереч даним вимогам, до протоколу про адміністративне правопорушення не надано належних доказів. В протоколі Серії ВАД № 448809 від 06.08.2025 року, не зазначені прізвища адреси свідків (сусідів) які могли б підтвердити або спростувати даний факт, не долучено відеозапис з боді-камери поліцейського.
Суд вважає, що зазначений протокол не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення.
Також диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається в, зокрема, умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини уформі умислу.
При цьому суд звертає увагу на те, що насильство є результатом свідомих дій людини і характеризується такими основними ознаками: умисність; спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, економічних, чи пов'язаних з вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство. Насильство це умисні дії однієї або кількох осіб, що спричиняють шкоду іншій особі, порушують права і свободи та відбуваються в умовах значної переваги сил тих, хто скоює ці дії, що унеможливлює самозахист особи, котра страждає від цих дій. Якщо у вказаних діях відсутня хоча б одна з наведених ознак, такі дії не є насильством.
Судді не надано доказів вчинення ОСОБА_1 дій психологічного характеру, як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення по відношенню до потерпілої особи.
Для наявності складу адміністративного правопорушення потрібно також доведення заподіяння шкоди психологічному здоров'ю потерпілого. Однак, таких доказів матеріали справи не містять.
На підставі викладеного суд доходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.173-2 КУпАП, що в силу п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.7, 9, 10,ч.1ст.173-2, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284, 287, 289КУпАП, суддя -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Ю. А. Тананайська