Справа № 180/857/25
2/180/522/25
26 серпня 2025 р. Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Янжули О.С.
секретар - Котова Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Марганець Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу № 180/857/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернувся до Марганецького міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Договором №3434445 від 11.10.2021 року у розмірі 20421,63 грн., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн. та на оплату професійної правничої допомоги в сумі 13000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 11.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено Договір №3434445, за умовами якого Кредитодавець зобов'язався надати позичальнику грошові кошти в сумі 6000,00 грн., а позивальник зобов'язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом.
26.07.2024 року між ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір факторингу №26-07/2024, у відповідності до умов якого, ТОВ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», права вимоги за кредитним договором до позичальників, втому числі за договором № 3434445. Таким чином ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором №3434445.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №3434445 від 11.10.2021 року, на день формування позовної заяви, відповідно до розрахунку заборгованості становить 20421,63 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 4617,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 15384,63 грн., заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного договору - 0,00 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами - 0,00 грн., заборгованість за комісіями - 420,00 грн., інфляційні збитки -0,00 грн., нарахування 3% річних-0,00 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 13 травня 2025 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в прохальній частині позовної заяви просив справу розглядати за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про слухання справи повідомлена належним чином про що в матеріалах справи містяться відповідні докази, причини неявки суду не повідомила, заяв чи клопотань від неї також не надходило.
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №1371854 від 13.05.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Оскільки поштовий конверт повернувся з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» відповідача, крім викликів за вказаною адресою, було викликано до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Оголошення про виклик відповідача опубліковано - 09.06.2025 року та 05.08.2025 року.
Відповідно до ч. 11 статті 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідач, у встановлений судом строк, на адресу суду відзиву на позовну заяву не надав, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України.
Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
У відповідності до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Частиною 2 ст. 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Нормами ст. 129 Конституції України встановлено, що одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на справедливий суд і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України», національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).
Водночас, відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18 грудня 2009 року передбачено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (частина перша статті 263 ЦПК).
Судом встановлено, що 11.10.2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСЮ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №3434445 в електронній формі в особистому кабінеті, шляхом отримання пропозиції про укладення Договору та в подальшому підписання його позичальником одноразовим ідентифікатором у вигляді СМС коду (що є аналогом власноручного підпису), який він ввів у спеціально відведене віконце на сайті кредитодавця. Укладенням цього договору сторони домовилися надання позичальнику кредиту в розмірі 6000 грн., строком на 30 днів, з 11.10.2021 року. Дата повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом -10.11.2021 року.
Відповідач отримав кредитні кошти в сумі 6000,00 грн., шляхом транзакції в системі LIQPAY, що підтверджується квитанцією 1790407716 від 11.10.2021 року.
26 липня 2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСЮ "МІЛОАН" та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСЮ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" було укладено Договір факторингу № 26-07/2024 відступлення права вимоги за Кредитними договорами.
26 липня 2024 року між ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір факторингу №26-07/2024, у відповідності до умов якого, ТОВ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», права вимоги за кредитним договором до позичальників, втому числі за договором № 3434445.
Таким чином ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором №3434445.
Згідно з умовами кредитного договору, позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконала свого зобов'язання.
Враховуючи положення ст. ст. 514, 516 ЦК України, згідно з якими до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, а заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом, позивач ТОВ «Коллект Центр» набуло право вимоги за договорами № 3865904 від 12.10.2021 року та № 102745173 від 10.08.2021 року.
Згідно ст.526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та цивільного законодавства.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За правилами статті 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Проценти за користування кредитом - проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований частиною 1 статті 1048 ЦК України.
Проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами - проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов'язання, порядок виплати якого врегульований частиною 2 статті 625 ЦК України, у зв'язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування».
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України. Тобто, припинення нарахування передбачених договором процентів можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором, та пред'явлення вимоги в порядку частини 2 статті 1050 ЦК України, що узгоджується з позицією Верховного суду викладеною у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.
Тобто, право ТОВ «Факторнг Партнерс» нараховувати відсотки користування кредитом припинилося зі спливом строку дії договору №3434445 від 11.10.2021 до 10.11.2021 року, а тому, починаючи з зазначеної дати, нарахування процентів за користування кредитом не відповідає вимогам закону.
Згідно графіку платежів за договором про споживчий кредит №3434445 від 11.10.2021 року, сума платежу за розрахунковий період з 11.10.2021 по 10.11.2021 року, складається із суми кредиту - 6000,00 грн., процентів за користування кредитом - 1584,00 грн, комісії за надання кредиту - 420,00 грн., загальна вартість кредиту становить - 8004,00 грн..
Тому, на думку суду, саме такий розмір заборгованості відповідача, з урахуванням строку кредитування у 30 днів, є доведеним.
За таких обставин суд дійшов висновку, що із відповідача підлягає стягненню заборгованість за договором №3434445 від 11.10.2021 у розмірі 8004 грн., яка складається із: суми позики 6000 грн., проценти за користування кредитом 1584 грн, комісія за надання кредиту 420 гривень.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, в зв'язку з чим утворилась заборгованість по сплаті кредитних коштів, тому суд вважає за необхідне задовольнити позов частково.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із наступного.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, професійна правова допомога ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» надавалася Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» на підставі договору № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 року.
На підтвердження факту надання професійної правової допомоги позивачем надано договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 року; заяву на надання юридичної допомоги № 1017 від 01.03.2025 року; витяг з акту № 7 про надання юридичної допомоги від 31.03.2025 року на суму 13 000,00 грн.; прайс-лист з переліком виду послуг та вартістю послуг.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02.12.2020 року у справі № 742/2585/19.
Таким чином, враховуючи предмет та складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, зазначених в акті про надання юридичної допомоги від 31.03.2025 року, а також засад розумності, справедливості та співмірності, суд дійшов до висновку про стягнення на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» з відповідача 5000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку із частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 949 гривень 43 копійки (8004,00х2422,40:20421,63=949,43 грн.).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 15-16, 509, 525-526, 530, 625-626, 628, 633-634, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4,10, 12, 13 ,76, 81,133,137, 141, 247, 259, 263-265,268,273,274-277,279,280-283,289, 352,354,355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю « ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовільнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСЮ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження:03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6 офіс 521, заборгованість за Договором № 3434445 від 11.10.2021 року у розмірі 8004 (вісім тисяч чотири) гривні 00 копійок, яка складається із тіла кредиту - 6000,00 грн., процентів за користування кредитом - 1584,00 грн, комісії за надання кредиту - 420,00 грн..
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСЮ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження:03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6 офіс 521, понесені судові витрати за сплату судового збору у розмірі - 949 гривень 43 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСЮ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження:03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6 офіс 521, витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5ст.265 ЦПК України:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСЮ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження:03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6 офіс 521.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: О. С. Янжула