Справа № 204/542/25
Провадження № 2/204/1409/25
13 серпня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючої судді Токар Н.В.,
за участю секретаря Кислиці Є.Ю.,
за участю представника позивача Скиба А.Ю.,
за участю відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м.Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення, -
У січні 2025 року позивач звернувся до суду з позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення, в якій просив ухвалити рішення, яким солідарно стягнути з відповідачів заборгованість по оплаті послуг водопостачання та водовідведення, яка станом на 28.02.2023 року у загальному розмірі складає 43 877,20 грн., з них: сума основного боргу - 43 435,90 грн. (за період з квітня 2020 року по лютий 2023 року); інфляційне збільшення суми боргу - 398,80 грн. (за період з 06.2020 року по 01.2022 року); розмір 3% річних - 42,50 грн. (за період з 06.2020 року по 01.2022 року).
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що відповідно до державної програми забезпечення населення України послугами водопостачання та водовідведення, КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради надає послуги водопостачання та водовідведення споживачам. Між КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради та відповідачами встановлені фактичні відносини з приводу надання послуг, згідно рішення Дніпровської міської ради № 526 від 20 квітня 1995 року «Про розподіл платні за надання населенню комунальних послуг, споживачам, переданим на обслуговування КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради», абоненту відкрито особовий рахунок. Споживачі зобов'язані оплатити послуги, якщо вони фактично користується ними. Відсутність договору сама по собі не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати комунальних послуг. Таким чином, між підприємством та відповідачами встановилися фактичні відносини з приводу надання послуг з водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , де відповідальним квартиронаймачем є ОСОБА_2 , на ім'я якого відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . За вказаною адресою, окрім ОСОБА_2 , зареєстровані також: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , які також є споживачами водопостачання та водовідведення КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради, та повинні нести солідарну відповідальність із власником. Вчасно та у відповідному розмірі оплату послуг споживачами за цією адресою не здійснювалось, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 28.02.2023 року у загальному розмірі складає 43 877,20 грн., з них: сума основного боргу - 43 435,90 грн. (за період з квітня 2020 року по лютий 2023 року); інфляційне збільшення суми боргу - 398,80 грн. (за період з 06.2020 року по 01.2022 року); розмір 3% річних - 42,50 грн. (за період з 06.2020 року по 01.2022 року), які позивач прохав стягнути разом із судовим витратами по справі у розмірі 3 028 грн.
Ухвалою суду від 18 лютого 2025 року відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
03 березня 2025 року відповідачем ОСОБА_1 подано до суду відзив на позовну заяву в якому остання просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, а судові витрати покласти на позивача. В обґрунтування своїх заперечень ОСОБА_1 зазначила, що розрахунок заборгованості на чотирьох осіб є невірним. Так, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_2 знято з реєстрації за спірною адресою ще 04.02.2021 року, хоча фактично він там не проживав з 2016 року, що можуть підтвердити свідки; ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , до листопада 2020 року була неповнолітньою. Окрім того, розрахунок заборгованості не відображає всі платежі, сплачені у період нарахування заборгованості, зокрема, не врахований платіж розміром 300 грн., який підтверджується квитанцією. Таким чином, розрахунок заборгованості наданий позивачем не може бути прийнятий до уваги, оскільки є необґрунтованим та безпідставним. Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат розрахований позивачем за період з червня 2020 року по січень 2022 року із порушенням строків позовної давності. Таким чином, відповідач зазначала, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
03 березня 2025 року на адресу суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності у якій остання просила суд застосувати позовну давність щодо нарахування інфляційних втрат та 3% річних до лютого 2021 року.
Ухвалою суду від 31 березня 2025 року постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
15 квітня 2025 року через систему «Електронний суд» до суду від представника позивача - Якименко А.Ю. надійшли додаткові пояснення у справі в яких позивач, вважає, що при обчисленні строків позовної давності, необхідно взяти до уваги зміни внесені до Цивільного кодексу України, а саме, ту обставину, що перебіг позовної давності зупинений на період дії воєнного стану, а тому задоволенню підлягає заборгованість, яка утворилася з 24.02.2019 року. А оскільки Позивач пред'явив позов про стягнення заборгованості, що утворилася з 04.2020 року по 02.2023 року, інфляційних витрат та 3% річних, що були нараховані з 06.2020 року по 01.2022 року, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі. У період з 04.2020 року по 02.2023 року нарахування за вказаною адресою здійснювалися на 1 зареєстровану особу (власника житлового приміщення), відомості про інших зареєстрованих осіб Позивачу були невідомі. Заборгованість станом на 28.02.2023 року становила 8247,90 грн. (без урахування перерахунків за водопостачання та водовідведення). 06.03.2023 року дану квартиру придбав ОСОБА_5 , який о подальшому звернувся до Позивача із заявою про переоформлення особового рахунку, а також повідомив, що є новим власником даного житлового приміщення. Так, у довідці зазначено, що за даною адресою у завлений в позові період були зареєстровані 4 особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований з 18.11.2011 по 04.02.2021; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована з 15.05.2012 по 09.03.2023; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована з 15.05.2012 по 09.03.2023; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована з 18.11.2011 по 09.03.2023. Оскільки Позивач здійснював нарахування на 1 особу, а відповідно до довідки проживало 4 особи, а з 04.02.2021 року 3 особи, тому Позивач здійснив донарахування відповідно до актуальних даних довідки, а саме, за централізоване водопостачання донараховано 20798.41 грн., а за централізоване водовідведення 14389.59 грн. (відображено у стовпчику «Перерахунок» у графі «2,2023». Таким чином, з урахуванням донарахувань, заборгованість станом на 28.02.2023 становить 43435.90 грн. Що стосується оплати у розмірі 300 грн., яка була здійснена 31.01.2023, про яку Відповідачка ОСОБА_1 вказує у своєму відзиві на позовну заяву, то Позивач звертає увагу, що такі кошти були враховані та відображені в розрахунку в лютому місяці в графі «2,2023» в стовпчику «Оплата». Позивач звертає увагу суду, що нарахування за надані послуги були здійснені та позовну заяву про стягнення заборгованості подано до осіб, які були зареєстровані за даною адресою у заявлений період. Відповідачами не подавалося відповідної заяви до Позивача про тимчасову відсутність одного з членів сім'ї, в тому числі щодо фактичного проживання ОСОБА_2 за іншою адресою, у зв'язку з чим позивач вважає, що нарахування за водопостачання та водовідведення здійснювалося правомірно та з дотриманням законодавства у сфері водопостачання та водовідведення. Що стосується ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , то у своєму відзиві остання зазначила, що в заявленому Позивачем періоді заборгованості була неповнолітньою, тому не може нести відповідальність за несвоєчасну сплату комунальних послуг, однак, слід звернути увагу, що позовні вимоги пред'явлені щодо стягнення заборгованості включно по 02.2023 року, а повнолітньою остання стала 07.11.2020 року, а тому цілком несе солідарний обов'язок по оплаті послуг з 07.11.2020 року по 02.2023 року.
Ухвалою суду від 05 серпня 2025 року провадження у цивільній справі за позовною заявою Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення - закрито у частині пред'явлення позовних вимог до ОСОБА_4 , у зв'язку зі смертю останньої.
У судовому засіданні представник позивача - Скиба А.Ю. позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на підстави зазначені у відзиві, а також просила застосувати строк позовної давності.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, раніше останньою (а.с.59) була подана заява про можливість проводити розгляд справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Вислухавши думку представника позивача, врахувавши заперечення відповідача ОСОБА_1 , вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у зв'язку з наступним.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
Згідно із статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних права та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інші юридичні факти.
Статтею 509 ЦК України, передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинковихприміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
У частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Судом встановлено, що предметом господарської діяльності КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради є, зокрема, надання послуг водопостачання та водовідведення, про що зазначено у п. 2.2.1 Статуту Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 20 березня 2019 року № 68/23 (а.с.9).
Відповідно до п.6 статті 1 Закону України від 24.06.2004 №1875-ІV «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закон №1875-ІV) індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Звертаючись до суду із позовом, КП «Дніпроводоканал» зазначав, що між ними та відповідачами, як зареєстрованими у квартирі, встановились фактичні відносини з приводу надання послуг з водопостачання та водовідведення у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , за якою відкрито особовий рахунок на ім'я ОСОБА_2 № НОМЕР_1 .
Відповідно до частини першої статті 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Таким чином, судом встановлено, що сторони знаходилися у фактичних договірних відносинах, згідно яких позивач надавав відповідачам послуги з водопостачання та водовідведення, а відповідачі були зобов'язані сплачувати за ці послуги грошові кошти відповідно до норм та тарифів, що діяли у відповідний період.
На підтвердження своїх позовних вимог, КП «Дніпроводоканал» ДМР надав довідку про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.4), згідно якої, за вказаною адресою у заявлений позивачем період значяться зареєстрованими: ОСОБА_1 (з 15.05.2012 року по 09.03.2023 року); ОСОБА_2 (уповноважений власник, з 18.11.2011 року по 04.02.2021 року); ОСОБА_3 (з 15.05.2012 року по 09.03.2023 року); ОСОБА_4 (з 18.11.2011 року по 09.03.2023 року) (а.с.4).
За розрахунком позивача, заборгованість відповідачів по оплаті послуг водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 станом на 28.02.2023 року у загальному розмірі складає 43 877,20 грн., з них: сума основного боргу - 43 435,90 грн. (за період з квітня 2020 року по лютий 2023 року); інфляційне збільшення суми боргу - 398,80 грн. (за період з 06.2020 року по 01.2022 року); розмір 3% річних - 42,50 грн. (за період з 06.2020 року по 01.2022 року) (а.с.7-8).
Так, вирішуючи питання про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за період з квітня 2020 року по лютий 2023 року з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 суд звертає увагу на наступне.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , значиться зареєстрованою у квартирі з 15.05.2012 року до 09.03.2023 року, при цьому на момент початку нарахування спірної заборгованості відповідачу ще не виповнилось 18 років, а тому вона не може бути відповідальною за спірними зобов'язаннями до її повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оскільки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у період з 07.11.2020 по лютий 2023 була повнолітньою, проживала та була зареєстрованою за даною адресою, відповідно користувалась послугами, тому суд вважає, що вона є належним солідарним боржником за вказаний період.
Відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_7 у віці 82 роки, про що 06.09.2014 року складено відповідний актовий запис №6266, що підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 06 вересня 2014 року Відділом державної реєстрації смерті реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції підтверджується, у зв'язку із чим, ухвалою суду від 05 серпня 2025 року провадження у цій цивільній справі закрито у частині пред'явлення позовних вимог до ОСОБА_4 , у зв'язку зі смертю останньої.
Що стосується заявлених позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який значився зареєстрованим у квартирі з 18.11.2011 року, та знятий з реєстрації 04.02.2021 року та фактично не проживав у квартирі з 2016 року, а тому стягнення з нього заборгованості, на думку відповідача ОСОБА_1 , є неправомірним, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.29 Правил № 630 « Про надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води», які діяли до 01 травня 2022 року, споживач має право на несплату вартості послуг за період тимчасової відсутності споживача і членів його сім'ї (у разі відключення виконавцем холодної та гарячої води і опломбування запірних вентилів у квартирі (будинку садибного типу) та відновлення надання послуг шляхом зняття пломб за свій рахунок протягом доби згідно з письмовою заявою.
Згідно п.33 Правил № 630 у разі неналежного надання або ненадання послуг виконавцем, споживач повідомляє про це в усній формі за допомогою телефонного зв'язку чи у письмовій формі за адресами, що зазначені у договорі. Також, споживач має право на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів за умови документального підтвердження відповідно до умов договору, відповідно до п.7 ч.45 Правил № 690 надання послуг з центрального водопостачання та централізованого водовідведення, які набрали чинності з 13 серпня 2019 року.
Згідно Правил № 690 споживач зобов'язаний інформувати протягом місяця виконавця про зміну власника житла (іншого об'єкта нерухомого майна) шляхом надання виконавцю витягу або інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.
Відповідно до п.1 пп.1.2. Порядку звільнення наймачів (власників) квартир (приватних будинків) та членів їх сімей, за період їх тимчасової відсутності, від оплати за послуги холодного і гарячого водопостачання та водовідведення, затвердженого рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради від 26 лютого 2013 року № 82 (далі-Рішення № 82) та № 3884 від 20 грудня 2004 року (далі-Рішення № 3884), наймач (власник) квартири (приватного будинку) та члени його сім'ї, за період тимчасової відсутності, мають право на несплату вартості ненаданих послуг з холодного та гарячого водопостачання, водовідведення при дотриманні певних умов.
Відповідно до п.1.2. Рішення № 82, у разі тимчасової відсутності одного або декількох членів сім'ї, за умови подання протягом місяця в районі дільниці КП «Дніпроводоканал» документів, що підтверджують факт відсутності одного або декількох членів сім'ї: - заява про тимчасову відсутність одного або декількох членів сім'ї із зазначенням періоду та місця перебування; - довідка підприємства-виконавця послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території про склад сім'ї із зазначенням усіх зареєстрованих осіб у квартирі (приватному будинку); - документів, що підтверджує факт перебування одного або декількох членів сім'ї в іншому місці, відповідно до Закону України «Про свободу пересування» (документ повинен містити кутовий штамп з реєстраційним номером, дату видачі, бути засвідчений печаткою); - для працюючих - довідка з місця роботи про перебування у відпустці, відрядженні (із зазначенням терміну відпустки, відрядження); - для виїжджаючих за межі України - копія документа із штампом про перетин кордону.
Відповідно до п.1.2. Рішення № 3844, при тимчасовій відсутності одного або декількох членів сім'ї, за умови подання протягом місяця до правління житлово-будівельних кооперативів, об'єднань співвласників багатоквартирних будинків та в КП «Дніпроводоканал» документів, що підтверджують факт відсутності одного або декількох членів сім'ї.
Відповідно до п.12.6 Рішення № 82 у разі не проведення періодичної повірки квартирних, будинкових, загальнобудинкових приладів обліку питної води або виявлення несправності приладів обліку, проводити розрахунки мешканцям за нормою водокористування, відповідно до ступеня благоустрою квартир та кількості зареєстрованих осіб (власників).
Відповідності до п.14 рішення № 3884, у разі відсутності споживача та не відключення холодної і гарячої води, не опломбування запірних вентилів на вводі в квартиру та відсутності приладів обліку, споживач здійснює оплату згідно із встановленою нормою використання води з розрахунку на одного мешканця.
Відповідачами не надано доказів підтвердження відповідної заяви до позивача про зміну кількості зареєстрованих мешканців або тимчасову відсутність одного з членів сім'ї - відповідача у справі ОСОБА_2 та заяви про опломбування запірних вентилів на вводі в квартиру та не бажання користування послугами водопостачання та водовідведення, у зв'язку з чим нарахування за водопостачання та водовідведення здійснювалось позивачем правомірно та з дотриманням законодавства у сфері водопостачання та водовідведення.
Таким чином, в рамках заявленого позивачем періоду заборгованості відповідачі несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями зі сплати за послуги з водопостачання та водовідведення у квартирі АДРЕСА_2 , наступним чином:
-за період з 04.2020 року по 10.2020 року (включно): ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
-за період з 11.2020 року по 02.2023 року (включно): ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (яка досягла повноліття).
Щодо поданої заяви відповідача ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.
Статтею 257 ЦК України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ( ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Було запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, було введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина. Строк карантину неодноразово продовжувався.
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року №540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі №679/1136/21 (провадження № 61-5238св22).
Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» було внесені зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України: пункт 19 викладено у наступній редакції: «19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». Закон набрав чинності 30.01.2024 року.
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 ЦК України). В даному випадку перебіг позовної давності обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.
Вирішуючи спір, суд надає належну оцінку тим обставинам, що позовна заява подана до суду та зареєстрована у січні 2025 року, враховуючи загальний строк позовної давності у 3 роки, стягнення має відбуватись не раніше січня 2022 року, однак Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX про внесення змін до деяких законодавчих актів України, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, трирічний строк позовної давності було продовжено на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), який в подальшому було продовжено введенням воєнного стану в Україні.
Таким чином, строк, за яким має бути стягнута заборгованість відповідачів по оплаті послуг водопостачання та водовідведення, має бути обчислений в межах позовних вимог, а саме з квітня 2020 року по лютий 2023 року.
Що стосується вимоги позивача про інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого у національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми, суд зазначає наступне.
Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Отже, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Закріплена в п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого у національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, тобто, не є штрафними санкціями.
З огляду на наведене, за відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг боржник несе відповідальність, передбачену частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.03.2018 року у справі №401/710/15-ц.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог i заперечень. Частиною 3 вказаної статті передбачено, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі i щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Судом встановлено, що станом на 28.02.2023 року у відповідачів утворилася заборгованість перед КП «Дніпроводоканал» ДМР за послуги водопостачання та водовідведення за період з квітня 2020 року по лютий 2023 року у розмірі 43 435,90 грн, яка складається з: сума основного боргу - 43 435,90 грн. (за період з квітня 2020 року по лютий 2023 року); інфляційне збільшення суми боргу - 398,80 грн. (за період з 06.2020 року по 01.2022 року); розмір 3% річних - 42,50 грн. (за період з 06.2020 року по 01.2022 року).
При цьому, судом встановлено межі відповідальності кожного з відповідачів за певний період, а саме: за період з 04.2020 року по 10.2020 року (включно) межі відповідальності відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; за період з 11.2020 року по 02.2023 року (включно) - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (яка досягла повноліття).
Таким чином, строк, за яким має бути стягнута заборгованість відповідачів по оплаті послуг водопостачання та водовідведення, має бути обчислений в межах позовних вимог, а саме з квітня 2020 року по лютий 2023 року, а з червня 2020 року по січень 2022 року (в межах заявлених позовних вимог) - в частині стягнення інфляційного збільшення суми боргу та 3% річних.
Отже, сума основного боргу по оплаті послуг водопостачання та водовідведення, що має бути стягнута з відповідачів, враховуючи надані позивачем розрахунки за окремі періоди (а.с.112-113), становить:
-за період з 04.2020 року по 10.2020 року (включно) солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у розмірі 2 649,76 грн.;
-за період з 11.2020 року по 02.2023 року (включно) солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (яка досягла повноліття) у розмірі 18 363,39 грн.
Окрім того, з відповідачів солідарно підлягають стягненню 3% річних та інфляційні втрати у відповідному співвідношенні до суми боргу кожного з відповідачів, а саме:
-за період з 04.2020 року по 10.2020 року (включно) солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , враховуючи суму боргу 2 649,76 грн. інфляційні втрати (за період з червня 2020 року по січень 2022 року) складають - 14,91 грн. та 3% річних - 1,35 грн.
-за період з 11.2020 року по 02.2023 року (включно) солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (яка досягла повноліття), враховуючи суму боргу 18 363,39 грн. інфляційні втрати (за період з листопада 2020 року по січень 2022 року) складають - 22,55 грн. та 3% річних - 1,57 грн.
У зв'язку із викладеним, позовна заява підлягає частковому задоволенню та солідарному стягненню:
- з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за основною сумою боргу - 2 649,76 грн (за період з квітня 2020 року по жовтень 2020 року), інфляційних втрат - 14,91 грн. (за період з червня 2020 року по січень 2022 року), 3% річних - 1,35 грн. (за період з червня 2020 року по січень 2022 року);
- з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 заборгованості за основною сумою боргу - 18 363,39 грн (за період з листопада 2020 року по лютий 2023 року), інфляційних втрат - 22,55 грн. (за період з листопада 2020 року по січень 2022 року), 3% річних - 1,57 грн. (за період з листопада 2020 року по січень 2022 року).
Згідно ч.1, 10 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Встановлено, що відповідно до довідки до акта огляду МСЕК від 17.02.2023 серії 12 ААГ № 183634 ОСОБА_3 є інвалідом другої групи з 01 березня 2022 року.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються інваліди І та ІІ груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів І т ІІ.
Порядок та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України, зокрема, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста цієї статті).
Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 01 березня 2017 року у справі № 6-152цс17.
Установивши, що згідно із довідкою до акту огляду МСЕК ОСОБА_3 є інвалідом другої групи, а отже є звільненою від сплати судового збору в силу вимог Закону України «Про судовий збір», суд вважає, що сума судового збору в частині вимог до відповідача ОСОБА_3 не може бути стягнута, а тому, у цьому випадку судові витрати в частині вимог до відповідача ОСОБА_3 повинні компенсуватися за рахунок держави.
Проте, понесені та документально підтверджені судові витрати в сумі 3 028 грн., відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 726 грн. 46 коп. з кожного.
На підставі наведеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, -
Позовну заяву Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради заборгованість по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення за період із квітня 2020 року по жовтень 2020 року у розмірі 2 649 грн. 76 коп.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради заборгованість по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення за період із листопада 2020 року по лютий 2023 року, включно у розмірі 18 363 грн. 39 коп.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради за період із червня 2020 року по січень 2022 року, включно інфляційні збитки у розмірі 14 грн. 91 коп. та 3% річних у розмірі 1 грн. 35 коп.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради за період із листопада 2020 року по січень 2022 року інфляційні збитки у розмірі 22 грн. 55 коп. та 3% річних у розмірі 1 грн. 57 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради витрати по сплаті судового збору у сумі 726 грн. 46 коп., з кожного.
Відмовити у стягненні з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Комунальне підприємство «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ - 03341305, місцезнаходження: 49001, м.Дніпро, вул.Троїцька, буд.21а),
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ),
Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ),
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ).
Суддя Н.В. Токар