Справа № 202/45/25
Провадження № 2/202/1800/2025
27 серпня 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі
головуючого судді Мариніна О.В.
за участі секретаря судового засідання Пєшкічевої А.Ю.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу № 202/45/25 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зняття з реєстраційного обліку,
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про зняття з реєстраційного обліку.
У підготовчому судовому засіданні представник позивача зазначив, що 16.06.2025 стороною позивача було подано заяву про зміну предмету позову до розгляду, якою просив визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такими, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 . Зважаючи, що позивачем дотримано строки, визначені ЦПК України, просив прийняти заяву про зміну предмету позову та задовольнити заявлене клопотання про виклик свідків.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, заперечував проти прийняття заяви про зміну предмету позову, оскільки це змінює правову природу предмета позову. Підтримала заявлене клопотання про визнання поданих Позивачем акту про не проживання за місцем реєстрації та довідку № 025264 про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб неналежними, недопустимими та недостовірними доказами.
Вирішення питання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду, сторони залишити на розсуд суду. Додаткових клопотань не заявляли.
Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про зняття з реєстраційного обліку.
Ухвалою від 31.03.2025 відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зняття з реєстраційного обліку, призначено підготовче судове засідання, яке відкладалось за клопотанням сторони позивача.
16.06.2025 стороною позивача було подано заяву про зміну предмету позову до розгляду, якою просив визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такими, що втратив право користування житловим приміщенням.
В обґрунтування необхідності зміни предмету позову посилається, що що позивачем було обрано неефективний спосіб захисту, оскільки належним способом захисту, в даному випадку є визнання особи такою, що втратила право користування нерухомим майном.
Згідно ч. 3 ст. 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Виходячи з загальних положень ЦПК України підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.
Підстава позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об'єктивуються у поданих доказах.
Верховний Суд відзначив, що під підставами позову, які згідно з ст. 49 ЦПК може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на дані правовідносини.
Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд України відзначив, якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.
Зміна предмету позову може означати заміну однієї матеріально-правової вимоги позивача до відповідача іншою або доповненням позивачем первісних вимог новими.
Отже, згідно з законом позивач має право змінити один з елементів позову, одночасно змінювати підставу і предмет позову неможливо, оскільки в подібному випадку буде пред'явлений позов з абсолютно нових мотивів.
Слід зауважити, що не вважається зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (п.7.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15).
Частиною 5 статті 49 ЦПК України зазначено, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частинами третьою, четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
Відповідно до положення п.1.ч.1ст.186 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.
Дослідивши заяву про зміну предмета позову в даній справі, суд вважає, що така заява не суперечить закону, не виходить за межі спірних правовідносин, позивач змінив предмет позову, не змінюючи його підстави, дотримав строк для подачі, тому суд вважає за необхідне заяву задовольнити, прийняти до розгляду заяву про зміну предмета позову.
Стосовно заявленого стороною відповідача клопотання про визнання поданих Позивачем акту про не проживання за місцем реєстрації та довідку № 025264 про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб неналежними, недопустимими та недостовірними доказами, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст. ст. 77, 78 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень частин 1-3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання ,зокрема,1) чи мали місце обставини(факти),якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення,та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 265 ЦПК України, у мотивувальній частині рішення зазначаються, зокрема, докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
Зважаючи, що представником відповідача не обґрунтовано, що дані докази одержані з порушенням порядку, встановленого законом, а суд надає оцінку доказам, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів), про що зазначає у мотивувальній частині рішення суду, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання відповідача та відсутності у суду правових підстав для виключення, визнання неналежними, недопустимими та недостовірними зазначених доказів.
Згідно ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, закриття провадження у справі, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що підготовче судове засідання у справі необхідно закрити та призначити справу до судового розгляду.
Керуючись ст. ст. 197-200 ЦПК України, суд -
Прийняти заяву про зміну предмету позову про визнання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
В задоволенні клопотання представника відповідача про виключення доказів, визнання доказів неналежними, недопустимими та недостовірними відмовити.
Підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням - закрити.
Призначити справу до судового розгляду по суті на 12-45 год. 30 вересня 2025 року.
Клопотання представника позивача про допит свідків задовольнити.
Викликати та допитати у якості свідків наступних осіб:
ОСОБА_5 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_6 , адреса проживання: АДРЕСА_3
Свідки зобов'язані з'явитися до Індустріального районного суду міста Дніпра за викликом у час та дату, які будуть визначені додатково під час розгляду справи по суті, з урахуванням думки учасників справи та зібраних доказів.
Попередити свідків про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи за відмову від давання показань на вимогу суду, згідно ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О. В. Маринін