Справа № 212/6233/25
1-кп/212/695/25
іменем України
27 серпня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровського районного суду м. Кривого Рогу в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
секретар судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Кривому Розі кримінальне провадження № 12025041230000695 від 08.03.2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянки України, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
У підготовчому судовому засіданні брали участь:
прокурор - ОСОБА_4
неповнолітній потерпілий - ОСОБА_5
законний представник неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_6
обвинувачена - ОСОБА_3
Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, вчиненого при наступних обставинах:
так, 07.03.2025 о 15 годині 24 хвилині водій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючи технічно справним автомобілем «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ), рухався по сухому асфальтному покриттю прилеглої території будинку №17 на м-ні 5-й Зарічний, виїжджаючи на проїзну частину вул. Електрозаводська м. Кривого Рогу (Покровський район). У цей же час з ліва на право відносно напрямку руху автомобіля по головній дорозі вул. Електрозаводська м. Кривого Рогу рухався велосипедист ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Діючи з кримінальною протиправною недбалістю водій ОСОБА_3 проявила неуважність до дорожньої обстановки, не надавши дорогу велосипедисту, чим порушила вимоги п.п. 2.3 б), 10.2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, згідно з якими: 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.»; 10.2 «Виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.», виконання яких було необхідною та достатньою умовою для запобігання дорожньо-транспортної пригоди, однак водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1 ,виїжджаючи на дорогу з прилеглої території не надала дорогу велосипедисту ОСОБА_5 , який рухався по ній, допустивши наїзд на вказаного велосипедиста.
Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди велосипедист неповнолітній ОСОБА_5 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження у виді: садно лівого ліктьового та лівого колінного суглобів, розрив лівого крижово-клубового зчленування, лінійний перелом лівої клубової кістки, що підтверджується висновком експерта.
Відповідно до висновку експерта у діях водія автомобіля «Ford Fusion» ОСОБА_3 вбачаються невідповідності технічним вимогам п.п. 2.3 (б), 10.2 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору перебувають у причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками у виді отриманих ОСОБА_5 тілесних ушкоджень.
За правовою кваліфікацією ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 заявила клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України та закриття кримінального провадження, посилаючись на те, що вона вперше вчинила необережний нетяжкий злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, вину у вчиненні якого визнає в повному обсязі та не оспорює обставини викладені у обвинувальному акті, щиро розкаюється, висловлює жаль з приводу вчиненого, та зазначила, що вона примирилася з потерпілим та відшкодувала заподіяну матеріальну та моральну шкоду.
В підготовчому судовому засіданні законний представник неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_6 не заперечувала проти звільнення обвинуваченої ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України та закриття кримінального провадження, зазначивши, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої не має, оскільки ОСОБА_3 надала їм як фінансову допомогу так і моральну підтримку.
В підготовчому судовому засіданні неповнолітній потерпілий ОСОБА_5 не заперечувала проти звільнення обвинуваченої ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України та закриття кримінального провадження, зазначивши, що претензій до обвинуваченої не має.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Зі змісту п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України вбачається, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4 - 8, 10 частини першої або частини другої статті 284 цього Кодексу.
Зі змісту ч. 4 ст. 286 КПК України вбачається що, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
У відповідності до змісту п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
У відповідності до ч.1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У відповідності до ст. 44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
У відповідності до ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення від кримінальної відповідальності» умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного умисного злочину, незалежно від того, закінчено його чи ні, вчинений він одноособово чи у співучасті. При вирішенні питання про звільнення від кримінальної відповідальності суд повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні. Ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.
За наявності передбачених у ст. 46 КК підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Так, з матеріалів кримінального провадження судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинено необережний нетяжкий злочині та матеріали кримінального провадження містять докази, які повністю доводять вину ОСОБА_3 у його вчиненні, та дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Крім того, судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_3 правильно розуміє і не оспорює формулювання та характер пред'явленого їй обвинувачення, правову кваліфікацію її дій за ч. 1 ст. 286 КК України, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої її позиції, а відтак діяння, яке поставлено обвинуваченій у провину, дійсно мало місце, вчинене нею, і отримало правильну кримінально-правову оцінку, що визнано самою обвинуваченою та підтверджується матеріалами кримінального провадження.
При цьому, обвинуваченій ОСОБА_3 судом були роз'яснені суть обвинувачення, підстави звільнення від кримінальної відповідальності та право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. Також йому роз'яснено судом, що закриття кримінального провадження з цих підстав не є закриттям кримінального провадження з реабілітуючих підстав. В свою чергу, обвинувачена ОСОБА_3 пояснила, що вона цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 46 КК України, а також наслідки закриття провадження з цієї підстави і після роз'яснення цих положень наполягає на звільненні її від кримінальної відповідальності з підстави, передбаченої ст. 46 КК України та закритті провадження.
Обмежень щодо застосування до обвинуваченої ОСОБА_3 ст. 46 КК України, судом не встановлено, оскільки ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності раніше не притягувалася (а.к.п. 64), під час вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - не перебувала, що підтверджується висновком КП «Дніпропетровської багатопрофільної клінічної лікарні з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» Міністерства охорони здоров'я України (а.к.п.63). Матеріальна шкода, завдана потерпілому обвинуваченою ОСОБА_3 відшкодована.
Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим, яке передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, наведеної у ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.
Таким чином, суд не вбачає жодних застережень щодо застосування положення, передбаченого ст. 46 КК України, наведена сукупність обставин вказує на наявність правових підстав для задоволення клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України та закриття кримінального на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КК України, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Запобіжний захід щодо обвинуваченої не обирався.
Питання щодо речових доказів (а.к.п. 14-15,18-19,26) суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Згідно положень ст.124 КПК України витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави (а.к.п.32).
Керуючись ст. 46 КК України, ст. 124, п.1 ч.2 ст. 284, ч.1 ст. 285, ч.4 ст.286, ст. ст. 314, 369, 372, 376, 395, 532 КПК України, суд,-
Клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України та закриття кримінального провадження - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041230000695 від 08.03.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Речовий доказ:
-автомобіль марки «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.к.п.14-15) - залишити у користуванні ОСОБА_3 (а.к.п. 17);
-велосипед «Wendat» (а.к.п.18-19) - залишити у володінні власника потерпілого ОСОБА_8 (а.к.п.20);
-DVD диск із відеозаписом з відео реєстратора автомобіля «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.к.п.26) - зберігати в матеріалах кримінального провадження (а.к.п.25) .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення судової експертизи № СЕ-19/112-25/5936-ІТ від 30.04.2025 сектором Кіровоградського НДЕКЦ МВС України, у розмірі - 1782,80 грн. (а.к.п. 32).
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Повний текст ухвали складено та оголошено 27.08.2025 року.
Суддя ОСОБА_1