ЄУН 201/1737/24
Провадження № 2/201/286/2025
про залишення позову без розгляду
26 серпня 2025 року Соборний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді Покопцевої Д.О.,
при секретарі - Тоцькій Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Зарвія Руслана Леонідовича - про залишення позовної заяви без розгляду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРБ ІНІЦІАТИВА» про відшкодування шкоди,
В провадженні Соборного районного суду міста перебуває вказана цивільна справа.
Розгляд даної справи призначений на 26.08.2025р.
20.08.2025р. від представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Зарвія Р.Л. через підсистему «Електронний суд» надійшла заява в якій просить залишити позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «ТРБ ІНІЦІАТИВА» про відшкодування шкоди та повернути сплачений судовий збір у розмірі 15 140 грн.
Представник відповідача ТОВ «ТРБ ІНІЦІАТИВА» у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не сповістив.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати до суду заяви та клопотання.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (принцип диспозитивності цивільного судочинства). Відповідна правова позиція викладена у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.07.2020 у справі № 585/2152/19 (провадження № 61-4450св20) та від 11.04.2019 у справі № 712/13263/17 (провадження № 61-29936св18).
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Суд вважає, що оскільки сам позивач наразі не підтримує свій позов, то з огляду на принцип диспозитивності суд не може продовжити розгляд справи.
Розглянувши заяву представника позивача, вивчивши матеріали справи, та враховуючи, що по справі відкрито провадження, суд вважає за можливе позовну заяву залишити без розгляду.
Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19.07.2022 у справі № 388/1029/20 (провадження № 61-5083св22):
«За змістом статті 257 ЦПК України залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Пунктом 5 частини першої статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це його диспозитивне право, передбачене нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
Закріплене за позивачем право на подання такої заяви є абсолютним. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд.
Суд зобов'язаний залишити подану заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням.
Таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 10 квітня 2020 року у справі № 548/2531/18 (провадження № 61-2228св20), від 29 червня 2021 року у справі № 505/3083/13-ц (провадження № 61-4773св19), від 04 квітня 2022 року у справі № 441/1609/19 (провадження № 61-20050св21)».
Враховуючи, що звернення позивача з заявою про залишення позову без розгляду, що є диспозитивним правом позивача, здійснено після відкриття провадження у справі, проте до початку розгляду справи по суті, суд вважає, що в такому разі залишення позову без розгляду не суперечить закону і не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін та держави.
При цьому, суд роз'яснює, що ч. 2 ст. 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Згідно з ч. 3 ст. 257 ЦПК України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.
Питання повернення судового збору у разі залишення позову (заяви) без розгляду регулюється ст. 142 ЦПК України. Вказаною нормою не передбачено повернення позивачу (заявнику) судового збору у разі подання та задоволення судом заяви про залишення позову (заяви) без розгляду.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
За змістом ст. 142 ЦПК України та ст. 7 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що у разі подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду та задоволення такої заяви судом, судовий збір, сплачений при його поданні, позивачу не повертається.
Частиною 3 статті 142 ЦПК України передбачено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Однак, вимоги заяви позивача сформульовані саме як «залишити позов без розгляду» (а не прийняти відмову позивача від позову), при цьому доказів того, що позивач не підтримує своїх вимог саме унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову матеріали справи не містять.
Враховуючи наведене, зважаючи на те, що позовна заява залишена без розгляду за заявою позивача, судовий збір поверненню не підлягає.
Згідно з п. 16 ч. 1 ст. 353 ЦПК України ухвали суду першої інстанції про залишення позову без розгляду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 13, 49, 142, 257, 259-261, 352-355 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРБ ІНІЦІАТИВА» про відшкодування шкоди - залишити без розгляду.
У задоволенні вимог представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Зарвія Руслана Леонідовича про повернення сплаченого судового збору, відмовити.
Роз'яснити положення частини 2 статі 257 ЦПК України - особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду впродовж 15 днів. Повний текст ухвали буде складено впродовж 5 днів.
Суддя: Д.О. Покопцева