Справа № 175/10808/25
Провадження № 3/175/5447/25
іменем України
20 серпня 2025 року селище Слобожанське Дніпровського
району Дніпропетровської області
Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Шаповалова І.С., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли до суду з Батальйону патрульної поліції в м. Краматорськ та Слов'янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює,
за ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП,
25.05.2025 року, приблизно о 20 годині 04 хвилин, ОСОБА_1 біля будинку №5134 по вул. Валівська, в м. Краматорську Донецької області повторно протягом року керував автомобілем «ВАЗ 212140», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи особою, яка позбавлена права керування транспортним засобом на підставі постанови Дніпровського районного суду Дніпропетровської області, в стані алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням приладу Alcotest Drager 6820, результат 0,75 проміле, тест № 1371, чим порушив вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи, що вказані вище адміністративні матеріали за вчинення адміністративних правопорушень складені відносно однієї й тієї ж особи, ці справи розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою) - судом, тому суд приходить до висновку про необхідність об'єднання адміністративних матеріалів № 175/10808/25 (провадження № 3/175/5447/25) та № 175/10812/25 (провадження № 3/175/5449/25) в одне провадження з присвоєнням єдиного номеру 175/10808/25 (провадження № 3/175/5447/25) та розглядати вказані справи одночасно.
На розгляд адміністративних матеріалів ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справ повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, тому суд визнає його неявку неповажною та вважає можливим розглянути справи за його відсутності.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення, рапортами, відеозаписом, постановами про адміністративні правопорушення, та іншими доказами по справі.
Вивчивши представлені адміністративні матеріали, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень за ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 КУпАП, доведена зібраними доказами, враховуючи наступне.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9 а Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст.130 КУпАП встановлено відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч.3 ст.130 КУпАП настає за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2.1а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, зокрема керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Факт скоєння правопорушень підтверджується даними протоколів про адміністративні правопорушення серії АБА №093128 від 25.05.2025 року, серії АБА №093477 від 25.05.2025, роздруківкою з приладу «Драгер», відповідно до якої ОСОБА_1 , пройшов тест, результат тесту 0,75 ‰ проміле; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, копією постанови Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 17.03.2025 року з якої вбачається, що ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП; довідкою, виданої інспектором відділення адміністративної практики УПП в Донецькій області, згідно якої ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
Наведені обставини дають підстави дійти висновку, що протоколи про адміністративне правопорушення серії АБА №093128 від 25.05.2025 року, серії АБА №093477 від 25.05.2025 складено поліцейським у відповідності до вимог діючого законодавства, зазначені письмові докази, досліджені судом, є переконливими, чіткими та такими, що узгоджуються між собою, одержані законним шляхом.
Наведені докази (протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис подій) не містять розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи.
Вважаю за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень , передбачених ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» Судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
У відповідності до висновку об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, зробленого в постанові від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Таким чином, за наслідком розгляду кримінального провадження, навіть за відсутності в особи посвідчення водія її може бути позбавлено вироком суду права керувати транспортними засобами.
При цьому, об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, складаючи висновок в постанові від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, не аналізувала норми КУпАП, зокрема статтю 30 цього Кодексу.
У той же час Велика Палата Верховного Суду в п. 21 постанови від 30.08.2023 у справі №208/712/19, розглядаючи заяву захисника про перегляд постанов Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19.04.2019 та Дніпровського апеляційного суду від 30.05.2019 про притягнення особи до адміністративної відповідальності з підстави встановлення ЄСПЛ у рішенні від 06.10.2022 (заява № 13063/18) у справі «Бантиш та інші проти України» порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом, констатувала, що згідно з законодавством України керування транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння є адміністративним правопорушенням. Відтак процедура розгляду відповідних судових справ належить до сфери регулювання не Кримінального процесуального кодексу України, а КУпАП.
Викладене вказує про те, що при вирішенні питання щодо застосування до особи такого виду адміністративного стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами, в межах розгляду справи за КУпАП суддя не може посилатися на висновок об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, зробленого в постанові від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, та повинен виходити з норм КУпАП, згідно яких визначено можливість позбавлення лише наданого громадянинові права керування транспортними засобами та п. 1.10 Правил дорожнього руху, що узгоджується із роз'ясненням, яке міститься в п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зі змісту якого слідує, що суди не вправі застосовувати таке стягнення, як позбавлення права керувати транспортними засобами, тоді, коли винна особа взагалі його не має.
Таким чином, враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти йому адміністративне стягнення у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки такого права у нього не має.
Оскільки саме це стягнення, буде необхідним і достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При цьому суд враховує, що керування в стані наркотичного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,
Об'єднати адміністративні матеріали №175/10808/25 (провадження №3/175/5447/25) та №175/10812/25 (провадження № 3/175/5449/25) в одне провадження з присвоєнням єдиного номеру №175/10808/25 (провадження № 3/175/5447/25).
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 51000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень на користь держави (реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Дніпропетровській області/Дн-ка об/21081300; код за ЄДРПОУ: 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача: UА758999980313020149000004001; код класифікації доходів бюджету: 21081300; призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху), без позбавленням права керування транспортними засобами, без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/ТГсмтСлобож/22030101; код за ЄДРПОУ: 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA208999980313151206000004457; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: судовий збір, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у 15-денний строк з дня вручення йому постанови, в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І.С. Шаповалова