27 серпня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/14479/23 (910/5871/24)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,
за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.
за участю представників:
відповідно до протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект»
на рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2024
(Суддя - Омельченко Л.В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025
(Колегія суддів у складі: Отрюх Б.В. - головуючий, Сотніков С.В., Остапенко О.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Вантаж Сервіс»
третя особа - арбітражний керуючий Реверук Петро Костянтинович
про стягнення коштів
в межах справи № 910/14479/23
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Євразія»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект»
про банкрутство
у межах справи №906/1154/20
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бондарівське"
про банкрутство
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАН КОМПЛЕКТ» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ВАНТАЖ СЕРВІС» про стягнення коштів у загальному розмірі 6 623 933,43 грн, в якому просило суд :
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ВАНТАЖ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 41496477) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАН КОМПЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 44367761) грошові кошти у розмірі 6 623 933,43 грн, що складаються з суми основного боргу у розмірі 1 549 999.99 грн; пені в розмірі 2 675 903,10 грн; 3% річних у розмірі 255 781,23 грн; інфляційних витрат у розмірі 1 192 535,41 грн; та штрафу в розмірі 949 713,70 грн;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ВАНТАЖ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 41496477) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАН КОМПЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 44367761) сплачений судовий збір.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив свої зобов'язання перед позивачем, що виразилось у невиконанні умов договору поставки № 2510/21-1 щодо оплати поставленого товару на суму 1 549 999,99 грн. У зв'язку з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача оплату за поставлений товар , а також нараховані штрафні санкції, визначені п. 5.6 Договору та приписами ст. 625 ЦК України, ст. 232 ГК України.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у справі № 910/14479/23 (910/5871/24) (суддя Омельченко Л.В., повний текст рішення складено та підписано - 20.01.2025) позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Вантаж Сервіс» про стягнення коштів задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Вантаж Сервіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект» грошові кошти у розмірі 4 154 363,03 грн, які складаються з: суми основного боргу - 1 549 999,99 грн; пені - 846 046,41 грн; 3 % річних - 255 781,23 грн; інфляційних втрат - 1 192 535,41 грн; штрафу - 309 999,99 грн; судові витрати покладено на відповідача; у інший частині позовних вимог відмовлено.
4. Також оскаржується постанова Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2025, якою рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у справі № 910/14479/23 (910/5871/24) змінено. Викладено резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у справі № 910/14479/23 (910/5871/24) в такій редакції:
« 1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Вантаж Сервіс» (ідентифікаційний код 41496477) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект» (ідентифікаційний код 44367761) грошові кошти у розмірі 2 781 349, 38 грн, які складаються з: суми основного боргу - 1 549 999,99 грн; інфляційних втрат - 1 192 535,41 грн; суми штрафних санкцій (пеня, 3 % річних, штраф) - 38 813,98 грн.».
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
5. До Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект» (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 у справі №910/14479/23 (910/5871/24) в частині відмови в задоволенні позову (щодо вирішення питання зменшення розміру штрафних санкцій) та прийняти нове рішення в цій частині щодо задоволення позову ТОВ "Гран Комплект" в повному обсязі та стягнення з ТОВ "Транс Вантаж Сервіс" пені в розмірі 2 675 903,10 грн; 3% річних у розмірі 255 781,23 грн; штрафу в розмірі 949 713,70 грн.
6. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи:
6.1. Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права, оскільки суд в оскаржуваній постанові суд застосував ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України без урахування висновків щодо застосування таких норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду:
- у постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №916/878/20 (судом не враховано, що ст. 233 ГК України може бути застосована виключно у разі якщо штрафні санкції значно перевищують суму, на яку нарахована неустойка, в той час як доведення збитків від позивача не вимагається);
- у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №916/3211/16, від 26.01.2021 у справі №922/4294/19, від 24.02.2021 у справі №924/633/20, від 16.03.2021 у справі №922/266/20 (судом не враховано, що при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій суди також беруть до уваги як обставини, прямо визначені у ст. 551 ЦК, так і інші обставини, на які посилаються сторони і які мають бути доведені ними, зокрема: ступінь виконання зобов'язання боржником (співвідношення між сумою простроченого зобов'язання та загальною сумою зобов'язання); причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання; тривалість прострочення виконання; наслідки порушення зобов'язання для кредитора; поведінку боржника (системність порушення, чи навпаки - порушення з боку боржника мало винятковий характер; намагання/зусилля боржника погасити борг або погашення основної заборгованості на момент звернення до суду, намагання врегулювати спір в досудовому порядку, звернення з пропозиціями про реструктуризацію боргу до кредитора); поведінку кредитора; майновий стан кредитора та боржника (наявність збитків, заборгованості по виплаті заробітної плати); негативні наслідки стягнення неустойки з боржника, які можуть настати для нього та третіх осіб (трудового колективу, населення); ризики настання неплатоспроможності боржника; статус боржника, предмет діяльності боржника (забезпечення оборонних потреб, безпеки та здоров'я населення); майнові, а також інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу. Саме по собі посилання на правові висновки без дослідження зазначених елементів з викладенням відповідного обґрунтування не може свідчить про застосування норми прав з урахуванням відповідного висновку);
- у постанові Верховного Суду від 29.06.2023 у справі №922/999/22 (судом віднесено до обставини, які мають істотне значення для визначення наявності підстав для зменшення неустойки такі обставини як війна, навіть не визначивши чи були вони форс-мажором для відповідача, що суперечить правовому висновку викладеному у цій постанові про те, що той факт, що Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини - військову агресію російської федерації проти України, сам по собі не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/ неналежне виконання договірних зобов'язань, адже необхідним є доведення яким саме чином такі обставини вплинули на неможливість виконання договірного зобов'язання).
Відзиви
7. Від ТОВ "ТРАНС ВАНТАЖ СЕРВІС" надійшов відзив на касаційну скаргу у якому зазначається про необхідність залишити рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 у справі №910/14479/23 (910/5871/24), змінене постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 у справі №910/14479/23 (910/5871/24), без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект» - без задоволення.
Інші заяви та клопотання
8. Від ТОВ "ГРАН КОМПЛЕКТ" надійшли письмові пояснення по справі.
Розгляд касаційної скарги Верховним Судом
9. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з направленням справи в частині зміни рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у справі № 910/14479/23 (910/5871/24), шляхом викладення судового рішення в редакції постанови про зменшення розміру штрафних санкцій (пені, 3 % річних, штрафу) до 1 % від нарахованої Позивачем суми, на новий апеляційний розгляд з наступних підстав.
10. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
11. Суди попередніх інстанцій встановили наступні фактичні обставини справи:
13.05.2024 ТОВ «Гран Комплект» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ «Транс Вантаж Сервіс» про стягнення коштів у загальному розмірі 6 623 933,43 грн, в якому просило суд стягнути з ТОВ «Транс Вантаж Сервіс» на користь ТОВ «Гран Комплект» грошові кошти у розмірі 6 623 933,43 грн, що складаються з суми основного боргу у розмірі 1 549 999, 99 грн; пені в розмірі 2 675 903,10 грн; 3% річних у розмірі 255 781,23 грн; інфляційних витрат у розмірі 1 192 535,41 грн; та штрафу в розмірі 949 713,70 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив свої зобов'язання перед позивачем, що виразилось у невиконанні умов договору поставки № 2510/21-2 щодо оплати поставленого товару на суму 1 549 999,99 грн. У зв'язку з цим, позивач просив суд стягнути з відповідача оплату за поставлений товар, а також нараховані штрафні санкції, визначені п. 5.6 Договору та приписами ст. 625 ЦК України, ст. 232 ГК України.
Так, судом першої інстанції встановлено, що 25.10.2021 між ТОВ «Гран Комплект» (Постачальник) та ТОВ «Транс Вантаж Сервіс» (Покупець) укладено Договір поставки № 2510/21-2 (надалі - Договір).
Пунктом 1.1. Договору встановлено, що Постачальник зобов'язується поставити Покупцю в порядку та на умовах, визначених цим Договором, щебінь, пісок тощо (далі - Продукція або Товар), а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати її на умовах цього Договору.
Розрахунки між Сторонами здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на умовах 100 % (сто відсотків) попередньої оплати (п.2.5. Договору).
Як підтверджується матеріалами справи, що протягом 2021 року позивачем було поставлено на адресу відповідача товар на загальну суму 14 891 545 грн, який був оплачений не в повному обсязі, в результаті чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на 01.01.2022 складала 5 992 253,25 грн. Крім того, позивач у 2022 році поставив на адресу відповідача товар, який не був оплачений в повному обсязі, в результаті чого загальна сума заборгованості відповідача склала 8 400 000 грн.
Матеріалами справи підтверджується, що у 2022 році відповідач частково оплатив заборгованість в розмірі 6 189 095 грн, тому основний борг відповідача на кінець 2022 року склав 3 781 348, 25 грн. У 2023 році відповідач частково погашав заборгованість, у результаті чого основний борг на кінець 2023 року склав 1 549 999, 99 грн, який на час подання позовної заяви не погашено.
Відповідачем подано клопотання про зменшення штрафних санкцій до 1 % від загальної суми штрафних санкцій, нарахованих Позивачем.
12. Суд апеляційної інстанції задовольнив клопотання Відповідача про зменшення штрафних санкцій до 1 % від загальної суми штрафних санкцій, нарахованих Позивачем, з тих підстав, що:
1) ступінь виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки (навіть за даними позивача відповідачем здійснена оплата більше 92 % вартості продукції, причому майже 17 млн. грн такої оплати здійснено до 24 лютого 2022 року);
2) фінансове становище відповідача (збільшення розмірів його зобов'язань, зниження прибутковості; зрив строків по виконанню зобов'язань з оплати оренди майна, яке потрібне відповідачу для здійснення прибуткової діяльності; розрахунків із контрагентами за майно, подальший продаж якого міг би принести додаткові прибутки відповідачу (та спрямування відповідних коштів на погашення заборгованості за Договором); звільнення працівників відповідача);
3) поведінку/дії сторін за Договором (непред'явлення позивачем до відповідача жодних вимог про погашення заборгованості до ініціювання судового провадження; домовленість про погашення такої заборгованості протягом двох місяців та одразу ж отримання відповідачем позову тощо);
4) загальновідомі обставини широкомасштабного вторгнення рф на територію України.
13. Відповідно до приписів ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
14. Згідно статті 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
15. Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає за необхідне звернутися до висновків про застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2025 року у справі № 910/14479/23 (910/5872/24), відповідно до яких:
- Під час вирішення судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частиною третьою статті 551 ЦК , статтею 233 ГК), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.
- Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, у відповідності до змісту статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, строку прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
16. Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 911/2269/22 також звернула увагу на те, що категорії "значно" та "надмірно", які використовуються у статті 551 ЦК України та у статті 233 ГК України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку з урахуванням того, що правила наведених статей спрямовані на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником. Чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов'язань, її розмір; і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер. А тому, як зауважила об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, і розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50%, тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до норм частин першої, другої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України, тобто в межах судового розсуду. Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду.
16. Необхідно враховувати і те, що питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд ( в цьому випадку - апеляційний господарський суд) повинен вирішувати відповідно до статей 86, 210 ГПК України за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу, на встановлені судом фактичні обставини, що формують зміст та умови конкретних правовідносин, наявність/відсутність наданих сторонами доказів у сукупності, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення такої дії.
17. Суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить із конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, котрі водночас мають узгоджуватися з положеннями статті 233 ГК України і частини третьої статті 551 ЦК України, а також досліджуватися та оцінюватися судом в порядку, передбаченому статтями 86, 210, 237 ГПК України.
18. Слід зауважити на тому, що розгляд даного спору, а відтак питання щодо застосування положень статті 233 ГК України і частини третьої статті 551 ЦК України, здійснюється в межах справи про банкрутство ТОВ "Гран Комплект".
19. Відповідно до статті 1 КУзПБ банкрутство - визнана господарським судом нездатність боржника, крім страховика або кредитної спілки, відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, а також віднесення страховика або кредитної спілки відповідно до рішення Національного банку України до категорії неплатоспроможних відповідно до Закону України "Про страхування" або Закону України "Про кредитні спілки". При цьому головна мета процедур банкрутства полягає в захисті прав кредиторів юридичної особи, яка опинилася в скрутному фінансовому становищі.
20. Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу, що процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства. Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів. Однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
21. Звернення боржника із позовом в межах справи про банкрутство про стягнення грошових коштів має на меті збільшення активу такого боржника, яке в подальшому може вплинути на наповнення ліквідаційної маси або надасть можливість погасити вимоги кредиторів в процедурі санації.
22. При цьому, майно банкрута у вигляді права вимоги замінюється ліквідним майном - грошовими коштами, за рахунок яких задовольняються вимоги кредиторів у черговості, встановленій статтею 64 зазначеного Кодексу.
23. Верховний Суд враховує, що процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є рівномірне і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника. Отже, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є максимальне задоволення вимог кредиторів.
24. Колегія суддів, також, вважає за необхідне звернути особливу увагу на те, що провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, має на меті задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника, інших осіб; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів, інших осіб.
25. Насамперед, це зумовлено специфікою провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні спеціальних способів захисту її суб'єктів, особливостях процедури, учасників, стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного (аналогічний висновок зазначений у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2025 року у справі № 910/14479/23 (910/5872/24).
26. Втім, наведеного вище суд апеляційної інстанції не врахував, зменшуючи заявлений до стягнення Боржником у справі розмір штрафних санкцій (пені, штрафу) та 3 % річних до 1 % від нарахованої Позивачем суми (3 881 398,03 грн * 1 % = 38 813,98 грн) за клопотанням Відповідача, суд апеляційної інстанції по суті виходив лише із наявного приватного інтересу однієї юридичної особи, однак не врахував легітимної мети процедури банкрутства та не врахував приватного інтересу кредиторів у справі у справі про банкрутство ТОВ "Гран Комплект".
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
27. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
28. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом (частина четверта статті 310 ГПК України).
29. За результатами касаційного розгляду колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 у справі № 910/14479/23 (910/5871/24) в частині зміни рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у справі № 910/14479/23 (910/5871/24) шляхом викладення судового рішення в редакції постанови про зменшення розміру штрафних санкцій (пені, штрафу) та 3 % річних, до 1 % від нарахованої Позивачем суми та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Вантаж Сервіс» (ідентифікаційний код 41496477) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект» (ідентифікаційний код 44367761) суми штрафних санкцій (пеня, штраф) та 3 % річних - 38 813,98 грн. підлягає скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Відповідно касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
30. При новому розгляді справи суду апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене, здійснити належну перевірку доказами обставин, зазначених у цій постанові, надати цим доказам та доводам учасників справи належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону.
31. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 240, 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект» задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 у справі № 910/14479/23 (910/5871/24) в частині зміни рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у справі № 910/14479/23 (910/5871/24) шляхом викладення судового рішення в редакції постанови про зменшення розміру штрафних санкцій (пені, 3 % річних, штрафу) до 1 % від нарахованої Позивачем суми та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Вантаж Сервіс» (ідентифікаційний код 41496477) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект» (ідентифікаційний код 44367761) суми штрафних санкцій (пеня, 3 % річних, штраф) - 38 813,98 грн. (пункт 4 резолютивної частини постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 у справі № 910/14479/23 (910/5871/24)) - скасувати.
3. Справу № 910/14479/23 (910/5871/24) в скасовані частині передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді В.І. Картере
К.М. Огороднік