27 серпня 2025 року м. ЧернівціСправа № 926/1995/25
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Дутки В.В., при секретарі судового засідання Токарюк Н.Я., розглянувши матеріали справи
за позовом Управління комунальної власності Чернівецької міської ради, м. Чернівці
до товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Укрвторресурс», м. Київ
про стягнення заборгованості в сумі 6247,42 грн
представники сторін:
від позивача - Філіп М.О.
від відповідача - не з'явився
Управління комунальної власності Чернівецької міської ради звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Укрвторресурс» про стягнення неустойки за несвоєчасне звільнення приміщення в сумі 6247,42 грн за період з 01.04.2017 по 04.10.2018 згідно договору оренди №17 від 20.01.2014.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо своєчасного звільнення приміщення.
Ухвалою від 19.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач відзиву на позов не подав, участь свого представника у судових засіданнях не забезпечив.
У судовому засіданні 27.08.2025 представник позивача просив задовольнити позовні вимоги, представник відповідача в засідання не з'явився.
Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності відповідача.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, Чернівецька міська територіальна громада відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав (додається) є власником нежитлових приміщень (майстерня) VIII, IX, X, загальною площею 65,3 кв. м. розташованих за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 15 (надалі - Об'єкт оренди; Майно).
В подальшому між Департаментом економіки Чернівецької міської ради (правонаступником якого, згідно з рішенням міської ради № 692 від 22.02.2022, є Управління комунальної власності Чернівецької міської ради) (надалі - Позивач, Орендодавець) та ТОВ «Торговий дім Укрвторресурс» (надалі -Відповідач; Орендар) укладено Договір оренди № 17 від 20.01.2014 вказаного Майна (надалі - Договір) з метою використання його для здійснення діяльності у сфері надання житлово комунальних послуг населенню.
Пунктом 1.5. Договору передбачено, що вказаний Договір укладено строком на два роки й одинадцять місяців, що діє з « 20» січня 2014 р. до « 19» грудня 2016 р. (включно).
Пунктом 2.1. Договору визначено, що за користування Об'єктом оренди Орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Положення про порядок розрахунку плати за оренду Майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Чернівців, затвердженого міською радою, та на дату укладення цього Договору, місячний розмір якою згідно з розрахунком орендної плати, що є додатком до цього Договору на дату його кладення з урахуванням ПДВ становить 148 грн 26 коп.
Пунктом 2.5. Договору визначено, що Орендар щомісячно самостійно розраховує орендну плату з урахуванням податку на додану вартість та сплачує її впродовж поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.
Пунктом 4.1.18. Договору передбачено, що Орендар зобов'язаний після закінчення строку дії цього Договору чи у випадку його дострокового розірвання протягом трьох робочих днів передати Орендодавцю за актом приймання-передання об'єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі Майна в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати Орендодавцеві збитки, в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) Об'єкта оренди.
Відповідно до пункту 5.1. Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Сторони також передбачили абзацом 1 пункту 5.6. Договору, що у разі несвоєчасного повернення Орендарем Майна при припиненні або розірванні цього Договору він сплачує Орендодавцю додаткову компенсацію за використання Майна в розмірі подвійної орендної плати по день передачі його Орендодавцеві за актом приймання передання.
Позивач стверджує, що Орендар не виконував умови Договору, та не реагував на звернення Орендодавця щодо звільнення приміщення. Так листом від 22.12.2016 № 02/01 17/2370 та від 13.01.2017 № 02/01-17/82 Орендодавець наголосив на тому, що Орендарю необхідно звільнити Об'єкт оренди, а за несвоєчасне звільнення буде нараховуватись неустойка. Вже листом від 13.05.2017 Орендодавець повідомив Орендаря про нарахування неустойки. У свою чергу, листом від 19.04.2017 № 02/01 17/653 Орендодавець повідомив Орендаря про те, що нарахування неустойки відтерміновано до 01 березня 2017 року. Надалі, лише актом передання-приймання об'єкта оренди від 04.10.2018 р. було засвідчено факт повернення орендованого майна за Договором.
На даний час обліковується неустойка (в розмірі подвійної орендної плати) за несвоєчасне звільнення приміщення розмірі 6 247,42 грн за період з 01.04.2017 р. по 04.10.2018 р.
З огляду на вищевказане, та несвоєчасне повернення приміщення Відповідачем, Позивач звертається до суду з вимогою про стягнення неустойки в розмірі подвійної орендної плати, внаслідок невиконання вимог передбачених пунктом 5.6. Договору.
Таким чином, предметом позовних вимог є стягнення неустойки в розмірі подвійної орендної плати в сумі 6 247, 42 грн.
Відповідно до пункту 1.6. Положення про управління комунальної власності Чернівецької міської ради, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради VIII скликання від 22.02.2022 № 692 управління є правонаступником - Департаменту економіки Чернівецької міської ради та Департаменту розвитку Чернівецької міської ради, Коровійської та Чорнівської сільських рад в частині укладених до дати затвердження цього Положення договорів купівлі-продажу майна комунальної власності Чернівецької міської ради, Коровійської та Чорнівської сільських рад, патентів на право оренди будівель (споруд, приміщень), договорів оренди та позички нежилих приміщень комунальної власності територіальної громади міста Чернівців, Коровійської та Чорнівської сільських рад та обліку комунального майна територіальної громади міста Чернівців, Коровійської та Чорнівської сільської рад, в тому числі в частині договорів оренди, по яких необхідно стягнути заборгованість з орендної плати за комунальне майно, та виявлених порушень і недоліків під час здійснення перевірок відповідними контролюючими органами.
Відтак, Управління комунальної власності Чернівецької міської ради є належним позивачем в даному спорі.
Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини на підставі укладеного договору оренди в силу статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов'язання, які виникають на підставі договору оренди.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Частиною 1 статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Оренда державного та комунального майна є різновидом майнового найму, і при розгляді справ застосовуються норми як Закону України "Про оренду державного та комунального майна", так і норми Цивільного та Господарського кодексів України.
Частинами 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. За договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України).
Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 291 ГК України, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Частиною 1 статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Згідно із ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Стаття 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) також зазначає, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Як встановлено судом, відповідач використовував спірні приміщення на праві оренди на підставі укладеного між сторонами договору.
Пунктом 1.5. Договору передбачено, що вказаний Договір укладено строком на два роки й одинадцять місяців, що діє з « 20» січня 2014 р. до « 19» грудня 2016 р. (включно).
За умовами укладеного між сторонами договору (п. 4.1.18.) саме на Орендаря покладено обов'язок передати після закінчення строку дії цього Договору протягом трьох робочих днів Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі майна в оренду.
Відтак, у відповідача виник обов'язок повернути орендоване майно. Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач належним чином не виконав цей обов'язок.
Строк дії Договору оренди №17 від 20.01.2014 сплинув 19.12.2016 року.
Як встановлено судом, об'єкт оренди передано відповідачем 04.10.2018 року за актом передання-приймання.
Як вбачається зі змісту листа Орендодавця від 19.04.2017 №02/01-17/653, враховуючи складний стан відповідача Орендодавець відтермінував до 01 березня 2017 року погашення заборгованості по орендній платі та підготовку експертних оцінок об'єктів оренди для продовження Договорів оренди. Проте, борг не погашений, експертні оцінки не надані, приміщення не звільнені, тому з 01 березня 2017 року за несвоєчасне звільнення та передання майна ТОВ «Торговий дім Укрвторресурс» позивач попередив про нарахування відповідачу неустойки в розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення до дати звільнення орендованих приміщень або продовження договорів оренди нерухомого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Враховуючи вищезазначене, обов'язок орендаря повернути майно з орендного користування після припинення договору оренди передбачений нормами чинного законодавства, а також умовами договору оренди.
Згідно з ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Враховуючи, що 19.12.2016 року строк дії договору закінчився, а відповідач передав приміщення лише 04.10.2018 року, тобто не вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, позивач згідно п.5.6. договору нарахував неустойку в розмірі подвійної орендної плати за час прострочення його повернення у період з 01.04.2017 по 04.10.2018 року в сумі 6247,42 грн.
Таким чином, позовна вимога про стягнення неустойки у сумі 6247,42 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини несвоєчасного повернення орендарем орендованого майна, приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 статті 129 ГПК України покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Укрвторресурс», (04214, м. Київ, вул.Північна, 6-В, код ЄДРПОУ 37509040) на користь Управління комунальної власності Чернівецької міської ради, м. Чернівці (58002, м.Чернівці, вул. Якоба Петровича, 18, код ЄДРПОУ 44388619) неустойку за несвоєчасне звільнення приміщення в сумі 6247,42 грн, судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 28.08.2025.
Суддя В.В.Дутка