18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
27 серпня 2025 року м. Черкаси Справа № 925/374/25
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр протипожежного захисту» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес 2022» про стягнення 45411 грн. 99 коп.,
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр протипожежного захисту» звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес 2022» (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору про надання послуг з ремонту системи пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу приміщень об'єкту №217 від 29.06.2023 року, 35270 грн. 40 коп. боргу, 2859 грн. 80 коп. пені, 5646 грн. 79 коп. інфляційних втрат, 1635 грн. 3 % річних, що разом становить 45411 грн. 99 коп. та відшкодування судових витрат.
Позов мотивовано порушенням відповідачем обов'язку щодо проведення розрахунку за надані позивачем послуги з ремонту системи пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу приміщень АЗС №2, що знаходиться за адресою: Черкаська обл., Черкаський район, с. Мошни, вул. Спасо-Преображенська, 127 за договором про надання послуг з ремонту системи пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу приміщень об'єкту №217 від 29.06.2023 року .
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.04.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду по ній відкрито провадження у справі № 925/374/25 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, без виклику, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Представник позивача, через систему «Електронний суд», 23.05.2025 року клопотання вх. № 8039/25, а.с. 41-42), в якому надав докази понесених витрат позивача на правову допомогу адвоката у розмірі 70000 грн., які просив стягнути з відповідача.
Відповідач письмовий відзив на позовну заяву та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подав, належним чином повідомлений щодо провадження у справі, відповідно до даних довідки суду про доставку електронного листа з ухвалою сулу від 17.04.2025 року до його електронного кабінету (а.с. 38).
Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, судом підписано рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши наявні у справі № 925/374/25 письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.
29.06.2023 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр протипожежного захисту», як виконавець, та відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Антарес 2022», як замовник, уклали договір про надання послуг з ремонту системи пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу приміщень об'єкту №217 (далі - Договір, а.с. 19), за умовами п. 1.1. якого виконавець зобов'язався надати, а замовник прийняти та сплатити вартість наданих послуг з ремонту системи пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу змонтованої в приміщеннях АЗС №2, що знаходиться за адресою: Черкаська обл., Черкаський район, с. Мошни, вул. Спасо-Преображенська, 127.
Сторони Договору погодили усі істотні умови цього договору, зокрема, домовилися про наступне:
п. 2.1. - виконавець зобов'язується надати послуги на об'єкті в липні-вересні 2023 року;
п. 2.2. за результатами наданих виконавцем послуг за цим договором, сторони підписують акт надання послуг;
п. 3.2.3.- виконавець має право застосувати штрафні санкції не нижче облікової ставки Національного банку України у разі невиконання замовником договірних зобов'язань протягом зазначеного терміну з дня підписання акту наданих послуг;
п. 3.3.3.- замовник зобов'язаний в повному обсязі здійснити оплату за надані послуги протягом десяти календарних днів від дати підписання акту наданих послуг;
п. 4.1. - загальна вартість надання послуг на об'єкті становить 35270 грн.40 коп., в т.ч. ПДВ 5878 грн. 40 коп.;
п. 4.2. - оплата вартості послуг за цим договором, здійснюється замовником одноразово шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок виконавця;
п. 6.1. - договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2023 року, а в частині проведення розрахунків, до повного їх виконання.
Договір підписаний його сторонами та скріплений їхніми печатками.
Із акту надання послуг № 1710 від 12.09.2023 року (а.с. 20) вбачається, що позивачем надано послуги ремонту системи пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу змонтованої в приміщеннях АЗС №2, що знаходиться за адресою: Черкаська обл., Черкаський район, с. Мошни, вул. Спасо-Преображенська, 127 на суму 35270 грн.40 коп., вказаний акт погоджено та підписано сторонами, підписи посвідчено відповідними печатками юридичних осіб.
За твердження позивача, відповідач у визначені п. 4.2 Договору строки, оплату за надані послуги актом № 1710 від 12.09.2023 року не здійснив, погодив у акті звірки взаємних розрахунків за період січня 2023-листопада2024 року, що містить дані, в тому числі Договору на суму 35270 грн.40 коп.(а.с. 21-22), однак, не оплатив.
19.02.2025 року позивач звертався до відповідача з претензією №10 від 14.02.2025 року, в якій вимагав у 7-денний строк з моменту отримання даної вимоги сплатити наявну заборгованість за Договором за надані позивачем послуги у розмірі 35270 грн.40 коп., у разі несплати, повідомив про намір звернення до суду з відповідним позовом та нарахування додатково штрафних санкцій (а.с. 23-24, докази направлення а.с. 25).
Претензія позивача про необхідність сплати вартості наданих послуг отримана відповідачем 21.02.2025 року, однак, залишена без відповіді і виконання.
За розрахунком позивача заборгованість відповідача за Договором становить 35270 грн.40 коп. про стягнення якої подано даний позов до Господарського суду Черкаської області, також позивач на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу заявив про стягнення з відповідача 5646 грн. 79 коп. інфляційних втрат, 1635 грн. 3 % річних та на підставі п. 3.2.3. Договору 2859 грн. 80 коп. пені.
Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору про надання послуг з ремонту системи пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу приміщень об'єкту №217 від 29.06.2023 року, вимоги позивача витікають із прав та обов'язків сторін за цим договором.
Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань послуг, загальні положення про послуги визначені главою 63, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.
Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 20 Господарського кодексу (ГК) України передбачено право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтею 205 ЦК України визначені вимоги до форми правочину, способів волевиявлення. Згідно з частинами 1, 2 цієї статті ЦК, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Розділ I книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про зобов'язання, зокрема:
зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509);
сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ч.ч. 1, 3 ст. 510);
одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525);
зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526);
кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги (ч. 2 ст. 527);
якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530);
зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 598);
зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599);
порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610);
у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (п. 3 ч. 1 ст. 611);
боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612).
Розділ IІ книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про договір, зокрема:
договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626);
відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627);
зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628);
договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629);
ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (ч.ч. 1-3 ст. 632);
договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638);
договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639);
договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч.ч. 1, 2 ст. 640).
Підрозділом І розділу ІІІ книги 5 ЦК України визначено окремі види договірних зобов'язань.
Главою 63 врегульовано загальні положення про послуги, зокрема:
за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (ст. 901);
якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 903).
Відповідно до викладених обставин справи та наведених норм законодавства суд вбачає, що 29.06.2023 року сторонами укладено договір про надання послуг з ремонту системи пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу приміщень об'єкту №217, який ними виконувався.
Пунктами 2.1., 2.2.,4.1.,3.3.3. Договору сторони обумовили строк надання послуги на об'єкті в липні-вересні 2023 року; за результатами наданих виконавцем послуг за цим договором, сторони підписують акт надання послуг; загальну вартість надання послуг на об'єкті - 35270 грн.40 коп., в т.ч. ПДВ 5878 грн. 40 коп.; замовник зобов'язався в повному обсязі здійснити оплату за надані послуги протягом десяти календарних днів від дати підписання акту наданих послуг.
В акті надання послуг № 1710 від 12.09.2023 року сторони визначили розмір наданих позивачем послуг з ремонту системи пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу змонтованої в приміщеннях АЗС №2, що знаходиться за адресою: Черкаська обл., Черкаський район, с. Мошни, вул. Спасо-Преображенська, 127 на суму 35270 грн.40 коп., які відповідач мав оплатити протягом десяти календарних днів.
Заборгованість у розмірі 35270 грн.40 коп відповідачем не оплачена, погоджена у акті звірки взаємних розрахунків за період січень 2023-листопад 2024 року.
Таким чином, факт надання позивачем послуг з ремонту системи пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу змонтованої в приміщеннях АЗС №2, що знаходиться за адресою: Черкаська обл., Черкаський район, с. Мошни, вул. Спасо-Преображенська, 127 на суму 35270 грн. 40 коп. та їх несплати відповідачем за Договором матеріалами справи підтверджено, а тому вимога про його стягнення підлягає задоволенню в судовому порядку.
У зв'язку з простроченням сплати основного грошового зобов'язання позивачем також заявлено до стягнення з відповідача за Договором на суму боргу 35270 грн.40 коп на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних нарахованих за період з 23.09.2023 року по 10.04.2025 року в сумі 1635 грн., інфляційних втрат за період жовтня 2023 року -березня 2025 року в сумі 5646 грн. 79 коп.; на підставі п. 3.2.3. Договору пені нарахованої за період з 23.09.2023 року по 23.03.2024 року в сумі 2859 грн.80 коп.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України, грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Щодо вимог позивача про стягнення 3% річних, інфляційних втрат нарахованих на вказану суму заборгованості з визначеним ним періодом прострочення, суд керується приписами статей 524, 533-535 і 625 ЦК України, вимоги позивача у вказаній частині визнає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, однак розрахунки позивача щодо 3% річних, інфляційних втрат проведено неправильно.
Судом із застосуванням калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій в ІПС LIGA 360, з урахуванням методики розрахунку, доведеної судам листом Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р і рекомендацій викладених в п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 07.12.2013 № 14, перевірено розрахунки позивача за Договором, однак, сума інфляційних втрат, 3% річних є більшими від заявлених позивачем відповідних вимог у позові, тому за принципом диспозитивності суд задовольняє вимоги позивача у заявлених ним розмірах.
Щодо вимоги позивача про стягнення 2859 грн.80 коп. пені суд зазначає наступне.
Пунктом 3.2.3. Договору сторони погодили, що виконавець має право застосувати штрафні санкції не нижче облікової ставки Національного банку України у разі невиконання замовником договірних зобов'язань протягом зазначеного терміну з дня підписання акту наданих послуг.
Відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Виконання зобов'язання, згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України, може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
Розрахунки позивача, покладені в основу вимог про стягнення пені відповідають умовам відповідальності сторін за порушення своїх зобов'язань, передбаченим п. 3.2.3 Договору, нормам ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ч. 6 ст. 232 ГК України, спірна сума пені нарахована відповідно до умов Договору, на фактичну суму боргу, її суд вважає правильною. Відтак вимогу позивача і в цій частині суд визнає обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню у обрахованих позивачем розмірах.
Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:
позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь якій стадії судового процесу;
учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);
належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);
обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);
достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);
наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);
учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);
суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З урахуванням викладених обставин справи, умов Договору та наведених норм законодавства суд спірні вимоги позивача вважає обґрунтованими, позов задовольняє повністю.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат за результатами розгляду справи суд враховує наступне.
У позові позивач заявив вимогу про відшкодування понесених судових витрат у виді сплаченого судового збору і витрат на професійну правничу допомогу, позов суд задовольнив повністю.
Платіжною інструкцією № 6495 від 02.04.2025 року позивачем сплачено 3028 грн. судового збору за подання позову.
Обґрунтовуючи розрахунок судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, представник позивача адвокат Гарбазей Д.О. надав суду копії: договору про надання правової допомоги №08/Е-2025 від 20.03.2025 року, укладеного позивачем з адвокатом Гарбазеєм Д.О.; додаткової угоди №1 від 20.03.2025 року (додаток 1) до договору про надання правової допомоги №08/Е-2025 від 20.03.2025 року; платіжної інструкції №6458 від 21.03.2025 року про сплату позивачем на користь адвоката Гарбазея Д.О. 7000 грн. з призначенням платежу «за надані юридичні послуги згідно договору про надання правової допомоги №08/Е-2025 від 20.03.2025 року»; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЧК №000881 від 01.03.2018 року; ордера серії СА №1118575 від 09.04.2025 року; акта прийому -передачі наданих послуг від 22.05.2025 року на суму 7000 грн.
Із наданих документів вбачається, що 20.03.2025 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр протипожежного захисту», як замовником, та адвокатом Гарбазеєм Д.О. укладено договір про надання правової допомоги №08/Е-2025 (а.с.29-30), п.4.1. якого сторони погодили, що роботу виконану адвокатом замовник оплачує у порядку та розмірі згідно додатку №1 до даного договору.
Того ж дня 20.03.2025 року сторонами погоджено додаток №1 до договору про надання правової допомоги №08/Е-2025 - додаткову угоду №1 (а.с. 31), п.п. 1, 2 якої визначено, що оплата наданих послуг адвоката зі стягнення заборгованості та штрафних санкцій по договору №217 про надання послуг з ремонту системи пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу приміщень об'єкту від 29.06.2023 року з Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес 2022», за надання юридичних послуг по договору про надання правової допомоги №08/Е-2025 від 20.03.2025 року в суді першої інстанції складає 7000 грн.; розмір адвокатського гонорару, визначений п.1 даної угоди є фіксованим та сплачується замовником протягом 3-х банківських днів з моменту укладення договору.
Платіжною інструкцією №6458 від 21.03.2025 року (а.с. 32) позивачем на користь адвоката Гарбазея Д.О. сплачено 7000 грн. з призначенням платежу «за надання юридичних послуг по договору про надання правової допомоги №08/Е-2025 від 20.03.2025 року».
В акті прийому -передачі наданих послуг від 22.05.2025 року сторони погодили перелік наданих адвокатом послуг на суму 7000 грн (а.с.43).
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При розгляді заяви позивача суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28.12.2020 року у справі № 640/18402/19, відповідно до якої розмір винагороди за надання правової допомоги, що визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу, якщо інше не зазначене у договорі, а також враховує позицію об'єднаної палати Верховного Суду, викладену у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, відповідно до якої за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Відтак, суд приходить до переконання, що наявні в матеріалах справи докази надання позивачу професійної правничої допомоги у даній справі, з урахуванням погоджених розцінок за послуги з надання правничої допомоги, дають суду достатні підстави для покладення витрат позивача на отримання правничої допомоги на сторону відповідача у розмірі 7000 грн.
На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн., а разом 10028 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255-256 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес 2022», ідентифікаційний код юридичної особи 44652829, місцезнаходження: 18001, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Святотроїцька, буд. 55А, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр протипожежного захисту», ідентифікаційний код юридичної особи 31022396, місцезнаходження: 20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Вернадського, буд. 1- 35270 грн. 40 коп. боргу, 2859 грн. 80 коп. пені, 5646 грн. 79 коп. інфляційних втрат, 1635 грн. 3 % річних, 10028 грн. судових витрат.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.
Повний текст рішення складено 27.08.2025 року.
Суддя В.М. Грачов