28.08.2025м. СумиСправа № 920/622/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Ковтуна В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи № 920/622/25
за позовом Приватного акціонерного товариства “СТРАХОВА КОМПАНІЯ
"ЕТАЛОН" (вул. Гарматна, буд. 8, прим. 6, м. Київ, 03067,
код ЄДРПОУ 20080515)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю
“СУМИТЕПЛОЕНЕРГО» (вул. Друга Залізнична, буд. 10,
м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 33698892)
про стягнення 23921 грн 44 коп.
Суть спору. 09.05.2025 позивач подав до суду позовну заяву, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 23921 грн 44 коп., а також просить стягнути з відповідача судові витрати.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2025, справу № 920/622/25 розподілено до розгляду судді Ковтуну Володимиру Миколайовичу.
Ухвалою суду від 12.05.2025 відкрито провадження у справі № 920/622/25 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, сторонам встановлені строки для надання суду відзиву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.
27.05.2025 відповідачем надано до суду Заяву про продовження процесуального строку для надання відзиву (вх. № 3012 від 27.05.2025).
09.06.2025 відповідачем через систему «Електронний суд» надано до суду Відзив на позовну заяву про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу) (вх. № 2747 від 09.06.2025), відповідно до змісту якого заперечує проти позовну у повному обсязі.
12.06.2025 позивачем надано до суду Відповідь на відзив (вх. № 2857 від 12.06.2025) відповідно до положень якого позивач спростовує доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, в свою чергу просить позов задовольнити.
24.06.2025 позивачем через систему «Електронний суд» було надано до суду Заперечення на відповідь на відзив у справі № 920/622/25 вих № 23-06-25 від 23.06.2025 (вх. № 3036 від 24.06.2025), відповідно до змісту якого просить відмовити у задоволенні позову.
25.06.2025 позивачем надано до суд Клопотання вих № 2625 від 25.06.2025 (вх. № 3079 від 25.06.2025), в якому позивач просить залишити заперечення відповідача без розгляду.
Щодо заяви відповідача про продовження процесуального строку для подання відзиву (вх. № 27.05.2025), суд зазначає наступне.
За приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Статтею 119 ГПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 165 ГПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Враховуючи вищенаведене, з огляду на те, що відповідачем подано Заяву про продовження строку на подання відзиву на позов у строк для подання відзиву на позов, для забезпечення конституційного права відповідача на захист, з метою забезпечення принципу змагальності сторін, також з метою всебічного, повного і усестороннього з'ясування обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення Заяви представника відповідача про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву.
Суд долучає до матеріалів справи відзив на позовну заяву (вх. № 2747 від 09.06.2025).
Щодо поданого відповідачем Заперечення на відповідь на відзив у справі (вх. № 3036 від 24.06.2025), з урахуванням наданого відповідачем клопотання про залишення Заперечення без розгляду через порушення строків на його подання, суд вважає за доцільне прийняти Заперечення на відповідь на відзив у справі як письмові пояснення відповідача, які долучити до матеріалів справи.
Згідно з ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.
Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами враховуючи норму ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
При цьому судом враховано, що Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Господарський суд Сумської області продовжує здійснювати правосуддя. Згідно зі ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
Відповідно до Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Наказом Голови Верховного Суду від 04.03.2022 також визначено, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
Отже, виходячи з нормативних актів, які були прийняті, режим роботи кожного конкретного суду визначається окремо, з урахуванням ситуації, що склалась у регіоні, суд у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів, оперативно приймає рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ при цьому уникаючи надмірного формалізму.
Також Суд звертає увагу на те, що розумність строків розгляду справи судом є одним із основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 10 частини третьої статті 2 ГПК України).
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово вказував на необхідність дотримання принципу розумності тривалості провадження.
Так, у рішення "Вергельський проти України" ЄСПЛ вказав, що розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26 липня 2007 року; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08 грудня 2016 року).
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
У місті Суми, де розташований Господарський суд Сумської області, постійно оголошуються повітряні тривоги, під час яких суддя та працівники апарату суду мають перебувати в укриттях з метою уникнення загрози життю та здоров'ю.
Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23).
Відповідно до наведених приписів судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал "повітряна тривога" та реагування задля збереження життя і здоров'я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття.
При цьому обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі №910/2116/21 (910/12050/21).
На підставі вищевикладеного, суд звертає увагу, що враховуючи наявність загрози, у зв'язку зі збройною агресією збоку рф, на підставі чого введено в Україні воєнний стан, поточну обстановку, що склалася в місті Суми, постійні тривоги, які впливають на виготовлення процесуальних документів, наявної беззаперечної та відкритої інформації щодо постійних обстрілів Сумського району та Сумської області, суд був вимушений вийти за межі граничного процесуального строку розгляду даної справи встановленого ст. 248 ГПК України, здійснивши її розгляд у розумний строк, застосувавши ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 ГПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Відповідно до ст. 233 ГПК України за результатами оцінки доказів, поданих сторонами судом ухвалене рішення у даній справі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд прийшов до наступних висновків.
29 січня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СУМИТЕПЛОЕНЕРГО» (надалі - Відповідач) та Приватним акціонерним товариством «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕТАЛОН» (надалі - Позивач) було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме транспортного засобу ГАЗ 5312, державний номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується полісом № СА/1843299 (ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 160 000,00 грн., за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю - 320 000,00 грн., франшиза - 1 600,00 грн. Строк дії полісу з строк дії полісу з 21.05.2024 по 20.05.2025.
У відповідності до умов вказаного Договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити страхове відшкодування.
17 червня 2024 року о 15 год. 58 хв. в м. Суми, пл. Привокзальна, буд. 9 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів ГАЗ 5312, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та FORD Mondeo, державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 .
Внаслідок вище вказаної ДТП обидва автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
02 липня 2024 року Ковпаківським районним судом м. Суми була винесена Постанова у справі про адміністративне правопорушення № 592/10426/24, відповідно до якої встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ГАЗ 5312, державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв наїзд на припаркований автомобіль FORD Mondeo, державний номерний знак НОМЕР_2 , чим порушив п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Дана Постанова набрала законної сили 15.07.2024.
Крім того, 02 липня 2024 року Ковпаківським районним судом м. Суми була винесена Постанова у справі про адміністративне правопорушення № 592/10817/24, відповідно до якої встановлено, що ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ГАЗ 5312, державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху України за що був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Дана Постанова набрала законної сили 15.07.2024.
20 серпня 2024 року до Позивача звернувся власник транспортного засобу FORD Mondeo, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 (потерпіла особа), з заявою на виплату страхового відшкодування.
З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля FORD Mondeo, державний номерний знак НОМЕР_2 складено ремонтну калькуляцію № 2109/01/50 від 20.08.2024, відповідно до якої вартість ремонту транспортного засобу FORD Mondeo, державний номерний знак НОМЕР_2 становить 25521,44 грн.
Позивач визнав вищевказану дорожньо-транспортну пригоду за участю застрахованого транспортного засобу ГАЗ 5312, державний номерний знак НОМЕР_1 , страховим випадком. На виконання умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № СА/1843299 від 29.01.2024, враховуючи ремонтну калькуляцію №2109/01/50 від 20.08.2024, у встановленому законодавством порядку, ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» здійснило виплату на користь потерпілої особи страхове відшкодування в загальному розмірі 23 921,44 грн., що підтверджується страховим актом № 2109/01/50/1 від 31.01.2025 та платіжною інструкцією № 136 від 13.01.2025 на суму 23 921,44 грн.
В обгрунтуваня позовних вимог позивач зазначає, що ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» виконало своє зобов'язання щодо виплати страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № СА/1843299 від 29.01.2024 в повному обсязі.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем вживалися заходи щодо досудового врегулювання даного спору, а саме: позивачем 03 квітня 2025 було надіслано на адресу відповідача вимогу вих. № 2560 від 03.04.2025 про відшкодування шкоди в порядку регресу, у якій позивач просив відповідача сплатити в порядку регресу суму у розмірі 23 921,44 грн. В даній вимозі відповідач попереджався, що у разі невиконання вище вказаних вимог у строк до 30 квітня 2025 року позивач буде змушений звернутися з позовною заявою до суду за захистом своїх законних інтересів. Вимога вих. № 2560 від 03.04.2025 була вручена за довіреністю представнику відповідача 08.04.2025, про що свідчить трекінг поштового відправлення № 0304900103386.
Відповідь відповідача на вимогу позивача вих. № 2560 від 03.04.2025 в матеріалах справи відсутня.
Враховуючи означене, у зв'язку тим, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків, вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 130, 124 КУпАП, на підставі абз. а) підпункту 38.1.1. пункту 38.1. ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції Закону, що діяв на момент ДТП) ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» звернувся з даним позовом до суду, відповідно до змісту якого заявляє вимогу про відшкодування шкоди до ТОВ «СУМИТЕПЛОЕНЕРГО» у розмірі 23 921 (двадцять три тисячі дев'ятсот двадцять одна) гривня 44 копійки як до страхувальника джерела підвищеної небезпеки, з вини працівника якого завдана шкода.
Вирішуючи спір у даній справі суд керується наступним:
За статтею 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами 1, 2 статті 1187 та п. 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана, зокрема, з використанням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
За частиною 2 статті 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За змістом статті 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, в разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції закону, що діяла станом на дату укладення полісу № СА/1843299 від 29.01.2024 та станом на дату ДТП, далі - Закон № 19621-ІV) регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Згідно із ст. 4 Закону № 19621-ІV суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ), потерпілі.
Відповідно до ст.5 Закону № 19621-ІV об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. (п.22.1 ст. 22 Закону № 19621-ІV).
Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону № 19621-ІV для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування
За змістом ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 та ст. 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи з наведеного, страховик внаслідок виконання обов'язку винної особи (боржника) перед особою, якій завдано збитки (кредитором), набуває прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування. При цьому зобов'язання не припиняються, але відбувається заміна сторони у цьому зобов'язанні (заміна кредитора): замість особи, якій завдано збитки, прав кредитора набуває страховик.
Перехід права вимоги потерпілого (страхувальника) до страховика в порядку статті 993 Цивільного кодексу України є суброгацією (аналогічну правову позицію наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №910/2603/17).
Право зворотної вимоги (регресу) не переходить від однієї особи до іншої, як у випадку заміни сторони (кредитора) у вже існуючому зобов'язанні (при суброгації у страхових відносинах). При регресі право регресної вимоги виникає, тобто є новим правом кредитора за новим в даному випадку регресним зобов'язанням, що виникло внаслідок припинення основного (деліктного) зобов'язання шляхом виконання обов'язку боржника (винної особи) у такому деліктному зобов'язанні третьою особою (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2024 у справі № 910/10606/23).
Матеріали справи підтверджують, що 29 січня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СУМИТЕПЛОЕНЕРГО» (надалі - Відповідач) та Приватним акціонерним товариством «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕТАЛОН» (надалі - Позивач) було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме транспортного засобу ГАЗ 5312, державний номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується полісом № СА/1843299
Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми у справі № 592/10817/24 від 02 липня 2024 року підтверджується, що ОСОБА_1 у момент ДТП керував транспортним засобом ГАЗ 5312, державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, за що був притягнутий до відповідальності, передбаченої ст. 130 КУпАП.
Крім того, Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 02.07.2024 у справі № 592/10426/24 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 працює у відповідача - ТОВ «СУМИТЕПЛОЕНЕРГО» на посаді слюсаря.
Відповідно до ч. 6 ст. 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
20 серпня 2024 року до Позивача звернувся власник транспортного засобу FORD Mondeo, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 (потерпіла особа), з заявою на виплату страхового відшкодування.
З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля FORD Mondeo, державний номерний знак НОМЕР_2 складено ремонтну калькуляцію № 2109/01/50 від 20.08.2024, відповідно до якої вартість ремонту транспортного засобу FORD Mondeo, державний номерний знак НОМЕР_2 становить 25521,44 грн.
31 січня 2025 року позивачем складено страховий акт № 2109/01/50/1, відповідно до якого сума страхового відшкодування до виплати третій особі склала 23 921,44 грн. (25 521,44 грн. (сума, визначена в ремонтній калькуляції №2109/01/50 від 20.08.2024) - 1 600,00 грн. (франшиза за полісом № СА/1843299)).
Відповідно до платіжної інструкції № 136 від 13 січня 2025 року ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» на рахунок Потерпілої особи сплатило 23 921,44 грн.. У графі призначення платежу вказано: «*; 19000_8203; ОСОБА_2 НОМЕР_3 Страхове відшкод. По Дог. СА-1843299 зг. с/а 2109/01/50, д/н НОМЕР_2 , Барсуков В.А.; Без ПДВ».
Реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування є платіжний документ про здійснення такої виплати. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у постанові від 25.07.2018 у справі № 922/4013/17 та в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 910/12722/18.
В свою чергу відповідач заперечує проти розміру вартості ремонту транспортного засобу FORD Mondeo, державний номерний знак НОМЕР_2 , зазначаючи, що позивач мав оцінити розмір шкоди, завданої транспортному засобу FORD Mondeo, державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, у встановленому чинними нормативно-правовими актами порядку - шляхом проведення незалежної оцінки суб'єктом оціночної діяльності.
Суд критично оцінює позицію відповідача, зазначаючи наступне.
Так, згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Закон № 1961-IV), на який посилається і відповідач у своєму відзиві, Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (п. 2.1. Закону № 1961-IV).
В заяві-повідомленні від потерпілого про настання дорожньо-транспортної пригоди за полісом ОСЦПВВНТЗ від 18.06.2024 (стор.2, п.4) зазначено, що потерпілий доручив Позивачу замовити, від його імені, оцінку пошкодженого ТЗ, зазначеного в даному повідомленні, що належіть йому на праві власності/користування.
Отже, Потерпілий саме доручив проведення оцінки пошкодженого ТЗ позивачу, тобто надав право (а не зобов'язав) здійснити таку оцінку в інтересах потерпілого.
Крім того, в заяві-повідомленні від потерпілого про настання дорожньо-транспортної пригоди за полісом ОСЦПВВНТЗ від 18.06.2024 не зазначено, що просить провести таку оцінку.
Також, жодним чином не зазначено яка це повинна бути оцінка: експертна, оцінка пошкодженого ТЗ на СТО або шляхом складення ремонтної калькуляції.
Вичерпний перелік дій страховика після отримання ним інформації про дорожньо-транспортну пригоду, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) зазначений у п. 34 Закону № 1961-IV, а саме:
- Страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.
- Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо- транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
- Якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
- Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти.
Отже, положення п. 34 Закону № 1961-IV, які мають вищу юридичну силу, ніж інші положення інших актів цивільного законодавства України у питанні з визначення розміру збитків, завданих наземному транспортному засобу у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Тож, лише за необхідності для визначення розміру шкоди, завданої пошкодженому у ДТП транспортному засобу потерпілого, можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти.
Положеннями п. 36.2 Закону № 1961-IV передбачено, що страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Потерпіла у ДТП особа, ОСОБА_2 , після проведення огляду транспортного засобу FORD Mondeo, державний номерний знак НОМЕР_2 працівником ПрАТ «СК «ЕТАЛОН», не наполягав на проведенні додаткової оцінки та/або експертизи свого пошкодженого майна, оскільки між сторонами було досягнуто згоди у розмірі страхового відшкодування на підставі складеної ремонтної калькуляції №2109/01/50 від 20.08.2024. Також доказом того, що страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування є те, що потерпілому було виплачено страхове відшкодування, що підтверджується платіжною інструкцією № 136 від 13.01.2025.
Отже, під дорученням позивачу замовити від імені потерпілого оцінку пошкодженого ТЗ в заяві-повідомленні від потерпілого про настання дорожньо- транспортної пригоди за полісом ОСЦПВВНТЗ від 18.06.2024 мається на увазі або
- проведення незалежної оцінки суб'єктом оціночної діяльності (виключно у разі недосягнення згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування між потерпілим та позивачем); або
- оцінка збитків на підставі рахунку СТО; або
- визначення розміру збитків шляхом складення ремонтної калькуляції працівником позивача.
Позивачем було визначено розмір збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу FORD Mondeo, державний номерний знак НОМЕР_2 , шляхом складання Ремонтної калькуляції №2109/01/50 від 20.08.2024. Розмір страхового відшкодування, визначений в даній калькуляції було погоджено з потерпілим та сплачено останньому страхове відшкодування у сумі 23 921,44 грн.
Ремонтна калькуляція №2109/01/50 від 20.08.2024 складена у програмі Audatex, про що зазначено на кожному аркуші такої калькуляції, сторінки якої пронумеровані.
Пунктом 59 Переліку рекомендованих нормативно-правових актів, методичної, довідкової літератури та комп'ютерних баз даних з програмним забезпеченням (додаток 6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395 (зі змінами) (надалі - Методика)) рекомендовано наступні комп'ютерні програми для складання кошторису відновлювального ремонту КТЗ іноземного виробництва: "Audatex М21", "Audatex М95", "AudaShare" - Німеччина.
Таким чином, в програму Audatex, вносяться дані розрахунків всіх ремонтних калькуляцій проведених по конкретному автомобілю, які можна знайти зазначивши зокрема ідентифікаційний код автомобіля.
Страховики, аварійні комісари та незалежні експерти, які мають доступ до програмного комплексу Audatex, мають можливість перевірити Ремонтну калькуляцію №2109/01/50 від 20.08.2024.
Ремонтна калькуляція формується автоматично за формою, встановленою програмним комплексом Audatex, тому, у даному випадку не застосовуються вимоги, визначені Законом України «Про електронні документа та електронний документообіг» та іншими нормативно-правовими актами.
Враховуючи означене, Ремонтна калькуляція №2109/01/50 від 20.08.2024 є належним та допустимим доказом у справі, який визначає вартість відновлювального ремонту пошкодженого в ДТП автомобіля у розмірі 25 521,44 грн.
В свою чергу, суд зауважує, що не погоджуючись із розміром завданої шкоди, та належністю доказів на доведення розміру такої шкоди, що надані позивачем, відповідач на спростування зазначеного не надав жодного доказу.
Одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін (п. 4 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Згідно ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Щодо належного відповідача у справі, то у своєму відзиві відповідач зазначає, що позивачем в позові не обґрунтовано, що ОСОБА_1 завдав потерпілому ОСОБА_2 шкоду в наслідок ДТП саме під час виконання трудових обов'язків (постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 02.07.2024 р. у справі №592/10426/24 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 працює у ТОВ «СУМИТЕПЛОЕНЕРГО» на посаді слюсаря).
Суд не погоджується з такою позицією відповідача, та зазначає наступне.
Як вже зазначалося раніше, 29.01.2024 саме між відповідачем (ТОВ «СУМИТЕПЛОЕНЕРГО») та позивачем (ПрАТ «СК «ЕТАЛОН») було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме транспортного засобу ГАЗ 5312, державний номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується полісом № СА/1843299.
В свою чергу відповідачем не надано суду жодних доказів того, що ОСОБА_1 , в момент вчинення ДТП, керував транспортним засобом ГАЗ 5312, державний номерний знак НОМЕР_1 (що належить ТОВ "СУМИТЕПЛОЕНЕРГО") не під час виконання своїх трудових обов'язків, так само як і не надав доказів того, що автомобіль ГАЗ 5312, державний номерний знак НОМЕР_1 вибув із володіння відповідача (наприклад заяву відповідача до правоохоронних органів, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про угон транспортного засобу та інше). Крім цього, особа, що керувала транспортним засобом ГАЗ 5312, державний номерний знак НОМЕР_1 в момент вчинення ДТП ОСОБА_1 , мав при собі на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди відповідні належні документи на право керування даним транспортним засобом (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу), що не заперечується сторонами і не спростовано іншими доказами, свідчить про перебування ОСОБА_1 з ТОВ "СУМИТЕПЛОЕНРГО" в трудових відносинах.
Більше того, постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 02.07.2024 р. у справі №592/10426/24 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 працює у ТОВ «СУМИТЕПЛОЕНЕРГО» на посаді слюсаря. Тобто встановлено, що він перебуває у трудових відносинах з ТОВ «СУМИТЕПЛОЕНЕРГО». Питання того, на підставі яких внутрішніх трудових відносин ОСОБА_1 , який за посадою є слюсарем, було ввірено керування транспортних засобом, що належить ТОВ «СУМИТЕПЛОЕНЕРГО», судом не досліджується, оскільки не є предметом спору у даній справі.
Отже, приймаючи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку, що матеріалами справи доведено, що позивач у відповідності до умов укладеного Договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів виконав зобов'язання (виплатив страховий платіж) у зв'язку з настанням страхового випадку (завдання майнової шкоди потерпілому в наслідок ДТП страхувальником за полісом № СА/1843299 від 29.01.2024 яким є Відповідач).
Відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Отже, відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків.
При цьому під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків розуміється виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов'язків працівника.
Тобто, аналіз норм статей 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту), укладеного із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець (вказана позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.12.2018 р. у справі № 426/16825/16-ц).
Отже, відповідальність за шкоду, заподіяну транспортному засобу FORD Mondeo, державний номерний знак НОМЕР_2 , має нести відповідач, як юридична особа, з винних неправомірних дій працівника якого сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль марки FORD Mondeo, державний номерний знак НОМЕР_2 .
Згідно зі статтею 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, суд вважає обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕТАЛОН» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СУМИТЕПЛОЕНЕРГО» про стягнення 23921,44 грн суми сплаченого страхового відшкодування.
Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі “Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Трофимчук проти України»).
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕТАЛОН» є обґрунтованими, підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
В свою чергу суд звертає увагу відповідача, на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СУМИТЕПЛОЕНЕРГО» не позбавлено права на звернення до суду в порядку регресу для стягнення завданих збитків з свого співробітника, який безпосередньо спричинив ці збитки в результаті ДТП.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним:
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.
Враховуючи приписи статті 129 ГПК України та те, що судом позовні вимоги задоволено в повному обсязі, судовий збір у сумі 2422,40 грн. покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СУМИТЕПЛОЕНЕРГО» (вул. Друга Залізнична, буд. 10, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 33698892) на користь Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕТАЛОН» (вул. Гарматна, буд. 8, прим. 6, м. Київ, 03067, код ЄДРПОУ 20080515) суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 23 921 (двадцять три тисячі дев'ятсот двадцять одна) гривня 44 копійки, а також 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 28.08.2025.
Суддя В.М. Ковтун