вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"21" липня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2681/24
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного акціонерного товариства “ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (04136, м. Київ, вул. Стеценка, буд. 1А)
до Приватного акціонерного товариства “ТЕХМАШРЕМОНТ» (09108, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Біла Церква, пр-т Незалежності, буд. 87А)
про стягнення 118251,02 грн. заборгованості за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії № 220001944 від 01.01.2019 р.,
секретар судового засідання: Ліщук М.Ю.
Представники сторін:
від позивача: Лещенко І.А. (довіреність б/н від 02.09.2022 р.);
від відповідач: Ананійчук О.І. (довіреність № 186/24 від 01.10.2024 р.)
Приватне акціонерне товариство “ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (далі - ПрАТ “ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства “ТЕХМАШРЕМОНТ» (далі - ПрАТ “ТЕХМАШРЕМОНТ», відповідач) про стягнення 118251,02 грн. заборгованості за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії № 220001944 від 01.01.2019 р.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 220001944, додатком № 10 до якого є договір про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії, відповідно до умов якого відповідач повинен здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії, однак оплати за послуги з компенсації перетікань реактивної електричної енергії відповідачем здійснено не було, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 118251,02 грн. заборгованості.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.10.2024 р. було відкрито провадження у справі № 911/2681/24 за вказаним позовом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.
16.10.2024 р. до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява б/н від 16.10.2024 р. (вх. № 11488/24 від 16.10.2024 р.) про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.
21.10.2024 р. до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив б/н від 21.10.2024 р. (вх. № 11672/24 від 21.10.2024 р.), за змістом якого останній заперечує щодо позовних вимог, зокрема, з огляду на те, що 01.01.2019 р. договір про надання послуг з розподілу електричної енергії № 220001944 та, відповідно, договір про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії, що є додатком № 10, до вказаного договору, з боку ПрАТ “ТЕХМАШРЕМОНТ» не було укладено в запропонованій позивачем редакції. Відповідач зазначає, що до договору про надання послуг з розподілу електроенергії № 220001944 ПрАТ “ТЕХМАШРЕМОНТ» надало додаткову угоду з протоколом розбіжностей, зокрема, щодо виключення додатку 10 до договору. Водночас, відповідач є субспоживачем, і його електромережі приєднані до мереж основного споживача ПрАТ "РОСАВА", що, на думку відповідача, свідчить про відсутність в останнього обов'язку з оплати компенсації перетікання реактивної електричної енергії.
Отже, за твердженням відповідача, підстав для оплати послуг за перетікання реактивної електричної енергії за період з січня 2019 р. по грудень 2022 р. у сумі 118251,02 грн. у ПрАТ “ТЕХМАШРЕМОНТ» немає.
Окрім цього, відповідач у відзиві просив застосувати наслідки спливу строку позовної давності до заборгованості, нарахованої за період з 01.01.2019 р. по 24.02.2019 р.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.01.2025 р. було постановлено перейти від спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи № 911/2681/24 за правилами спрощеного позовного провадження з повіено на 24.02.2025 р.
Судове засідання з розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відкладалося.
20.03.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення б/н від 20.03.2025 р. (вх. № 3826/25 від 20.03.2025 р.), за змістом яких останній посилався на те, що між позивачем та відповідачем було укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 р. № 220001944, додатком № 10 до якого є договір про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії, відповідно до умов якого відповідач повинен здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії, однак оплати за послуги з компенсації перетікань реактивної електричної енергії відповідачем здійснено не було. Також позивач зазначав, що строк позовної давності за вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за період з 29.01.2019 р. по 31.12.2022 р., в силу приписів пункту 12 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, було продовжено на строк дії карантину.
24.03.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли заперечення б/н від 24.03.2025 р. (вх. № 3906/25 від 24.03.2025 р.) на відповідь на відзив, в яких останній посилався на те, що позивач порушив вимоги ст. 181 Господарського кодексу України, а саме - протягом двадцяти днів не врегулював розбіжності, і не врегульовані розбіжності не передав до суду, тому, відповідно до чинного на момент укладення договору законодавства, договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 220001944 з протоколом розбіжностей, наданий відповідачем із супровідним листом № 182/19 від 27.12.2019 р. в Білоцерківське РП ПрАТ “Київобленерго» і зареєстрований за № 2077 від 27.12.2019 р., набрав законної сили в редакції з протоколом розбіжностей.
У зв'язку з перебуванням судді на лікарняному судове засідання, відкладене на 24.03.2025 р., не відбулося.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.04.2025 р. було призначено судове засідання з розгляду справи на 19.05.2025 р.
15.05.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання б/н від 15.05.2025 р. (вх. № 6630/25 від 15.05.2025 р.), в якому представник позивача повідомляє про неможливість прибуття в судове засідання та просить суд розгляд даної справи перенести на іншу дату в зручний час для суду та іншої сторони.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.05.2025 р. було відкладено судове засідання на 05.06.2025 р.
У судовому засіданні 05.06.2025 р. були присутні представники позивача та відповідача, які надали суду пояснення по суті спору та стосовно долучених до матеріалів справи доказів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.06.2025 р. було оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи до 21.07.2025 р.
07.07.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення у справі б/н від 07.07.2025 р. (вх. № 9491/25 від 07.07.2025 р.), за змістом яких останній зазначає, що додаток № 10 до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії (договір про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії) відповідачу не надавався, але він є публічним договором приєднання, тому він був укладений разом з основним договором. Окрім цього, позивач за змістом додаткових пояснень відзначає, що договір від 01.01.2019 р. не втратив чинність.
15.07.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі б/н від 14.07.2025 р. (вх. № 15.07.2025 р.), за змістом яких відповідач стверджує, що договір про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії, який відповідав би типовому договору, з ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" не укладався, договір про розподіл електричної енергії з протоколом розбіжностей не містить зобов'язань по оплаті за перетоки реактивної електричної енергії, електроустановки відповідача не приєднані до мереж позивача. На переконання відповідача, вказані обставини свідчать про відсутність обов'язку здійснювати плату за послуги з компенсації перетікань реактивної електричної енергії.
У судовому засіданні 21.07.2025 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії врегульовані Правилами роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 312 від 14.03.2018 р. (надалі - Правила роздрібного ринку, ПРРЕЕ).
01.11.2018 р. Приватне акціонерне товариство “ТЕХМАШРЕМОНТ» подало до Приватного акціонерного товариства «КИЇВОБЛЕНЕРГО» заяву-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 220001944 з 01.12.2018 р. На підставі вищезазначеного договору Приватне акціонерне товариство “ТЕХМАШРЕМОНТ» отримувало електричну енергію.
Приватне акціонерне товариство “ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» є правонаступником Приватного акціонерного товариства «КИЇВОБЛЕНЕРГО».
Відповідно до пп. 1 п. 4.2 статуту товариства предметом діяльності Приватного акціонерного товариства “ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» є розподіл електричної енергії.
Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 08.11.2018 р. № 1382 (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 23.09.2020 р. № 1749) і, відповідно, є оператором системи розподілу (ОСР) та з 01.01.2019 р. надає послуги з розподілу електричної енергії.
Слід зазначити, що оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності (п. 56 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про надання послуг з розподілу.
Пунктом 2.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що оператор системи зобов'язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.
Згідно з п. 1.2.4 ПРРЕЕ оператор системи розподілу укладає договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на основі Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, який є додатком 3 до цих Правил, з кожним власником мереж.
Споживачі укладають договір споживача про розподіл (передачу) електричної енергії шляхом приєднання до публічного договору за наявності паспорта точки розподілу. У разі надання послуги з приєднання до електричних мереж ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є оператор системи (п. 2.1.3 ПРРЕЕ).
Положеннями п. 2.1.5 ПРРЕЕ унормовано, що договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил.
Пунктом 1.2.15 ПРРЕЕ встановлено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).
Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи та/або документально підтверджене споживання електричної енергії (п. 2.1.7 ПРРЕЕ).
Як слідує з матеріалів справи, електропостачання об'єктів споживача на момент виникнення спірних правовідносин здійснювалось на підставі договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 220001944 (далі - договір), до якого споживач приєднався 01.11.2018 р. шляхом подання заяви-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з 01.12.2018 р.
Відповідно до п. 2.1 договору оператор системи надає споживачу послуги з розподілу електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309, та Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310 (зі змінами та доповненнями), за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки/точок розподілу електричної енергії за об'єктом споживача, який є додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних Оператора системи розподілу.
Відповідно до п. 2.3 договору споживач оплачує за розподіл електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього договору та інші послуги оператора системи розподілу згідно з додатком 4 "Порядок розрахунків".
Додатком 4 до договору встановлено, що оплата послуг за фактичні обсяги розподіленої електричної енергії здійснюється споживачем на підставі виставлених оператором системи розподілу платіжних документів протягом 5 робочих днів від дня їх отримання.
Згідно з п. 3.2 договору за підсумками розрахункового місяця постачальник послуг комерційного обліку (оператор системи розподілу) забезпечує визначення обсягу електричної енергії за точками комерційного обліку споживачу не залежно від того, хто є власником комерційного засобу (засобів) обліку та в установленому порядку передає ці дані адміністратору комерційного обліку для можливості їх використання суб'єктами ринку електричної енергії, у тому числі постачальником споживача. Дані комерційного обліку щодо обсягу електричної енергії за розрахунковий місяць зазначаються оператором системи розподілу в особистому кабінеті споживача (за умови його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим договором, у тому числі якщо оплату за цим договором забезпечує електропостачальник споживача.
Відповідно до п. 3.4 договору споживач, що не є побутовим, зобов'язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця або в інший узгоджений сторонами термін надати оператору системи розподілу напряму або через (за умови надання відповідного сервісу постачальником) постачальника універсальних послуг/електропостачальника/постачальника послуг комерційного обліку звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць, зразок якого наведено в додатку 11 до договору. При обладнанні комерційних засобів обліку засобами дистанційної передачі даних, інформація про покази засобів обліку за розрахунковий місяць формується через канали дистанційного зв'язку.
Пунктом 5.1 договору встановлено, що ціною цього договору є вартість послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на об'єкт (об'єкти) споживача зазначені у в паспорті точки (точок) розподілу за об'єктом споживача.
Згідно з п. 5.2 договору оплата послуг з розподілу електричної енергії за цим договором здійснюється на поточний рахунок оператора системи розподілу.
Тариф (ціна) на послугу з розподілу електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку 4 «Порядок розрахунків» (п. 5.3 договору).
Поряд з цим, додатком 10 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є договір про надання послуг із компенсації перетікань реактивної електричної енергії, який встановлює порядок обчислення плати за перетікання реактивної електричної енергії між оператором системи розподілу та непобутовим споживачем.
Згідно з п. 2.1 договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії оператор системи розподілу надає послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, а споживач вживає вичерпних технологічних заходів щодо компенсації перетікань реактивної електричної енергії у своїх електричних мережах та/або здійснює оплату оператору системи розподілу за перетікання реактивної електричної енергії, згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.
Пунктом 3.2 договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії визначено обов'язок споживача здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії.
Відповідно до пунктів 5.2, 5.3 договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії розрахунок плати за перетікання реактивної електричної енергії здійснюється у грошовій формі за розрахунковий період, який становить один календарний місяць. Розрахунок плати за перетікання реактивної електричної енергії здійснюється відповідно до Методики обчислення плати та оформлюється згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії .
Як слідує з матеріалів справи, ПрАТ “ТЕХМАШРЕМОНТ» звернулось листом № 166/19 від 12.11.2019 р. до ПрАТ «КИЇВОБЛЕНЕРГО» (вх. № 1759 від 12.11.2019 р.) про укладення договору про надання послуг з розподілу електроенергії з усіми додатками у паперовій формі.
Також ПрАТ “ТЕХМАШРЕМОНТ» направило ПрАТ «КИЇВОБЛЕНЕРГО» лист № 165/19 від 12.11.2019 р. (вх. № 1760 від 12.11.2019 р.) про відкликання рахунків на оплату послуг з компенсації перетікань реактивної електроенергії, в якому зазначалося, що згідно з п. 12.2 договору № 220001944 від 01.01.2019 р. всі додатки, зміни та доповнення до договору оформлюються сторонами письмово в паперовій формі, підписуються уповноваженими особами обох сторін. Включення додатку 10 - договору про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії, до договору № 220001944 від 01.01.2019 р. без узгодження сторонами у письмовому вигляді суперечить вимогам Правил роздрібного ринку електроенергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р., а вимога оплати за відсутності узгодженого договору не має законних підстав.
23.12.2019 р. ПрАТ “ТЕХМАШРЕМОНТ» отримало лист ПрАТ «КИЇВОБЛЕНЕРГО» № 740а від 10.12.2019 р. щодо укладення договору, за змістом якого останнє просило розглянути та підписати, скріпити печаткою та повернути один примірник договору в Білоцерківський РП. До листа було додано, зокрема, два примірники договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та 2 примірники додатку № 10 - договору про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії.
Відповідач підписав договір про надання послуг з розподілу електроенергії з протоколом розбіжностей і надав ПрАТ «КИЇВОБЛЕНЕРГО» один примірник договору та два примірники протоколу розбіжностей для підписання та повернення одного примірника протоколу розбіжностей відповідачу, що підтверджуєься копією супровідного листа № 182/19 від 27.12.2019 р. (вх. № 2077 від 27.12.2019 р.).
Відповідно до п. 17 протоколу розбіжностей до договору про надання послуг з розподілу електроенергії додаток 10 до договору (договір про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії) виключено.
20.01.2020 р. ПрАТ «КИЇВОБЛЕНЕРГО» надіслало ПрАТ “ТЕХМАШРЕМОНТ» лист, за змістом якого повідомляло, що відносини між позивачем та відповідачем регулюються договором споживача про надання послуг з розподілу електроенергії з додатками, які розміщені на веб-сайті ПрАТ «КИЇВОБЛЕНЕРГО». Окрім цього, позивач в листі зазначав, що відповідно до ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Листом № 51/20 від 11.08.2020 р. ПрАТ “ТЕХМАШРЕМОНТ» повідомило ПрАТ «КИЇВОБЛЕНЕРГО», що договір споживача про надання послуг з розподілу електроенергії з протоколом розбіжностей набрав законної сили, адже ПрАТ «КИЇВОБЛЕНЕРГО» протягом 20 днів не врегулювало розбіжності та не передало їх до суду. Також відповідач у листі зазначив, що надання послуг з компенсації перетікань реактивної електроенергії оформлюється окремим договором відповідно до законодавства, що підтверджено листом НКРЕКП № 3593/20.3/7-20 від 27.03.2020 р.
Листом № 58/20 від 14.09.2020 р. ПрАТ “ТЕХМАШРЕМОНТ» повторно повідомило позивача, що договір споживача про надання послуг з розподілу електроенергії з протоколом розбіжностей набрав законної сили 17.01.2020 р., та зазначило, що договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії не є публічним та не укладався сторонами.
Супровідним листом № 149 від 08.10.2020 р. ПрАТ «КИЇВОБЛЕНЕРГО» направило ПрАТ “ТЕХМАШРЕМОНТ» для розгляду і підписання додаткову угоду № 2 до договору про надання послуг з розподілу електроенергії № 220001944 від 01.01.2019 р. і паперову копію договору про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електроенергії.
Листом № 60/20 від 30.10.2020 р. ПрАТ “ТЕХМАШРЕМОНТ» повернуло на адресу ПрАТ «КИЇВОБЛЕНЕРГО» додаткову угоду № 2 до договору про надання послуг з розподілу електроенергії № 220001944 з протоколом розбіжностей та договір про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електроенергії з протоколом розбіжностей.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторні, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у даній справі не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Відповідно до приписів ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При цьому істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
За змістом ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Поряд з цим, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).
Частиною 4 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Згідно з ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Загальний порядок укладення договорів встановлений ст. 181 Господарського кодексу України та ст. 638 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).
Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Статтею 187 ГК України встановлено, що спори, які виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі, якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Поряд з цим, відповідно до приписів ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред'явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.
Суд відзначає, що договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання.
З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ «КИЇВОБЛЕНЕРГО» та ПрАТ “ТЕХМАШРЕМОНТ» уклали публічний договір споживача про надання послуг з розподілу електроенергії № 220001944 внаслідок подання відповідачем заяви-приєднання.
Позивач стверджує, що додаток 10 до вищезазначеного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії (договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії) також є публічним, а тому він теж є укладеним в редакції, яка містилась на веб-сайті ПрАТ «КИЇВОБЛЕНЕРГО».
Водночас, до матеріалів справи долучено лист НКРЕКП № 3593\20.3/7-20 від 27.03.2020 р., адресований ПрАТ «КИЇВОБЛЕНЕРГО» і ПрАТ “ТЕХМАШРЕМОНТ», в якому зазначено, що договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, на відміну від договорів про надання послуг з розподілу (передачі) та про постачання електричної енергії, передбачених додатками 3-7 до Правил, не є публічним договором приєднання і укладення його має здійснюватися відповідно до процедури, передбаченої статтями 180-188 Господарського кодексу України.
Суд вважає за необхідне відзначити, що Правила роздрібного ринку електричної енергії (як станом на 01.12.2018 р., так і станом на 01.01.2019 р.) в переліку додатків містили Додаток 2 - Типовий договір про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії, за умовами п. 1.1 якого Власник мереж надає Споживачу послуги з компенсації перетікань реактивної електричної енергії, а Споживач здійснює оплату за надані на межі балансової належності електромереж послуги згідно з умовами цього Договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами. Усі зміни та доповнення до цього Договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими особами (п. 8.4 договору). Договір укладається у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з них зберігається у Власника мереж, другий - у Споживача (п. 8.7 договору).
Суд констатує, що умовами цього договору не встановлено, що він є публічним договором приєднання. Водночас, безпосередньо самим договором передбачено внесення до нього змін і доповнень, що оформлюються письмово.
Натомість, за умовами Додатку 3 до Правил роздрібного ринку електричної енергії - Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, цей договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам як послуги Оператора системи. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього Договору (п. 1.1 договору).
Згідно з п. 1.2 цього договору його умови розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312, та є однаковими для всіх споживачів.
Отже, за висновком суду, на відміну від договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, договір про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії не є публічним договором приєднання, а отже потребував окремого укладення за процедурою, передбаченою чинними на той час приписами ст.ст. 180-188 Господарського кодексу України.
Між тим, доказів укладення сторонами такого договору матеріали справи не містять.
Виходячи з вищевикладеного, суд констатує, що договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії між позивачем та відповідачем не був укладений, і, відповідно, для відповідача не було встановлене зобов'язання зі сплати за перетікання реактивної електричної енергії згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії.
Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Як зазначалося вище, за висновком суду, договір про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії, на підставі якого позивач звернувся з даним позовом про стягнення заборгованості до суду, сторонами укладений не був.
Дослідивши наявні у справі докази та пояснення учасників процесу, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено підстав вважати наявною у відповідача заборгованість за договором та, відповідно, підстав для задоволення позовних вимог у даній справі, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.
Поряд з цим, відповідачем було заявлено про застосування до вимог позивача у даній справі наслідків спливу строку позовної давності.
Слід зазначити, що згідно з приписами статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до частини 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної даності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Частиною третьою статті 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 ст. 267 ЦК України).
Водночас, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
З урахуванням зазначеного, у даній справі позовна давність не може бути застосована, оскільки судом було встановлено відсутність підстав для задоволення позову.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно відсутності підстав для задоволення позову не спростовує.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у позові покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства “ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (04136, м. Київ, вул. Стеценка, буд. 1А, код 23243188) до Приватного акціонерного товариства «ТЕХМАШРЕМОНТ» (09108, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Біла Церква, пр-т Незалежності, буд. 87А, код 41822457) про стягнення 118251,02 грн. заборгованості за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії № 220001944 від 01.01.2019 р. відмовити повністю.
Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 28.08.2025 р.
Суддя В.М. Бабкіна