ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.08.2025Справа № 910/3000/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лантанагра"
до Приватного підприємства "Вояж"
про розірвання договору, скасування державної реєстрації та визнання права власності
Суддя Усатенко І.В.
Представники сторін не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лантанагра" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного підприємства "Вояж" про розірвання договору № 03-04/2019 від 03.04.2019; скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності на 25/100 частки об'єкту незавершеного будівництва.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 03-04/2019 від 03.04.2019.
Ухвалою суду від 24.03.2025 відкрито провадження у справі 910/3000/25, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 10.04.2025.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 позов задоволено частково. Вирішено розірвати договір № 03-04/2019 від 03.04.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лантанагра" (02068, м. Київ, проспект Петра Григоренка, будинок 15, офіс 137, ідентифікаційний код 42072360) та Приватним підприємством "Вояж" (02068, м. Київ, вулиця Ревуцького, будинок 12 А, ідентифікаційний код 23730362); скасувати державну реєстрацію права власності Приватного підприємства "Вояж" (02068, м. Київ, вулиця Ревуцького, будинок 12 А, ідентифікаційний код 23730362) на 25/100 частки Об'єкту незавершеного будівництва "Будівля для надання послуг автовласникам з об'єктами громадського харчування, побудовану на земельній ділянці, розташованій за адресою: Дніпровська набережна (навпроти затоки Берковщина) в Дарницькому районі в місті Києві", кадастровий номер 8000000000:90:176:0025, площею 0,2048 га, запис про яке внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бояринцевої О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 76489714 від 07.12.2024; стягнути з Приватного підприємства "Вояж" (02068, м. Київ, вулиця Ревуцького, будинок 12 А, ідентифікаційний код 23730362) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лантанагра" (02068, м. Київ, проспект Петра Григоренка, будинок 15, офіс 137, ідентифікаційний код 42072360) судовий збір у розмірі 6056 (шість тисяч п'ятдесят шість) грн 00 коп. В частині позовних вимог про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Лантанагра" (02068, м. Київ, проспект Петра Григоренка, будинок 15, офіс 137, ідентифікаційний код 42072360) права власності на 25/100 частки Об'єкту незавершеного будівництва "Будівля для надання послуг автовласникам з об'єктами громадського харчування, побудовану на земельній ділянці, розташованій за адресою: Дніпровська набережна (навпроти затоки Берковщина) в Дарницькому районі в місті Києві", кадастровий номер 8000000000:90:176:0025, площею 0,2048 га - відмовлено.
23.07.2025 від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у сумі 156226,26 грн.
Розглянувши подану заяву та додані до неї документи і матеріали, Господарський суд міста Києва
Відповідно до приписів статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.
Положеннями частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Згідно з частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України.
У позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Лантанагра" вказувало, що попередній (орієнтовний) розмір понесених ним витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги у даній справі становить 96000,00 грн.
В судовому засіданні 17.07.2025 до закінчення судових дебатів представник позивача зазначив про намір подати докази в підтвердження витрат на правову допомогу в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.
У заяві від 22.07.2025 року позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь витрати на оплату професійної правничої допомоги у загальному розмірі 156226,26 грн.
На підтвердження розміру означених витрат позивач долучив до матеріалів справи договір № Л-16-08/21 про надання правової (правничої) допомоги від 16.08.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лантанагра" (клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Юридична компанія "Капітал" (адвокатське об'єднання), відповідно до якого розмір винагороди, вартості послуг за цим договором визначається сторонами у додаткових угодах.
В додатку № 9 від 12.10.2023 до договору сторони обумовили, що в порядку та на умовах договору № Л-16-08/21 від 16.08.2021 адвокатське об'єднання здійснює представництво інтересів клієнта у справі за позовом ТОВ "Лантанагра" до ПП "Вояж" щодо розірвання договору № 03-04/2019 від 03.04.2029, визнання права власності. Вартість юридичних послуг, зазначених у п. 4, визначається як разова вартість і не залежить від тривалості розгляду окремої справи судом та складає 96000,00 грн, згідно наданого адвокатським об'єднанням клієнту рахунку.
До матеріалів справи долучено рахунок № 147 від 12.10.2023 на суму 96000,00 грн за юридичний супровід господарської справи щодо розірвання договору № 03-04/2019 від 03.04.2029, визнання права власності.
Згідно платіжної інструкції № 261 від 16.10.2023 позивач перерахував адвокатському об'єднанню грошові кошти у сумі 96000,00 грн.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності ввід конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18.
Оскільки договором визначено суму гонорару саме у фіксований спосіб - 96000,00 грн, позивач не зобов'язаний посилатися на час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг). Обґрунтованість розміру витрат на оплату послуг адвоката в такому разі визначається на підставі наявних доказів.
Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 924/447/18.
Крім того, суд зазначає, що так як сторони дійшли згоди встановити фіксований розмір гонорару адвоката, то надання детального опису робіт не є обов'язковим, оскільки фіксований розмір адвокатських витрат не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого адвокатом.
Суд вважає, що позивач належними доказами підтвердив надання йому послуг з правової допомоги на загальну суму 96000,00 грн. Суд вбачає, що розмір витрат на правову допомогу у означеному розмірі відповідає критерію співмірності та є обґрунтованим.
Проте, оскільки, з заявлених позивачем трьох позовних вимог, судом було задоволено дві позовні вимоги, суд вбачає підстав для пропорційного стягнення витрат на правову допомогу з відповідача на користь позивача.
Отже, суд вважає обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача правову допомогу у розмірі 64000,00 грн.
Щодо витрат у сумі 60000,00 грн на проведення позивачем експертизи.
Позивачем надано докази понесення означених витрат, однак, вказана сума не була зазначена позивачем у позовній заяві в орієнтовному розрахунку судових витрат.
Відповідно до ст. 127 ГПК України у випадках, коли сума витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача або витрат особи, яка надала доказ на вимогу суду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Суд відзначає, що ні договорі № 05/10/2023 на надання послуг від 08.10.2023, укладений між ПП "Бюро Маркуса" та ТОВ "Лантанагра", ні акт прийому-передачі наданих послуг до договору, не містить жодного застереження про проведення експертного дослідження, з метою надання його до суду, в рамках розгляду справи про визнання недійсним договору № 03-04/2019 від 03.04.2029, визнання права власності.
Лише в самому висновку від 30.03.2024 № 2/3-2024 зазначено, директор ТОВ "Лантанагра" звернувся до експертної установи щодо проведення будівельно-технічного та оціночно-будівельного дослідження не завершеної будівництвом нежилої будівлі, для надання в межах судових справ, учасником яких є ТОВ "Лантанагра".
Суд відзначає, що при ухваленні рішення у даній справі, поданий позивачем висновок експерта, з урахуванням предмету та підстав позову ніяким чином не вплинув на розгляд справи та прийняте судом рішення.
Позивач, за відсутності необхідності та доцільності у проведенні експертного дослідження, з власної ініціативи замовив проведення експертизи, а тому суд не вбачає підстав для покладення означених витрат позивача на відповідача.
Суд відмовляє позивачу у стягненні на його користь витрат на проведення експертизи у сумі 60000,00 грн.
Загалом позивач просив стягнути з відповідача 156226,26 грн судових витрат, які складаються з 96000,00 грн правової допомоги та 60000,00 грн витрат на проведення експертизи. Про витрати у сумі 226,26 грн (156226,26-96000,00-60000,00=226,26), позивач у тексті своєї заяви не вказував та не зазначив з чого складається сума цих витрат. Доказів їх понесення також суду надано не було.
Тому суд відмовляє позивачу у стягненні судових витрат у сумі 226,26 грн
Зважаючи на вищенаведені обставини, з урахуванням предмету та підстав позовних вимог, часткового задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співрозмірним є стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у сумі 64000,00 грн.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лантанагра" про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Вояж" (02068, м. Київ, вулиця Ревуцького, будинок 12 А, ідентифікаційний код 23730362) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лантанагра" (02068, м. Київ, проспект Петра Григоренка, будинок 15, офіс 137, ідентифікаційний код 42072360) витрати на правову допомогу у розмірі 64000 (шістдесят чотири тисячі) грн 00 коп.
3. У задоволенні решти заяви - відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В.Усатенко