ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.08.2025Справа № 910/7165/25
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом Комунального некомерційного підприємства "Стоматологічна поліклініка №1" Дніпровської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем"
про стягнення 49 452,67 грн
Представники сторін: не викликалися.
У червні 2025 року Комунальне некомерційне підприємство "Стоматологічна поліклініка №1" Дніпровської міської ради (далі - Комунальне підприємство) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем" (далі - Товариство) 49 452,67 грн, з яких: 43 820,80 грн - вартість невикористаних талонів на бензин А-95, 5 631,87 грн - пеня, посилаючись на передання Відповідачем меншої кількості товару, ніж це встановлено Договором №63 від 19.09.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2025 позовну заяву Комунального підприємства було залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліків.
13.06.2025 через систему "Електронний суд" Комунальне підприємство подало заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/7165/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
02.07.2025 через систему "Електронний суд" (зареєстровано судом 03.07.2025) Товариство подало відзив, в якому просило відмовити у задоволенні позову, з огляду на те, що:
- Відповідачем було виконано свої зобов'язання належним чином та у повному обсязі, що підтверджується підписаною та скріпленою печатками сторін видатковою накладною №1562 від 23.09.2024 на суму 85 504,00 грн, а також Звітом про виконання Договору про закупівлю UA-2024-08-30-004799-а;
- Позивачем не доведено, що невикористані паливні талони були передані саме Відповідачем на підставі Договору №63 від 19.09.2024;
- Комунальним підприємством не доведено факту відмови у видачі оплаченого товару.
08.07.2025 через систему "Електронний суд" Комунальне підприємство подало відповідь на відзив, в якій не погодилося аргументами Товариства, виходячи з того, що:
- відпуск товару здійснюється за скретч-картками, а тому наявність у Позивача таких документів свідчить про непередання всієї кількості товару;
- з огляду на вказане, підписання видаткової накладної №1562 від 23.09.2024 на суму 85 504,00 грн та опублікування Звіту про виконання Договору про закупівлю UA-2024-08-30-004799-а не підтверджує належне виконання Відповідачем своїх зобов'язань щодо передання товару.
Жодних інших заяв по суті справі, заяв чи клопотань сторонами не надано.
Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених ГПК України, проте в розумні строки.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги Комунального підприємства частково обґрунтованими.
19.09.2024 між Комунальним підприємством (за текстом договору - Покупець) та Товариством (за текстом договору - Постачальник) було укладено договір №63, за умовами якого:
- пункт 1.1: Постачальник приймає на себе зобов'язання передати Покупцю у власність бензин А-95 Код ДК 021:2015: 09130000-9 Нафта і дистиляти надалі - Товар, а Покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний Товар: Бензин А-95, у кількості 1600 л, за ціною 53,44 грн (разом із ПДВ) за 1 л, на загальну суму 85 504,00 грн (разом із ПДВ);
- пункт 1.2: Відпуск Товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997;
- пункт 1.8: Оплата Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактур і реквізити Постачальника. Постачальник звільняється від своїх обов'язків стосовно партії товару оплата якої здійснена на інші реквізити;
- пункт 1.9: Оплата Товару здійснюється Покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в день виписки рахунку-фактури та накладної на Товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі та накладній і дійсна тільки протягом дня їх виписки;
- пункт 1.12: Строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу;
- пункт 1.13: Місце поставки (передачі) товарів:
1.13.1. Передача Покупцю товару за цим Договором здійснюється Постачальником на АЗС шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скретч-карт;
1.13.2. Скретч-карта є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картах вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-карті;
- пункт 1.14: Умови постачання Товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати Товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі. Зобов'язання Постачальника з поставки кожної окремої партії Товару вважається виконаним з моменту підписання Сторонами видаткової накладної та платіжної інструкції, що підтверджує розрахунок за поставлений Товар Замовнику.
- пункт 1.15: Постачальник не несе ніякої відповідальності у разі неотримання Покупцем товару на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі.
- підпункт 1.18.1. пункту 1.18: Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим Договором;
- підпункт 1.22.2. пункту 1.22: у разі порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення.
- пункт 1.33: Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін;
- пункт 1.34: Договір діє до 31.12.2024.
Товариством виставлено Комунальному підприємству рахунок №1036 від 23.09.2024 на оплату товару (1 600 л Бензину А-95, по ціні 53,44 за 1 л) загальною вартістю 85 504,00 грн (разом із ПДВ).
Зазначений рахунок було повністю сплачено Комунальним підприємством, що підтверджується платіжними інструкціями №818 від 24.09.2024 на суму 32 064,00 грн та №860 від 04.10.2024 на суму 53 440,00 грн.
Між сторонами підписано та скріплено печатками видаткову накладну №1562 від 23.09.2024 на загальну суму 85 504,00 грн (разом із ПДВ).
За твердженнями Комунального підприємства, надалі останнім було отримано довірчі документи (скретч-картки) на отримання бензину А-95 у кількості 1600 літрів (80 талонів).
Також Позивач стверджує, з грудня 2024 року він не може здійснити заправку свого автомобіля (автомобіль спеціального призначення, на якому лікарі виїжджають до пацієнтів з обмеженими фізичними можливостями), оскільки на АЗС постачальника відмовляють у заправці авто за скретч-картами, що підтверджується доповідними записками подія Комунального підприємства від 03.01.2025, 06.01.2025, 14.01.2025.
Станом на день звернення до суду із позовною заявою, Комунальне підприємство має на своєму балансі 41 невикористану скретч-картку на відпуск бензину марки А-95 по 20 літрів кожна (всього 820 літрів): №3036 1174 1598, №3036 1174 1599, №3036 1174 1600, №3036 1174 1601, №3036 1174 1602, №3036 1174 1603, №3036 1174 1604, №3036 11741630, №3036 1174 1631, №3036 1174 1632, №3036 1174 1633, №3036 1174 1634, №3036 1174 1635, №3036 1174 1636, №3036 1174 1637, №3036 1174 1638, №3036 1174 1639, №3036 1174 1640, №3036 1174 1641, №3036 1174 1642, №3036 1174 1643, №3036 1174 1644, №3036 1174 1645, №3036 1174 1646, №3036 1174 1647, №3036 1174 1648, №3036 1174 1649, №3036 1174 1650, №3036 1174 1651, №3036 1174 1652, №3036 1174 1653, №3036 1174 1654, №3036 1174 1655, №3036 1174 1656, №3036 1174 1657, №3036 1174 1658, №3036 1174 1659, №3036 1174 1660, №3036 1174 1661, №3036 1174 1662, №3036 1174 1663, на загальну суму 43 820,80 грн (41 х 20 л х 53,44 грн/л), копії яких містяться у матеріалах даної справи.
З метою досудового врегулювання спору, Комунальне підприємство зверталося до Товариства з листом №63 від 19.09.202, в якому просило виконати зобов'язання за Договором №63 від 19.09.2024 в частині поставки Товару. Однак зазначений лист був залишений без відповіді та задоволення.
У зв'язку з непереданням Товариством товару у повному обсязі на суму 43 820,80 грн, Комунальне підприємство звернулося з даним позовом до суду.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідності до статті 509 ЦК України та статті 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За приписами частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічне положення мітиться в частині 1 статті 526 ЦК України.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання договору №63 від 19.09.2024, суд дійшов висновку, що такий за своєю правовою природою є договором поставки, за яким, відповідно до статті 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічні положення містяться також і в статті 265 ГК України.
Отже, укладення Комунальним підприємством та Товариством договору №63 від 19.09.2024 було спрямоване на передання останнім товару у повному обсязі та одночасного обов'язку позивача по здійсненню його оплати.
Заперечуючи проти задоволення позову, Товариство вказувало на передання Комунальному підприємству всієї кількості товару, що підтверджується належним чином оформленою видатковою накладною №1562 від 23.09.2024 та Звітом про виконання Договору про закупівлю UA-2024-08-30-004799-а. Однак суд не погоджується з такими твердженнями Відповідача, з огляду на таке.
Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
За статтею 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.
Відповідно до частини 1 статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Як було раніше зазначено, згідно з пунктом 1.1. Договору Товариство зобов'язалося передати Комунальному підприємству 1 600 л бензину А-95.
Так, 23.09.2024 між уповноваженими представниками Сторін підписано та скріплено печатками видаткову накладну №1562, зі змісту якої вбачається, що Позивачем отримано від Відповідача 1 600 л бензину А-95, на загальну суму 85 504,00 грн.
Однак, суд звертає увагу Відповідача на те, що за положеннями пункту 1.2. Договору відпуск Товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997.
Відповідно до пункту 9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Крім цього, за умовами пункту 2 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 №281/171/578/155 талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Пунктами 10.3.3.1 та 10.3.3.2 Інструкції №281/171/578/155 визначено, що форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери. Заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою №17-НП.
За умовами підпунктів 1.13.1., 1.13.2. пункту 1.13. Передача Покупцю товару за цим Договором здійснюється Постачальником на АЗС шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скретч-карт. Скретч-карта є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картах вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-карті.
З огляду на вищезазначене, передання та приймання товару відбувається шляхом пред'явлення паливних талонів (скретч-карток).
Судом встановлено, що Комунальним підприємством не було використано паливні талони (скретч-картки) - 41 шт. по 20 л бензину марки А-95, копії яких містяться у матеріалах даної справи.
Таким чином, Позивачем не було отримано 820 літрів бензину марки А-95.
Крім цього, судом також відхиляються аргументи Відповідача про те, що Позивачем не доведено, що саме Товариство передало вищезазначені талони, виходячи з такого.
Законом України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК з "достатність доказів" на нову - "вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес новий стандарт доказування "вірогідності доказів".
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі №904/2357/20.
Виходячи з положень статей 13, 74, 76-79 ГПК України, заперечуючи проти передання спірних талонів Комунальному підприємству, тягар доказування такої обставини покладається саме на Товариство. Однак жодних доказів на підтвердження такої обставини відповідачем не було надано.
У той же час, вартість всього об'єму бензину А-95 була повністю справлена Комунальним підприємством саме на користь Товариства, що підтверджується платіжними інструкціями №818 від 24.09.2024 на суму 32 064,00 грн та №860 від 04.10.2024 на суму 53 440,00 грн з призначенням платежу: за товар Бензин А-95; накладна №1562 від 23.09.2024; договір №63 від 19.09.2024.
З огляду на наявні у матеріалах справи докази та положення статті 79 ГПК України, суд вважає, що спірні талони були передані Товариством Комунальному підприємству у рамках виконання Договору №63 від 19.09.2024.
Частиною 1 статті 670 ЦК України встановлено якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Оскільки Товариством не було передано Комунальному підприємству 820 літрів бензину марки А-95 та не було замінено паливні талони, термін дії яких сплив, на нові, вимога Позивача про стягнення сплаченої за вказаний товар грошової суми у розмірі 43 820,8?0 грн (820 літрів х 53,44 грн) є обґрунтованою.
Також, Комунальним підприємством заявлено до стягнення 5 631,87 грн пені, нарахованої за період з 01.01.2025 по 06.06.2025 на суму боргу у розмірі 43 820,8?0 грн.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) статтею 610 ЦК України кваліфікується як порушення зобов'язання.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.
Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня.
Із системного аналізу вищенаведених положень чинного законодавства вбачається, що вказані штрафні санкції можуть бути стягнуті лише у тому випадку (якщо не встановлено законом), коли основне зобов'язання прямо забезпечено неустойкою (пеня, штраф) у чинному договорі, а також ним встановлено її розмір (встановлено за згодою сторін).
За положеннями підпункту 1.22.2. пункту 1.22. Договору у разі порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення.
Умовою виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Положеннями статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 663 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1.12. Договору строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу.
Дослідивши наявні у матеріалах справи копії скретч-карток, судом встановлено, що в них не зазначено строк їх дії.
У той же час, Договір №63 від 19.09.2024 діє до 31.12.2024 (пункт 1.34 Договору).
Поняття "строк договору", "строк виконання зобов'язання" та "термін виконання зобов'язання" згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.
Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).
Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору.
Поняття "строк виконання зобов'язання" і "термін виконання зобов'язання" охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12.
Таким чином, оскільки у скретч-картках не зазначено строку їх дії, суд вважає, що у даній ситуації термін дії таких довірчих документів співпадає зі спливом дії Договору (31.12.2024). Виходячи із встановлених обставин справи, останнім днем дії довірчих було 31.12.2024.
У той же час, за положеннями пункту 1.14. Договору умови постачання Товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати Товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі.
Оскільки передання товару здійснюється на умовах самовивезення, тому Комунальне підприємство мало право отримати всю кількість товару саме до кінця 2024 року.
Твердження Комунального підприємства про відмову отримання товару з грудня 2024 року є необґрунтованими, оскільки не підтверджуються жодними доказами.
Разом із цим, доповідні записки водія позивача датуються січнем 2025 року, тобто після закінчення терміну дії скретч-карток.
За таких обставин, неотримання товару після спливу терміну дії паливних талонів (31.12.2024) не є порушенням Товариством зобов'язань, передбачених Договором №63 від 19.09.2024, а тому нарахування Комунальним підприємством штрафних санкцій у період з 01.01.2025 по 06.06.2025, є необґрунтованим.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).
Отже, позов Комунального підприємства підлягає частковому задоволенню.
Судовий збір згідно статті 129 ГПК України та з урахуванням положень частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 123, 129, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем" (04052, місто Київ, вулиця Глибочицька, будинок 72, офіс 337; ідентифікаційний код 45067285) на користь Комунального некомерційного підприємства "Стоматологічна поліклініка №1" Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 12А; ідентифікаційний код 01985216) 43 820 (сорок три тисячі вісімсот двадцять) грн 80 коп. та 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн 54 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяСергій МУДРИЙ