ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.08.2025Справа № 910/7543/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом Державного торговельно-економічного університету в особі відокремленого структурного підрозділу Вінницького торговельно-економічного інституту Державного торговельно-економічного університету
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ІНТЕРФЕРЕНЦ СИСТЕМ»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС»
про стягнення 120 100,00 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Державний торговельно-економічний університет в особі відокремленого структурного підрозділу Вінницького торговельно-економічного інституту Державного торговельно-економічного університету (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ІНТЕРФЕРЕНЦ СИСТЕМ» (далі - відповідач) про стягнення грошових коштів в сумі 120100,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором про закупівлю товарів за державні кошти № 62 від 19.07.2024, у зв'язку з чим вартість неотриманого дизельного палива на суму 120100,00 грн. підлягає стягненню на підставі статей 670, 693 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №910/7543/25. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
01.07.2025 позивач подав до суду заяву про залучення до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2025 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС».
Відповідачем 07.07.2024 в підсистемі «Електронний суд» сформовано відзив на позов, в якому проти позову заперечено, посилаючись на те, що Позивачем не надано належного та допустимого доказу щодо неможливості отримати товар на АЗС, не надано доказів на підтвердження факту невиконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором.
11.07.2025 позивач через підсистему «Електронний суд» подав відповідь на відзив.
Від Третьої особи письмових пояснень на позовну заяву до суду не надходило.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва
19 липня 2024 року Державним торговельно-економічним університетом в особі відокремленого структурного підрозділу Вінницького торговельно-економічного інституту Державного торговельно-економічного університету (далі - Позивач, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ІНТЕРФЕРЕНЦ СИСТЕМ» (далі - Відповідач, Учасник) укладено Договір про закупівлю товару за державні кошти №62, за умовами якого Учасник зобов'язався у 2024 році постачати Замовнику пально-мастильні матеріали (бензин в талонах, дизельне паливо в талонах) (ДК 021:2015 код 09130000-9 Нафта і дистиляти (далі - товар), а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити в повному обсязі товар, фактично отриманий Замовником.
Згідно пункту 3.1 Договору загальна ціна Договору становить 135 000 грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ (20%) 22 583 грн. 33 коп. Ціна за одиницю виміру кількості Товару встановлюється за погодженням Сторін у видаткових накладних на Товар. Ціна включає податки, збори та інші обов'язкові платежі до бюджетів, передбачені чинним законодавством України (п.3.3).
Пунктом 6.1 Договору №62 узгоджено, що постачання товару може відбуватися партіями відповідно до заявок Замовника, впродовж трьох календарних днів з моменту отримання заявки, а також разовою поставкою.
Згідно п. 6.4 Договору товар вважається переданим на зберігання Замовником Учаснику з дати підписання Сторонами відповідної видаткової накладної на товар. Товар повертається (видається) Замовнику зі зберігання лише на підставі та в обмін на талон, виданий Учасником Замовнику на умовах, передбачених п. 6.1 даного Договору.
Замовник зобов'язаний отримати товар зі зберігання в межах терміну (строку) дії талонів. Термін дії талонів вказується у відповідному талоні. У випадку якщо термін дії талонів не вказаний в талоні, то термін дії талонів становить 1 календарний рік від дати фактичної передачі талонів за накладною поставки товару (п.6.5).
Відповідно до пункту 10.1 Договору договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2024, але в будь якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань, зокрема щодо обміну талонів та продовження терміну їхньої дії.
Згідно специфікації, яка є додатком 1 та невід'ємною частиною Договору, Відповідач зобов'язався поставити товар: - бензин А-95 Євро 5 підвищеної якості (в талонах) кількістю 1500 літрів, вартістю 82 500 грн. Ціна за 1 літр становить 55 грн (з ПДВ); - дизельне паливо Євро-5 (в талонах) кількістю 1000 літрів, вартістю 53 000 грн. Ціна за 1 літр становить 53 грн.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору 29.08.2024 відповідач передав 2500 літрів палива (1500 літрів бензину А-95 та 1000 літрів дизельного палива), а позивач прийняв товар на загальну суму 135 500,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1343 від 29.08.2024.
Відповідно до пункту 4.2 Договору Замовник зобов'язується проводити оплату Учаснику за товар протягом 30 робочих днів з дня відвантаження, згідно наданих видаткових накладних.
На виконання взятих на себе зобов'язань Позивачем в повному обсязі здійснено оплату за товар, що підтверджується платіжними інструкціями № 1361 від 06.09.2024 на суму 125 050,00 грн. та № 1362 від 06.09.2024 на суму 10 450,00 грн.
За твердженням позовної заяви Відповідач передав талони на пальне мережі автозаправних станцій «АВІАС» уповноваженій особі Позивача на 1500 літрів бензину А-95 та 1000 літрів дизельного палива, що відповідає умовам тендерної документації.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначив, що починаючи з грудня 2024 року АЗС постачальника відмовляють Державному торговельно-економічному університеті в особі відокремленого структурного підрозділу Вінницького торговельно-економічного інституту Державного торговельно-економічного університету у відпуску пального, у зв'язку із чим постачальником фактично недопоставлено позивачу дизельне паливо на загальну суму 120 100,00 грн.
Як вбачається з витягу з оборотної відомості, станом на 17.03.2025 залишок невикористаних талонів/карток складає 2200 літрів (талони загальною кількістю 122), зокрема: бензин А-95 (інвентарний номер 151400178) у кількості 1030 літрів на суму 56650,00 грн, дизельне паливо (інвентарний номер 151400179) у кількості 1000 літрів на суму 53 000,00 грн та бензин А-95 (інвентарний номер 151400180) у кількості 190 літрів на суму 10 450,00 грн.
Матеріали справи містять претензію №01-35/109 від 07.02.2025, адресовану Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ІНТЕРФЕРЕНЦ СИСТЕМ» (на адресу: 03124, м. Київ, вул. Василенка Миколи, буд. 14Г), з вимогою видати Позивачу талони на бензин та дизельне паливо альтернативних мереж АЗС, які відповідатимуть вимогам до предмета закупівлі, встановленим Замовником під час проведення процедури закупівлі. У разі неможливості видачі нових талонів - повернути на рахунок Позивача грошові кошти за нереалізовані талони у сумі 120 100,00 грн.
До зазначеної претензії додано копії фіскального чеку від 10.02.2025, опис вкладення, накладну, штрихкодовий ідентифікатор Укрпошти 2101300038350 та довідку про відстеження поштового відправлення з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
За доводами позивача, неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором про закупівлю № 62 від 19.07.2024 стало підставою для звернення до суду з позовом.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Укладений між сторонами договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків, та за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання Глави 54 та Глави 63 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Натомість відповідач стверджує, що він виконав свій обов'язок щодо передачі позивачу дизельного палива та бензину, що підтверджується видатковою накладною №1343 від 29.08.2024.
Перевіривши доводи відповідача щодо відсутності в матеріалах справи належних доказів придбання долучених до позовної заяви талонів саме у відповідача за договором №62 від 19.07.2024, суд виходить з того, що предметом купівлі-продажу були талони на бензин А-95 Євро 5 та дизельне пальне Євро-5.
Умовами укладеного між сторонами договору передбачено, що талон є товарно-розпорядчим документом на Товар, на підставі якого здійснюється видача (повернення) Товару за місцем його зберігання (АЗС). Талон не є розрахунковим документом чи платіжним засобом. Для отримання Товару зі зберігання (заправки пальним транспортного засобу на АЗС) водій пред'являє оператору АЗС талон. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію талона, і, на підставі цього здійснює фактичну передачу (видачу) Товару відповідної марки і кількості. При видачі Товару, талон залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання Замовником Товару зі зберігання відповідного асортименту та кількості (п. 6.4 Договору).
Пунктом 6.2 Договору №62 від 19.07.2024 про закупівлю товару за державні кошти передбачено, що після погодження Сторонами асортименту, кількості та ціни Товару шляхом підписання відповідної видаткової накладної на Товар, Учасник передає Замовнику за актом приймання-передачі талонів талони встановленої форми відповідного номіналу.
Утім підписана обома сторонами договору видаткова накладна №1343 від 29.08.2024 підтверджує передачу відповідачем та прийняття позивачем 2500 літрів палива (1500 літрів бензину А-95 та 1000 літрів дизельного палива) загальною вартістю 135 500,00 грн.
Відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка затверджена Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155, талон це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери (п. 10.3.3.1 Інструкції).
Заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП (п. 10.3.3.2 Інструкції).
За загальним правилом для отримання товару на АЗС покупець пред'являє оператору АЗС картку (талон) на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію талону / картки на пальне, здійснює фактичну передачу (видачу) товару відповідної марки та кількості, після чого талон / картка на пальне залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання покупцем товару зі зберігання відповідного асортименту та кількості.
Таким чином, покупець як власник талонів / карток на пальне, отриманих від постачальника, володіє законним правом на отримання на АЗС, визначених угодою, товару (пального) по талонах / картках у кількості, маркуванні, визначеному у талонах на пальне.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 06.06.2023 у справі №903/666/22.
Пунктом 9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою КМУ від 20.12.1997 №1442, передбачено, що розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає про те, що підписання сторонами видаткової накладної не свідчить про поставку постачальником замовнику товару за договором, оскільки фактично позивачу передані талони на пальне, які надають право замовнику на отримання відповідної кількості вже попередньо оплаченого товару (палива) за Договором в майбутньому.
Таким чином, доводи відповідача у справі про повне виконання ним умов укладеного сторонами договору у частині поставки товару з посиланням на факт підписання відповідної видаткової накладної спростовуються умовами договору та обставинами справи щодо подальшої видачі та реалізації скретч-карток/еквіваленту.
Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Під час судового розгляду справи судом досліджено наявні в матеріалах справи фотозображення що стосується автозаправних станцій Авіас, проте вони не можуть бути розцінені судом як належний доказ на підтвердження того, що автозаправні станції не працюють, є закритими та паливо не відпускають, оскільки з наданих фотозображень автозаправочних станцій та її складових не можна зробити беззаперечного висновку про те, які саме автозаправочні станції, де саме та за якими адресами місцезнаходження розміщені.
Відповідач, зазначив, що в матеріалах справі відсутній будь-який документ, який свідчив про повний перелік отриманих талонів на пальне із зазначенням їх номерів або інших ідентифікуючих ознак, що надають можливість встановити, що ці талони були надані ТОВ «Торговий дім «ІНТЕРФЕРЕНЦ СИСТЕМ».
Згідно зі ст. 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування «вірогідності доказів» підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Іншими словами тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 01.10.2020 у справі №910/16586/18, від 12.01.2021 у справі №910/3726/20.
Отже з високим ступенем вірогідності можна дійти до висновку, що надані позивачем до матеріалів справи паливні картки придбані у відповідача за договором № 62 від 19.07.2024.
Доводи відповідача про зворотне не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Щодо доводів відповідача про відсутність належних доказів звернення позивача до відповідача з вимогами, суд зазначає таке.
Згідно із п. 6.7 Договору обмін наявних у Замовника анульованих талонів можливий протягом десяти календарних днів з дати закінчення терміну дії талонів при наявності у Замовника документа, який підтверджує придбання товару (видаткова накладна) та Акту приймання-передачі талонів.
Як уже зазначалося, позивач направив відповідачу лист №01-35/109 від 07.02.2025 на адресу ТОВ, яка зазначена в Договорі з вимогою видати Позивачу талони на бензин та дизельне паливо альтернативних мереж АЗС, які відповідатимуть вимогам до предмета закупівлі.
Долучений позивачем і направлений ним підприємством поштового зв'язку лист відповідач не отримував.
Разом з тим, суд враховує правові висновки Верховного Суду з аналогічних питань, зокрема, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу іншої сторони є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (див. постави Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19).
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
У даному випадку судом враховується те, що доказів поставки дизельного палива в талонах у передбаченому договором порядку на суму 120 100,00 грн. відповідачем суду не надано.
В свою чергу відповідач у справі стверджуючи, що увесь обсяг палива за Договором позивач отримав одномоментно за видатковою накладною №1343 від 29.08.2024 на суму 135 500,00 грн., не пояснює мету видачі у такому випадку всієї кількості талонів на отримання палива. Порушення логіки вчинення дій та невідповідність доводів відповідача дослідженій судом доказовій базі і установленим під час судового розгляду фактичним обставинам справи є підставою для критичної оцінки судом наведених відповідачем доводів.
За таких обставин, вимоги в частині стягнення грошових коштів в сумі 120 100,00 грн. підлягають задоволенню.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
Приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76, 126, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ІНТЕРФЕРЕНЦ СИСТЕМ» (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд.72, оф.337, код ЄДРПОУ 45067285) на користь Державного торговельно-економічного університету (02156, м. Київ, вул. Кіото, буд.19, код ЄДРПОУ 44470624) в особі відокремленого структурного підрозділу Вінницького торговельно-економічного інституту Державного торговельно-економічного університету (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, буд.87, код ЄДРПОУ 01562987) грошові кошти в сумі 120 100 (сто двадцять тисяч сто) грн. 00 коп. та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 28.08.2025.
Суддя Наталія ЯГІЧЕВА