ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.08.2025Справа № 910/9931/25
Суддя Привалов А.І., розглянувши
позовну заяву ОСОБА_1
до 1) Дочірнього підприємства "Нафтогаз Біоенергія" НАК "Нафтогаз України"; 2) Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення 3 776 363,88 грн
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Дочірнього підприємства "Нафтогаз Біоенергія" НАК "Нафтогаз України; 2) Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення 3 776 363,88 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 162 та частини 5 статті 164 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Згідно частини 1 статті 58, частин 4, 8 статті 60 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Згідно пункту 12.4 рішення Національної асоціації адвокатів України Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41 "Про затвердження Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції" ордер має містить назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів, визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).
Пунктами 24, 26 Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 (зі змінами і доповненнями) (далі - Положення) визначено, що підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
Так, у підсистемі "Електронний суд" наявна можливість для користувачів-адвокатів створювати електронні ордери, отримуючи доступ до судових справ, у яких вони представляють інтереси клієнтів. Формування електронного ордеру в ЄСІТС в профілі користувача у підсистемі "Електронний суд" обов'язково повинна міститися відмітка про наявність в нього статусу адвоката.
Електронний ордер у підсистемі "Електронний суд" формується на підставі паперового ордера, а отже, має відповідати йому щодо обсягу повноважень адвоката на представництво інтересів довіреної особи (учасника справи) у межах відповідної судової справи.
Зокрема обов'язковим полем, яке заповнюється адвокатом під час створення електронного ордера через підсистему "Електронний суд", є зазначення ордера, на підставі якого видається електронний ордер, тож об'єм повноважень представника, у тому числі орган, у якому надається правова допомога, визначаються безпосередньо у паперовому ордері, та сформований у підсистемі "Електронний суд" електронний ордер має відповідати такому складеному паперовому ордеру.
Отже, зазначення у електронному ордері, сформованому через підсистему "Електронний суд", що він виданий на підставі іншого ордера, переконливо доводить, що такий електронний ордер не є самодостатньою підставою для виникнення у адвоката повноважень на представництво інтересів особи, якій надається правова допомога, позаяк первісно повноваження у певних обсязі та межах виникають у представника на підставі паперового ордера, якому безумовно має відповідати й електронний ордер, сформований у підсистемі "Електронний суд", на підставі якого адвокат може представляти інтереси учасника справи у підсистемі "Електронний суд".
Та обставина, що у електронному ордері, сформованому у підсистемі "Електронний суд", зазначається про представництво інтересів довіреної особи у судах, не спростовує наведених висновків, адже електронний ордер, сформований у підсистемі "Електронний суд", формується із застосуванням вбудованого текстового генератора без можливості довільного формування тексту ордера, а шляхом заповнення форм, передбачених Інструкцією.
Як вбачається зі змісту поданої ОСОБА_1 позовної заяви, її підписано від імені вказаної особи адвокатом Тандиром Дмитром Віталійовичем.
До вказаної позовної заяви, сформованої в Електронному судді 11.08.2025, додано сформований у відповідній підсистемі ЕСІТС електронний ордер на надання правничої (правової) допомоги, зі змісту якого слідує, що такий ордер видано на представництво інтересів ОСОБА_1 адвокатом Тандиром Дмитром Віталійовичем, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально на підставі ордеру № АІ 1931221 від 15.07.2025, виданого на підставі договору про надання безоплатної правової допомоги б/н від 24.06.2025 у судах.
Водночас, матеріали позовної заяви не містять паперових копій ані ордеру № АІ 1931221 від 15.07.2025, ані договору про надання безоплатної правової допомоги б/н від 24.06.2025, ані будь-яких інших доказів, що підтверджують статус Тандира Д.В. як адвоката.
Отже, суд позбавлений можливості перевірити статус представника, як адвоката, так і обсяг повноважень адвоката, у тому числі орган, у якому адвокату надано повноваження здійснювати представництво інтересів ОСОБА_1 .
Таким чином, у суду відсутні підстави вважити, що позовна заява підписана уповноваженою особою, яка має на це право.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог п.1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Повернути позовну заяву ОСОБА_1 і додані до неї документи заявнику.
2. Звернути увагу позивача, що згідно ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
3. Згідно ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 27.08.2025 та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.І. Привалов