Рішення від 27.08.2025 по справі 910/6567/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.08.2025Справа № 910/6567/25

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Хомицької Теодозії Володимирівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал Славутич 1"

про стягнення 557 175,70 грн

Представники сторін: не викликалися

ВСТАНОВИВ:

У травні 2025 року Фізична особа-підприємець Хомицька Теодозія Володимирівна (далі - Підприємиця) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал Славутич 1" (далі - Товариства), яке є правонаступником Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства (далі - Казенне підприємство), 557 175,70 грн, з яких: 450277,35 грн - основний борг, 82 598,12 грн - інфляційні втрати, 24 300,23 грн - 3% річних, посилаючись на неналежне виконання Казенним підприємством зобов'язань за договором поставки №800 від 01.07.2015 в частині своєчасної та в повному обсязі оплати вартості поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/6567/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач правом, наданим статтею 165 ГПК України, на подання відзиву на позов не скористався, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направляв.

При цьому, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина 9 статті 165, частина 2 статті 178 ГПК України).

Приймаючи до уваги те, що Товариство належним чином було повідомлене про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Приймаючи до уваги зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених ГПК України, проте в розумні строки.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позові вимоги Підприємиці частково обґрунтованими.

01.07.2015 між Підприємицею (за текстом договору - Постачальник) та Казенним підприємством (за текстом договору - Покупець) було укладено договір поставки №800, відповідно до пункту 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю, а Покупець - прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим Договором.

Постачальник зобов'язується поставляти товар окремими партіями в кількості і асортименті, визначених у Видаткових накладних та Заявках Покупця, що є невід'ємними частинами даного Договору (пункт 1.2. Договору).

Згідно з пунктом 4.4. Договору моментом здійснення поставки товарів Постачальнику є їх отримання Покупцем з відповідною відміткою в супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації (товарно-транспортна накладна видаткова накладна). Разом з товаром Покупцю повинні передаватись належні товару документи, що підтверджують його якість і безпеку, включаючи сертифікати, якісні посвідчення, ветеринарні довідки/свідоцтва (оригінали або копії, завірені печаткою Постачальника).

За умовами пункту 4.5. Договору право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі товару, переходять до Покупця в момент підписання відповідальною особою Покупця видаткової (та/або товарно-транспортної) накладної.

Прийом товару за кількістю та якістю проводиться уповноваженими на те представниками сторін відповідно до Інструкції про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15 червня 1965 року та Інструкції про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю від 25 квітня 1966 року, на складі Покупця або, за попередньою домовленістю, на складі Постачальника (пункт 4.6. Договору).

Положеннями пункту 4.9. Договору передбачено, що Постачальник буде вважатися таким, який виконав зобов'язання з поставки товару, якщо він поставив товар в місце, зазначене у замовленні Покупця, і з усією супроводжувальною документацією, яка вимагається за чинним законодавством України та даним Договором, якщо внаслідок прийому було встановлено, що товар повністю відповідає вимогам, передбаченим законодавством України, умовам, визначеним у замовленні Покупця, та іншим умовам даного Договору.

За умовами пункту 5.1. Договору Покупець оплачує поставлені товари за цінами, вказаними у замовленні та товаросупроводжувальній документації, на умовах даного Договору в порядку і формах, які не суперечать чинному законодавству України.

У відповідності до пунктів 5.2.-5.4. Договору розрахунки за поставлений Постачальником товар здійснюються протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки товару. Розрахунок здійснюється в безготівковій формі в національній грошовій одиниці України. Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, поступає на розрахунковий рахунок Постачальника.

Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2018 (пункт 8.1. Договору).

Згідно з пунктами 8.2., 8.3. Договору в разі, якщо за тридцять днів до закінчення строку дії Договору жодна Сторона не виявить бажання розірвати його, то дія Договору автоматично продовжується на один рік на тих же умовах. Закінчення строку дії даного Договору не звільняє Сторони від виконання своїх обов'язків.

Підприємицею було поставлено Казенному підприємству товар на загальну суму 744 939,49? грн, що підтверджується видатковими накладними:

- №95 від 25.11.2022 на суму 5 550,00 грн;

- №100 від 19.12.2023 на суму 45 000,00 грн;

- №4 від 09.01.2023 на суму 89 760,00 грн;

- №10 від 13.01.2023 на суму 13 658,70 грн;

- №23 від 01.02.2023 на суму 69 374,69 грн;

- №30 від 13.02.2023 на суму 33 000,00 грн;

- №44 від 08.03.2023 на суму 43 868,75 грн;

- №55 від 24.03.2023 на суму 51 219,50 грн;

- №69 від 27.04.2023 на суму 17 379,38 грн;

- №76 від 08.05.2023 на суму 49 780,30 грн;

- №86 від 22.05.2023 на суму 55 483,60 грн;

- №100 від 16.06.2023 на суму 73 699,55 грн;

- №140 від 11.09.2023 на суму 85 695,60 грн;

- №166 від 10.10.2023 на суму 111 469,42 грн.

Вищезазначені документи підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками без жодних претензій та/або зауважень.

Вартість поставленого Товару була частково сплачена Казенним підприємством у розмірі 294 662,14 грн, що підтверджується платіжними інструкціями:

- №214 від 19.01.2023 на суму 45 000,00 грн;

- №216 від 19.01.2023 на суму 89 760,00 грн;

- №215 від 19.01.2023 на суму 13 658,70 грн;

- №300 від 21.03.2023 на суму 69 374,69 грн;

- №309 від 23.03.2023 на суму 33 000,00 грн;

- №303 від 21.03.2023 на суму 43 868,75 грн.

Інших доказів оплати Казенним підприємством вартості поставленого товару матеріали справи не містять.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №35195277 від 23.05.2025, правонаступником Київського казенного експериментально-протезного ортопедичного підприємства (Казенне підприємство) є Державне комерційне підприємство "Київське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство" (ідентифікаційний код 03187691) (далі - Державне підприємство).

Надалі, за результатами електронного аукціону, оформленого протоколом №SPE001-UA-20240204-81767 від 29.02.2024, затверджений наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 11.03.2024 №312, 03.04.2024 між Товариством (Покупець) та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (Продавець) було укладено Договір купівлі-продажу №1375, згідно з пунктом 1.1. якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю об'єкт малої приватизації - об'єкт соціально-культурного призначення - єдиний майновий комплекс Державного комерційного підприємства "Київське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство", який розташований за адресою: місто Київ, вулиця Фролівська, 4 (надалі - об'єкт приватизації), а Покупець зобов'язується прийняти об'єкт приватизації, виконати визначені у договорі умови. До складу об'єкта приватизації входять усі види майна, призначені для діяльності підприємства (крім того, що не підлягає приватизації) - будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, в тому числі активи і пасиви згідно із фінансовою звітністю державного підприємства.

Відповідно до пункту 3.1. Договору №1375 Покупець є правонаступником усіх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов'язків Державного комерційного підприємства "Київське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство" відповідно до умов Договору №1375 та статті 28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" з дня засвідчення Акта приймання-передачі об'єкта приватизації від Продавця до Покупця, який підписується та скріплюється печатками (за наявності).

За умовами пункту 3.2. Договору №1375 Покупець з дня підписання акта приймання-передачі Об'єкта приватизації Продавця до Покупця є правонаступником, в тому числі, майнових прав державі комерційного підприємства "Київське експериментальне протезно-ортопеді підприємство" (код ЄДРПОУ 03187691), які можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від юридичної особи. Майнові права, перебування яких у цивільному обороті допускається спеціальним дозволом, а також види майнових прав, що можуть належати лише певним учасникам обороту, можуть бути переоформлені на Покупця у відповідності до законодавства України.

Згідно з пунктом 4.2. Договору №1375 передача Об'єкта приватизації Продавцем і прийняття його Покупцем засвідчується актом приймання-передачі, який підписується Сторонами та скріплюється їх печатками (за наявності).

17.04.2024 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Товариством було підписано та скріплено печатками Акт №1438 приймання-передачі - об'єкта соціально-культурного призначення - єдиний майновий комплекс Державного комерційного підприємства "Київське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство".

Жодних доказів оплати матеріали справи не містять та не були надані Відповідачем.

У зв'язку з несплатою Товариством, як правонаступником Казенного підприємства, вартості переданого товару за Договором поставки №800 від 01.07.2015, Підприємиця звернулася з даним позовом до суду.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідності до статті 509 ЦК України та статті 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічне положення мітиться в частині 1 статті 526 ЦК України.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання договору №800 від 01.07.2015, суд дійшов висновку, що такий за своєю правовою природою є договором поставки, за яким, відповідно до статті 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містяться також і в статті 265 ГК України.

Отже, укладення Підприємицею та Казенним підприємством договору №800 від 01.07.2015 було спрямоване на отримання останнім товару та одночасного обов'язку по здійсненню його оплати.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Положеннями статті 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

За умовами частини 1 статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу (частина 1 статті 689 ЦК України).

Згідно з пунктом 4.4. Договору моментом здійснення поставки товарів Постачальнику є їх отримання Покупцем з відповідною відміткою в супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації (товарно-транспортна накладна видаткова накладна). Разом з товаром Покупцю повинні передаватись належні товару документи, що підтверджують його якість і безпеку, включаючи сертифікати, якісні посвідчення, ветеринарні довідки/свідоцтва (оригінали або копії, завірені печаткою Постачальника).

За умовами пункту 4.5. Договору право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі товару, переходять до Покупця в момент підписання відповідальною особою Покупця видаткової (та/або товарно-транспортної) накладної.

Як було раніше встановлено судом, Підприємицею було поставлено Казенному підприємству товар на загальну суму 744 939,49? грн, що підтверджується вищезазначеними видатковими накладними, які були підписані уповноваженими представниками Сторін та скріплені їх печатками без жодних претензій та/або зауважень.

Умовою виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Положеннями статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до пунктів 5.2.-5.4. Договору розрахунки за поставлений Постачальником товар здійснюються протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки товару. Розрахунок здійснюється в безготівковій формі в національній грошовій одиниці України. Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, поступає на розрахунковий рахунок Постачальника.

Однак, вартість поставленого товару була сплачена лише частково у розмірі 294 662,14 грн, що підтверджується платіжними інструкціями. Копії яких містяться у матеріалах справи.

Таким чином, у зв'язку з неналежним виконанням Казенним підприємством своїх зобов'язань за договором поставки №800 від 01.07.2015 щодо оплати вартості поставленого товару у розмірі 450 277,35 грн (744 939,49? грн - 294 662,14 грн), строк оплати якого настав, суд дійшов висновку про наявність в останнього основної суми заборгованості у вищезазначеному розмірі.

Також у зв'язку із несвоєчасною оплатою, Позивачем заявлено до стягнення 82 598,12 грн інфляційних втрат та 24 300,23 грн 3% річних, нарахованих:

1) з 23.12.2022 по 23.05.2025 на суму боргу у розмірі 5 550,00 грн (видаткова накладна №95 від 22.11.2022);

2) з 19.01.2023 по 19.01.2023 на суму боргу у розмірі 45 000,00 грн (видаткова накладна №100 від 19.12.2022 на суму 45 000,00 грн);

3) з 04.03.2023 по 21.03.2023 на суму боргу у розмірі 69 374,69 грн (видаткова накладна №23 від 01.02.2023);

4) з 16.03.2023 по 23.03.2023 на суму боргу у розмірі 33 000,00 грн (видаткова накладна №30 від 13.02.2023);

5) з 24.04.2023 по 23.05.2025 на суму боргу у розмірі 51 219,50 грн (видаткова накладна №55 від 24.03.2023);

6) з 28.05.2023 по 23.05.2025 на суму боргу у розмірі 17 379,38 грн (видаткова накладна №69 від 27.04.2023);

7) з 08.06.2023 по 23.05.2025 на суму боргу у розмірі 49 780,30 грн (видаткова накладна №76 від 08.05.2023);

8) з 22.06.2023 по 23.05.2025 на суму боргу у розмірі 55 483,60 грн (видаткова накладна №86 від 22.05.2023);

9) з 17.07.2023 по 23.05.2025 на суму боргу у розмірі 73 699,55 грн (видаткова накладна №100 від 16.06.2023);

10) з 12.10.2023 по 23.05.2025 на суму боргу у розмірі 85 695,60 грн (видаткова накладна №140 від 11.09.2023);

11) з 10.11.2023 по 23.05.2025 на суму боргу у розмірі 111 469,42 грн (видаткова накладна №166 від 10.10.2023).

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) статтею 610 ЦК України кваліфікується як порушення зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передумовою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат є несвоєчасне виконання боржником грошового зобов'язання (частина друга статті 625 ЦК України), внаслідок чого у боржника виникає обов'язок сплатити кредитору, зокрема, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц).

Інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов'язання.

Таким чином, зобов'язання зі сплати як 3% річних, як і інфляційних втрат, є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.0.2020 у справі №910/4590/19; пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).

Велика Палата Верховного Суду також неодноразово зазначала, що у статті 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань (висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 31.10.2018 у справі №161/12771/15-ц, від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі №711/4010/13, від 23.06.2020 у справі №536/1841/15-ц, від 07.07.2020 у справі №712/8916/17, від 22.09.2020 у справі №918/631/19, від 09.11.2021 у справі №320/5115/17).

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд вважає його необґрунтованим, оскільки позивачем неправильно визначено періоди прострочення: у першому періоді дату виникнення заборгованості (25.11.2022 + 30 днів), включено до періоду прострочення останній день оплати та не враховано положення частини 5 статті 254 ЦК України, що призвело до збільшення періоду нарахування.

За розрахунком суду, обґрунтований розмір процентів річних складає 24 236,62? грн, з яких:

1) з 26.12.2022 по 23.05.2025 на суму боргу у розмірі 5 550,00 грн (видаткова накладна №95 від 22.11.2022), що становить 400,97 грн;

3) з 04.03.2023 по 20.03.2023 на суму боргу у розмірі 69 374,69 грн (видаткова накладна №23 від 01.02.2023), що становить 96,93 грн;

4) з 16.03.2023 по 22.03.2023 на суму боргу у розмірі 33 000,00 грн (видаткова накладна №30 від 13.02.2023), що становить 18,99 грн;

5) з 25.04.2023 по 23.05.2025 на суму боргу у розмірі 51 219,50 грн (видаткова накладна №55 від 24.03.2023), що становить 3 195,25 грн;

6) з 30.05.2023 по 23.05.2025 на суму боргу у розмірі 17 379,38 грн (видаткова накладна №69 від 27.04.2023), що становить 1 034,19 грн;

7) з 08.06.2023 по 23.05.2025 на суму боргу у розмірі 49 780,30 грн (видаткова накладна №76 від 08.05.2023), що становить 2 925,45 грн;

8) з 22.06.2023 по 23.05.2025 на суму боргу у розмірі 55 483,60 грн (видаткова накладна №86 від 22.05.2023), що становить 3 196,77 грн;

9) з 18.07.2023 по 23.05.2025 на суму боргу у розмірі 73 699,55 грн (видаткова накладна №100 від 16.06.2023), що становить 4 088,81 грн;

10) з 12.10.2023 по 23.05.2025 на суму боргу у розмірі 85 695,60 грн (видаткова накладна №140 від 11.09.2023), що становить 4 148,61 грн;

11) з 10.11.2023 по 23.05.2025 на суму боргу у розмірі 111 469,42 грн (видаткова накладна №166 від 10.10.2023), що становить 5 130,65 грн.

У той же час, оскільки вищезазначене порушення не вплинуло на розрахунок вказаної компенсаційної виплати і заявлений до стягнення розмір інфляційних втрат не перевищує розраховані судом суми, а тому, у відповідності до статті 14 та частини 2 статті 237 ГПК України, з відповідача підлягає стягненню 82 598,12 грн інфляційних втрат.

Крім цього, судом встановлено, що згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №35195277 від 23.05.2025, правонаступником Київського казенного експериментально-протезного ортопедичного підприємства (Казенне підприємство) є Державне комерційне підприємство "Київське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство" (ідентифікаційний код 03187691) (далі - Державне підприємство).

Відповідно до частини 1 статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Положеннями частини 2 статті 191 ЦК України до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

За положеннями статті 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим врегульовано Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" (далі - Закон 2269-VIII).

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 15 Закону 2269-VIII об'єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок сплати плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Договір купівлі-продажу об'єкта приватизації укладається між органом приватизації та переможцем електронного аукціону після сплати в повному обсязі ціни продажу об'єкта приватизації та протягом 25 робочих днів - для об'єктів малої приватизації, 35 робочих днів - для об'єктів великої приватизації з дня формування протоколу про результати електронного аукціону (абзац 1 частини 1 статті 26 Закону 2269-VIII).

Статтею 28 Закону 2269-VIII встановлено, що особи, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов'язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України. Правонаступництво щодо акцій (часток), придбаних у процесі приватизації, які належали державі (територіальній громаді) в майні суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних (комунальних) підприємств, підтверджується договором купівлі-продажу.

Як було раніше встановлено судом, за результатами електронного аукціону, оформленого протоколом №SPE001-UA-20240204-81767 від 29.02.2024, затверджений наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 11.03.2024 №312, 03.04.2024 між Товариством (Покупець) та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (Продавець) було укладено Договір купівлі-продажу №1375, згідно з пунктом 1.1. якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю об'єкт малої приватизації - об'єкт соціально-культурного призначення - єдиний майновий комплекс Державного комерційного підприємства "Київське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство", який розташований за адресою: місто Київ, вулиця Фролівська, 4 (надалі - об'єкт приватизації), а Покупець зобов'язується прийняти об'єкт приватизації, виконати визначені у договорі умови. До складу об'єкта приватизації входять усі види майна, призначені для діяльності підприємства (крім того, що не підлягає приватизації) - будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, в тому числі активи і пасиви згідно із фінансовою звітністю державного підприємства.

Відповідно до пункту 3.1. Договору №1375 Покупець є правонаступником усіх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов'язків Державного комерційного підприємства "Київське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство" відповідно до умов Договору №1375 та статті 28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" з дня засвідчення Акта приймання-передачі об'єкта приватизації від Продавця до Покупця, який підписується та скріплюється печатками (за наявності).

За умовами пункту 3.2. Договору №1375 Покупець з дня підписання акта приймання-передачі Об'єкта приватизації Продавця до Покупця є правонаступником, в тому числі, майнових прав державі комерційного підприємства "Київське експериментальне протезно-ортопеді підприємство" (код ЄДРПОУ 03187691), які можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від юридичної особи. Майнові права, перебування яких у цивільному обороті допускається спеціальним дозволом, а також види майнових прав, що можуть належати лише певним учасникам обороту, можуть бути переоформлені на Покупця у відповідності до законодавства України.

Згідно з пунктом 4.2. Договору №1375 передача Об'єкта приватизації Продавцем і прийняття його Покупцем засвідчується актом приймання-передачі, який підписується Сторонами та скріплюється їх печатками (за наявності).

17.04.2024 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Товариством було підписано та скріплено печатками Акт №1438 приймання-передачі - об'єкта соціально-культурного призначення - єдиний майновий комплекс Державного комерційного підприємства "Київське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство".

Оскільки Товариство є правонаступником Казенного підприємства за зобов'язаннями, які виникли на підставі Договору поставки №800 від 01.07.2015, Товариство зобов'язано сплатити на користь Підприємиці 450 277,35 грн основного боргу, а також 24 236,62? грн 3% річних та 82 598,12 грн інфляційних втрат.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).

Отже, позов Підприємиці підлягає частковому задоволенню.

Судовий збір згідно статті 129 ГПК України та з урахуванням положень частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 165, 178, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал Славутич 1" (01103, місто Київ, Залізничне шосе, будинок 57; ідентифікаційний код 42407786) на користь Фізичної особи-підприємця Хомицької Теодозії Володимирівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 450 277 (чотириста п'ятдесят тисяч двісті сімдесят сім) грн 35 коп. основного боргу, 82 598 (вісімдесят дві тисячі п'ятсот дев'яносто вісім) грн 12 коп. інфляційних втрат, 24236 (двадцять чотири тисячі двісті тридцять шість) грн 62 коп. 3% річних, та 6 685 (шість тисяч шістсот вісімдесят п'ять) грн 35 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяСергій МУДРИЙ

Попередній документ
129794220
Наступний документ
129794222
Інформація про рішення:
№ рішення: 129794221
№ справи: 910/6567/25
Дата рішення: 27.08.2025
Дата публікації: 29.08.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (27.08.2025)
Дата надходження: 26.05.2025
Предмет позову: стягнення коштів у розмірі 557 175,70 грн