ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.08.2025Справа № 910/2928/25
За позовом Фізичної особи-підприємця Продан Алесі
до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ронда Інвест"
про стягнення 754354,79 грн.
Суддя Усатенко І.В.
Представники сторін:
Від позивача: Недайвода С.І.
Від відповідача: Пшеничний Є.Ю.
Від третьої особи: не з'явились
Фізична особа-підприємець Продан Алеся звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про стягнення 754354,79 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежною експлуатацією відповідачем тепломереж, що призвело до аварії та заподіяння позивачу збитків, в зв'язку з залиттям орендованого нею приміщення.
Ухвалою суду від 17.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) Встановлено сторонам строки на подання заяв по суті спору. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ронда Інвест".
04.04.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, оскільки, не доведено наявність всього складу правопорушення, необхідного для стягнення збитків. Також відповідачем заявлено клопотання про витребування у позивача оригіналів доказів, долучених до позовної заяви, оскільки, у відповідача виникають сумніви у справжності підпису позивача під час засвідчення копій документів. Крім того, до відзиву долучено клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, оскільки, відповідач має намір подати ряд клопотань щодо призначення експертизи, витребування оригіналів доказів та їх дослідження. Подані позивачем документи щодо розміру збитків викликають у відповідача сумніви.
09.04.2025 від третьої особи надійшли пояснення, в яких підтримано обставини, викладені в позові щодо майна третьої особи.
Ухвалою суду від 11.06.2025 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування оригіналів документів, вирішено справу № 910/2928/25 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання у справі призначено на 26.06.2025.
24.06.2025 від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому він просить витребувати у Позивача оригінал Договору оренди №29 від 01 грудня 2024 року з додатками, Договору підряду №25-01 від 01 лютого 2025 року, Наказу про проведення інвентаризації товарів №1/ін. від 04 листопада 2024, Акту списання товарів № 11 від 04 листопада 2024 року, Акту інвентаризації товарів №14 від 04 листопада 2024 року, Акту надання послуг №349 від 03 березня 2025 року, Акту надання послуг №17 від 09.01.2025 для ознайомлення (звіряння).
В підготовчому засіданні 26.06.2025 судом розглядається клопотання відповідача про витребування оригіналів доказів для ознайомлення (звіряння).
Представник позивача проти задоволення клопотання заперечував.
Відповідно до ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Відповідачем у клопотанні зазначено, що у нього виникають сумніви щодо дійсності поданих позивачем оригіналів документів.
Суд не вбачає, що зазначені відповідачем обставини є підставою для задоволення клопотання про витребування оригіналів документів та відмовляє у його задоволенні.
В підготовчому засіданні оголошено перерву до 10.07.2025.
03.07.2025 від відповідача надійшов орієнтовний перелік питань, які необхідно поставити на вирішення експерту. Відповідач не заперечував проти проведення експертизи, витрати на її проведення просив покласти на позивача.
10.07.2025 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В підготовчому засіданні 10.07.2025 оголошено перерву до 21.08.2025.
21.08.2025 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів (заяв свідків).
В підготовче засіданні 21.08.2025 представник третьої особи не з'явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.
В підготовчому засіданні 21.08.2025 суд вирішує клопотання позивача про долучення доказів (заяв свідків).
Представник позивача підтримав подане клопотання та усно зазначив, про відсутність означених доказів станом на дату подання позову.
Представник відповідача проти задоволення клопотання заперечував, оскільки пропущено строк на подання доказів.
Відповідно до ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Позивачем не було здійснено застереження при зверненні з позовом про його намір подати заяви свідка та необхідність часу для їх оформлення згідно приписів ГПК України. Також позивач не вказав причини не оформлення означених заяв при підготовці позову. З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про долучення доказів, оскільки, воно подано з пропуском встановленого ГПК України строку та за відсутності належного обґрунтування причин такого пропуску.
Суд відмовляє позивачу у задоволенні клопотання про долучення доказів.
В підготовчому засіданні 21.08.2025 представником позивача подані пояснення, в яких висловлено заперечення щодо проведення товарознавчої експертизи, оскільки, через великий обсяг дослідження, вартість експертизи буде надмірною, натомість, на думку позивача подані ним докази, належним чином підтверджують обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги. У разі призначення експертизи, витрати на її проведення позивач просив покласти на відповідача.
Відповідач не заперечував проти долучення поданих позивачем письмових пояснень.
Судом долучено до матеріалів справи письмові пояснення позивача від 21.08.2025.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про необхідність призначення судової експертизи, з огляду на наступне.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд здійснює дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.
Водночас ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Також, в Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями "proprio motu", щоб вимагати від сторін пред'явлення таких роз'яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Пункт 8 ч. 2 ст. 182 ГПК України визначає, що підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів..
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" - судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) від 01.06.2006, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є стягнення з відповідача збитків у розмірі 754356,79 грн., у зв'язку із залиттям 29.10.2024 магазину спідньої білизни «LB Dessous Luxury Pure», який знаходиться за адресою м. Київ, вул. Велика Васильківська 82.
Як зазначає позивач, за результатами обстеження, комісією 06.11.2024 року було складено акт про залиття, аварію, що трапилась в системі центрального опалення , гарячого водопостачання (або холодного водопостачання). Згідно зазначеного акту при візуальному обстежені виявлено сліди залиття нежитлового приміщення № 1 площею 132,1 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 82. При візуальному обстежені: «Стеля гіпсокартон, водоемульсійне покриття, руді плями по всій стелі. Стіни: гіпсокартон, венеціанське покриття, руді плями.» Відповідно до акту причина залиття: на магістральній мережі КП «Київтеплоенерго» 29.10.2024 року відбулася аварійна ситуація на зовнішніх теплових мережах, які перебувають на балансі та обслуговуванні КП «Київтеплоенерго». В наслідок чого сталося підтоплення нежитлового приміщення в житловому будинку по вул. Велика Васильківська, 82. Інформацію про аварію на тепломережі також була розміщена в засобах масової інформації та мережі інтернету.
У позові зазначено, що в результаті залиття нежитлового приміщення Позивач поніс витрати на : - відкачку води в магазині, що підтверджується (рахунок фактурою № СФ-0000008 від 29.10.2024 року (Додаток 10), актом № ОУ-0000009 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.10.2024 року (Додаток 11), квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.3984149544.1 на суму 26 000,00 грн. від 04.11.2024 року (Додаток 12);
- монтажні роботи каналізаційної установки Sololift2 WC-1 та її придбання, що підтверджується (рахунок фактурою № 435/10 від 30.10.2024 року (Додаток 13), видатковою накладною № 3957 від 04.11.2024 р.,(Додаток 14), актом № 1 здачі прийомки виконаних робіт (послуг) від 04.11.2024 року, (Додаток 15), Квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.39841152707.1 на суму 21 300,00 грн. від 04.11.2024 року (Додаток 16);
- прибирання приміщень після залиття, що підтверджується (рахунком на оплату № 68 від 30.10.2024 року (Додаток 17), актом надання послуг № 68 від 30.10.2024 року, (Додаток 18), квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.3984159754.1 на суму 9 240,00 грн. від 04.11.2024 року (Додаток 19);
- осушення приміщення після затоплення, що підтверджується (рахунком на оплату № 125 від 04.1.2024 року (Додаток 20), актом надання послуг № 125 від 04.11.2024 року, (Додаток 21), квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.3989249561.1 на суму 28 620,00 грн. від 06.11.2024 року (Додаток 22);
- видалення плісняви та спор цвілі в приміщенні за адресою м. Київ, вул. Велика Васильківська, 82 (магазин), демонтажні роботи, видалення плісняви, озонування приміщення, виніс сміття, на суму 15000,00 грн., що підтверджується актом надання послуг № 17 від 09.01.2025 року (Додаток 23).
Крім того внаслідок залиття приміщення магазину було пошкоджено речі, що підтверджується фото та відеофіксацією (Додаток 24,25,26,27,28,29). 04 листопада 2024 року Позивачем видано наказ про проведення інвентаризації (Додаток 30), за результатами якої було складено акт інвентаризації товарів № 14 від 04.11.2024 року (Додаток 31). Відповідно до акту виявлено наявність пошкодженого товару, який втратив товарний вигляд внаслідок залиття приміщення 29.10. 2024 року на загальну суму 556 268,31 грн (п'ятсот п'ятдесят шість тисяч двісті шістдесят вісім гривень 31 коп.) Таким чином Позивачем було списано пошкоджений товар встановленний в результаті інвентаризації, про що складено акт про списання товарів № 11 від 04 листопада 2024 року (Додаток 32).
Відповідач проти позову заперечував, вказуючи, що подані позивачем докази не підтверджують вину відповідача у завданні збитків та причинно-наслідковий зв'язок, як і саму суму збитків. Відповідач також зазначав про заборону використання підвальних приміщень для зберігання матеріальних цінностей та необхідність проведення герметизації інженерних вводів. Крім того, приміщення за актом від 01.12.2024 прийнято позивачем (орендарем) від третьої особи (орендодавця) в належному стані, а підрядні роботи, вартість яких просить відшкодувати позивач, проводились уже після отримання позивачем приміщення від третьої особи.
Згідно з ч. 1 ст. 210 ГПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.
Таким чином, для об'єктивного та правильного вирішення спору необхідно встановити обставини щодо причин залиття належного позивачу приміщення та розміру завданих внаслідок залиття збитків, і для вирішень таких питань, потрібні спеціальні знання, враховуючи предмет та підстави позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність призначення у справі судової експертизи.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Оцінюючи запропоновані відповідачем питання, які мають бути роз'яснені за наслідками проведення судової експертизи, суд, визначає питання із урахуванням роз'яснень, викладених в Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена з метою забезпечення єдиного підходу при проведенні судових експертиз і підвищення якості проведення судових експертиз.
Згідно з ч. 3 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Так, за приписами ст. 10 Закону України "Про судову експертизу" судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності. До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом. Судовому експерту забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки та пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб. До фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього Закону щодо гарантій, прав, обов'язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень розділу III цього Закону.
Таким чином, з'ясувавши обставини й дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що для об'єктивного та правильного вирішення спору потрібні спеціальні знання, а тому слід призначити у справі експертизу, проведення якої доручити державній установі - Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Оплату експертизи, згідно з виставленим рахунком, покласти на позивача.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
Керуючись ст. ст. 99, 100, 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Призначити у даній справі судову експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Сім'ї Бродських, 6).
2. На вирішення експертів поставити наступні питання:
2.1 Яка причина залиття нежитлового приміщення, загальною площею 132,1 кв.м. в будівлі за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 82, що сталося 29.10.2024?
2.2. Чи існує причинний зв'язок між технічним станом теплової мережі СП "Київські теплові мережі" (зовнішньої) Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської державної адміністрації "Київтеплопенерго" із залиттям нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 82, загальною площею 132,1 кв.м., що сталося 29.10.2024?
2.3 Який розмір збитків, заподіяних Фізичній особі-підприємцю Продан Алесі в результаті залиття нежитлового приміщення, загальною площею 132,1 кв.м. в будівлі за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 82, що сталося 29.10.2024?
3. Відповідно до статті 14 Закону України "Про судову експертизу", ст. 100 ГПК України попередити експерта про кримінальну відповідальність за статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України.
4. Зобов'язати сторін надати експерту усі потрібні докази для проведення судової експертизи.
5 Зобов'язати Фізичну особу-підприємця Продан Алесю оплатити вартість витрат по проведенню судової експертизи, докази чого надати суду.
6 Ухвалу суду разом зі справою № 910/2928/25 скерувати Київському науково - дослідному інституту судових експертиз, що находиться за адресою: 03057, м. Київ, вул. Сім'ї Бродських, 6.
7. Зобов'язати судового експерта направити сторонам копію висновку судового експерта.
8. Зупинити провадження у справі № 910/2928/25 на час проведення експертизи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та відповідно до ст. 256 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя І.В.Усатенко