ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.08.2025Справа № 910/9993/25
За позовом Приватного акціонерного товариства "Український графіт" (69006, Запорізька обл., місто Запоріжжя, Північне шосе, будинок 20)
до Акціонерного товариства "СІТІБАНК" (03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ДІЛОВА, будинок 16-Г)
про зобов'язання вчинити дії.
Суддя Літвінова М.Є.
Приватне акціонерне товариство "Український графіт" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва звернулось з позовом до Акціонерного товариства "СІТІБАНК" (далі-відповідач), в якому просив суд зобов'язати Акціонерне товариство "СІТІБАНК" (вул. Ділова, 16-г, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 21685485) зарахувати на банківський рахунок Приватного акціонерного товариства "Український графіт" грошові кошти у сумі 140 272,60 доларів США (сто сорок тисяч двісті сімдесят два доларів США, 60 центів).
Ухвалою до Господарського суду міста Києва від 19.08.2025 залишено позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Український графіт" без руху, встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви 6 (шість) днів з дня вручення цієї ухвали та для усунення недоліків позовної заяви шляхом поданням до суду письмової заяви, до яких долучити належним чином засвідчену копію контракт №804/23-16/2010005/15 від 10.12.2019 та додатки до нього, який перекладено на українську мову.
25.08.2025 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви.
Розглянувши заяву позивача про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви, суд дійшов до наступного висновку.
В обґрунтуванні зазначеної заяви, позивач зазначив, що ПрАТ «Укрграфіт» фактично знаходиться в безпосередній близькості до лінії фронту - в м. Запоріжжя, в стані підвищеного ризику, під постійними ударами засобами повітряного нападу, ракетними обстрілами. В місті майже безперервно лунає повітряна тривога, під час якої припиняється робота та обслуговування в більшості закладів. Враховуючи зазначені обставини, а також обмежену кількість працюючих в даний час в м. Запоріжжі перекладачів, позивач не має можливості усунути недоліки позовної заяви у строк до 04.09.2025, що встановлений ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2025 у справі № 910/9993/25, та надати до суду належним чином засвідчену копію контракту №804/23-16/2010005/15 від 10.12.2019, додатки до контракту з перекладом на українську мову.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Приписами ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.
Відповідно до ч. 3 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Абзацом 2 зазначеної норми врегульовано, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Як вбачається із повідомлення про доставлена процесуального документа до електронного кабінету особи, 22.08.2025 позивач отримало ухвалу суду від 19.08.2025 у справі № 910/9993/25.
Тобто, заяву про продовження процесуального строку заявник повинен подати до 27.08.2025 включно.
Суд відзначає, що заява про продовження процесуального строку подана до суду 25.08.2025.
Таким чином, заявник не пропустив строк для подачі такої заяви.
Згідно частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, оскільки у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого ГПК України, суд також не може його продовжити понад строк встановлений ГПК України (правова позиція, викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16).
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Норми частини першої статті 4 ГПК України визначають, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, обов'язковість судового рішення, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Суд наголошує, що однією з засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами (п. 11 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Також неприпустимість зловживання процесуальними правами закріплена в частині 1 статті 43 ГПК України, згідно якої учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Водночас конкретний строк встановлюється судом, а отже є таким, що може бути подовжений.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка набула чинності для держави України 11.09.1997р. згідно Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року", зокрема, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Таким чином, враховуючи те, що заява про продовження процесуального строку подана позивачем до закінчення цього строку та враховуючи обставини, які зазначає позивач, суд дійшов до висновку часткове задоволення заяву позивача та продовжити позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви
Керуючись статтями 119, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Український графіт"про продовження процесуального строку для подання заяви про усунення недоліків позовної заяви задовольнити частково.
2. Продовжити Приватному акціонерному товариству "Український графіт" строк на усунення недоліків позовної заяви на 6 (шість) днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Згідно частини 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя М.Є.Літвінова