25.08.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/716/25
Господарський суд Івано-Франківської області в складі:
судді Стефанів Т. В.,
секретар судового засідання Матенчук О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінеральні води України"
до відповідача Фізичної особи-підприємця Мицика Ростислава Івановича
про стягнення заборгованості у сумі 2 043 грн 10 коп. за договором №7540 про поставку товару від 20.09.2024
представники сторін у судове засідання не з'явилися,
ухвалив таке рішення.
З урахуванням ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суть спору.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мінеральні води України" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Мицика Ростислава Івановича про стягнення заборгованості у сумі 2 043 грн 10 коп. за договором №7540 про поставку товару від 20.09.2024.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Ухвалою від 18.06.2025 суд постановив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначити на 17.07.2025, встановити строки сторонам на подачу відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.
Протокольною ухвалою від 17.07.2025 суд відклав розгляд справи по суті на 25.08.2025.
Сторін належним чином було повідомлено про дату та час розгляду справи.
Докази отримання процесуальних документів позивачем та відповідачем наявні у матеріалах справи.
Що стосується відповідача, то всі процесуальні документи, які направлялися на його адресу повернулися до суду з відміткою Укрпошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії суд направив за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата за адресою місцезнаходження, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи викладене, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи; беручи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, відсутність підстав для відкладення судового засідання, суд дійшов висновку про розгляд справи без участі відповідача на підставі наявних у суду матеріалів.
Позиції сторін.
Мотивуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказує на те що, в порушення умов договору, відповідач не виконав взяті на себе зобов?язання щодо оплати грошових коштів за поставлений товар, внаслідок чого у відповідача існує заборгованість на загальну суму 2 043 грн 10 коп.
Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
20.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мінеральні води України» та Фізичною особою-підприємцем Мициком Ростиславом Івановичем укладено Договір поставки товару №7540.
У відповідності до положень пункту 1.1. Договору, Постачальник продає та поставляє, а Покупець купує та оплачує на умовах та у порядку визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від Постачальника до Покупця та є невід?ємними частинами цього Договору.
Так, на виконання умов Договору поставки, Позивачем поставлено, а Відповідачем прийнято Товар, що підтверджується видатковою накладною: № МВУ-010608 від 11.02.2025 на суму 1727 грн 04коп.
Відповідно до п. 3.5 Договору, оплата вартості кожної партії переданого Постачальником товару здійснюється Покупцем протягом, але не пізніше 14 календарних днів з дати поставки Постачальником кожної партії товару.
Відповідач не виконав взяті на себе зобов?язання щодо оплати грошових коштів за поставлений товар, внаслідок чого у останнього існує заборгованість у розмірі: 1727 грн 04 коп.
Згідно п. 5.3. Договору, у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії Товару, Покупець зобов?язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії Товару за кожен день прострочення платежу, та окрім того 20 % річних.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов?язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, згідно доданого розрахунку, загальна сума, що підлягає стягненню з Відповідача на користь ТОВ «Мінеральні води України» складає: 1727 грн 04 коп. - сума боргу; 61 грн 12 коп. - інфляційне збільшення; 154 грн 63 коп. - пеня; 100 грн 31 коп. - 20% річних, що в сукупності становить заборгованість у сумі 2043 грн 10 коп.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договору.
Згідно з ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
З матеріалів справи встановлено, що позивач на виконання умов договору здійснив поставку товару на користь відповідача на загальну суму 1727 грн 04 коп., проте останній належним чином свої зобов'язання не виконував, у зв'язку із чим виникла заборгованість в розмірі 1727 грн 04 коп.
Як вказано вище, позивач звертався до суду з вимогою про стягнення з відповідача 2 043 грн 10 коп, з яких: 1727 грн 04 коп. - основний борг, 154 грн 63 коп. - пеня, 61 грн 12 коп. - інфляційні втрати, 100 грн 31 коп. - 20% річних.
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Згідно п. 5.3. Договору, у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії Товару, Покупець зобов?язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії Товару за кожен день прострочення платежу, та окрім того 20 % річних.
Позивач визначив суму інфляційних втрат в розмірі 61 грн 12 коп та 100 грн 31 коп. 20% річних. Суд перевірив правильність розрахунків позивача і встановив, що розрахунок зроблено арифметично і методологічно правильно. Заперечень щодо правильності здійснених розрахунків відповідач не надав.
Неналежне виконання відповідачем обов'язку стосовно оплати за поставку товару стало підставою для нарахування пені.
Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За розрахунком позивача, сума пені становить 154 грн 63 коп.
Суд перевірив правильність нарахування позивачем пені та встановив, що такі розрахунки зроблені методологічно та арифметично правильно.
Висновок суду.
У контексті наведеного позов належить до задоволення.
Судові витрати.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи той факт, що позов задоволено в повному обсязі, судовий збір у розмірі 3028 грн слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 2, 75, 129, 130, 233, 236-238, 240-241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінеральні води України" до Фізичної особи-підприємця Мицика Ростислава Івановича про стягнення заборгованості у сумі 2 043 грн 10 коп. за договором №7540 про поставку товару від 20.09.2024 - задоволити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мицика Ростислава Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінеральні води України" (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд.33-Б, ЄДРПОУ: 36001810) 2 043 (дві тисячі сорок три) грн 10 коп. заборгованості, з яких: 1727 (одна тисяча сімсот двадцять сім) грн 04 коп. - основна заборгованість, 154 (сто п'ятдесят чотири) грн 63 коп. - пеня, 61 (шістдесят одна) грн 12 коп. - інфляційній втрати, 100 (сто) грн 31 коп. - 20 % річних, та 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 28.08.2025.
Суддя Т. В. Стефанів