21.08.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/522/25
Господарський суд Івано-Франківської області в складі:
судді Стефанів Т. В.,
секретар судового засідання Матенчук О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатпродпромінвест"
до відповідача Приватного акціонерного товариства "Сегежа Оріана Україна"
про стягнення 339 334 грн 83 коп. заборгованості за договором поставки №46 від 10.11.2023,
представники сторін в судове засідання не з'явились,
ухвалив таке рішення.
З урахуванням ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суть спору.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатпродпромінвест" звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Сегежа Оріана Україна" про стягнення 339 334 грн 83 коп. заборгованості за договором поставки №46 від 10.11.2023.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Ухвалою від 05.05.2025 суд постановив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, розгляд справи в підготовчому судовому засіданні призначити на 03.06.2025, встановити строки сторонам на подачу відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.
Протокольною ухвалою від 03.06.2025 року суд відклав розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 01.07.2025 року.
Протокольною ухвалою від 01.07.2025 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 21.08.2025 року.
Сторін належним чином повідомлено про дату та час розгляду справи по суті.
В матеріалах справи наявні докази отримання процесуальних документів позивачем та відповідачем.
Позиції сторін.
Мотивуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказує на те, що всупереч умовам договору поставки №46 від 10.11.2023 відповідачем не здійснено розрахунок за отриманий товар на загальну суму 105 397 грн 62 коп., за що позивач згідно з укладеним договором нарахував пеню у розмірі 233 937 грн 21 коп.
Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
10.11.2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатпродпромінвест" (далі - Продавець) та приватним акціонерним товариством "Сегежа Оріана Україна" (далі - Покупець) укладено договір поставки №46 (далі -Договір).
Пунктом 3.1 Договору встановлено, що Продавець поставляє Товар за попередньо узгодженими з Покупцем цінами, які вказуються у видаткових накладних.
У відповідності до умов Договору Продавець передав у власність Покупця, а Покупець прийняв Товар та зобов'язався оплатити його, а саме: №194 від 29.01.2024 на суму 4 680 грн з ПДВ, №77 від 11.04.2024 на суму 18 933,12 грн з ПДВ, №51 від 08.07.2024 на суму 81 784,50 грн з ПДВ.
Відповідно до п. 3.2. Договору, розрахунок за отриманий товар здійснюється протягом 7 (семи) календарних днів з моменту передачі товару покупцю. Товар вважається оплаченим з дня надходження коштів на рахунок, або іншими товарно-матеріальними цінними засобами переданих у власність продавця.
Загальна заборгованість Покупця перед Продавцем за товар, отриманий згідно видаткових накладних №194, №77, №51 складає 105 397,62 грн.
У відповідності до п. 5.2. Договору, покупець несе відповідальність за несвоєчасну оплату за Товар у вигляді пені у розмірі 1% від простроченої суми за кожен день, згідно претензії та рахунку на пеню, які надаються Продавцем. Згідно з розрахунком, долученого до матеріалів справи, продавець здійснив нарахування Покупцю пені за несвоєчасну оплату за Товар в розмірі 233 937,21 грн.
30.01.2025 продавець надіслав Покупцю претензію та рахунок з вимогою сплатити заборгованість за поставлений товар у розмірі 105 397,62 грн, а також пеню, нараховану за порушення п. 3.2 Договору у розмірі 233 937,21 грн.
10.02.2025 претензія отримана покупцем, однак залишена без задоволення.
Заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви не здійснювались.
У зв'язку з несплатою заборгованості відповідачем у добровільному порядку, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договору.
Згідно з ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до приписів ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Судом встановлено, що позивач на виконання умов договору за період з 29.01.2024 по 08.07.2024 року здійснив поставку товару на користь відповідача на загальну суму 105 397,62 грн, проте останній належним чином свої зобов'язання не виконав, у зв'язку із чим, виникла заборгованість за поставлений товар в розмірі 105 397 грн 62 коп.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ст. 1 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що максимальний розмір пені, визначений Законом та погоджений сторонами у договорі, пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України.
У договорі поставки №46 від 10.11.2023 сторони визначили, що у випадку несвоєчасної оплати отриманого товару, покупець сплачує пеню в розмірі 1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу (п. 5.2).
За прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем, на підставі п. 5.2 договору за період з 29.01.2024 по 08.07.2024 року, нараховано відповідачу 233 937 грн 21 коп. пеню.
Судом здійснено перевірку поданого розрахунку пені позивачем та встановлено, що він перевищує гранично встановлений законом розмір пені - подвійної облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до здійсненого судом розрахунку пені (з врахуванням подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня), не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду, розмір пені становить 14 660 грн 61 коп.
Висновок суду.
У контексті наведеного, позов підлягає задоволенню в частині заявлених вимог про стягнення 105 397 грн 62 коп. основного боргу, 14 660 грн 61 коп. пені.
В частині заявленої вимоги про стягнення пені в сумі 219 276 грн 60 коп. - відмовити.
Судові витрати.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 1440 грн 70 коп.
Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 129, 202, 236, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатпродпромінвест" до Приватного акціонерного товариства "Сегежа Оріана Україна" про стягнення 339 334 грн 83 коп. заборгованості за договором поставки №46 від 10.11.2023 - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Сегежа Оріана Україна" (вул. Заводська 2, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77300, код ЄДРПОУ 30721394) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатпродпромінвест" (вул. Побутова, буд. 4, кв. 41, місто Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., 76014, код ЄДРПОУ 30107143) заборгованість за поставлений товар у розмірі 105 397 (сто п'ять тисяч триста дев'яносто сім) гривень 62 коп., 14 660 (чотирнадцять тисяч шістсот шістдесят) гривень 61 коп. пені, 1440 (одна тисяча чотириста сорок) гривень 70 коп. судового збору.
У частині заявленої вимоги про стягнення пені в сумі 219 276 (двісті дев'ятнадцять тисяч двісті сімдесят шість) гривень 60 коп. - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 28.08.2025.
Суддя Т. В. Стефанів