Справа № 163/43/24
Провадження № 1-кс/163/398/25
27 серпня 2025 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
слідчої ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника в режимі відеоконференції ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області погоджене з начальником Любомльського відділу Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_4 клопотання старшої слідчої СВ відділення поліції № 1 (м.Любомль) Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 в кримінальному провадженні № 12024030560000004 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Морочне Зарічненського району Рівненської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 та проживаючого по АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, вищої освіти, одруженого, заступника директора ПП «Константа-М», раніше не судимого,
У клопотанні слідча просить застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
Клопотання обґрунтувала обґрунтованою підозрою ОСОБА_5 у вчиненні передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України кримінальних правопорушень та існуванням передбачених п.п.1, 3, 5 ст.177 КПК України ризиків.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень полягає у тому, що він як директор ПП «Константа-М», будучи службовою особою, 16 листопада 2023 року уклав договір № 239 з КНП «Любомльське ТМО» Любомльської міської ради на капітальний ремонт рентгенкабінету медичного закладу. В подальшому ОСОБА_5 як заступник директора ПП «Константа-М», під час виконання умов договору №239 умисно з корисливих мотивів, в інтересах ПП "Константа-М", шляхом зловживання своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану дав вказівку невстановленим досудовим розслідуванням особам, які виконували роботи по ремонту приміщення, встановити на стелі 18 світильників марки «Violux, моделі «ACURA 35042» 48 Вт, вартістю 751,34 гривень кожен та 1 світильник марки «Violux, моделі «ACURA 35022» 60 Вт, вартістю 937, 21 гривень, що не відповідали за своїми технічними характеристиками вимогам робочого проекту «Капітальний ремонт приміщень рентгенкабінету КНП «Любомльське ТМО» Любомльської міської ради», що по вулиці Соборності 70 в місті Любомль Ковельського району Волинської області, яким передбачалось встановлення інших світильників - світлодіодних марки «HOOVER/3-LED-SQ-OP-7100-4K» у кількості 10 одиниць та марки «HOOVER/4-LED-SQ-OP-7100-4K» у кількості 9 одиниць вартістю 12 001,43 гривень за штуку, чим було не дотримано умов договору, завищено фактичну вартість виконаних будівельних робіт по об'єкту та завдано КНП «Любомльське ТМО» Любомльської міської ради матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 228 027,17 гривень. В подальшому 22 грудня 2023 року ОСОБА_5 виготовив та підписав Акт приймання виконаних будівельних робіт ф.№ КБ-2в від 22 грудня 2023 року № 1, в який вніс завідомо неправдиві відомості про виконані роботи, а саме про монтаж світильників світлодіодних марки «HOOVER/3-LED-SQ-OP-7100-4K» у кількості 19 одиниць, на загальну суму 228 027,17 гривень, які на момент підписання акту фактично виконані не були. На підставі цього Акту КНП «Любомльське ТМО» Любомльської міської ради оплатило ПП «Константа-М» вартість виконаних робіт в сумі 683 071,31 гривень.
Крім цього, ОСОБА_5 в період часу до 22 грудня 2023 року в ході виконання договору № 239 від 16 листопада 2023 року, достовірно знаючи, що роботи по здійсненню капітального ремонту приміщень рентгенкабінету КНП «Любомльське ТМО» Любомльської міської ради не завершені та не відповідають проектно-кошторисній документації із залученням невстановленої досудовим розслідуванням особи склав проекти Акту приймання виконаних будівельних робіт ф.№ КБ-2в від 22 грудня 2023 року № 1 та Акту приймання виконаних будівельних робіт ф.№ КБ-2в від 22 грудня 2023 року № 8, які містили завідомо неправдиві відомості про об'єми та фактичне виконання будівельних робіт і на момент підписання фактично виконані не були. Зазначені Акти ОСОБА_5 в приміщенні КНП «Любомльське ТМО» Любомльської міської ради, що по вулиці Соборності 70 в місті Любомль Ковельського району Волинської області особисто підписав, завірив печаткою ПП "Константа-М" та передав представнику замовника ОСОБА_7 , що було підставою для здійснення їх оплати згідно умов договору. При цьому в них була включена вартість робіт, які на момент оплати фактично виконані не були - на загальну суму 287 023,16 гривень без ПДВ.
Вважає, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки розуміє наслідки своїх дій та покарання, яке йому загрожує, у вигляді позбавлення волі до восьми років, та, окрім цього, маючи дохід, в умовах воєнного стану може покинути місце проживання під виглядом біженця чи постраждалої від військових дій особи; може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки попередньо вони перебували у його підпорядкуванні і виконували його вказівки; може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
За таких обставин та враховуючи особу підозрюваного слідча вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з обмеженням волі, не забезпечить запобігання вищенаведеним ризикам, оскільки при застосуванні особистого зобов'язання чи застави, останній зможе пересуватись, тим самим впливати на свідків щодо зміни раніше наданих показань, їх зміни чи відмови від них.
В судовому засіданні слідча та прокурор клопотання підтримали.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 висловив позицію про необґрунтованість оголошеної його підзахисному підозри та вказав, що запропонований запобіжний захід на даному етапі досудового розслідування є надмірним, а ризики не доведені. Просив відмовити у задоволені клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію захисника.
Під час розгляду клопотання встановлено таке.
Кримінальне провадження по зазначених в клопотанні фактах розтрати чужого майна шляхом зловживання службовим становищем в умовах воєнного стану за ознаками ч.4 ст.191 КК України зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 17 квітня 2024 року, та у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, за ознаками ч.1 ст.366 КК України - 02 січня 2024 року під №12024030560000004, що підтверджено відповідним витягом.
18 серпня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.
Обґрунтованість оголошеної ОСОБА_5 підозри підтверджена рапортом інспектора-чергового відділення поліції № 1 (м. Любомль) Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області від 02 січня 2024 року, висновком судової економічної експертизи від 14 березня 2024 року, протоколом обшуку від 01 травня 2024 року, листом Камінь-Каширської міської ради від 25 червня 2024 року.
При цьому слідчий суддя зазначає, що на даному етапі досудового розслідування наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин. В той же час, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Додані до цього клопотання матеріали вочевидь є достатніми доказами для початкової підозри.
Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , згідно ст.12 КК України відноситься до нетяжких та тяжких злочинів та передбачає максимальне покарання у вигляді позбавленням волі на строк до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
В клопотанні слідча зазначає наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
В обґрунтування, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України ризику старша слідча зазначає, що підозрюваний розуміє наслідки своїх дій та покарання, яке йому загрожує у вигляді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років, а тому може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Європейський суд з прав людини вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевативних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою («W v.Switzerland», Заява № 14379/88, 26 січня 1993 року).
Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Becciev v.Moldova» (Бекчиєв проти Молдови), пункт 58).
Стосовно загрози втечі, практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний чи обвинувачений можна законно розглядати, як таку, що може спонукати до втечі, однак можливість жорстокого засудження є недостатньою для виправдання тримання під вартою. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейні зв'язки, будь-які зв'язки з іншою країною, або наявність зв'язків в іншому місці.
Підозрюваний має постійне місце проживання, працевлаштування, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, має міцні соціальні зв'язки. Такі обставини не дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Твердження старшою слідчою в клопотанні, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків в цьому кримінальному провадженні, оскільки вони перебували у його підпорядкуванні та виконували його вказівки є необґрунтованим і достатніми доказами не підтверджується. При цьому таке обґрунтування цього ризику є сумнівним з огляду на запропонований слідчою запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
Можливість вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, є лише припущенням сторони обвинувачення, яке не має жодного підґрунтя та пов'язується виключно із фактами і обставинами пред'явленої підозри.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Запобіжний захід може застосовуватися лише з метою запобігання спробам вчинення дій, визначених у ч.1 ст.177 КПК. Отже, сторона обвинувачення може ініціювати обрання запобіжного заходу лише у зв'язку з необхідністю запобігання спробам особи, які мають виявлятися в реальних діях, а не через їх уявну можливість вчинення чи у припущеннях таких дій у майбутньому.
Отже, наявність спроб, яким слід запобігати, має бути підтверджене доказами. Припущення слідчого/прокурора про їх наявність, якщо вони не ґрунтуються на доказах, визначених у ст.84 КПК, не може вважатися належною метою обрання запобіжного заходу у розумінні ч.1 ст.177 КПК, оскільки по суті є припущенням.
Таким чином, переконливих доказів вважати, що ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків в кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальні правопорушення в яких підозрюється не надано.
Згідно із п.2 ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор.
Відповідно до ч.2 ст.194 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Відтак, лише наявність обґрунтованої підозри за відсутності ризиків не дає підстав для застосування запропонованого слідчою запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Отже, в задоволенні клопотання старшої слідчої слід відмовити.
Керуючись ст.ст.176-179, 194, 196, 372, 376 КПК України,
В задоволені клопотання старшої слідчої СВ відділення поліції № 1 (м.Любомль) Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_5 відмовити.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде проголошений о 16:30 годині 27 серпня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1