Справа № 162/714/25
Провадження № 2/162/266/2025
26 серпня 2025 року селище Любешів
Любешівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Цибень О.В.,
за участю секретаря судового засідання Будько І.М.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури Романюка Сергія Вікторовича в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області, Любешівської селищної ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного добування водних ресурсів
Через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС 07.07.2025 до суду надійшов вказаний позов.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2025 справу передано на розгляд судді Цибень О.В.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Любешівського районного суду Волинської області від 18.03.2024 у справі №162/170/24 (з виправленими описками постановою від 25.03.2024), яка набрала законної сили 29.03.2024, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень, з конфіскацією риболовецької сітки та незаконно добутих водних живих ресурсів. Відповідно до постанови КМУ №1042 від 29.09.2023 внаслідок незаконного добування водних біоресурсів завдано шкоду на 28526 гривень. Державна екологічна інспекція у Волинській області 29.03.2024 направила ОСОБА_1 претензію №6-2/749 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування 12 екземплярів риби у сумі 28526 гривень та 07.08.2024 - повторно претензію №6-2/1878, яку останній отримав особисто 28.08.2024. згідно з інформацією Любешівської селищної ради заподіяна ОСОБА_1 шкода не відшкодована. Під час вирішення справи про адміністративне правопорушення судом не вирішено питання щодо відшкодування шкоди, завданої рибному господарству України. На підставі викладеного прокурор просить стягнути з відповідача завдані навколишньому природному середовищу збитки та судові витрати по справі.
Ухвалою судді від 18.07.2025 постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання вказаної ухвали.
Представник позивача - Державної екологічної інспекції у Волинській області подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.
Прокурор та представник Любешівської селищної ради у судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суд не повідомили.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав, зазначивши, що був притягнутий до адміністративної відповідальності за незаконне добування водних біоресурсів у березні 2024 року. Шкоду у розмірі 28526 гривень, яка настала внаслідок його протиправних дій, він не відшкодовував.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали позову, суд дійшов таких висновків.
Згідно із ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Як роз'яснив Пленум Верхового Суду України у п.24 постанови від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Судом встановлено, що постановою Любешівського районного суду Волинської області від 18.03.2024 у справі (з виправленою опискою постановою від 25.03.2024) №162/170/24 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень. Постанова набрала законної сили 29.03.2024.
Відповідно до постанови встановлено, що ОСОБА_1 о 09 годині 10 хвилин 28 лютого 2024 року на озері Скорінь поблизу села Дольськ Камінь-Каширського району Волинської області, всупереч підпункту 1 пункту 1 розділу IV Правил любительського і спортивного рибальства, грубо порушив правила рибальства: не маючи дозволу на промисел, здійснював вилов риби промисловим знаряддям лову - риболовецькою сіткою. У такий спосіб добув сім екземплярів лина та п'ять щук. У судовому засіданні свою винуватість у вчиненні проступку ОСОБА_1 визнав. Розмір заподіяної шкоди при розгляді справи не стягувався.
Згідно з розрахунком розміру відшкодування шкоди, заподіяної ОСОБА_1 порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову) водних біоресурсів 28.02.2024 відповідно до постанови КМУ від 29.09.2023 №1042, його сума становить 28526 гривень.
Державна екологічна інспекція у Волинській області направила ОСОБА_1 претензію про відшкодування шкоди на вказану вище суму №6-2/749 від 29.03.2024 та аналогічну повторну претензію №6-2/1878 від 07.08.2024, яку згідно з трекінгом поштового відправлення він отримав особисто 28.08.2024.
Відповідно до листа Любешівської селищної ради №786/04-04/2-2025 від 14.04.2025 станом на 10.04.2025 грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища від ОСОБА_1 до бюджету Любешівської селищної ради не надходили.
Статтею 27 Закону України «Про тваринний світ» передбачено, що у порядку загального використання об'єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об'єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об'єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.
Відповідно до вимог ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в незаконному вилученні об'єктів тваринного світу з природного середовища; перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимог використання об'єктів тваринного світу.
Пунктом п.2 розділу 3, пп.1. п.1 розділу 4 «Правил любительського рибальства» обов'язки рибалок: дотримуватися вимог цих Правил, та інших вимог законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; відшкодовувати шкоду, заподіяну водним біоресурсам внаслідок порушення цих Правил, у порядку та розмірах, визначених законодавством. Забороняється добування (вилов), серед іншого, такими знаряддями лову: сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції «хапка» та підсак, встановлених цими Правилами розмірів.
Відповідно до ст. 40 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.
Згідно зі ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Незаконно добуті в природі ресурси та виготовлена з них продукція підлягають безоплатному вилученню, а знаряддя правопорушення - конфіскації. Одержані від їх реалізації доходи спрямовуються в Автономної Республіки Крим і місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі..
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню на користь Любешівської селищної ради 28526 гривень шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства.
На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь Волинської обласної прокуратури підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.
Керуючись ст.258, 259, 264, 265 ЦПК України, ст.1166 ЦК України, суд
Позов керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури Романюка Сергія Вікторовича в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області, Любешівської селищної ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного добування водних ресурсів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Любешівської селищної ради 28526 (двадцять вісім тисяч п'ятсот двадцять шість) гривень шкоди, заподіяної державі внаслідок незаконного добування водних біоресурсів (рахунок UA058999980333129331000003490, код бюджетної класифікації доходів 24062100, ГУК у Волинській області (селище Любешів), ідентифікаційний код одержувача коштів (ЄДРПОУ) 38009371).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Волинської обласної прокуратури 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору (код ЄДРПОУ 02909915, рахунок НОМЕР_1 , МФО 820172).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Любешівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 27.08.2025.
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Ольга ЦИБЕНЬ