154/3223/25
3/154/1693/25
28 серпня 2025 року м. Володимир
Суддя Володимирського міського суду Волинської області Лященко О.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності гр-нки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , не працюючої, за ч.2 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №429865, складеного 28 липня 2025 року старшим інспектором СЮП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Мацнєвою Є.О. вбачається, що 28 липня 2025 року о 12 год 50 хв було встановлено, що громадянка ОСОБА_1 , перебуваючи у м.Володимир, ухилилась від виконання батьківських обов'язків, передбачених ст.150 СК України, повторно протягом року відносно трьох дітей, що виразилось у тому, що остання перебувала у сильному стані алкогольного сп'яніння та дітей було виявлено та поміщено в лікарню.
В судовому засіданні ОСОБА_1 винною себе у вчиненні вказаного правопорушення не визнала, суду пояснила що належним чином виконує батьківські обов'язки, передбачені ст.150 СК України і чому таке правопорушення їй інкриміноване вона не розуміє. Її вини як матері у цьому не має. Просить провадження закрити за безпідставністю протоколу.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , перевіривши зібрані у справі докази та оцінивши їх у сукупності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, а тому провадження у справі слід закрити, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст.280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи правопорушника і в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.
У відповідності до вимог ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходам впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставі і в порядку встановленому законом, а застосування заходів адміністративного впливу проводиться в межах компетенції того органу, який його застосовує у точній відповідності із законом.
Відповідно до диспозиції ч.2 ст.184 КУпАП, встановлено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Як вбачається з фабули інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, 28 липня 2025 року о 12 год 50 хв було встановлено, що громадянка ОСОБА_1 , перебуваючи у м.Володимир, ухилилась від виконання батьківських обов'язків, передбачених ст.150 СК України, повторно протягом року відносно трьох дітей, що виразилось у тому, що остання перебувала у сильному стані алкогольного сп'яніння та дітей було виявлено та поміщено в лікарню.
Зібрані старшим інспектором СЮП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Мацнєвою Є.О. матеріали справи не містять даних про те, коли саме було вчинено правопорушення, а лише коли було це встановлено. Окрім цього, матеріали справи взагалі не містять жодних, будь-яких даних що ОСОБА_1 перебувала у сильному стані алкогольного сп'яніння в м.Володимир, яким чином ухилилась від виконання батьківських обов'язків, передбачених ст.150 СК України, даних про повторність вчинення правопорушення протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Судовий розгляд справи повинен проводитись у межах визначених у протоколі обставин про адміністративне правопорушення, який є фактичним обвинуваченням у вчиненні адміністративного правопорушення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року (справа № 21-183а13), також аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2014 року у справі № 21- 519а14.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як. наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Обов'язок щодо збирання доказів, відповідно ст.251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Сам протокол про адміністративні правопорушення, за відсутності інших доказів, не є належним і допустимим доказом в розумінні ч. 1 ст.251 КУпАП.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Суд не має права самостійно відшуковувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Отже, оскільки матеріали адміністративної справи не містять належних та допустимих доказів, які б давали можливість поза розумним сумнівом зробити висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП за вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення обставин, вважаю, що провадження у справі, відповідно до п.1 ст.247 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.247, ст.284 КУпАП, на підставі ч.2 ст.184 КУпАП,-
Провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, закрити в зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Олександр ЛЯЩЕНКО