вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
28.08.2025 Справа № 904/3576/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б.
за позовом Фізичної особи-підприємця Латиш Сергія Васильовича, м.Ірпінь, Бучанський район, Київська область
до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), м.Дніпро
про стягнення 255 752,64 грн
Представники сторін в судове засідання не викликались
1. Короткий зміст позовних вимог
Фізична особа-підприємець Латиш Сергій Васильович (далі-Позивач) 03.07.2025 року через систему "Електронний суд" звернувся з позовом до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь пеню за порушення строків виконання зобов'язання за Договором №БФП/64 від 26.09.2024 у суму 184 991,04 грн, штраф за прострочення строків виконання зобов'язання понад тридцять днів за Договором №БФП/64 від 26.09.2024 у сумі 70761,60 грн та судові витрати на оплату судового збору у розмірі 3070,00 грн. Розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування позову Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором №БФП/64 про закупівлю товару за державні кошти від 26.09.2024 року
За подання позову Позивач сплатив судовий збір на суму 3070,00 грн, що підтверджується квитанцією про сплату №3634-9236-2137-5105 від 02.07.2025 року.
2. Процесуальні питання, вирішені судом
04.07.2025 ухвалою суд позовну заяву залишив без руху для усунення недоліків.
У зв'язку із усуненням недоліків позовної заяви, 07.07.2025 ухвалою суду прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
22.07.2025 року представник Відповідача через систему "Електронний суд" подав клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (арк.с. 67-70).
В обґрунтування клопотання Відповідач посилається на те, що рішення у даній господарській справі має важливе значення не тільки для учасників справи, оскільки Відповідач є органом державної влади, а негативне рішення по даній справі призведе до стягнення надмірних грошових коштів з бюджету Держави, що перебуває у воєнному стані.
Питання вжиття норм матеріального права при розгляді даної господарської справи має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики для органів державної влади щодо питань виконання господарських зобов'язань з урахування норм
Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 №590. Відповідач вважає, що в даній справі є необхідність проведення підготовчого засідання для остаточного визначення предмету та характеру спірних правовідносин, визначення причин подання різних позовів до одного і того ж самого Відповідача, з тим самим предметом та обставинам справи. У позовній заяві ФОП Латиш С.В. просить «стягнути з Відповідача кошти у сумі 255752,64 грн, з яких: пеня у сумі 184 991,04 грн, штраф за прострочення строків виконання зобов'язання понад тридцять днів у сумі 70 761,60 грн та судові витрати на оплату судового збору у розмірі 3 070,00 грн.». Однак, Відповідач повідомив Позивача, що позбавлений можливості оплатити будь-які послуги без урахування ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка поза черговістю, встановленою Порядком. Отже, в даному випадку вирішенню підлягають не тільки питання права, а і з'ясування фактичних обставин справи, що можливе при проведенні підготовчого судового засідання, одним із завдань якого є визначення обставин справи, які підлягають встановленню, зібрання відповідних доказів, та яке дає можливість з'ясувати обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідити докази, якими вони обґрунтовуються, під час розгляду справи по суті.
24.07.2025 ухвалою суд відмовив Південному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м.Одеса) в задоволенні клопотання про перехід у загальне позовне провадження.
3. Позиції інших учасників справи
22.07.2025 року представник Відповідача через систему "Електронний суд" подав відзив на позовну заяву (арк.с. 45-49), в якому вказує про таке:
Відповідач позбавлений можливості оплатити будь-які послуги без урахування ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка поза черговістю, встановленою Порядком виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану;
Відповідач зазначає проте, що Позивачем у березні 2025 року подано позов до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення основного боргу, інфляційних витрат за договором від 06.09.2024 № БФП/64 у розмірі 1 057 042,03 грн з Відповідача. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2025 по справі № 904/977/25 позов задоволено. Відповідачем подано апеляційну скаргу до Центрального апеляційного господарського суду на вищезазначене рішення, а тому відповідно до вимог частини першої-другої статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Розгляд Центральним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Відповідача на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2025 по справі № 904/977/25 призначено на 12.11.2025р. о 16:30 год., до цієї дати станом на дату подання даного відзиву рішення суду першої інстанції по справі № 904/977/25 не набрало законної сили. Норми ГПК України передбачають, що позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого провадження, але не шляхом штучного «дроблення» позовів у справах № 904/3576/25 та № 904/977/25. Однак, Позивачем не надано обґрунтованого пояснення щодо причин роз'єднання позовних вимог, що є пов'язаними з договором від 06.09.2024 № БФП/64, а тому вважаємо даний позов зловживанням процесуальними правами Позивача. Відтак, Відповідач вважає, що позовні вимоги у справі № 904/3576/25 є передчасними та такими, що штучно розділені від позовних вимог у справі № 904/977/25 задля затягування розгляду справ відносно одного і того самого предмету спору. Дана дія Позивача приводить до порушення принципу єдності судового процесу та є ускладненням розгляду справ, а також є порушенням права Відповідача на захист та порушує принцип рівності сторін у судовому процесі;
Відповідач повністю заперечує нарахування пені та штрафу у зв'язку з тим, що порушення строків виконання зобов'язань міжрегіональним управлінням сталося не з його вини, а внаслідок дії Порядку здійснення Казначейством та органами Казначейства платежів за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка в черговості, що була наведена вище, а тому вважаємо це об'єктивною обставиною, що виключає можливість нарахування пені та штрафу за нібито прострочення строків виконання зобов'язання, адже Відповідач зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тож Відповідач звільняється від відповідальності за порушення строків виконання зобов'язань за угодою, оскільки настання таких обставин, як військова агресія рф, введення воєнного стану, та в подальшому прийняття вищезгаданого Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590, унеможливили своєчасне виконання зобов'язань Відповідачем;
також Відповідач вважає, що Позивачем не враховано спеціальний статус Відповідача та обов'язок Відповідача діяти відповідно до норм Порядку, що визначає конкретний механізм виконання в особливому режимі повноважень Казначейством та органами Казначейства, пов'язаних із здійсненням казначейського обслуговування бюджетних коштів та коштів інших клієнтів в умовах воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. Позивачу достеменно було відомо про статус Відповідача та вищезазначеного обов'язку дотримуватися спеціальних норм бюджетного законодавства. А тому, Відповідач вважає, що витрати на оплату судового збору не підлягають стягненню зі сторони Відповідача.
30.07.2025 Позивач через систему "Електронний суд" подав відповідь на відзив (арк.с. 87-90), в якому Позивач зазначає, що приведені доводи та заперечення Відповідача такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не містять жодних належних доказів по суті спірних правовідносин.
01.08.2025 канцелярія суду зареєструвала заперечення на відповідь на відзив Відповідача (арк.с. 94-99).
4. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті
26.09.2024 року між Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі - Замовник) та Фізичною особою-підприємцем Латиш Сергієм Васильовичем (далі-Постачальник) укладено Договір №БФП/64 про закупівлю товару за державні кошти (далі-Договір).
Відповідно до умов Договору:
1.1. Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в Договорі, здійснити постав Замовнику товар згідно код ДК 021:2015 - 30120000-6 «Фотокопіювальне та поліграфічне обладнання для офсетного друку» (Багатофункціональні пристрої) (далі - Товар), а Замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в Договорі, прийняти та оплатити такий товар.
1.2. Найменування, кількість та ціна товару визначаються у Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору (Додаток №1). Технічні характеристики зазначені у Додатку № 2 до Договору.
1.3. Загальна кількість товару: 64 штуки,
3.1. Ціна цього Договору складає: 1 010 880,00 гри (один мільйон десять тисяч вісімсот вісімдесят гривень 00 копійок) без ПДВ.
4.1. Розрахунки проводяться за фактом поставки Товару шляхом оплати Замовником після пред'явлення Постачальником рахунка на оплату Товару (далі рахунок) та підписаної Сторона видаткової накладної, якими Сторони підтверджують дату поставки Товару Замовнику.
4.2. Замовник здійснює оплату Товару на протязі 20 (двадцяти) днів з дати поставки Товару шляхом перерахування Замовником коштів на поточний рахунок Постачальника.
5.1. Поставка товару здійснюється: з моменту укладання Договору по 31 жовтня 2024 року.
5.2. Місце поставки Товару: 00000, Україна, Запорізька обл., м.Запоріжжя, пр. Соборний, 105 (у кількості 42 шт.); Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Театральна, 6/7 (у кількості 22 шт.).
5.3. Датою поставки вважається дата фактичної передачі Товару Замовнику, що підтверджується актами або накладними і довіреністю на отримання цінностей.
10.1. Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє по 31 грудня 2024 року, а в частині гарантійних та фінансових зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Відповідно до умов Договору Постачальник здійснив поставку Товару у визначеній кількості 64 штуки на зазначені адреси Замовника, де Товар був прийнятий Замовником у повному обсязі, про що свідчать підписані представниками Замовника видаткові накладні: № ЛС-0000009 від 04.10.2024 про поставку товару на суму 663 390,00 грн без ПДВ та № ЛС-0000010 від 09.10.2024 про поставку товару на суму 347 490,00 грн без ПДВ (арк.с. 14-15).
Відповідно до п. 4.2 Договору Відповідач повинен був сплатити за поставлений товару за накладною № ЛС-0000009 від 04.10.2024 суму 663 390,00 грн без ПДВ у строк до 24.10.2024 включно (04.10.2024 + 20 календарних днів) та за накладною № ЛС-0000010 від 09.10.2024 на суму 347 490,00 грн без ПДВ у строк до 29.10.2024 включно (09.10.2024 + 20 календарних днів).
Однак, Відповідач в порушення умов Договору за поставлений товар не сплатив, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 1 010 880,00 грн.
З метою досудового врегулювання спору Позивач направив претензію на адресу Відповідача від 08.01.2025 № 0801/25-03, у якій вимагав виконати належним чином зобов'язання за договором № БФП/64 від 26.09.2024 та сплатити основну заборгованість за Договором у розмірі 1 010 880,00 грн (арк.с. 17).
На дану претензію Відповідач надав відповідь від 07.02.2025 № 6358/15.2-17 (арк.с. 19), якою визнав наявність заборгованості 1 010 880,00 грн за договором від 06.09.2024 №БФП/64, але сплатити її відмовився, обґрунтовуючи тим що наразі, платежі з рахунків замовників проводяться тільки за напрямами та в черговості та обов'язково з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунку, а саме на оплату праці працівників бюджетних установ з нарахуванням на заробітну плату, за комунальні послуги та енергоносії. На підставі вищезазначеного та з метою врегулювання поставленого питання, Відповідач запропонував повернути багатофункціональні пристрої у кількості 64 штуки фактично поставлені у межах договору від 06.09.2024 № БФП/64, на підставі частини другої статті 697 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що якщо покупець прострочив оплату товару, продавець має право вимагати від нього повернення товару.
Позивач разом із супровідним листом від 07.02.2025 №0702/25-33 (арк.с. 20-22) направив Відповідачу на розгляд та підписання Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2024 між ФОП Латиш Сергій Васильович та Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у трьох примірниках, який Відповідачем був підписаний, чим підтвердив наявність невиконаного зобов'язання.
Господарським судом Дніпропетровської області розглянуто справу №904/977/25 за позовом Фізичної особи-підприємця Латиша Сергія Васильовича до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення 1 057 042,03 грн за договором від 06.09.2024 № БФП/64, з яких: 1 010 880,00 грн - основний борг, 46 162,03 грн - інфляційні втрати, під час розгляду якої судом встановлено правовідносини сторін при виконанні даного Договору та факт невиконання Відповідачем своїх зобов'язань по оплаті за отриманий Товар, в сумі 1 057 042,03 грн.
За результатом розгляду вказаної справи судом прийнято рішення від 21.05.2025 (арк.с. 23-27), яким з Відповідача стягнуто 1 057 042,03 грн, з яких: 1 010 880,00 грн - основний борг, 46 162,03 грн - інфляційні втрати.
Пунктом 7.1 договору від 06.09.2024 №БФП/64 визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.
За порушення строків визначених пунктами 5.1 розділу 5 та підпункту 6.3.6 розділу 6 цього Договору, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості товару з якого допущені прострочення за кожен день прострочення (п. 7.2.1 Договору).
Згідно з розрахунком Позивача (зв.арк.с. 2) сума пені складає 184991,04 грн, яка нарахована по кожній видатковій накладній окремо за період з 24.10.2024 по 24.04.2025 та з 29.10.2024 по 29.04.2025.
Сума пені розрахована Позивачем на суму боргу, визначену у національній валюті України, з правильним визначенням періоду прострочення та правильним застосуванням розміру облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, а також з дотримання вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
За прострочення строків визначених пунктами 5.1 розділу 5 та підпункту 6.3.6 розділу 6 цього Договору понад десять днів, з Постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості товару з якого допущено прострочення (п. 7.2.2 Договору).
Згідно з розрахунком Позивача сума штрафу у розмірі 7 % від вартості товару з якого допущено прострочення складає 70761,60 грн.
Отже, загальна сума штрафних санкцій згідно з п.7.2.1 та п.7.2.2 Договору складає 255752,64 грн.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Права та обов'язки сторін у даній справі виникли на підставі договору №БФП/64 про закупівлю товару за державні кошти від 26.09.2024 року.
Договір укладений належним чином, підписаний повноважними особами, у встановленому порядку не визнаний недійсним, отже, є обов'язковим для сторін.
Правовідносини з поставки регулюється статтями 264-271 ГК України.
Так, відповідно до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
В силу ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частинами 1 і 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст.549 ЦК України:
1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
2.Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
За положеннями ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.
Оскільки матеріалами справи доводиться несвоєчасне виконання Відповідачем взятих за Договором зобов'язань, умови якого передбачають застосування штрафних санкцій, позовні вимоги про стягнення пені і штрафу суд визнає обґрунтованими і правомірними.
Посилання Відповідача на його спеціальний статус, а також на подання Позивачем позову окремо від позову про стягнення основного боргу, суд відхиляє, оскільки статус Відповідача не має правового значення у спірних правовідносинах, а подання окремих позовів за цими правовідносинами є правом Позивача, яке він вправі використовувати на власний розсуд.
6. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами і тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
7. Щодо судового збору
Відповідно до ч. 1, пп. 1, 2 ч.ч. 2, 3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачуються 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено у 2025 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, зокрема, з 1 січня 2024 року складає 3028,00 гривні.
Так, враховуючи позовну вимогу майнового характеру (стягнення 255752,64), судовий збір повинен був сплачений у розмірі 3069,03 грн (3836,29 х 0,8 = 3069,03 грн).
Як вбачається з квитанції про сплату №3634-9236-2137-5105 від 02.07.2025 Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3070,00 грн (арк.с. 7).
Отже, Позивачем сплачено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом на 0,97 грн
За таких обставин слід повернути Фізичній особі-підприємцю Латиш Сергію Васильовичу з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 0,97 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Крім того, суд звертає увагу, що 07.01.2025 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.11.2024 №606 "Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів" (далі - Порядок), яким змінений механізм повернення судового збору у випадках, визначених статтею 7 Закону "Про судовий збір".
Відповідно до нового порядку органи Казначейства здійснюють повернення судового збору в усіх випадках виключно на підставі електронного подання, сформованого або Державною судовою адміністрацією України, або її територіальним управлінням, або відповідним судом.
Для повернення судового збору платнику необхідно звернутися із заявою до відповідного суду за місцем розгляду справи. Разом із заявою про повернення коштів судового збору з бюджету платником подається до суду оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.
Тож, відповідно до пункту 5 розділу 1 Порядку заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню, із обов'язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб'єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), дата та номер судового рішення, яке набрало законної сили (у разі повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (за згодою), сума коштів, що підлягає поверненню (перерахуванню), причина повернення (перерахування) коштів з бюджету, найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг, місцезнаходження банку (у разі повернення коштів в іноземній валюті (латиницею)), в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).
За умови інформаційно-технологічних можливостей органу, що контролює справляння надходжень бюджету, платник може подати заяву до такого органу в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу. В електронній заяві також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку платнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним.
Заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету в електронній формі подається з обов'язковим накладанням електронного підпису платника або уповноваженої особи, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги. До заяви одночасно подається копія: платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету, судового рішення, засвідчена належним чином (у разі повернення грошового стягнення за адміністративні правопорушення), документа, що підтверджує відповідні повноваження уповноваженої особи, засвідчена належним чином.
Разом із заявою про повернення (перерахування) коштів з бюджету платником подається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.
Форма заяви про повернення судового збору розміщена на вебсайті Судової влади України та доступна за посиланням:
https://court.gov.ua/storage/portal/sud5005/%D0%97%D0%90%D0%AF%D0%92%D0%90.doc
Враховуючи викладене, для здійснення повернення судового збору з Державного бюджету України, заявнику необхідно подати до суду заяву встановленої форми з відповідними реквізитами.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов Фізичної особи-підприємця Латиш Сергія Васильовича до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (49005, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 21-А, код ЄДРПОУ 43315529) на корить Фізичної особи-підприємця Латиш Сергія Васильовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) пеню за порушення строків виконання зобов'язання за Договором №БФП/64 від 26.09.2024 у суму 184 991,04 грн, штраф за прострочення строків виконання зобов'язання понад тридцять днів за Договором №БФП/64 від 26.09.2024 у сумі 70761,60 грн та судові витрати на оплату судового збору у розмірі 3069,03 грн.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Повернути Фізичній особі-підприємцю Латиш Сергію Васильовичу ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у розмірі 0,97 грн, який сплачений за квитанцією про сплату №3634-9236-2137-5105 від 02.07.2025, яка наявна в матеріалах справи, за зверненням останнього.
Для фактичного здійснення повернення судового збору з Державного бюджету України Фізичній особі-підприємцю Латиш Сергію Васильовичу необхідно подати до суду заяву встановленої форми з відповідними реквізитами.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 ГПК України).
Згідно з частиною 2 статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 28.08.2025
Суддя Н.Б. Кеся