вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
28.08.2025м. ДніпроСправа № 904/2637/25
За заявою: ОСОБА_1 , м. Дніпро
про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу
У справі:
за позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпласт Україна", м. Дніпро
про стягнення 50 456,97грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Без участі представників сторін
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпласт Україна" заборгованості у розмірі 50 456,97грн, з яких:
- 3 % річних у розмірі 10 431,29грн;
- втрати від інфляції у розмірі 40 025,68грн.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2025 справу №904/2637/25 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2025 позовні вимоги позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпласт Україна" про стягнення 50 456,97грн задоволено повністю.
09 липня 2025 року від ОСОБА_1 до господарського суду надійшла заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпласт Україна" витрат на правничу допомогу у розмірі 9 000,00грн.
Ухвалою суду від 18.08.2025 прийнято до розгляду заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Згідно Довідки Господарського суду Дніпропетровської області про доставку електронного кабінету, ухвала суду від 18.08.2025 доставлена до електронного кабінету ТОВ "Промпласт Україна" 18.08.2025.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Промпласт Україна" відзиву на заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не надав.
За приписами частини третьої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст. 240 ГПК України).
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, -
10 травня 2023 року між ОСОБА_1 (клієнт, позивач) та Адвокатським бюро "Анастасії Дударенко" (виконавець) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги (а.с. 33-34).
За пунктом 1.1 договору виконавець приймає доручення клієнта та бере на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу щодо: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складання претензій, звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру; складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства); представництва та захисту інтересів клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.
Визначений цим договором об'єм правової допомоги може бути змінений (збільшений / зменшений) виключно за згодою сторін, шляхом укладення додаткової письмової угоди (п. 2.2 договору).
Розмір гонорару, який клієнт сплачує виконавцю за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами в окремій додатковій угоді (п. 3.1 договору).
З урахуванням особливостей конкретної справи, сторони у відповідній додатковій угоді в рамках п. 1.2 даного договору, можуть передбачити "гонорар успіху" (п. 3.2 договору).
Сторони погодили, що час виконання послуг за даним договором розраховується виконавцем самостійно в межах розумності строків (п. 3.3 договору).
Відповідно до пункту 3.4 договору розрахунки за даним договором проводяться з обов'язковим укладенням акта прийому-передачі послуг з надання правової (правничої) допомоги адвокатом.
Цей договір діє з моменту погодження сторонами усіх істотних умов та підписання сторонами тексту договору та додатків (додаткових угод) до нього. Договір діє до 31.12.2025 (п. 4.1,4.2 договору).
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.
21 травня 2025 року між ОСОБА_1 (клієнт, позивач) та Адвокатським бюро "Анастасії Дударенко" (виконавець) укладено додаткову угоду №1 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 10.05.2023 (а.с. 35).
Сторони домовились, що адвокат представляє інтереси клієнта в межах судової справи в Господарському суді Дніпропетровської області за позовом ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю "Промпласт Україна" про стягнення інфляційних витрат та 3% річних (п. 1 додаткової угоди).
Вартість послуг адвоката щодо надання правничої допомоги та представництва інтересів ОСОБА_1 у Господарському суді Дніпропетровської області (розгляд справи у суді першої інстанції) в рамках справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпласт Україна" про стягнення інфляційних витрат та 3% річних, складає 9 000 (дев'ять тисяч) гривень 00 коп. (п. 2 додаткової угоди).
Сторони домовилися, що оплата суми, визначеної у п. 2 цієї додаткової угоди,
здійснюється протягом 3-х (трьох) робочих днів з дати ухвалення (отримання позивачем) рішення Господарським судом Дніпропетровської області за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпласт Україна" про стягнення інфляційних витрат та 3% річних (п. 3 додаткової угоди).
За результатом надання послуг сторони укладають Акт прийому-передачі наданих послуг за договором протягом 3 (трьох) робочих днів з дати прийняття (отримання позивачем) рішення Господарським судом Дніпропетровської області за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпласт Україна" про стягнення інфляційних витрат та 3% річних (п. 4 додаткової угоди).
07 липня 2025 року між ОСОБА_1 (клієнт, позивач) та Адвокатським бюро "Анастасії Дударенко" (виконавець) складено та підписано Акт №1 приймання - передачі послуг з надання правничої допомоги адвокатом по договору про надання правової (правничої) допомоги від 10.05.2023 (а.с. 67).
Адвокат з 21.05.2025 по 07.07.2025 на виконання умов договору надав клієнту
юридичні послуги відповідно до договору про надання правової (правничої) допомоги від 10.05.2023, а клієнт прийняв надані послуги (п. 1 акту).
Вартість послуг згідно п. 2 додаткової угоди №1 від 21.05.2025 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 10.05.2023 становить:
складання тексту позовної заяви у справі № 904/2637/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпласт Україна" про стягнення інфляційних витрат та 3% річних; представництво інтересів ОСОБА_1 у Господарському суді Дніпропетровської області (розгляд справи у суді першої інстанції) в рамках справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпласт Україна" про стягнення інфляційних витрат та 3% річних - 9 000 (дев'ять тисяч) гривень 00 коп. (п. 2 акту).
Всього до сплати за надані адвокатом послуги за актом № 1 від 07.07.2025 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 10.05.2023 - 9 000 (дев'ять тисяч) гривень 00 коп. (п. 3 акту).
Жодних претензій клієнт до адвоката не має. Цей акт є підставою для здійснення розрахунків між сторонами (п. 4, 5 акту).
ОСОБА_1 перерахував на розрахунковий рахунок адвокатського бюро грошові кошти у розмірі 9 000,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3ЕХ6-37В5-КРКТ-Р2М5 від 08.07.2025 (а.с. 66).
Доказом повноважень адвоката на представництво інтересів позивача у справі є: договір про надання правової (правничої) допомоги від 10.05.2023 (а.с. 33-34); ордер серії АЕ №1388977 від 22.05.2025 (а.с. 37). Статус адвоката Дударенко Анастасії Дмитрівні підтверджується Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №4286 від 17.05.2019 (а.с. 38).
Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 9 000,00грн.
За приписами пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частинами першою, третьою статті 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).
У позовній заяві позивач визначив і просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9000,00 грн.
Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура (ст. 1312 Конституції України).
Статтею 16 ГПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону №5076-VI).
У разі відсутності у тексті договору умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, які надаються адвокатом, суди, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково (постанова Касаційного господарського суду від 09.12.2021 у справі №922/3812/19).
Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ст. 126 ГПК України).
Практична реалізація принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, у частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
- попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
- визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
- розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
За частиною першою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див. також, рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 відповідно).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Частина четверта статті 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За частиною п'ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 ГПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач заперечення проти заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу не надав.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зазначила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, що склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Отже, суд вправі покласти на сторону лише ті судові витрати, які є обґрунтованими, неминучими, співмірними та розумними (розумно необхідними).
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Господарський суд, розподіляючи витрати Манька О.О. на правову допомогу, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Наданими позивачем доказами підтверджується факт отримання ним конкретного виду професійної правничої допомоги (послуг), вартість якої визначена у фіксованому розмірі в сумі 9000,00 грн.
Аналізуючи заявлену позивачем до стягнення суму витрат на професійну правничу допомогу у контексті зазначених правових критеріїв, суд приймає до уваги приписи статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу норми статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" убачається, що гонорар може встановлюватися у формах фіксованого розміру або погодинної оплати.
Указані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (постанова Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
Відтак фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених договором про надання правової (правничої) допомоги умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21, визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частинах першій, четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладенні, зміні та розірванні договорів, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас у частині п'ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу (п.п. 119, 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Судом враховується, що позовна заява у даній справі за своїм предметом та підставами позову є не складною, матеріали справи не об'ємні. Категорія спору в даному конкретному випадку обмежується аналізом незначної кількості доказів та чітко врегульована нормами права і не містить певної особливості, яка потребує застосування висновків Верховного Суду.
Практика щодо розгляду даної категорії спору є сталою та не потребує значного часу для її дослідження.
Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників, нарахування 3% річних та інфляційних втрат становить незначну складність.
При цьому судом приймається до уваги те, що у провадженні господарського суду Дніпропетровської області перебувала справа №904/3411/23 за позовом позивача до того ж самого відповідача про стягнення 108500,00грн вартості частини майна відповідача, що загально спрощує підготовку матеріалів для складання позовної заяви та здійснення розрахунків, що були зроблені за допомогою сервісу "Ліга".
Враховуючи малозначний характер справи, як за ціною позову (50456,97грн), так і за критерієм незначної складності, кількість сторін, предмет позову (стягнення інфляційних втрат та 3% річних), обсяг доказів, кількість та зміст підготовлених з боку позивача за час судового провадження заяв по суті справи (позовна заява), суд доходить висновку, що вартість наданої професійної правничої допомоги у цій справі не може бути покладена на відповідача повністю.
З огляду на викладене, оцінюючи обсяг наданої позивачу правничої допомоги, суд доходить висновку про недостатню обґрунтованість позивачем необхідності покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9000,00 грн та вважає, що за результатом розгляду справи сумою, яку можна в порядку розподілу покласти на відповідача, є сума в розмірі 5000,00 грн.
При цьому суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює дані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону по справі (відповідача).
Керуючись статтями 123, 126, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Заяву ОСОБА_1 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпласт Україна" (ідентифікаційний код 42194648; вул. Святослава Хороброго, буд. 12, м. Дніпро, 49044) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00грн (п'ять тисяч гривень 00коп.), видати наказ.
В іншій частині заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення підписано - 28.08.2025
Суддя Н.М. Євстигнеєва