пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
27 серпня 2025 року Справа № 903/551/25
Господарський суд Волинської області у складі судді Дем'як В.М., за участі секретаря судового засідання Назарова Н.В., розглянувши справу
за позовом: Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Волинській області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «НУРМАТ ЛТД»
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 96 237, 90 грн.
Представники сторін:
Уповноважені представники сторін не прибули у судове засідання
Встановив: Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Волинській області звернувся до Господарського суду Волинської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «НУРМАТ ЛТД» в якому просить суд визнати недійсною додаткову угоду №1 від 02.06.2021 до Договору №240 від 15.04.2021, визнати недійсною додаткову угоду №2 від 02.08.2021 до Договору №240 від 15.04.2021 визнати недійсною додаткову угоду №3 від 01.11.2021 до Договору №240 від 15.04.2021 та стягнути 96 237, 90 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач доводить, що спірні додаткові угоди укладені з порушенням вимог ст. 43 ЗУ «Про публічні закупівлі», а відтак відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України є недійсними, а сплачені позивачем кошти за товар, який був поставлений за завищеними цінами, підлягають до стягнення з відповідача.
Ухвалою суду від 02.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30.06.2025.
Ухвалою суду від 30.06.2025 відкладено підготовче засідання на 16.07.2025. Здійснено офіційне оприлюднення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про повідомлення відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «НУРМАТ ЛТД» про дату та час судового засідання.
Ухвалою суду від 16.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.08.2025.
Представник позивача у судове засідання не прибув, через відділ документального забезпечення та контролю суду подав клопотання за вх.№01-75/2438/25 від 25.08.2025 у якому просить суд судове засідання проводити без його участі. Крім того, зазначає, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомив, право на подачу відзиву на позовну заяву не реалізував.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Суд встановив, що у відповідача відсутній електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд».
Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, зокрема копія ухвали від 02.06.2025 у даній справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Проте, зазначене відправлення вручене відповідачу не було та повернуте з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, суд вважає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Сам лише факт не отримання заявником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Крім того, ухвалою суду від 30.06.2025 постановлено здійснити офіційне оприлюднення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про повідомлення відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «НУРМАТ ЛТД» про дату та час судового засідання.
Отже, суд належним чином виконав свій обов'язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.
Суд також врахував, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 02.06.2025 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Волинської області від 02.06.2025, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні рівні умови сторонам для представлення своєї правової позиції та надання доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи, достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, а неявка сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Волинській області 12.03.2021 року було оголошену процедуру закупівлі відкриті торги (ідентифікатор закупівлі UA-2021-03-12-008076-b) на закупівлю палива (дизельне пальне - 18 600 л; бензин А-92 - 22 740 л; бензин А-95 - 3000 л) з очікуваною вартістю 1 200 000,00 (один мільйон двісті тисяч грн 00 коп.) з ПДВ.
Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій, розміщеного на веб-сайті «Prozorro», відповідачем подано наступну пропозицію: 1. ТОВ «ТДК» (код 43621716); 1 116 630,00 грн з ПДВ (первинна пропозиція); 1 116 630,00 грн з ПДВ (остаточна пропозиція).
За результатами аукціону, що відбувся 29.03.2021 року найбільш економічно вигідною була пропозиція відповідача на суму 1 116 630,00 грн з ПДВ.
В подальшому, на засіданні тендерного комітету ТОВ «ТДК» (нова назва - Товариство з обмеженою відповідальністю «НУРМАТ ЛТД») було визнано переможцем процедури закупівлі, про що 01.04.2025 було складено протокол № 25.
15.04.2021 року між АРЗ СП ГУ ДСНС України у Волинській області (покупець) та ТОВ "ТД МТК" (постачальник) було укладено договір № 240 про закупівлю товарів за державні кошти на загальну суму 1 116 630,00 грн у т.ч. ПДВ 186 105,00 грн. (а.с. 14-16).
У відповідності до п.п.1.1 та п.п.1.2. із урахуванням специфікації товару згідно договору, постачальник зобов'язався поставити наступний товар:
1. Дизельне паливо: 18 600 л.; 24,60 грн. за одиницю товару з ПДВ;
2. Бензин А-92: 22 740 л.; 25,50 грн. за одиницю товару з ПДВ;
3. Бензин А-95: 3 000 л.; 26,40 грн. за одиницю товару з ПДВ.
У пункті 3.4. договору, сторони погодили, що у випадках, передбачених чинним законодавством України, умови цього Договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін у відповідному порядку та строки.
За змістом п.п. 5.2.1. Договору строк поставки товару до 31.12.2021 року.
Згідно з п.п. 11.1. договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін, реєстрації у Покупця та діє до 31.12.2021 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання Сторонами. В частині дії скреч карток договір діє до повного їх використання або до спливу строку їх дії, що настане раніше.
За приписами п.10.1. договору, у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій.
У п.п. 12.7. договору визначено, що істотні умови Договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов'язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених п.1-8 ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі».
Пунктом 12.8. договору сторони визначили, що ціна Договору може бути змінена у випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни показників Platts, у порядку, що визначається Сторонами в цьому Договорі.
П.п. 12.9. договору визначено, зміни та доповнення до цього договору вносяться шляхом складання та підписання Сторонами відповідних письмових угод, які є його невід'ємною частиною.
В подальшому, між сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 02.06.2021 року якою внесено зміни в частині ціни товару та у якій постачальник повинен був поставити (а.с.19):
№ Найменування товаруОдиниця виміру КількістьЦіна за одиницю, грн з ПДВ
1.Дизельне пальнел2 500 24,60
2.Дизельне пальнел14 668,888 27,00
3.Бензин А-92 л1 50025,50
4.Бензин А-92л20 06027,00
5.Бензин А-95л2838,709627,90
Отже, учасниками правочину збільшено ціну на дизельне пальне на 9,76%, на бензин А-92 на 5,882%, на бензин А-95 на 5,681% від початкової ціни в договорі.
02.08.2021 сторони уклали додаткову угоду № 2 у якій погодили постачання палива за наступними цінами (а.с. 20):
№ Найменування товару Одиниця виміру КількістьЦіна за одиницю, грн з ПДВ
1. Дизельне пальнел2 500 24,60
2. Дизельне пальнел6000 27,00
3. Дизельне пальнел8389,28473 27,90
4. Бензин А-92 л1 50025,50
5. Бензин А-92 л600027,00
6.Бензин А-92л13348,101228,44
7.Бензин А-95л2704,9180329,28
Зазначеною додатковою угодою, ціна на дизельне пальне зросла на 3,333% від додаткової угоди № 1, на 13,414% від початкової ціни в договорі; на бензин А-92 зросла на 5,333% від додаткової угоди № 1, на 11,529% від початкової ціни в договорі; на бензин А-95 зросла на 4,946% від додаткової угоди № 1, на 10,909% від початкової ціни в договорі.
Крім того, сторони 01.11.2021 уклали додаткову угоду № 3 у якій сторони погодили постачання палива за наступними цінами (а.с. 22):
№ Найменування товаруОдиниця виміруКількістьЦіна за одиницю, грн з ПДВ
1. Дизельне пальнел4 500 24,60
2. Дизельне пальнел6000 27,00
3. Дизельне пальнел6380 27,90
4. Дизельне пальнел228,60 30,00
5. Бензин А-92 л350025,50
6. Бензин А-92 л600027,00
7.Бензин А-92л550028,44
8.Бензин А-92л5717,1314730,12
9.Бензин А-95л200029,28
10.Бензин А-95л671,87530,72
Отже, враховуючи укладення між сторонами додаткової угоди №3, ціна на дизельне пальне зросла на 7,526% від додаткової угоди № 2, на 21,95% від початкової ціни в договорі; на бензин А-92 зросла на 5,907% від додаткової угоди № 2, на 18,11% від початкової ціни в договорі; на бензин А-95 зросла на 4,918% від додаткової угоди № 2, на 16,36% від початкової ціни в договорі.
Звертаючись до суду із позовом, позивач доводить, що підвищення сторонами договору ціни на товар, шляхом укладання додаткових угод № 1, 2, 3 без підтвердження наявності правових підстав, суперечить вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», що є підставою для визнання їх недійсними. Крім того, зазначає, що внаслідок укладення спірних додаткових угод сплачені позивачем кошти за товар у розмірі 96 237, 90 грн., який був поставлений за завищеними цінами, підлягають до стягнення з відповідача.
Надаючи оцінку даним спірним правовідносинам, суд виходив із наступного.
Між позивачем та відповідачем укладено договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», який встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Згідно зі ст. ст. 1, 3, 22, 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Цей закон застосовується до замовників, визначених частиною першою статті 2 цього Закону, які здійснюють спрощені закупівлі відповідно до цього Закону та/або укладають договори без використання електронної системи закупівель відповідно до частини другої цієї статті. Замовники здійснюють спрощені закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель у порядку, передбаченому цим Законом. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
За правилами ст. 928 ЦК України та 180 ГК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін та погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Судом встановлено, що станом на момент підписання договору № 240 про закупівлю товарів за державні кошти від 15.04.2021 сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціна та строк виконання зобов'язань за договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».
У пункті 3.4. договору, сторони погодили, що у випадках, передбачених чинним законодавством України, умови цього Договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін у відповідному порядку та строки.
Пунктом 2 частини 5 статті 42 Закон України «Про публічні закупівлі» передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
У п.п. 12.7. договору визначено, що істотні умови Договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов'язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених п.1-8 ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі».
Закон України «Про публічні закупівлі» не встановлює права сторін договору збільшувати ціну з метою досягнення рівня близького до середнього рівня ціни на ринку.
У роз'ясненнях Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №3302-05/1 1398-07 від 07.04.2015 та №3302-06/34307-06 від 27.10.2016 «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю», наданих відповідно до пункту 4 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого Указом Президента України від 31.05.2011 №634/2011, визначено, що внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Держстат України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, однак перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним.
Отже, у кожному випадку це буде той документ, який підтверджує факт коливання ціни конкретного предмета закупівлі зокрема, інформація (довідка) або експертний висновок відповідного органу, який має повноваження моніторити ціни на конкретний товар, визначати зміни в цінах на такий товар.
На підтвердження факт; коливання ціни на твар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку джерел інформації тощо.
Тобто, не будь-яка довідка уповноваженого органу про ціну товару на ринку, а тим паче лист, є належним підтвердженням та підставою для зміни ціни в договорі після його підписання, а лише та, яка містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку.
На підтвердження значного збільшення роздрібних цін на дизельне паливо та бензин постачальником надані наступні експертні висновки Запорізької торгово-промислової палати:
- №ОИ-7685 від 27.05.2021 в якому вказано зазначено інформацію про середньо ринкову вартість дизельного палива, бензину А-92 та бензину А-95 станом на 15.04.2021 та 26.05.2021 року. Згідно внесених в додатковій угоді №1 до договору змін, сторони домовились викласти кількість, асортимент та вартість товарів, що підлягають поставці у наступній редакції: дизельне пальне у кількості 2500 літрів за ціною 24,60 грн./л, дизельне пальне у кількості 14 668,888 літрів за ціною 27,00 грн./л, бензин А-92 у кількості 1 500 літрів за ціною 25,50 грн./л, бензин А-92 у кількості 20 060 літрів за ціною 27,00 грн./л та бензин А-95 у кількості 2838,7096 літрів за ціною 27,90 грн./л. Отже, ціна на дизельне пальне зросла на 9,76%, на бензин А-92 на 5,882%, на бензин А-95 на 5,681% від початкової ціни в договорі;
- №ОИ-7922 від 20.07.2021 в якому вказано зазначено інформацію про середньо ринкову вартість дизельного палива, бензину А-92 та бензину А-95 станом на 19.05.2021 та 20.07.2021 року. Згідно внесених в додатковій угоді №2 до договору змін, сторони домовились викласти кількість, асортимент та вартість товарів, що підлягають поставці у наступній редакції: дизельне пальне у кількості 2500 літрів за ціною 24,60 грн./л, дизельне пальне у кількості 6000 літрів за ціною 27,00 грн./л, дизельне пальне у кількості 6000 літрів за ціною 27,00 грн./л, дизельне пальне у кількості 8389,28473 літрів за ціною 27,90 грн./л, бензин А-92 у кількості 1 500 літрів за ціною 25,50 грн./л, бензин А-92 у кількості 6000 літрів за ціною 27,00 грн./л, бензин А-92 у кількості 13348,1012 літрів за ціною 28,44 грн./л та бензин А-95 у кількості 1 500 літрів за ціною 25,50 грн./л. Отже, у відповідності до додаткової угоди №2 ціна на дизельне пальне зросла на 3,333% від додаткової угоди № 1, на 13,414% від початкової ціни в договорі; на бензин А-92 зросла на 5,333% від додаткової угоди № 1, на 11,529% від початкової ціни в договорі; на бензин А-95 зросла на 4,946% від додаткової угоди № 1, на 10,909% від початкової ціни в договорі;
- № ОИ-346 від 18.10.2021 в якому вказано інформацію про середньо ринкову вартість дизельного палива, бензину А-92 та бензину А-95 станом на 27.08.2021 та 18.10.2021 року. Згідно внесених в додатковій угоді №3 до договору змін, сторони домовились викласти кількість, асортимент та вартість товарів, що підлягають поставці у наступній редакції: дизельне пальне у кількості 4 500 літрів за ціною 24,60 грн./л, дизельне пальне у кількості 6000 літрів за ціною 27,00 грн./л, дизельне пальне у кількості 6380 літрів за ціною 27,90 грн./л, Дизельне пальне у кількості 228,60 літрів за ціною 30,00 грн./л, бензин А-92 у кількості 3500 літрів за ціною 25,50 грн./л, бензин А-92 у кількості 6000 літрів за ціною 27,00 грн./л, бензин А-92 у кількості 5500 літрів за ціною 28,44 грн./л, бензин А-92 у кількості 5717,13147 літрів за ціною 30,12 грн./л, бензин А-95 у кількості 2000 літрів за ціною 29,28 грн./л, бензин А-95 у кількості 671,875 літрів за ціною 30,72 грн./л. Отже, у відповідності до додаткової угоди №3 ціна на дизельне пальне зросла на 7,526% від додаткової угоди № 2, на 21,95% від початкової ціни в договорі; на бензин А-92 зросла на 5,907% від додаткової угоди № 2, на 18,11% від початкової ціни в договорі; на бензин А-95 зросла на 4,918% від додаткової угоди № 2, на 16,36% від початкової ціни в договорі.
Враховуючи зазначені обставини, за результатами укладених додаткових угод, ціна за одиницю дизельного палива зросла на 21, 95%, бензину А-92 зросла на 18,11%, бензину А-95 зросла на 16,36%, тобто понад на 10%.
Разом з тим, суд здійснивши аналіз змісту наданих експертних висновків Запорізької торгово-промислової палати, дійшов висновку, що вищезазначені документи не містять інформації про порційність зміни ціни товару на ринку та не підтверджують розмір коливання ціни на відповідному ринку, у зв'язку з чим не можуть бути належним доказом на підтвердження належних підстав для внесення змін до договору щодо його істотних умов.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 з огляду на аналогічний предмет спору звернув увагу на наступне.
Будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціпи. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.
Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання, на шкоду іншим особам (стаття 13 Цивільного кодексу України).
Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.
Верховний Суд вважає, що метою регулювання, передбаченого Законом України «Про публічні закупівлі», а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь не вигідним для постачальника.
Так, стаття 652 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б йог о на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, ярі заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із су ті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб'єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.
Відповідно до статті 6 Закону «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях; метою зазначеного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Верховний Суд вважає, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення майже вдвічі шляхом так званого «каскадного» укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.
Суд враховує, що за даними «Мінфіну», де опубліковано середньозважені ціни на конкретну дату, (https://index.minfin.com.ua/ua/markets/fuel/2021-04/) ціна на пальне по Україні станом на 15.04.2021 року становила: - дизельне пальне - 28,26 грн/л; - бензин А-92 - 27,71 грн/л; - бензин А-95 - 28,58 грн/л.
Отже, на момент укладення Договору від 15.04.2021, відповідачу було відомо про економічну невигідність укладення договору на умовах поданої ним тендерної пропозиції.
Враховуючи вищевикладене, підвищення сторонами договору ціни, шляхом укладання додаткових угод № 1, 2, 3, суперечить меті Закону України «Про публічні закупівлі». Такі дії нівелюють інститут публічних закупівель, як засіб забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у цій сфері, запобігання проявам корупції та розвитку добросовісної конкуренції.
Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18).
За приписами п.10.1. договору, у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій.
Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.
Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Волинській області мав беззаперечне право на отримання пального по ціні, визначеній в укладеному сторонами договорі однак, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо пропозиції відповідач про збільшення ціни, підписало додаткові угоди № 1, 2, 3 внаслідок чого у кінцевому результаті ціна за одиницю дизельного палива зросла на 21,95%, бензину А-92 зросла на 18,11%, бензину А-95 зросла на 16,36%, тобто понад на 10%.
Продавець зобов'язаний був не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для Замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Продавець повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Продавець також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Такої правової позиції щодо імперативної поведінки постачальника дійшов Верховний Суд в постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19.
Враховуючи вищезазначене, при укладенні спірних додаткових угод № 1, 2, 3 не дотримано вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та безпідставно змінено істотні умови договору. При укладенні додаткових угод сторонами договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни товару на ринку після укладення договору.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення його сторонами вимог, які встановлені ч.1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим, актам цивільного законодавства, а також інтересам держави та суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Беручи до уваги вищевикладене, порушення сторонами положень ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та умов договору при їх укладенні є підставою для визнання додаткових угод недійсними.
З огляду на викладене, позовні вимоги в частині визнання недійсними додаткових угод № 1, 2, 3 до договору №240 від 15.04.2021 про закупівлю товарів за державні кошти є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Відповідно до вимог ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець мас право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
При цьому, додаткові угоди №1, 2, 3 є недійсними, а відтак розрахунок за поставлений товар слід здійснювати за ціною, вказаною в основному договорі № 240 від 15.04.2021 року, згідно специфікації, додаток №1 до Договору.
На виконання умов Договору № 240 від 15.04.2021 факт отримання поставленого відповідачем дизельного палива, бензину А-92 та бензину А-95 підтверджується наступними видатковими накладними: - № 1379 від 19.01.2021 року; - № 1936 від 17.05.2021 року; - № 2317 від 26.05.2021 року; - № 2959 від 23.06.2021 року; - № 3667 від 29.07.2021 року; - № 4515 від 01.09.2021 року; - № 5642 від 07.10.2021 року; - № 6125 від 01.11.2021 року у наступній кількості: дизельне паливо - 16 725 літрів, бензин А-92 - 20 715 літрів, бензин А-95 - 2 550 літрів.
При цьому, за постачання вказаного товару замовником сплачено всього 1 115 741, 40 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: - № 489 від 21.04.2021 року на суму 99 750,00 грн; - № 623 від 19.05.2021 року на суму 100 200,00 грн; - № 689 від 02.06.2021 року на суму 162 000,00 грн; - № 809 від 29.06.2021 року на суму 46 000,00 грн; - № 812 від 29.06.2021 року на суму 116 000,00 грн; - № 983 від 03.08.2021 року на суму 13 000,00 грн; - № 984 від 03.08.2021 року на суму 141 800,00 грн; - № 1160 від 14.09.2021 року на суму 110 000,00 грн; - № 1161 від 14.09.2021 року на суму 60 280,00 грн; - № 1273 від 11.10.2021 року на суму 67 902,00 грн; - № 1378 від 03.11.2021 року на суму 198 809, 40 грн.
Позивач зазначає, що додатковою угодою № 4 сторони погодили зменшити суму договору на 888,60 грн. (дизельне паливо: кількість палива згідно договору 18 600 літрів, 17 105 літрів - кількість палива поставленого згідно видаткових накладних, бензин А-92: кількість палива згідно договору 22 740 літрів, 20 715 літрів - кількість палива поставленого згідно видаткових накладних, бензин А-95: кількість палива згідно договору 3 000 літрів, 2 670 літрів - кількість палива поставленого згідно видаткових накладних).
При цьому, упродовж дії договору № 240 від 15.04.2021, замовнику поставлено 17 105 літрів дизельного палива, 20 715 літрів бензину А-92 та 2 670 літрів бензину А-95 на загальну 1 115 741,40 грн, згідно видаткових накладних та платіжних доручень.
Враховуючи ціни, визначені сторонами у договорі № 240 від 15.04.2021, без урахування оспорюваних додаткових угод № 1, 2 та 3, постачальник за поставлений товар повинен був сплатити замовнику кошти у сумі 1 019 503, 50 грн., де:
- 17 105 л (фактична поставлена кількість ДП) х 24,60 грн (ціна за 1л ДП, згідно договору, без урахування додаткових угод) = 420 783,00 грн (сума, що підлягала до сплати за ДП); - 20 715 л (фактична поставлена кількість А-92) х 25,50 грн (ціна за 1л А-92, згідно договору, без урахування додаткових угод) = 528 232,50 грн (сума, що підлягала до сплати А-92); - 2 670 л (фактична поставлена кількість А-92) х 26,40 грн (ціна за 1л А-95, згідно договору, без урахування додаткових угод) = 70 488,00 грн (сума, що підлягала до сплати А-95).
Загальна сума, що підлягала до сплати за дизельне пальне, бензин А-95 та бензин А-92 становить 1 019 503,50 грн., а відтак різниця між сумою коштів, які фактично сплачено замовником за постачання пального по ціні, згідно з додатковими угодами № 1, 2, 3, та сумою за товар по ціні, визначеною договором № 2, становить 96 237,90 грн (1 115 741,40 грн. - 1 019 503,50 грн.).
Відповідно до статті 193 ГК України, статей 525, 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Разом з тим, відповідач не надав суду доказів добровільного повернення надміру отриманих грошових коштів, які є предметом розгляду справи.
За наведених обставин, грошові кошти в сумі 96 237,90 грн. є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а відтак вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь замовника на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Враховуючи наведене, заявлені позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.
За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 77, 86, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задоволити.
2. Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 02.06.2021 до Договору № 240 про закупівлю товару від 15.04.2021 укладену між Аварійно - рятувальним загоном спеціального призначення Управління ДСНС України у Волинській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «НУРМАТ ЛТД» (Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Міжрегіональна Трейдингова Компанія»).
3. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 02.08.2021 до Договору № 240 про закупівлю товару від 15.04.2021 укладену між Аварійно - рятувальним загоном спеціального призначення Управління ДСНС України у Волинській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «НУРМАТ ЛТД» (Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Міжрегіональна Трейдингова Компанія»).
4. Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 01.11.2021 до Договору № 240 про закупівлю товару від 15.04.2021 укладену між Аварійно - рятувальним загоном спеціального призначення Управління ДСНС України у Волинській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «НУРМАТ ЛТД» (Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Міжрегіональна Трейдингова Компанія»).
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НУРМАТ ЛТД», вулиця Кооперативна, будинок 18, місто Житомир, Житомирська область, 10001, код ЄДРПОУ 43621716) на користь Аварійно - рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Волинській області (43016, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Державності, 114а, ЄДРПОУ 08588576) кошти в сумі 96 237, 90 грн.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НУРМАТ ЛТД», вулиця Кооперативна, будинок 18, місто Житомир, Житомирська область, 10001, код ЄДРПОУ 43621716) на користь Аварійно - рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Волинській області (43016, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Державності, 114а, ЄДРПОУ 08588576) сплачений судовий збір у розмірі 9 689, 60 грн.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 27.08.2025
Суддя В. М. Дем'як