ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
27 серпня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/2079/23
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Таран С.В.,
Суддів: Принцевської Н.М., Діброви Г.І.,
при секретарі судового засідання: Фещук В.М.,
за участю представників:
від ОСОБА_1 - участі не брали,
від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фонтан-16" - Пояркова О.В.,
від ОСОБА_2 - участі не брали,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 20.05.2025, прийняте суддею Степановою Л.В., м. Одеса, повний текст складено 21.05.2025,
у справі №916/2079/23
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фонтан-16"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_2
про визнання недійсним рішення
У травні 2023 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фонтан-16", в якому просив визнати недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фонтан-16", оформлене протоколом №9 від 20.12.2020.
За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 22.05.2023 відкрито провадження у справі №916/2079/23.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.02.2024 у справі №916/2079/23, залишеним в силі постановою Верховного Суду від 28.01.2025, у задоволенні позову відмовлено.
07.02.2024 до суду першої інстанції надійшла заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фонтан-16" про ухвалення додаткового рішення б/н та б/д (вх.№2-200/24 від 07.02.2024), в якій відповідач просив стягнути з ОСОБА_1 29300 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Господарського суду Одеської області (суддя Нікітенко С.В.) від 09.02.2024 у справі №916/2079/23 залишено без розгляду заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фонтан-16" про ухвалення додаткового рішення б/н та б/д (вх.№2-200/24 від 07.02.2024).
Дана ухвала мотивована тим, що докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подані відповідачем поза межами строку, встановленого частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, та без клопотання про поновлення цього строку із зазначенням поважних причин його пропуску.
23.02.2024 до місцевого господарського суду від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фонтан-16" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення б/н від 21.02.2024 (вх.№2-291/24 від 23.02.2024), в якій останнє просило поновити строк для подання доказів щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу та заяви про ухвалення додаткового рішення, а також стягнути на його користь з позивача вказані витрати у розмірі 29300 грн.
В якості підстав для поновлення строку відповідачем зазначено про своєчасність його звернення 06.02.2024 до Господарського суду Одеської області суду з відповідною заявою про ухвалення додаткового рішення, до якої було додано докази щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу та яка лише на наступний день була зареєстрована працівниками апарату суду. Крім того, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фонтан-16" послалося на доведеність понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, пов'язану з розглядом даної справи в суді першої інстанції, у сумі 29300 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.02.2024 у справі №916/2079/23 (суддя Нікітенко С.В.), зокрема, задоволено заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фонтан-16" про поновлення процесуального строку для подання до суду доказів щодо розміру понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу та заяви про ухвалення додаткового рішення.
Зазначена ухвала обґрунтована поважністю зазначених заявником причин пропуску процесуального строку на подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу та заяви про ухвалення додаткового рішення.
В подальшому ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.03.2024 у справі №916/2079/23, з огляду на самовідвід судді Нікітенка С.В. від розгляду даної справи, за результатами здійснення повторного автоматизованого розподілу останньої прийнято заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фонтан-16" про ухвалення додаткового рішення б/н від 21.02.2024 (вх.№2-291/24 від 23.02.2024) до розгляду у складі судді Степанової Л.В.
Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 20.05.2025 у справі №916/2079/23 (суддя Степанова Л.В.) частково задоволено заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фонтан-16" про ухвалення додаткового рішення (вх.№2-291/24 від 23.02.2024); стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фонтан-16" 2000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Задовольняючи частково заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фонтан-16", місцевий господарський суд, посилаючись на врахування критеріїв пропорційності, співмірності та розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов висновку про те, що з позивача підлягають стягненню вказані витрати у сумі 2000 грн.
Не погодившись з прийнятим додатковим рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 20.05.2025 у справі №916/2079/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фонтан-16" про ухвалення додаткового рішення б/н від 21.02.2024 (вх.№2-291/24 від 23.02.2024).
Зокрема, апелянт наголошує на обранні Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Фонтан-16" неналежного способу захисту прав у вигляді подання повторної заяви про ухвалення додаткового рішення з доказами судових витрат та вважає безпідставним поновлення відповідачеві ухвалою місцевого господарського суду від 23.02.2024 у справі №916/2079/23 процесуального строку на подання до суду доказів щодо розміру понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу та заяви про ухвалення додаткового рішення, враховуючи несвоєчасне первісне подання останнім такої заяви.
У відзиві на апеляційну скаргу б/н від 15.07.2025 (вх.№2469/25/Д1 від 16.07.2025) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фонтан-16" просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 20.05.2025 у справі №916/2079/23 - без змін, посилаючись на те, що подана відповідачем заява про поновлення процесуального строку для подання доказів щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу та заяви про ухвалення додаткового рішення у цій справі обґрунтовано була задоволена судом першої інстанції, беручи до уваги сукупність наданих відповідачем доказів на підтвердження викладених у ній обставин.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 у справі №916/2079/23 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження; встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 15.07.2025.
З огляду на перебування у відпустці судді Савицького Я.Ф. у період з 28.07.2025 по 01.09.2025 та судді Філінюка І.Г. у період з 11.08.2025 по 05.09.2025, за розпорядженням в.о. керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/2079/23.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 для розгляду апеляційної скарги у справі №916/2079/23 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Принцевської Н.М., Діброви Г.І.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 прийнято справу №916/2079/23 до свого провадження колегією суддів у вищевизначеному складі та призначено розгляд даної справи на 27.08.2025 о 12:30.
У судовому засіданні 27.08.2025 представник Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фонтан-16" висловив заперечення проти задоволення апеляційної скарги; представники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (т.9 а.с.40, 41).
Протокольною ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2025 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 б/н від 15.08.2025 (вх.№2469/25/Д2 від 15.08.2025) про відкладення судового засідання, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (постанова Верховного Суду від 06.12.2022 у справі №923/719/17), тим більше, що явка учасників справи та їх повноважних представників у судовому засіданні 27.08.2025 обов'язковою не визнавалась, правова позиція скаржника викладена в його апеляційній скарзі і при цьому вищенаведене клопотання про відкладення розгляду справи не містить жодного обґрунтування неможливості проведення судового засідання за відсутності належним чином повідомленого апелянта.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
05.06.2023 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Фонтан-16" ("Клієнт") та адвокатом Поярковою Олесею Володимирівною ("Адвокат") укладено договір про надання правової допомоги (далі - договір б/н від 05.06.2023), за умовами пункту 1.1 якого за цим договором Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов'язання представляти, захищати права, свободи та інтереси Клієнта у судах всіх рівнів та підвідомчості, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.
Зміст обсягу правової допомого (повноважень Адвоката) передбачений розділом 2 договору б/н від 05.06.2023.
Відповідно до пункту 5.1 договору б/н від 05.06.2023 за надання Адвокатом правової допомоги за цим договором, що вказана у пункті 1.1 договору, Клієнт зобов'язаний виплатити Адвокату гонорар (винагороду) та оплатити фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору, в розмірі та на умовах, визначених у додатковій угоді до цього договору.
Пунктом 7.1 договору б/н від 05.06.2023 визначено, що цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє протягом двох років від дати його укладення.
В подальшому між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Фонтан-16" та адвокатом Поярковою Олесею Володимирівною укладено додаткову угоду №1 від 05.06.2023 до договору б/н від 05.06.2023, згідно з пунктом 1 якої дана додаткова угода визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Адвоката за надання правової допомоги Клієнту у справі №916/2079/23.
В силу пункту 2 додаткової угоди №1 від 05.06.2023 до договору б/н від 05.06.2023 виплати за цим договором складаються з: а) суми гонорару, що виплачується Клієнтом Адвокату; б) сум, що виплачуються Клієнтом Адвокату як покриття фактичних видатків, пов'язаних з наданням правової допомоги за цим договором.
У пункті 3 додаткової угоди №1 від 05.06.2023 до договору б/н від 05.06.2023 вказано, що розмір гонорару за надання правової (правничої) допомоги становить: одноразовий фіксований платіж за первинну консультацію у розмірі 800 грн; одноразовий фіксований платіж за складання позовної заяви або іншої заяви по суті справи в суді першої інстанції та подачі її до суду у розмірі 2500 грн; одноразовий фіксований платіж за складання апеляційної скарги або відзиву на апеляційну скаргу в суді апеляційної інстанції та подачі її до суду у розмірі 3500 грн; одноразовий фіксований платіж за складання касаційної скарги або відзиву на касаційну скаргу в суді касаційної інстанції та подачі її до суду у розмірі 4500 грн; фіксований платіж за участь адвоката у кожному судовому засіданні у суді першої інстанції становить 2000 грн за кожне засідання, в якому брав участь адвокат (незалежно від його тривалості); фіксований платіж за участь адвоката у кожному судовому засіданні у суді апеляційної інстанції становить 3500 грн за кожне засідання, в якому брав участь адвокат (незалежно від його тривалості); фіксований платіж за участь адвоката у кожному судовому засіданні у суді касаційної інстанції становить 4500 грн за кожне засідання, в якому брав участь адвокат (незалежно від його тривалості); підготовка та подача до суду клопотань, заяв, заперечень та інших документів під час розгляду справи у суді - фіксований платіж 1000 грн; складення адвокатського запиту - фіксований платіж 500 грн; розмір фіксованого платежу за всіма іншими видами допомоги, яка надається поза судовими засіданнями - 1500 грн.
Факт та вартість наданих послуг підтверджується актом наданих послуг. Акт наданих послуг підписується сторонами протягом 2 днів з дня ухвалення рішення судом. Оплата Гонорару адвоката здійснюється протягом 2 днів після підписання акту наданих послуг на підставі рахунку на оплату гонорару (пункти 7-9 додаткової угоди №1 від 05.06.2023 до договору б/н від 05.06.2023).
05.02.2024 між Адвокатом Поярковою Олесею Володимирівною та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Фонтан-16" було підписано без зауважень акт наданих послуг б/н, відповідно до якого на виконання договору б/н від 05.06.2023 Адвокат передав, а Клієнт прийняв послуги, пов'язані з розглядом Господарським судом Одеської області справи №916/2079/23, загальною вартістю 29300 грн, зокрема: первина консультація - 800 грн; ознайомлення з матеріалами справи та зняття фотокопій з матеріалів справи 08.06.2023 - 1500 грн; ознайомлення з матеріалами справи та зняття фотокопій з матеріалів справи 17.07.2023 - 1500 грн; ознайомлення з матеріалами справи та зняття фотокопій з матеріалів справи 13.09.2023 - 1500 грн; складання відзиву на позовну заяву - 2500 грн; складання заперечень на відповідь ОСОБА_1 на відзив - 2500 грн; складання заперечення на заяву про залучення у справі ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - 1000 грн; складання заперечення на заперечення на письмові пояснення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фонтан-16" (на клопотання про постановлення окремої ухвали) - 1000 грн; складання заяви про ухвалення додаткового рішення - 1000 грн; участь адвоката у судовому засіданні 27.06.2023 - 2000 грн; участь адвоката у судовому засіданні 20.07.2023 - 2000 грн; участь адвоката у судовому засіданні 19.09.2023 - 2000 грн; участь адвоката у судовому засіданні 17.10.2023 - 2000 грн; участь адвоката у судовому засіданні 09.11.2023 - 2000 грн; участь адвоката у судовому засіданні 23.11.2023 - 2000 грн; участь адвоката у судовому засіданні 18.01.2024 - 2000 грн; участь адвоката у судовому засіданні 01.02.2024 - 2000 грн.
Адвокатом Поярковою Олесею Володимирівною було виставлено Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Фонтан-16" рахунок №1 від 05.02.2024 за договором б/н від 05.06.2023 та актом наданих послуг б/н від 05.02.2024 на суму 29300 грн.
Вищенаведений рахунок оплачений Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Фонтан-16" у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією №1249 від 06.02.2024.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За умовами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
В силу статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
За умовами частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як зазначалося вище, рішення Господарського суду Одеської області, яким спір у цій справі вирішено по суті, було ухвалено 01.02.2024, у зв'язку з чим останнім днем встановленого частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України п'ятиденного строку для подання відповідачем доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу є 06.02.2024 (включно).
Посилання скаржника на безпідставність поновлення відповідачеві ухвалою місцевого господарського суду від 23.02.2024 у справі №916/2079/23 процесуального строку на подання до суду доказів щодо розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу та заяви про ухвалення додаткового рішення у даній справі колегією суддів оцінюються критично, оскільки датою фактичного подання відповідачем первісної заяви є саме 06.02.2024, що підтверджується відповіддю Господарського суду Одеської області від 19.02.2024 №02-09/916/2079/23/1082/2024, яка надана на адвокатський запит представника відповідача та в якій місцевий господарський суд повідомив, що реєстрація заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фонтан-16" про ухвалення додаткового рішення у справі №916/2079/23, що надійшла до Господарського суду Одеської області 06.02.2024 шляхом вкидання до скриньки, відбулась лише на наступний день - 07.02.2024 об 11:09 внаслідок критичного стану кадрового забезпечення відділу документального забезпечення (канцелярія) та великої кількості вхідної кореспонденції, що надходить до господарського суду.
Крім того, у матеріалах справи міститься відповідь Господарського суду Одеської області від 22.02.2024 №02-09/916/2079/23/1198/2024 на звернення представника відповідача щодо надання інформації, в якій зазначено, що керівництвом суду було проведено ретельну перевірку всіх обставин подання Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Фонтан-16" заяви про ухвалення додаткового рішення з доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу. Зокрема, у вищенаведеній відповіді вказано, що з урахуванням критичного стану кадрового забезпечення відділу документального забезпечення (канцелярія) та великої кількості вхідної кореспонденції, що надходить до господарського суду, реєстрація вищезазначеної заяви, поданої до суду 06.02.2024 о 17:22, в КП "Діловодство спеціалізованого суду" відбулась наступного робочого дня, а саме: 07.02.2024 об 11:09 в порядку черговості надходжень документів, після чого була передана на сектор судді для розгляду.
Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки вказане клопотання з огляду на приписи процесуального закону повинно містити обґрунтування поважності пропуску такого строку, а за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються до господарського суду на загальних підставах.
Отже, поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку учасником справи і лише сам факт звернення з відповідним клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду поновити цей строк.
За таких обставин, з огляду на те, що первісне подання відповідачем заяви про ухвалення додаткового рішення, до якої було додано докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, відбулося своєчасно, але вказана заява з додатками, виходячи з дати її реєстрації, а не фактичного подання, була залишена судом без розгляду, після чого Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фонтан-16" одразу після отримання доказів, зокрема, відповіді Господарського суду Одеської області на адвокатський запит, що достеменно підтверджує факт звернення відповідача з вищенаведеною заявою з дотриманням передбаченого частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України п'ятиденного строку, повторно звернулося з такою заявою і доказами, порушивши при цьому питання про поновлення вказаного процесуального строку, Південно-західний апеляційний господарський суд, беручи до уваги необхідність уникнення надмірного формалізму та неправомірного обмеження доступу до суду, а також відсутність невиправданих зволікань зі сторони відповідача щодо повторного звернення з заявою про ухвалення додаткового рішення, зазначає про правомірність висновку суду першої інстанції щодо поновлення Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Фонтан-16" такого строку, який врахував і результати службового розслідування, і ситуацію, що склалася внаслідок надмірного навантаження на працівників канцелярії місцевого господарського суду із затриманням реєстрації первісно поданої заяви.
Твердження апелянта про обрання Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Фонтан-16" неналежного способу захисту прав у вигляді подання повторної заяви про ухвалення додаткового рішення з доказами судових витрат замість апеляційного оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 09.02.2024 про залишення первісно поданої заяви та доданих до неї документів без розгляду, апеляційним господарським судом до уваги не приймається, оскільки сама по собі наявність у відповідача права на апеляційне оскарження, з огляду на принципи диспозитивності та процесуальної економії, не виключає можливості повторного звернення до суду з відповідною заявою з одночасним порушенням питання про поновлення пропущеного процесуального строку із зазначенням поважних причин для цього.
Відповідно до частин першої, третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частинами першою, другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
В силу приписів частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справах "East/West Alliance Limited" проти України" та "Ботацці проти Італії").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою, сьомою та дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, враховуючи частини п'яту-сьому, дев'яту статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
Аналогічна правова позиція об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №916/1340/18.
Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №906/194/18, акцентує увагу на необхідності дослідження документів на підтвердження обсягу витрат на правову допомогу, у тому числі щодо необхідності наявності розрахунку відповідних витрат, а також оцінки можливого фактичного їх понесення, оскільки у зазначеному випадку встановлення факту понесення витрат залежить від доведення факту надання правової допомоги у відповідних обсягах.
Від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, а тому відповідно до вимог чинного процесуального закону цілком достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.
Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується зі сталою правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 15.06.2021 у справі №922/2987/20, від 18.05.2021 у справі №923/121/20, від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі №923/726/18 та від 26.02.2020 у справі №910/14371/18.
Крім того, частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Відтак, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).
Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Даний правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові від 28.11.2019 у справі №914/1605/18.
При цьому чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.
Саме така правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.06.2021 у справі №906/698/20.
Колегія суддів вбачає, що на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі в суді першої інстанції та розміру останніх Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Фонтан-16" було надано низку документів, а саме: копії договору про надання правової допомоги б/н від 05.06.2023, укладеного між відповідачем та адвокатом Поярковою Олесею Володимирівною, разом з додатковою угодою №1 від 05.06.2023 до нього; складеного на виконання даного договору акту наданих послуг б/н від 05.02.2024; виставленого рахунку на оплату №1 від 05.02.2024 на суму 29300 грн та платіжної інструкції №1249 від 06.02.2024, яка підтверджує оплату відповідачем даного рахунку адвоката у повному обсязі.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, місцевий господарський суд зазначає, що згідно з актом наданих послуг б/н від 05.02.2024 до договору б/н від 05.06.2023 гонорар адвоката за надання правової допомоги Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Фонтан-16" у даній справі в суді першої інстанції складає 29300 грн.
Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини п'ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 11.09.2020 у справі №922/3724/19.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено в постановах від 28.09.2021 у справі №918/1045/20, від 24.11.2021 у справі №910/17235/20 та від 01.09.2021 у справі №910/13034/20.
У постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №923/1121/17 також вказано, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок іншої сторони відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 та від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, в яких конкретно визначено наступне: не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, у зв'язку з чим суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
При цьому колегія суддів наголошує на необхідності розмежування понять "зменшення судових витрат" та "розподіл судових витрат". Зокрема, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 22.12.2021 у справі №873/212/21, в межах якої господарський суд з власної ініціативи частково відмовив стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу.
За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фонтан-16" на правничу допомогу у зв'язку з розглядом даної справи в суді першої інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 та частиною п'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд, керуючись принципами розумності, співмірності, пропорційності та верховенства права, виходячи з обставин цієї конкретної справи, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фонтан-16" про ухвалення додаткового рішення б/н від 21.02.2024 (вх.№2-291/24 від 23.02.2024) та, відповідно, стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача 2000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга не містить жодного доводу про незаконність та/або необґрунтованість вказаного додаткового рішення в частині розміру стягнутих судом першої інстанції витрат на професійну правничу допомогу з ОСОБА_1 на користь відповідача, натомість всі твердження апелянта щодо необхідності скасування оскаржуваного судового рішення фактично зводяться виключно до спростованих вище апеляційним господарським судом посилань скаржника на безпідставність поновлення відповідачеві строку на подання до суду доказів щодо розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу та заяви про ухвалення додаткового рішення.
З огляду на викладене, беручи до уваги те, що за умовами частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги, Південно-західний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 20.05.2025 у справі №916/2079/23.
В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із чим дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фонтан-16" про ухвалення додаткового рішення б/н від 21.02.2024 (вх.№2-291/24 від 23.02.2024).
Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції про часткове задоволення заяви про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного додаткового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 20.05.2025 у справі №916/2079/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 28.08.2025.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя Н.М. Принцевська
Суддя Г.І. Діброва