справа № 619/4459/25
провадження № 3/619/1803/25
27 серпня 2025 року м. Дергачі
Дергачівський районний суду Харківської області
в складі головуючого судді Коваленко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи, що надійшли з ВП №3 Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, розлученого, який працює спеціалістом з фінансово економічної безпеки ТОВ «Техноторг», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Дергачівського районного суду Харківської області з ВП №3 Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 29.07.2025 року серії ЕПР1 №406199 , близько 14:18 години водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Renault Master, державний номерний знак НОМЕР_1 у с-ще Пересічне, вул. Сумський шлях, 17 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньо-транспортної обстановки, недотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем марки BMW, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збиткам, чим порушив п. 12.1 та п. 13.1 Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 брав участь у судовому засіданні 13.08.2025 року.
У судове засідання, призначене на 27.08.2025 року, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, з заявою про відкладення розгляду справи не звертався.
Вирішуючи питання про можливість продовження розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , суд виходить із того, що одним з елементів гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) права людини на справедливий судовий розгляд є здійснення судового провадження упродовж розумного строку.
Відповідно до положень ч. ч. 2, 3 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4-172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Законами України може бути передбачено й інші випадки, коли явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в орган (до посадової особи), який вирішує справу, є обов'язковою.
З огляду на зазначене суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, участь якої, відповідно до ст. 268 КУпАП у справах цієї категорії, не є обов'язковою.
Також, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 у судовому засіданні 13.08.2025 року надав свої пояснення, зазначивши , що рухався зі швидкістю більш допустимої, побачив, що BMW став знижувати швидкість, не увімкнувши покажчик повороту і зупинилася. Будь яких попереджувальних знаків, які інформують про наближення до місця, де до дороги по який вони рухалися прилягає інша, другорядна дорога, не було. Огляд з авто дозволяв оцінити обстановку та здійснити випередження, що він і намагався зробити. Вину визнає частково, тільки в частині перевищення швидкості руху.
Представник потерпілої ОСОБА_3 та потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні 13.08.2025 року пояснили, що ОСОБА_2 їхала у бік с-ще Пересічне, хотіла повернути на вул. Серпнева, почала знижувати швидкість увімкнула покажчик повороту . Подивилася в дзеркало заднього виду і побачила, що на великій швидкості наближається автомобіль і не наважилася повернути оскільки злякалась і загальмувала, проте зіткнення не вдалося уникнути, через велику швидкість автомобіля правопорушника. Як що б вона почала повертати ліворуч, то наслідки були б жахливі, зазначила ОСОБА_2 . Як тільки вона зупинилася то відчула сильний удар і злетіла на узбіччя, а правопорушник продовжив рух далі. Спочатку, вона думала , що він хотів покинути місце ДТП, проте потім коли вийшла з авто побачила, що правопорушника теж винесло від удару на узбіччя.
27.08.2025 року від представника потерпілої надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності сторін, також просив долучити до матеріалів справи диск з відео яке було оглянуто у попередньому судовому засіданні.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Ільїна Я.С., який діє в інтересах потерпілої та потерпілу ОСОБА_2 , повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов таких висновків.
Як визначено статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, визначені в статті 280 КУпАП, зокрема орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, розглядаючи таку справу, орган повинен забезпечити законність при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»№ 3477-IV від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Гарантії статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод включають зобов'язання суддів надавати достатні підстави для винесення рішень (H. v. Belgium (Н. проти Бельгії), § 53). Достатні підстави демонструють сторонам, що їхню справу було ретельно розглянуто.
Хоча національний суд користується певним правом розсуду, обираючи аргументи і приймаючи докази, він зобов'язаний обґрунтувати свої дії підставами для винесення рішень (Suominen v. Finland (Суомінен проти Фінляндії), § 36).
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 124 КУпАП адміністративним правопорушенням є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Оскільки така норма закону, як стаття 124 КУпАП, яка інкримінується ОСОБА_1 , є бланкетною, то при провадженні у справі необхідно з'ясовувати, серед іншого, яку норму спеціального закону порушила особа, в чому полягає суть цих порушень із відповідним закріпленням вказаних норм в протоколі про адміністративне правопорушення.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Між тим, кожний учасник дорожнього руху, згідно з вимогами п. 1.4 Правил дорожнього руху, має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
У пункті 1.9 ПДР України визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001 (далі ПДР), передбачає, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Пункт 13.1 ПДР передбачає, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Судом достовірно встановлено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Renault Master державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримувався безпечної дистанції у результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом BMW, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду. Внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків.
Вказані обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення від 29.07.2025 року серії ЕПР1 №406199, схемою місця ДТП від 29.07.2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відео з DVD диска.
Представник потерпілої у судовому засіданні просив оглянути відео запис ДТП з камери встановленої у приватному будинку навпроти місця ДТП, яке сталося 29.07.2025 року у с. Пересічне, зазначене відео було в подальшому записано на DVD диск і долучено до матеріалів справи.
З оглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачаєтеся, що автомобіль марки BMW рухаючись дорогою почав гальмувати і зупинився, а автомобіль марки Renault Master на великій швидкості в'їхав в нього.
Доводи ОСОБА_1 , про те що, не було попереджуючого знаку на дорозі , який інформує про наближення до місця, де до дороги по який він рухався прилягає інша, другорядна дорога, а також те, що потерпіла не ввімкнула покажчик повороту та зупинилася не спростовують законності інкримінованого йому правопорушення.
Так як, предметом судового розгляду в межах даного адміністративного провадження є притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а також наявність чи відсутність в його діях порушень п. 12.1, 13.1 ПДР України та ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Якщо водій попереду гальмує, водії позаду повинні відповідно зменшити швидкість та дотримуватися безпечної дистанції до транспортного засобу, що рухається попереду.
Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ДТП сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 пп. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху.
При цьому, суд ураховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного правопорушення доведена у повному обсязі та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення і матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, а саме порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу.
Згідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, діючи з необережності порушив вимоги п. 12.1, 13.1 ПДР України, та такі його дії знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням вищенаведеної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками. Його вина у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за ознаками порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, є доведеною та підтверджується даними, встановленими за наслідками дослідження схеми ДТП, пояснень учасників пригоди тощо.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 34- 35 КУпАП, судом не встановлено. Тому суд вважає за доцільне піддати правопорушника такому виду стягнення, як штраф, а також відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 124, 283, 284 КУпАП, суддя
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 605,60 грн судового збору.
Роз'яснити особі, щодо якої застосоване адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Повний текст постанови складений 27 серпня 2025 року.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя Н. В. Коваленко