Справа № 186/487/25
Номер провадження № 2/0186/571/25
27 серпня 2025 року м.Шахтарське.
Шахтарський міський суд Дніпропетровської області
в складі: головуючого - судді Янжули С. А.
при секретарі - Лиман Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шахтарському в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування - виконавчий комітет Шахтарської міської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, про визначення місця проживання дітей та припинення стягнення аліментів,
18 квітня 2025 року в провадження головуючого - судді Шахтарського міського суду Дніпропетровської області - Янжули С.А., надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування - виконавчий комітет Шахтарської міської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, про визначення місця проживання дітей та припинення стягнення аліментів, подана представником позивача - адвокатом Денисовим О.С.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що в період з 2017 по 2022 рік він перебував у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2 . Від спільного проживання мають двох дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судовим наказом Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 18 червня 2019 року з нього стягуються аліменти на користь відповідача на утримання сина - ОСОБА_3 , в розмірі 1/4 частки доходу.
Син сторін - ОСОБА_5 , проживає з ним з 2022 року, а дочка - ОСОБА_6 , з листопада 2024 року. За місцем проживання дітей ним створені всі належні умови для життя та розвитку дітей. Відповідач проживає окремо від дітей, зловживає спиртними напоями та наркотичними речовинами, не має самостійного доходу, не опікується життям та здоров'ям дітей. Він самостійно займається вихованням та утриманням дітей.
Просить суд визначити місце проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом з ним та припинити стягнення аліментів з нього на користь відповідача на утримання сина - ОСОБА_3 .
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, останній надав заяву про розгляд справи в їх відсутність, позовні вимоги підтримують, наполягають на їх задоволенні, не заперечують проти заочного розгляду справи.
Відповідач повторно в судове засідання не зявилася, відзив на позовну заяву не надала, про дати розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не сповістила, заяви про розгляд справи в її відсутність не надходило. Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, за наявними в справі письмовими доказами.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи в її відсутність, просить ухвалити рішення в інтересах малолітніх дітей, з урахуванням висновку органу опіки та піклування.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Правовідносини між сторонами випливають із норм Сімейного Кодексу України.
Зокрема, відповідно ч.1, ч.2 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Ч.1 ст.161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Ч.2 ст.161 СК України орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим з батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Судом встановлено, що з 2017 по 2022 рік сторони по справі перебували у незареєстрованому шлюбі.
Від даного шлюбу мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями повторних свідоцтв про народження НОМЕР_1 від 19 лютого 2019 року та НОМЕР_2 від 14 лютого 2024 року,
Судовим наказом Першотравенського міського суду Дніпропетровської області №186/961/19 від 18 червня 2019 року з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини.
Актом від 21 лютого 2025 року ПП "Комунальщик-4" підтверджується, що ОСОБА_7 з 2022 року та ОСОБА_4 з листопада 2024 року проживають без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , разом з батьком - ОСОБА_1 .
Характеристикою Першотравенського ліцею №5 виконавчого комітету Першотравенської міської ради від 20 лютого 2025 року підтверджується, що ОСОБА_7 навчається в даному учбовому закладі з 01 вересня 2023 року, проживає разом з батьком, бабусею та дідусем. Батько приділяє належну увагу вихованню сина , постійно цікавиться його навчанням та поведінкою, регулярно відвідує школу. Мати дитини - ОСОБА_2 , зв'язок з класним керівником не підтримує.
Характеристикою ПП "Комунальщик-4" від 21 лютого 2025 року №94 підтверджується, що ОСОБА_1 проживає по АДРЕСА_1 , виховує двох дітей, дбайливий, відповідальний батько, проживає за вказаною адресою з квітня 2022 року, за час проживання позитивно зарекомендував себе.
Позивач є особою з інвалідністю ІІ групи через трудове каліцтво, не працює, отримує гідну пенсію та соціальні виплати, яких достатньо для того, щоб забезпечити дітей, що підтверджується відповідними довідками, долученими до матеріалів справи.
Висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Шахтарської міської ради від 10 червня 2025 року підтверджується, що діти ОСОБА_8 та ОСОБА_2 проживають з батьком, який створив всі належні умови для проживання та розвитку дітей, дбає про них, цікавиться їх життям, здоров'ям, діти перебувають на повному утриманні батька. Мати дітей не заперечує проти того, щоб малолітній син ОСОБА_5 проживав з батьком, але заперечує проти того, щоб малолітня дочка ОСОБА_6 проживала з батьком.
Орган опіки та піклування вважає доцільним визначити місце проживання дітей: ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , з батьком - ОСОБА_1 .
Суд враховує, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає дитині можливість висловлювати свої думки і приділяє їм належну увагу. Розглядаючи справи щодо місця проживання дитини, суди враховують рівність прав матері та батька і беруть до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Суд застосовує вимоги ст. 141 Сімейного кодексу України про рівність прав матері та батька, частин 1, 2 ст. 161 цього Кодексу щодо вирішення спору судом, з ким із них буде проживати малолітня дитина, та врахування при цьому ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особистої прихильності дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Визначено, що під забороною розлучення дитини з матір'ю в контексті Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року слід розуміти не обов'язковість спільного проживання матері та дитини, а право на їх спілкування, турботу з боку матері та забезпечення з боку обох батьків, у тому числі й матері, прав та інтересів дитини, передбачених цією Декларацією та Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року.
Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.
З досягненням віку 10 років у дитини з'являється право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у вирішенні своєї долі, зокрема у визначенні місця проживання. Лише в разі збігу волі трьох учасників переговорного процесу - матері, батька, дитини можна досягти миру і згоди.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц відступила від правових висновків Верховного Суду України, висловлених у постановах від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2445цс16 та від 12 липня 2017 року у справі № 6-564цс17, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: ст. 161 СК України та принципу 6 Декларації прав дитини про обов'язковість брати до уваги принцип 6 цієї Декларації стосовно того, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю, зазначивши, що при визначенні місця проживання дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини з огляду на вимоги ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року.
Велика Палата ВС зауважила, що Декларація прав дитини не є міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, і не є частиною національного законодавства України. А законодавство України не містить норм, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.
При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо.
Батько малолітніх дітей позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, має стабільний дохід, ним створені належні умови для проживання та розвитку дітей, які проживають разом з ним вже тривалий час. Мати дітей не проявляє інтересу до їх життя та здоров'я, школу не відвідує, дітей не утримує, доказів зворотного не надано. Про втрату інтересу до питання про визначення місця проживання її дітей свідчить те, що вона жодного разу не з'явилася до суду для розгляду справи, відзив на позовну заяву не надала, клопотань не заявляла, доказів не долучала.
Враховуючи інтереси дітей сторін, правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висновок виконавчого комітету, вік дітей, те, що діти вже тривалий час проживають окремо від матері, з батьком, яким створені всі належні умови для їх виховання та розвитку, відсутність доказів того, що ОСОБА_1 чинить перешкоди у спілкуванні дітей з матір'ю, суд вважає за доцільне встановити місце проживання дітей з батьком, роз'яснивши матері дітей її рівнозначне з батьком право та обов'язок брати повноцінну участь у вихованні та утриманні дітей, безперешкодно спілкуватися з ними, необхідність дбати про їх здоров'я та життя.
При вирішенні питання про визначення місця проживання, за Сімейним кодексом України, поняття місця проживання має такий зміст. Це - не конкретна адреса і не конкретний населений пункт із вказівкою на будинок, а саме особа, з якою має проживати дитина. Відповідно до ст. 161 Сімейного кодексу України це може бути один із батьків, баба, дід або інші родичі дитини, а також орган опіки та піклування.
Дана позиція узгоджується також зі змістом статті 33 Конституції України та статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», за якими кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання на її території, а «прив'язування» одного з батьків, з яким вирішено залишити проживати дитину, до проживання за конкретною адресою безпосередньо суперечить вищевказаному конституційному принципу вільного вибору місця проживання, тому суд не визначає конкретну адресу місця проживання дитини.
В зв'язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визначення місця проживання дітей з ним - задовільнити.
Щодо позовних вимог в частині припинення стягнення аліментів, суд приходить до наступного.
Як зазначалося вище, судовим наказом №186/961/19 від 18 червня 2019 року, з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки доходу.
Відповідно до ст.3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч.2 ст.18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.
За змістом ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. (ч.3 ст.181 СК України).
Відповідно до п.17 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналогічна вимога кореспондується з положеннями ст.273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267 - 271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК України) та на підстави припинення сплати аліментів.
Стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, а ст.273 СК України додатково вказує на підстави припинення виплати аліментів. Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, а відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннями ст.273 СК України має на меті скасування їх присудження.
З аналізу вказаних статей вбачається, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад, мати дитини не витрачає отримувані нею аліменти на дитину. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім'я одержувача аліментів - матері дитини. При цьому, обов'язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється. Судом достовірно встановлено, що позивач утримує малолітнього сина ОСОБА_5 , повністю задовольняючи його вимоги щодо життя, здоров'я та дозвілля.
Враховуючи встановлені судом обставини, що означає зміну сімейного стану особи, яка сплачує аліменти, та особи, яка їх одержує, тому, враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача ОСОБА_1 , шляхом звільнення його від сплаті аліментів.
Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб'єктивні права від протиправних дій, невизнання або їх оспорювання. Отже, саме з моменту звернення з відповідним позовом до суду, суб'єктивні права позивача підлягають захисту в судовому порядку. За таких обставин, позовні вимоги про припинення стягнення аліментів підлягають задоволенню з часу звернення позивачем до суду, тобто з 11 березня 2025 року.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
Оскільки позовні вимоги позивача задоволені в повному обсязі, ним заявлено дві позовні вимоги немайнового та майнового характеру, позивача звільнено від сплати судового збору при пред'явленні позову до суду, підлягає стягненню з відповідача судовий збір на користь держави в розмірі 2 422,40 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5-8, 10-15, 74, 77, 82, 88, 107, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 180, 192, 223, 273 Сімейного Кодексу України, -суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування - виконавчий комітет Шахтарської міської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, про визначення місця проживання дітей та припинення стягнення аліментів - задовільнити.
Встановити місце проживання малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з їх батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Припинити з 11 березня 2025 року стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Першотравенська, Дніпропетровської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_3 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м.Першотравенська, Дніпропетровської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_4 , на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини, що стягуються на підставі судового наказу №186/961/19, виданого Першотравенським міським судом Дніпропетровської області 18 червня 2019 року.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 2 422 (двох тисяч чотирьохста двадцяти двох) гривень 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Інформація про учасників справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована по АДРЕСА_2 .
Третя особа: виконавчий комітет Шахтарської міської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 34357055, адреса: вул.Шкільна, буд.20, м.Шахтарського, Синельниківського району, Дніпропетровської області.
Повний текст рішення суду виготовлений 27 серпня 2025 року.
Суддя: С.А.Янжула.