справа №176/1650/25
провадження №2/176/1000/25
Іменем України
27 серпня 2025 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Гусейнов К.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, -
В травні 2025 року позивач звернувся до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовом, де просить постановити судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.04.2017 року по 01.03.2025 року у сумі 74846,63 грн, з яких 62274,28 грн - сума основного боргу, 9793,89 грн - інфляційні нарахування, 2615,78 грн - три відсотки річних, 162,68 грн - пеня, а також судові витрати.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що квартира АДРЕСА_1 є приватною власністю ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 24.04.2017 року.
Комунальним підприємством «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради на відповідача було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
05 травня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до підприємства та просила реструктуризувати заборгованість, що утворилась станом на 05.05.2017 року в розмірі 14033,38 грн.
27 серпня 2018 року з ОСОБА_1 було укладено Договір реструктуризації №737978. Згідно з п.2.3 Договору реструктуризації споживач зобов'язується:
-забезпечити своєчасне погашення бору за послуги з централізованого опалення згідно з умовами, визначеними договором;
-окрім сум, визначених п.1.2 Договору здійснювати оплату поточного щомісячного платежу за надані послуги з централізованого опалення.
Вказаний договір відповідач не виконала.
Невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті в повному обсязі за централізоване опалення призвело до виникнення заборгованості з урахуванням інфляційних нарахувань, трьох відсотків річних та пені.
Таким чином, за період з 01.04.2017 року по 01.03.2025 рік, утворилась заборгованість, яка складає 74846,63 грн, з яких 62274,28 грн - сума основного боргу, 9793,89 грн - інфляційні нарахування, 2615,78 грн - три відсотки річних, 162,68 грн - пеня.
За законом споживач повинен своєчасно та у повному обсязі здійснювати оплату за фактично надані заявником послуги з централізованого за встановленими тарифами.
Враховуючи, що в добровільному порядку заборгованість за надані послуги не погашається, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 21 травня 2025 року у справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Позивач про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін повідомлений належним чином, заперечень щодо розгляду справи без повідомлення сторін не подав.
Відповідачем ОСОБА_1 було подано до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач зазначила, що заперечує проти позовних вимог, оскільки квартира за адресою: АДРЕСА_2 належала їй на праві приватної власності до 06.06.2025 року.
В своїй заяві позивач заявляє вимогу про стягнення боргу за період з 01.04.2017 року по 01.03.2025 року, тобто за період майже 8 років. Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Враховуючи той факт, що позивач знав про факт несплати відповідачкою за послуги теплопостачання з відповідного періоду (відповідно до наданого розрахунку заборгованості - з квітня 2017 року), то початок перебігу трирічного строку позовної давності, на думку відповідача, слід рахувати саме з вказаного часу.
Відповідач зазначає, що 27 серпня 2018 року між нею та позивачем було укладено договір реструктуризації, згідно якого вона взяла на себе обов'язок виплатити заборгованість за надані послуги в сумі 12 587, 84 грн, яка виникла станом на 01 серпня 2018 року.
З серпня 2018 року по листопад 2019 року включно відповідачем сплачувалися платежі згідно договору реструктуризації та борг станом на 01 серпня 2018 року було виплачено нею в повному обсязі (вказане підтверджується розрахунком заборгованості, який було надано позивачем). Проте, у зв'язку із тяжким матеріальним станом та відсутністю коштів, поточні платежі відповідачкою сплачувалися нерегулярно або не сплачувалися взагалі.
Відповідач зазначає, що у випадку укладення договору про реструктуризацію заборгованості за комунальні послуги строк позовної давності обчислюється не від кінцевої дати договору, а від кожної конкретної дати розрахунку згідно зі схемою реструктуризації. Початок обчислення строку позовної давності пов'язується не стільки з терміном дії договору, скільки з певними моментами, які свідчать про порушення прав особи (ст.261 ЦК). Таким чином, відповідач вважає, що позовна давність за вимогами кредитора про повернення несплачених коштів, повинна обчислюватись з моменту настання строку погашення чергового платежу.
Отже, право на звернення до суду для захисту свого порушеного права щодо стягнення заборгованості, на думку відповідача, у позивача виникло в грудні 2019 року (саме щодо платежів згідно договору реструктуризації).
Враховуючи той факт, що вказані платежі відповідачем було сплачено в повному обсязі, таким чином строк позовної давності договором реструктуризації перервано не було. Таким чином, на думку відповідача, щодо регулярних платежів позивачем пропущено строк позовної давності.
Крім того, відповідач зазначає, що новий власник житла, ОСОБА_2 , 12 червня 2025 року звернувся з заявою на ім'я керівника КП «Жовтоводськтепломережа» ЖМР та взяв на себе письмові зобов'язання щодо погашення заборгованості в межах строку позовної давності, а саме за останні три роки, тобто з квітня 2022 року по квітень 2025 року (в межах заявлених позивачем вимог).
Таким чином, враховуючи факт часткової проплати за надані послуги з постачання теплової енергії, пропущений позивачем строк позовної давності та взяття на себе зобов'язань новим власником щодо сплати боргу за період 2022-2025 років, відповідач просить відмовити КП «Жовтоводськтепломережа» ЖМР у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, як в частині стягнення з неї заборгованості за послуги теплопостачання, так і з урахуванням 3% річних та інфляційних витрат.
Суд повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, вважає що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.03.2025 року, що 2/3 квартири за адресою: АДРЕСА_2 належить відповідачу на підставі свідоцтва про право на спадщину від 23.11.2009 року та 1/3 зазначеної квартири належить їй на підставі свідоцтва про право на спадщину від 24.04.2017 року (а.с.14).
За заявою ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину від 24.04.2017 року, було переоформлено особовий рахунок НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 , на ім'я ОСОБА_1 (а.с.15).
16 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до КП «Жовтоводськтепломережа» із заявою, в якій просила реструктуризувати заборованість в розмірі 12587,81 грн терміном на 3 роки (а.с.16).
27 серпня 2018 року між КП «Жовтоводськтепломережа» ЖМР та ОСОБА_1 було укладено Договір реструктуризації №737978 (а.с.17).
Згідно з п.2.3 Договору реструктуризації споживач зобов'язується:
-забезпечити своєчасне погашення бору за послуги з централізованого опалення згідно з умовами, визначеними договором;
-окрім сум, визначених п.1.2 Договору здійснювати оплату поточного щомісячного платежу за надану послугу з централізованого опалення.
Відповідно до рішення Жовтоводського міськвиконкому №410/1 від 29.11.2000 року функції по збору платежів від населення за послуги гарячого водопостачання та опалення перейшли від ВЖРЕО м.Жовті Води до КП «Жовтоводськтепломережа» (а.с.18).
Квартира АДРЕСА_1 перебуває у приватній власності ОСОБА_1 .
Відповідач ОСОБА_1 несвоєчасно та не в повній мірі сплачувала за надані послуги з постачання теплової енергії. У зв'язку з цим за період з 01.04.2017 року по 01.03.2025 року виникла заборгованість у розмірі 62274,28 грн. Дана заборгованість підтверджується розрахунком заборгованості по о/р № НОМЕР_1 (а.с.8-11).
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати сплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Ст.24 Закону України «Про теплопостачання» прямо зазначено, що одним з обов'язків саме споживача (а не постачальника) є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Відповідно до п.п.5 п.45 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою КМУ від 21.08.2019 року №830, індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, та вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені договором.
Частиною 4 ст. 319 ЦК України передбачено: власність зобов'язує. Тобто, власник не тільки володіє, користується та розпоряджається належним йому на праві приватної власності майном, але також несе витрати по його утриманню.
Згідно із ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вимогами закону, а одностороння відмова від їх виконання не допускається.
З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг (постачання теплової енергії), якому кореспондує право вимоги кредитора (ч.1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Таким чином, за законом відповідач повинен своєчасно та у повному обсязі здійснювати оплату за фактично надані позивачем послуги з постачання теплової енергії за встановленими тарифами.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, розмір заборгованості ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_4 за період з 01.04.2017 року по 01.03.2025 року включно складає 62274,28 грн (а.с.8-11).
Також позивачем здійснено розрахунок інфляційних витрат, понесених підприємством у зв'язку із невиконанням з боку відповідача обов'язку, щодо оплати за надані послуги, 3% річних та пені за період з 01.04.2017 року по 01.03.2025 року (а.с.12-13).
Таким чином, згідно досліджених розрахунків, сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 74846,63 грн, з яких: заборгованість за послуги з постачання теплової енергії (основний борг) в сумі 62274,28 грн за період з 01.04.2017 року по 01.03.2025 року; а також 9793,89 грн - інфляційні нарахування; 2615,78 грн - 3% річних та 162,68 грн - пеня.
Закріплена в пункті 10 частини другої ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у ч.2 ст. 625 ЦК України.
Статтею 625 ЦК України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання.
Згідно із частиною 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Постановою Кабінет Міністрів України № 1405 від 29.12.2023 року внесено зміни в постанову № 206, відповідно до яких заборона на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням поширюється лише на територіальні громади, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окуповані російською федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги.
Відомостей, що майно споживача було пошкоджене внаслідок бойових дій матеріали справи не містять.
Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 Жовтоводська міська територіальна громада не відноситься до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, а тому дія Постанови КМУ «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 02.03.2022 № 206 на м.Жовті Води не поширюється.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем правомірно здійснено розрахунок інфляційних витрат, понесених підприємством у зв'язку із невиконанням з боку відповідача обов'язку, щодо оплати за надані послуги та 3% річних.
Таким чином, суд вважає, що позивачем підтверджено належними та допустимим доказами факт користування відповідачем наданими позивачем послугами з теплопостачання, підтверджено заборгованість за надані послуги.
Разом з тим, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у зв'язку з пропуском позивачем позовної давності, про яку письмово заявлено відповідачем, з огляду на наступне.
У відповідності зі ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
У відповідності зі ст.264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність також переривається у разі пред'явлення особою позову до одного або кількох боржників. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
З наданого суду розрахунку вбачається, що відповідачем ОСОБА_1 проплати за надані послуги з постачання теплової енергії не здійснювались з січня 2020 року по березень 2025 року.
Однак, згідно ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі.
Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Позивач звернувся до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області із позовом 01 травня 2025 року.
Оскільки в позовній заяві позивач просить стягнути заборгованість за період з 01.04.2017 року по 01.03.2025 року, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог у частині стягнення заборгованості, яка утворилася за період з 01 квітня 2017 року по 01 травня 2023 року, слід відмовити у зв'язку зі спливом строку позовної давності.
Відповідачем разом з відзивом була надана копія договору купівлі продажу квартири від 06.04.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 продала квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_2 .
12 червня 2025 року новий власник спірної квартири ОСОБА_3 звернувся до КП «Жовтоводськтепломережа» із заявою, в якій просив відізвати позовну заяву №176/1650/25 із Жовтоводського міського суду та застосувати до заборгованості ОСОБА_1 строк позовної давності у три роки і нараховувати заборгованість з квітня 2022 року. Заборгованість в межах 3-х років зобов'язався сплатити.
Однак, новий власник не є стороною у справі №176/1650/25 за позовом Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, а тому його заява, не може бути прийнята судом до уваги.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача заборгованості за послуги з централізованого опалення, з урахуванням 3% річних та інфляційних витрат, яка утворилась в межах позовної давності, а саме за період з 01 травня 2023 року по 01 березня 2025 року в сумі 17073,71 грн, інфляційних втрат у розмірі 1601,15 грн, 3% річних у розмірі 340,32 грн та пені у розмірі 162,71 грн, а всього 19177,89 грн.
Згідно п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 775,86 грн (19177,89 х 3028/74846,63 грн).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 625 ЦК України та згідно ст.ст. ст.ст. 131, 141, 247, 263-265, 273, 280-282, 287, 288, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_5 , на користь Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради, код ЄДРПОУ 23645975, МФО 351005, заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01 травня 2023 року по 01 березня 2025 року у сумі 19177 (дев'ятнадцять тисяч сто сімдесят сім) гривень 89 копійок, з яких 17073 грн 71 коп. - сума основного боргу; 1601 грн 15 грн - інфляційних втрат, 340 грн 32 коп. - три відсотки річних та 162 грн 71 коп. - пеня.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_5 , на користь Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради, код ЄДРПОУ 23645975, МФО 351005, судовий збір у розмірі 775 гривень 86 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Кімал ГУСЕЙНОВ