Справа № 201/7454/25
Провадження № 2/201/3663/2025
20 серпня 2025 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Демидової С.О.,
з секретарем судового засідання Терновою А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди,-
Стислий виклад позиції позивача та відповідача
До Соборного районного суду міста Дніпра 16 червня 2025 року надійшла позовна заява Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, в якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача грошові кошти у розмірі 19 631,60 грн., а також судові витрати по справі.
В обґрунтування позовної заяви зазначає, що 07 жовтня 2024 року об 12 год. 28 хв. водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «CHEVROLET» д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Дніпро, допустив зіткнення з транспортним засобом «ЗАЗ 110557 » д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
На дату скоєння цієї пригоди водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Вина відповідача у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 06 грудня 2024 р. по справі № 201/13266/24.
Згідно Звіту № НОМЕР_3 з визначення розміру збитків завданих ушкодженням транспортного засобу від 13 січня 2025 р., складеного суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 ,, розмір завданих збитків становить 17 981 грн. 60 коп.
Власник пошкодженого автомобіля ОСОБА_4 з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою до якої було додано копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/219122794 термін дії з 29 січня 2024 року до 28 січня 2025 року.
Керуючись нормами п.п. “а» п. 41.1. ст. 41 Закону МТСБУ 04 лютого 2025 року здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 17 981 грн. 60 коп. за шкоду заподіяну в результаті пошкодження транспортного засобу. Крім того, МТСБУ понесло витрати на встановлення розміру збитків та збір документів по справі у розмірі 1 650 грн. 00 коп.
Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву, проте 20 серпня 2025 року представником відповідача подано пояснення з приводу письмового доказу, в яких останній просить, визнати недопустимим і не брати до уваги та не враховувати звіт № YD01525, оскільки звіт не підписаний оцінювачем.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 16 червня 2025 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с.47).
Згідно із вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до Єдиного державного демографічного реєстру щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача (а.с.48-49).
До суду 17 червня 2025 року надійшла інформація про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача (а.с.48-49).
Ухвалою судді від 20 червня 2025 року позовну заяву залишено без руху, визначено недоліки та надано строк на їх усунення. (а.с.50-51).
26 червня 2025 року від представника позивача надійшла заява, якою усунуто недоліки визначені ухвалою суду. (а.с.54-58).
Ухвалою судді від 01 липня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди. (а.с.59-60).
Представник позивача надав клопотання, в якому просив розглядати справу в порядку спрощеного провадження без його участі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі проти винесення заочного рішення не заперечували. (а.с.53).
Представник відповідача 20 серпня 2025 року подав до суду заяву, в якій просив здійснювати розгляд справи без його участі та участі відповідача.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини встановленні судом
07 жовтня 2024 року об 12 год. 28 хв. водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «CHEVROLET» д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Дніпро, допустив зіткнення з транспортним засобом «ЗАЗ 110557 » д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
На дату скоєння цієї пригоди водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Вина відповідача у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 06 грудня 2024 р. по справі № 201/13266/24. (а.с.46).
Згідно Звіту № НОМЕР_3 з визначення розміру збитків завданих ушкодженням транспортного засобу від 13 січня 2025 р., складеного суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 ,, розмір завданих збитків становить 17 981 грн. 60 коп. (а.с.24-42). Вказаний звіт підписаний за допомогою кваліфікованого електронного підпису та підтверджується вказане протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису. (а.с.43).
Власник пошкодженого автомобіля ОСОБА_4 з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою до якої було додано копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/219122794 термін дії з 29 січня 2024 року до 28 січня 2025 року. (а.с.11-18).
Керуючись нормами п.п. “а» п. 41.1. ст. 41 Закону МТСБУ 04 лютого 2025 року здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 17 981 грн. 60 коп. за шкоду заподіяну в результаті пошкодження транспортного засобу. (а.с.44). Крім того, МТСБУ понесло витрати на встановлення розміру збитків та збір документів по справі у розмірі 1 650 грн. 00 коп. (а.с.45).
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 та 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Спірні цивільно-правові відносини у сфері страхування відповідальності власників транспортних засобів врегульовані Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до статті 41 Закону України від 01.07.2004 №1961-ІV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон №1961-ІV) МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Згідно з підпунктом 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 цього Закону №1961-ІV МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Деліктне зобов'язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоду (статті 11, 599, 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК)). Сторонами деліктного зобов'язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим правила регулювання таких зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов'язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала. При цьому за правилами, встановленими статтею 1191 ЦК, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, після виконання особою, що не завдавала шкоди, свого обов'язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням (стаття 599 ЦК).
Первісне (основне) деліктне зобов'язання та зобов'язання, що виникло з регресної вимоги, не можуть виникати та існувати одночасно.
Спеціальний Закон №1961-ІV регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
За змістом цього Закону страхове відшкодування, яке за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страховик виплатив третій особі, а не своєму страхувальнику, є одночасно й відшкодуванням шкоди третій особі (потерпілому) в деліктному зобов'язанні, оскільки страховик у договірних правовідносинах обов'язкового страхування відповідальності є одночасно боржником у цьому деліктному зобов'язанні.
Отже, правові наслідки виплати страховиком страхового відшкодування за договором добровільного майнового страхування та виплати страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності різняться.
Судом встановлено, що на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, і його вина встановлена постановою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська.
Викладене свідчить про обґрунтованість звернення другого учасника пригоди до позивача і одержання ним відповідного страхового відшкодування.
Таким чином, оскільки позивач виконав свої зобов'язання страховика у повному обсязі, до нього, у розумінні статті 1191 ЦК, перейшло право вимоги відповідного відшкодування від особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно Звіту № YD01525 з визначення розміру збитків завданих ушкодженням транспортного засобу від 13 січня 2025 р., складеного суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 ,, розмір завданих збитків становить 17 981 грн. 60 коп. (а.с.24-42).
Позивач керуючись нормами п.п. “а» п. 41.1. ст. 41 Закону МТСБУ 04 лютого 2025 року здійснив виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 17 981 грн. 60 коп. за шкоду заподіяну в результаті пошкодження транспортного засобу. (а.с.44). Крім того, МТСБУ понесло витрати на встановлення розміру збитків та збір документів по справі у розмірі 1 650 грн. 00 коп. (а.с.45)., а отже позивач має право звертатись до винного в дорожньо-транспортній пригоді відповідача, з вимогою відшкодувати збитки завдані у наслідок ДТП.
Згідно зі ст. 993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого. У разі якщо загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п'ятикратну страхову суму, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
Страховик, керуючись нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування, про що зазначено у пункті 36.1 статті 36 цього Закону.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 16.11.2016 №62948871 (справа №761/6313/14-ц), яка відповідно до статті 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) підлягає урахуванню судом.
Стосовно тверджень відповідача, які стосуються відсутності підпису оцінювача на звіті, то судом встановлено протилежне.
Відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Частиною 6 статті 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» передбачено, що кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Згідно Звіту № НОМЕР_3 з визначення розміру збитків завданих ушкодженням транспортного засобу від 13 січня 2025 р., складеного суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 ,, розмір завданих збитків становить 17 981 грн. 60 коп. (а.с.24-42). Вказаний звіт підписаний за допомогою кваліфікованого електронного підпису та підтверджується вказане протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису. (а.с.43).
З огляду на вказане суд не приймає до уваги вказаний аргумент відповідача.
Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне заявлений у справі позов задовольнити.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням того, що позов підлягає задоволенню, суд вважає за можливе стягнути з відповідача судові витрати по справі у розмірі 2422,40 грн.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
На підставі викладеного, керуючись 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265, 355 ЦПК України, суд,
Позов Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_4 ), на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131) завдані збитки у розмірі 19 631, 60 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_4 ), на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131) понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, ЄДРПОУ 21647131, м. Київ, Русанівський бульвар, 8
Відповідач: ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_4 ), АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 25 серпня 2025 року.
Суддя С.О. Демидова