"27" серпня 2025 р. Справа153/825/25
Провадження2-а/153/41/25-а
Ямпільський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Швеця Р.В.
за участю секретаря судового засідання Гуцол Т.Ю.
представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Грабара С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ямпіль справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Грабар Сергій Анатолійович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови №1106 про накладення адміністративного стягнення,
Представник позивача - адвокат Грабар С.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до постанови №1106 від 25.10.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивачу інкримінується порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Так 23.07.2024 під час проведення заходів по оповіщенню позивач отримав повістку, згідно якої мав з'явитися 24.07.2024 о 09:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, оформлення військово-облікових документів, визначення призначення на особливий період, уточнення своїх персональних даних. 25.10.2024 працівник поліції доставив ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу про адміністративне правопорушення. В письмових поясненнях у протоколі позивач пояснив, що не з'явився по повістці 24.07.2024, тому що в цей час прямував до м.Вінниці для проведення хірургічного втручання по видаленню опухолі в області горла. До своїх пояснень ОСОБА_1 надав копії медичних документів, однак, дані доводи посадові особи ТЦК та СП проігнорували та не взяли до уваги. Розгляд справи та винесення постанови №1106 відбулися без участі позивача ОСОБА_1 , що грубо порушує його право на захист. Крім цього, у резолютивній частині постанови №1106 від 25.10.2024 відповідачем допущено грубу помилку, а саме: вказано не повні та неправильні анкетні дані особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, прізвище зазначено як « ОСОБА_2 », замість правильного прізвища - «Бездєнєжних», також неправильно вказано по батькові позивача - замість « ОСОБА_3 » вказано « ОСОБА_4 ». Вказані помилки є істотними, оскільки вони унеможливлюють однозначну ідентифікацію особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. З урахуванням наведеного, вважає, що постанова №1106 винесена з суттєвими порушеннями норм чинного законодавства. Вважаючи права позивача порушеними, представник позивача просить визнати протиправною та скасувати постанову №1106 від 25.10.2024 по справі про адміністративне правопорушення, винесену відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.210-1 КУпАП - закрити та стягнути з відповідача судовий збір.
Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 24.06.2025 поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду із позовною заявою про скасування постанови №1106 від 25.10.2024, визнавши причину пропуску строку звернення до суду поважною, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання та повідомленням (викликом) сторін.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Грабар С.А. позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_4 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідач своїм процесуальним правом не скористався, відзив на позов не подав.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 25.10.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_5 винесено постанову №1106 по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17000 гривень. У фабулі вказаної постанови зазначено, що 23.07.2024 під час проведення заходів по оповіщенню ОСОБА_1 отримав повістку, згідно якої мав з'явитися о 09:00 год. 24.07.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, оформлення військово-облікових документів, визначення призначення на особливий період, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними ЄДРПВР. 24.07.2024 ОСОБА_1 не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про поважні причини неявки не повідомив. 25.10.2024 працівник поліції доставив ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу про адміністративне правопорушення. В письмових поясненнях у протоколі ОСОБА_1 пояснив, що не з'явився по повістці 24.07.2024, тому що в цей час прямував до м.Вінниці для проведення хірургічного втручання по видаленню опухолі в області горла. До своїх пояснень ОСОБА_1 надав опії медичних документів. Однак, надані документи не свідчать про те, що ОСОБА_1 саме 24.07.2024 (дата прибуття по повістці) знаходився в м.Вінниці в лікувальному закладі. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №462 від 25.10.2024 розгляд справи призначено на 10:00 год. 01.11.2024, про що ОСОБА_1 особисто був повідомлений, однак, на розгляд справи не прибув (а.с.13-14).
Із копії протоколу №б/н про адміністративне правопорушення від 25.10.2024 встановлено, що 23.07.2024 під час проведення заходів по оповіщенню ОСОБА_1 отримав повістку, згідно якої мав з'явитися о 09:00 год. 24.07.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, оформлення військово-облікових документів, визначення призначення на особливий період, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними ЄДРПВР. 24.07.2024 ОСОБА_1 не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про поважні причини неявки не повідомив. Звернення про доставку громадян, які вчинили адміністративні правопорушення №2740 щодо ОСОБА_1 було направлено до відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області. 25.10.2024 на вимогу працівника поліції, який виконував вказане звернення, ОСОБА_1 з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Під час складання протоколу ОСОБА_1 не надав доказів поважності причин неявки по повістці, а також не повідомив про поважні причини неприбуття. В протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10:00 год. 01 листопада 2024 року в ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.15-16).
Із копії постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №77530335 від 18.03.2025 встановлено, що головним державним виконавцем Ямпільського відділу ДВС у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Мушик Т.В. відкрито виконавче провадження з виконання постанови №1106 від 25.10.2024, виданої ІНФОРМАЦІЯ_6 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 34000 гривень на користь держави (а.с.17-18).
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України №303/2014 від 17 березня 2014 року «Про часткову мобілізацію» оголошено про проведення часткової мобілізації, а отже з цього періоду в Україні діє особливий період.
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ в Україні введено воєнний стан. З цієї дати діє воєнний стан, а тому порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію є підставою для притягнення до відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Відповідно до положень абзацу 2 частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі Закон № 3543-ХІІ) громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Згідно з частиною третьою статті 22 Закону №3543-ХІІ під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
За положеннями абзацу 2 частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі Закону № 2232-ХІІ) громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
З аналізу вищезазначених норм вбачається обов'язок громадян з'явитися, зокрема, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі - КУпАП).
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Стаття 280 КУпАП встановлює обов'язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Частинами 1, 3 ст.210-1 КУпАП України передбачено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Виходячи з наведених правових норм, в контексті спірних правовідносин, визначальним для кваліфікації дій позивача як порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене під час дії особливого періоду, є факт неявки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою у встановлений строк.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.3 ст.22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка). У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до Переліку поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного чи резервіста для призову на збори, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року №673, поважною причиною неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного чи резервіста для призову на збори в пункт і в строк, установлені керівником відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки), які підтверджені відповідними документами (довідками), визнається, зокрема, хвороба.
Як зазначено в постанові по справі про адміністративне правопорушення №1106 від 25.10.2024, а також не заперечується самим позивачем, він був належним чином повідомлений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки 23.07.2024 отримав відповідну повістку, однак, о 09:00 год. 24.07.2024 не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про поважні причини своєї неявки не повідомив.
В матеріалах справи відсутні докази того, що 24.07.2024 позивач знаходився в м. Вінниці в лікувальному закладі у зв'язку з хворобою та з поважних причин у вказаний день не міг з'явитися на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також слід зазначити, що факт перебування ОСОБА_1 25.07.2024 в лікарні у зв'язку з хворобою не виключав його обов'язку повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст.277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Згідно статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Положеннями КУпАП не визначаються випадки, відповідно до яких особа, яка притягається до відповідальності, вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи відносно неї. Разом з тим, суд вважає, що особа, яка притягається до відповідальності, є належним чином повідомленою про розгляд справи, якщо є докази вручення їй повістки або ознайомлення з її змістом за три доби до дня розгляду справи. У такому разі неявка особи, яка притягається до відповідальності, та відсутність від неї клопотань про відкладення призначеного розгляду справи не перешкоджають проведенню розгляду справи.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 31.03.2021 року по справі №676/752/17 закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення. Факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури, оскільки в такому випадку особа позбавляється можливості реалізувати свої права бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №522/20755/16-а, від 30 вересня 2019 у справі №591/2794/17, від 06 лютого 2020 року № 05/7145/16-а та від 21 травня 2020 року у справі №286/4145/15-а.
Як вбачається з копії протоколу про адміністративне правопорушення від 25.10.2024 та з копії оскаржуваної постанови ОСОБА_1 особисто був повідомлений про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 10 годину 00 хвилин 01.11.2024, однак, розгляд справи відбувся 25.10.2024 і було винесено постанову №1106 по справі про адміністративне правопорушення від 25.10.2024.
Відповідач не надав суду належні, допустимі та достовірні докази того, що ОСОБА_1 належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, однак не прибув в зазначений час та не повідомив про поважні причини неприбуття.
Отже, суд вважає, що під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 уповноваженими особами відповідача не дотримані вимоги ст.ст. 268, 278, 279 КУпАП щодо забезпечення права особи бути присутнім під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та реалізувати свої процесуальні права, визначені КУпАП, що свідчить про порушення права позивача на захист.
Суд враховує, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про дату, час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
Отже, відповідач належним чином не переконався про сповіщення позивача про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, чим порушив право позивача на всебічний, повний і об'єктивний розгляд справи.
Крім того, у постанові №1106 по справі про адміністративне правопорушення від 25.10.2024, прізвище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та на яку накладено штраф, вказано « ОСОБА_2 », тоді як правильне його прізвище - «Бездєнєжних». Також по батькові в резолютивній частині постанови вказано неправильно - « ОСОБА_4 », тоді як правильне його по батькові - « ОСОБА_3 ».
Тобто, адміністративне стягнення накладено на « ОСОБА_1 », в той час, як згідно її описової частини, розгляд справи відбувався відносно « ОСОБА_1 ».
Зазначені помилки є істотними, оскільки вони унеможливлюють однозначну ідентифікацію особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із частинами першою та другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Проте, відповідач, отримавши у електронному кабінеті та рекомендованим поштовим відправленням ухвалу про відкриття провадження, копію позовної заяви із додатками, судові повістки про виклик, - не подав суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Не виконав обов'язок доказування правомірності оскаржуваного рішення.
Згідно із ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені обставини, суд доходить висновку, що допущені порушення процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності є істотними та свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови. Водночас, враховуючи фактичні обставини, які стали підставою для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, і вказані обставини в ході судового розгляду не спростовано, суд не вбачає підстав для закриття справи відносно нього, та приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: постанову №1106 по справі про адміністративне правопорушення від 25.10.2024 - скасувати, а справу направити на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи той факт, що судове рішення ухвалене на користь позивача та дотримуючись вимог ст.139 КАС України, суд вирішив стягнути на користь позивача витрати на сплату судового збору у розмірі 605,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 72-79, 90, 122, 139, 242-246, 262, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Грабар Сергій Анатолійович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови №1106 про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_5 №1106 від 25.10.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. - скасувати.
Справу надіслати на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із суб'єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 27 серпня 2025 року.
Суддя Р.В. Швець