Провадження № 22-ц/803/7422/25 Справа № 185/651/25 Суддя у 1-й інстанції - Болдирєва У. М. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
26 серпня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Макарова М.О., Свистунової О.В.
за участю секретаря Паромової О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я,-
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що він протягом тривалого часу працював у шкідливих умовах на виробничо-структурних підрозділах підприємства відповідача, що призвело до виникнення професійних захворювань. 12 жовтня 2021 року його звільнено з роботи у зв'язку із виходом на пенсію. Медичним висновком лікарсько-експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 30 червня 2022 року, протокол № 1080 у ОСОБА_1 встановлено наявність професійних захворювань: хронічне обструктивне захворювання легенів першої-другої стадії, легенева недостатність другого ступеня, радикулопатія попереково-крижова та шийна з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями хребта, м'язово-тонічним та стійким больовим синдромами, вираженим периферичним нейросудинним синдромом, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу, остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових та колінних суглобів, хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху). Згідно з актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4, затвердженого 29 липня 2022 року, професійні захворювання виникли внаслідок тривалої дії шкідливих факторів виробничого середовища на організм працівника, недосконалість технології, механізмів, робочого інструменту. Причини виникнення хронічного професійного захворювання: важкість праці, запиленість повітря робочої зони, підвищений рівень шуму. Довідкою МСЕК серії 12ААА № 121645 від 31 серпня 2022 року позивачу встановлено первинно 60 відсотків втрати професійної працездатності, у тому числі: 40 відсотків - радикулопатія з дефартрозами, 10 відсотків - ХОЗЛ, 5 відсотків - приглухуватість, 5 відсотків - за трудовим каліцтвом, акт форми Н-1 № 16 від 06 серпня 2014 року. В подальшому довідкою МСЕК серії 12ААА № 141658 від 08 серпня 2023 року позивачу встановлений той самий відсоток втрати професійної працездатності повторно. Крім того, 03 серпня 2014 року позивач був травмований внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, під час роботи на підприємстві відповідача, що підтверджується актом проведення розслідування нещасного випадку від 06 серпня 2014 року. Позивач вказує, у зв'язку з вказаним хронічним професійним захворюванням, отриманою травмою порушено та порушуються нормальні життєві зв'язки позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування, позбавляє можливості позивача вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання, він постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Крім того, внаслідок отриманих хронічних професійних захворювань, що супроводжується значною втратою працездатності, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, він постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах. На даний час його самопочуття не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними, усвідомлення чого, завдає йому душевного болю та страждань. Перелічені негативні явища не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію. Отже, факт моральних страждань є очевидним і не потребує доказуванню іншими засобами доказування. Позивач вважає, що за таких обставин зі сторони відповідача йому має бути відшкодована моральна шкода, яка завдана ушкодженням здоров'я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у нього хронічного професійного захворювання. На підставі викладеного ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача в якості відшкодування моральної шкоди спричиненої ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання у розмірі 288 000 грн.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 травня 2025 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Стягнуто з ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я 120 000 грн. з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів. В іншій частині - відмовлено. Стягнуто з ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля» на користь держави судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
В апеляційній скарзі ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля» просять рішення суду від 09 травня 2025 року змінити, зменшивши розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача у зв'язку з ушкодженням здоров'я з 120 000 грн. до 60 000 грн., посилаючись на неповне з'ясування судом обставин у справі, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст.43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно ст. 4 Закону України “Про охорону праці», державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Статтею 153 Кодексу законів про працю України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до вимог статті 173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Згідно статті 237-1 КЗпП України, відшкодування шкоди власником, або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року №20-рп/2008, громадянам надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника, або уповноваженого ним органу (роботодавця).
За таких обставин, з огляду на вищезазначені норми Законів, судом встановлено що позивачу спричинено моральну шкоду, у зв'язку з ушкодженням здоров'я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у позивача хронічного професійного захворювання.
Право на компенсацію за моральну шкоду, виникає у особи з дня встановлення йому стійкої втрати працездатності вперше висновком медико-соціальної експертної комісії (дана правова позиція знайшла своє відображення в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 11 травня 2016 року по справі № 6-3149цс15).
У справі встановлено, позивач ОСОБА_1 має 23 роки 11 місяців загального страхового стажу, з них 23 роки 10 місяців у шкідливих умовах праці з повним робочим днем у шахті, що призвело до виникнення професійних захворювань (а.с.14, 15, 43, 44).
03 серпня 2014 року позивач був травмований внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, під час роботи на підприємстві відповідача, що підтверджується актом проведення розслідування нещасного випадку від 06 серпня 2014 року (а.с.16, 17).
12 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звільнено з роботи у зв'язку із виходом на пенсію (а.с.43, 44).
За час роботи на підприємстві відповідача позивач отримав хронічне професійне захворювання.
Медичним висновком лікарсько-експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 30 червня 2022 року, протокол № 1080 у ОСОБА_1 встановлено наявність професійних захворювань: хронічне обструктивне захворювання легенів першої-другої стадії, легенева недостатність другого ступеня, радикулопатія попереково-крижова та шийна з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями хребта, м'язово-тонічним та стійким больовим синдромами, вираженим периферичним нейросудинним синдромом, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу, остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових та колінних суглобів, хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху) (а.с.14, 15).
Згідно з актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4, затвердженого 29 липня 2022 року, професійні захворювання виникли внаслідок тривалої дії шкідливих факторів виробничого середовища на організм працівника, недосконалість технології, механізмів, робочого інструменту. Причини виникнення хронічного професійного захворювання: важкість праці, запиленість повітря робочої зони, підвищений рівень шуму (а.с.16, 17).
Довідкою МСЕК серії 12ААА № 121645 від 31 серпня 2022 року позивачу встановлено первинно 60 відсотків втрати професійної працездатності, у тому числі: 40 відсотків - радикулопатія з дефартрозами, 10 відсотків - ХОЗЛ, 5 відсотків - приглухуватість, 5 відсотків - за трудовим каліцтвом, акт форми Н-1 № 16 від 06 серпня 2014 року (а.с.36, 37).
Довідкою МСЕК серії 12ААА № 141658 від 08 серпня 2023 року позивачу встановлений 60% втрати професійної працездатності, у тому числі: 40 відсотків - радикулопатія з дефартрозами, 10 відсотків - ХОЗЛ, 5 відсотків - приглухуватість, 5 відсотків - за трудовим каліцтвом, акт форми Н-1 № 16 від 06 серпня 2014 року (а.с.22).
Таким чином, внаслідок отримання травми, тривалої дії шкідливих факторів на робочому місці позивач ОСОБА_1 втратив професійну працездатність, має інвалідність третьої групи, втратив 60% за профзахворюваннями професійної працездатності, що порушило нормальні життєві зв'язки позивача, позивач позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування, позбавляє можливості позивача вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання, позивач постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Внаслідок отримання хронічних професійних захворювань, що супроводжується значною втратою працездатності, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, позивач постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах. На теперішній період часу самопочуття позивача не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними, усвідомлення чого, завдає позивачу душевного болю та страждань.
Зазначений висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, відповідає вимогам законодавства, обставинам справи та узгоджується з роз'ясненнями, наданими у постанові Пленуму Верховного Суду України в п.13 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 з подальшими змінами та доповненнями, а також постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року (провадження №14-288цс19).
Враховуючи глибину фізичних та моральних страждань позивача, неможливість відновлення попереднього фізичного стану, тяжкість і незворотність змін у буденному житті, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 120 000 грн., та такий розмір буде достатнім та необхідним, врахувавши, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.
Доводи апеляційної скарги ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля» про наявність підстав для зменшення розміру відшкодування моральної шкоди до 60 000 грн. є необґрунтованими належними доказами у справі.
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Павлоградвугілля» - залишити без задоволення.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 27 серпня 2025 року.
Головуючий суддя І.А.Єлізаренко
Судді М.О.Макаров
О.В.Свистунова