справа № 631/809/25
провадження № 3/631/447/25
26 серпня 2025 року селище Нова Водолага
Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Мащенко Світлана Василівна, розглянувши в залі судових засідань № 1 приміщення суду матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця села Знам'янка Харківського району Харківської області, громадянки України (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 14.09.1999 року Нововодолазьким РВ УМВС України в Харківській області), реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_2 ,
який не працює, зареєстрований за адресом:
АДРЕСА_1 ;
та проживає за адресом:
АДРЕСА_2 ;
за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
З протоколу про адміністративні правопорушення (серії ВАД № 699232), складеного 16.07.2025 року інспектором ЮП СВГ ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області капітаном поліції Федоренко А. В., вбачається, що ОСОБА_1 , не займається вихованням свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 13.07.2025 року о 20 годині 15 хвилин зупинений в селі Просяне по дорозі між селами Нова Водолага на мотоциклі марки «МУСТАНГ», державний номерний знак НОМЕР_3 , який не має права на керування даним видом транспортного засобу, чим порушив частину 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як особа, яка керує транспортним засобом, не маючи права керування даним видом транспортного засобу, за що передбачена відповідальність частиною 3 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Правопорушник ОСОБА_1 до судді з'явився, свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визнав повністю та просив суворо не карати.
Крім повного визнання ОСОБА_1 своєї вини, його винність у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення також доведена й всіма зібраними, наданими судді та дослідженими у судовому засіданні доказами у їх сукупності..
Так, відповідно до приписів статті 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Сукупністю даних Протоколу про адміністративне правопорушення (серія ВАД № 699232), складеного 16.07.2025 року інспектором ЮП СВГ ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області капітаном поліції Федоренко А. В., підтверджуються обставини, місце та час вчинення правопорушення (а. с. 2).
З рапорту старшого інспектора - чергового ЧЧ відділення поліції № 3 Харківського РУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції Почтаря О., зареєстрованого 13.07.2025 року під № 3398 в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку), вбачається, що останній доповів заступникові начальника відділення поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області капітану поліції Сосюрці Володимиру про те, що 13.07.2025 року о 20 годині 15 хвилин зі служби 102 надійшло повідомлення про те, що за адресою: дорога між селами Водолага та Просяне Харківського району Харківської області,- зупинено неповнолітнього ОСОБА_2 на мотоциклі марки «Мустанг», державний номерний знак НОМЕР_3 (а. с. 3).
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 від 13.07.2025 року, він мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,- та цього дня був відсутній вдома, а його син ОСОБА_2 знаходився вдома. Мотоцикл марки «Мустанг», державний номерний знак НОМЕР_3 , стояв в гаражі із ключами від нього. О 17 годині 49 хвилин він зателефонував сину, який повідомив, що знаходиться вдома, проте дозволу їхати до села Просяного він не надавав. Зауважив, що обізнаний про те, що син бере мотоцикл та періодично їздить по селу без права на керування транспортним засобом (а. с. 4 - 5).
Згідно з письмовими пояснення ОСОБА_2 від 13.07.2025 року, він мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,- та цього дня о 18 годині 30 хвилин він взяв мотоцикл з гаражу задля того, щоб поїхати з села Знам'янка в село Просяне. Батька не попереджав, бо не має посвідчення водія. Доїхавши до вулиці Гоголя в селі Просяне, він не побачив машину поліції. Розвернувшись, почав тікати, так як був без мотошолому. Коли тікав, то працівники поліції в гучномовець говорили, щоб він зупинився, але він не зупинявся. Він зупинився лише тоді, коли пробив колесо в полі. Зауважив, що обізнаний у тому, що йому не можна керувати, але він все одно взяв мотоцикл і поїхав (а. с. 6 - 7).
Відповідно до свідоцтва про народження (серія НОМЕР_4 ), виданого 01.03.2010 року Знам'янською сільською радою Нововодолазького району Харківської області, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що в Книзі реєстрації народжень 01.03.2010 року зроблено відповідний актовий запис за № 1 та його батьками зазначені громадяни України: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а. с. 12).
Постановою про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (серії ЕНА № 5215266), винесеною 13.07.2025 року інспектором СРПП ВП № 3 ХРУП № 1 в Харківській області лейтенантом поліції Багліковим Б. С. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення 13.07.2025 року адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статі 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за передачу керування транспортним засобом марки «МТ200-8», державний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який не має права керування даним видом транспортного засобу, чим порушив пункт 2.9 «ґ», із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 гривень.(а. с. 13).
Частина 3 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачена цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами 3 або 4 статті 173-4 цього Кодексу, та тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють.
При цьому згідно із змістом частини 2 статті 126 зазначеного кодифікованого акта проступком вважається керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відтак, неповнолітній ОСОБА_2 , який досяг віку 15 років, керував транспортним засобом марки «МТ200-8», державний номерний знак НОМЕР_3 , не маючи права керування даним видом транспортного засобу, а його батько ОСОБА_1 - передав йому керування цим транспортним засобом, чим порушив частину 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, оцінивши матеріали справи та наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, своєчасному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважаю факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведеним, а тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 , є його щире розкаяння.
Обставин, що обтяжують його відповідальність, суддею не встановлено.
Крім того, майнової шкоди проступком не заподіяно.
При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, ступень вини, майновий стан, особу правопорушника, а також наявність обставини, що пом'якшує відповідальність винного, й вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в виді штрафу в межах, установлених частиною 3 статтею 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 50 х 17,00 гривень = 850,00 гривень.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні проступку, передбаченого частиною 3 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладаючи на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, слід вирішити питання про стягнення з нього й судового збору.
Так, відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. При цьому розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Таким законом, що встановлює правові засади справляння судового збору, є Закон України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (із змінами та доповненнями), частина 1 та пункт 5 частини 2 статті 4 якого передбачають, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі, яка дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому він справляється.
Пунктом 9 частини 1 статті 40 Бюджетного кодексу України № 2456 - VІ від 08.07.2010 року (із змінами та доповненнями) визначено, що розмір прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення визначається Законом про Державний бюджет України.
Відповідно до приписів абзацу 3 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» № 4059-IX від 19.11.2024 року, з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб встановлений в сумі 3028,00 гривень.
Таким чином, у зв'язку із накладенням на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, з нього слід стягнути й судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 гривень, із розрахунку: 0,2 х 3028 гривень = 605,60 гривень.
Приймаючи постанову, суддя також вважає за необхідне зазначити, що пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.
За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.
Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади (на цей час Берестинський район та місто Берестин відповідно) та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.
При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.
Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.
Пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного Закону на законодавчому рівні унормовано, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до цього, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.
Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, воєнний стан на території України не припинений та не скасований, а тому справа перебувала на розгляді судді належного суду.
На підставі викладеного, діючи в точній відповідності із законом, з метою зміцнення законності, виховання особи, яка вчинила це адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, керуючись статтею 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); статтею 17, пунктом 6 частини 2 статті 36 і пунктами 3 та 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року, статтею 40 Бюджетного кодексу України № 2456 - VІ від 08.07.2010 року (із змінами та доповненнями), статтею 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (із змінами та доповненнями), абзацом 3 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» № 4059-IX від 19.11.2024 року, і частиною 5 статті 7, статтями 23, 27, 33 - 35, 38, 40-1, частиною 3 статті 184, статтями 245, 246, 249, 251, 252, частиною 2 статті 268, частиною 2 статті 277, статтями 280, 283 - 285, частиною 2 статті 287 та статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 8073-Х від 07.12.1984 року (із змінами та доповненнями),
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного проступку, передбаченого частиною 3 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850,00 гривень (вісімсот п'ятдесят гривень 00 копійок)
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до відповідальності, її законним представником, захисником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова про накладення адміністративного стягнення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами, звертається до виконання протягом трьох місяців і підлягає виконанню з моменту її винесення, за виключенням випадків, прямо передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Постанову прийнято, оформлено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику.
Суддя С. В. Мащенко