Справа №403/400/25 провадження № 3/403/194/25
27 серпня 2025 року с-ще Устинівка
Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції №1 (м.Долинська) Кропивницького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , згідно
відомостей, зазначених в протоколі,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання:
АДРЕСА_1 , місце реєстрації:
АДРЕСА_2 , громадянство України (паспорт
№ НОМЕР_1 , виданий 22.07.2022 органом 3533),
не працюючого
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №268612, складеного 27 червня 2025 року поліцейським з СРПП ВП №1 (м.Долинська) КРУП ГУНП в Кіровоградській області (скорочення, як вони викладені в протоколі) капралом поліції Кулініч Д.О., з доданими до нього матеріалами, 27 червня 2025 року о 21 год. 35 хв. за адресою: с.Березівка, вул....(через нерозбірливий почерк виконавця неможливо прочитати), буд.№15 гр-н ОСОБА_1 умисно погрожував ...(далі текст викладений в суті учиненого адміністративного правопорушення незрозумілий для прочитання з огляду на нерозбірливий почерк при його написанні)... тілесних... та... по відношеню до своєї дружини ОСОБА_2 (ініціали неможливо визначити через нерозбірливий почерк), що проживає разом з ним, чим завдав шкоди психічному здоров'ю, чим вчинив домашнє насильство психічного характеру, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судове засідання по розгляду справи гр-н ОСОБА_1 , як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся в порядку, передбаченому законом. Будь-яких заяв та клопотань в порядку ст.268 КУпАП до суду не подав.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (п.41 рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, заява №3236/03) сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За вказаних обставин, з урахуванням того, що положення ст.268 КУпАП не містять імперативної вимоги щодо здійснення розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173-2 КУпАП, за обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності гр-на ОСОБА_1 , що відповідатиме виконанню завдань, визначених ст.1 КУпАП. При вирішенні питання щодо наявності в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.
За змістом ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При з'ясуванні цих обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно яких доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
За змістом ст.ст.254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Таким чином, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів, обов'язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до положень п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п.14 ч.1 ст.1 Закону).
Як вбачається із суті адміністративного правопорушення, викладеній в протоколі серії ВАД №268612 від 27 червня 2025 року, гр-н ОСОБА_1 вчинив стосовно гр-нки ОСОБА_3 (заначена в рядку потерпілий) домашнє насильство психічного характеру, чим завдав шкоди психічному здоров'ю.
Подібний виклад суті адміністративного правопорушення має узагальнений характер, оскільки не містить зазначення того, яка саме шкода, передбачена положеннями п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», була завдана психічному здоров'ю гр-нки ОСОБА_3 внаслідок дій гр-на ОСОБА_1 , як чоловіка, з яким вона проживає однією сім'єю.
Подібний формальний підхід до складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, позбавляє суд можливості самостійно встановити наявність в діях гр-на ОСОБА_1 ознак об'єктивної сторони саме психологічного насильства, як виду домашнього насильства, за відсутності в протоколі встановлених поліцейським обставин події, що мала місце 27 червня 2025 року за участі гр-н ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ..
Крім того, зі змісту письмового пояснення гр-нки ОСОБА_3 від 27 червня 2025 року, доданого до протоколу, не вбачається повідомлення нею обставин виникнення в неї внаслідок дій гр-на ОСОБА_1 побоювань за свою безпеку чи спричинення їй емоційної невпевненості.
З доданої до протоколу оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 27 червня 2025 року, проведеної лейтенантом поліції ОСОБА_4 , вбачається повідомлення гр-нкою ОСОБА_3 про те, що поведінка кривдника ОСОБА_1 не вплинула на її безпеку та безпеку дітей (п.13), а також про те, що кривдник не залякував, не переслідував постраждалу особу або дітей, не погрожував їй/їм (п.10), що свідчить про відсутність шкоди, завданої психічному здоров'ю гр-нки ОСОБА_3 ..
При цьому зазначені в письмовому поясненні гр-нки ОСОБА_3 та в її ж заяві від 27 червня 2025 року обставини розбиття гр-ном ОСОБА_1 пластикового вікна, чим їй було завдано матеріальної шкоди в сумі 7000,00 грн., а також пошкодження шиферу на суму 600,00 гр., не береться суддею до уваги при розгляді справи, оскільки об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, була встановлена поліцейським саме як домашнє насильство психологічного характеру, що завдало шкоди психічному здоров'ю гр-нки ОСОБА_3 , без надання жодної правової кваліфікації зазначеним вище діям.
З огляду на викладене, суд не наділений повноваженнями самостійно здійснювати правову кваліфікацію дій особи, яка не охоплюється змістом протоколу та зазначеної в ньому об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а також вирішувати питання про наявність в діях гр-на ОСОБА_1 складу іншого адміністративного правопорушення чи ознак протиправної поведінки, яка є підставою для юридичної відповідальності іншого виду.
Будь-яких інших, передбачених ст.251 КУпАП доказів на підтвердження наявності в діях гр-на ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП (за ознакою психологічного насильства), до протоколу серії ВАД №268612 додано не було, про їх наявність у самому протоколі також не зазначено.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Карелін проти Російської Федерації» від 20 вересня 2016 року (заява №926/08) зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.
Суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (п.161 рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», заява №25).
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
З огляду на викладене, враховуючи, що обов'язковою ознакою психологічного насильства, як об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, є наслідок у виді виникнення у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинення їй емоційної невпевненості та нездатності захистити себе, наявність якого під час розгляду справи не була підтверджена сукупністю доданих до протоколу матеріалів, а також відсутність зазначення в протоколі будь-яких ознак психологічного насильства, як об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, суд приходить до висновку про відсутність в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки зазначене в протоколі формулювання щодо вчинення ним домашнього насильства психічного характеру стосовно гр-нки ОСОБА_3 , як жікни, з якою він спільно проживає однією сім'єю без реєстрації шлюбу, не було доведено достатніми та належними в своїй сукупності доказами, а тому не може свідчити про вчинення стосовно гр-нки ОСОБА_3 домашнього насильства психологічного характеру в розумінні вимог ч.1 ст.173-2 КУпАП та п.п.14. 17 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», виходячи із суті адміністративного правопорушення, викладеної в протоколі.
Відповідно до положень п.3 ч.1, ч.2 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених ст.247 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за наявності таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, приходжу до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, стосовно гр-на ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.7, ч.1 ст.173-2, ст.ст.245, 247, 251, 252, 256, 280, 283, 284, 285, 287, 289, 294 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Устинівський районний суд Кіровоградської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.285 КУпАП копію постанови протягом трьох днів вручити або направити особі, щодо якої її винесено.
Суддя С.Ю.Атаманова