Справа № 346/3557/25
Провадження № 2-а/346/118/25
21 серпня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі: головуючого судді: Махно Н.В.
з участю секретаря: Гломби А.В.
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: Микитин Л.Й.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
До Коломийського міськрайонного суду, представник позивача, адвокат Микитин Л.Й., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , подала позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення. У позові зазначає, що ОСОБА_1 , 01.07.2025 року дізнався, що ІНФОРМАЦІЯ_2 склав та видав постанову №1025/25 від 01.07.2025 року про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності. На підставі постанови позивач притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Вказує, що у постанові зазначено: 01.07.2025 року о 10 год. 30 хв., громадянин ОСОБА_1 , був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 . В ході уточнення даних військово-облікового документа з військовими даними ЄДРП, військовозобов'язаних, резервістів, було виявлено, що вказаний громадянин не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою уточнення даних у зв'язку з чим начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 було подано звернення до поліції, звернення №Е965099 від 25.12.2024 року щодо доставлення вказаного громадянина до ІНФОРМАЦІЯ_3 як особи, яка порушує законодавство про оборону та мобілізаційну підготовку та мобілізацію і скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вказує, що дані у постанові не відповідають дійсності. Вказує, що позивач не отримував жодної повістки, дані через додаток Резер+ оновив вчасно, що підтверджується витягом, вказує, що позивачу вже на місці повідомили, що на нього був складений протокол про притягнення до адміністративної відповідальності. Представник позивача вказує, що постанова є незаконною та необґрунтованою з огляду на: відсутність належних та допустимих доказів, також вказує на тому, що на момент складення протоколу, до нього не були долучені будь-які документи, на підставі яких можливо було б зробити висновок про наявність або відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, про те, що позивач отримував повістку та був належним чином повідомлений про час та місце прибуття. Представник позивача в інтересах позивача просить суд скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 № 1025/25 від 01.07.2025 року, за справою про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, судові витрати стягнути з відповідача.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак попередньо подав до суду відзив, в якому просив у задоволенні позову ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови від 01.07.2025 року №1025/25 про накладення адміністративного стягнення - відмовити, розгляд справи просив проводити без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відзив мотивує тим, що 01.07.2025 року о 10 год. 30 хв., громадянин ОСОБА_1 , був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 , в ході уточнення персональних даних позивача з військово-обліковими даними Державного реєстру було виявлено, що позивач не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 15.12.2024 року об 09:00 годині з метою уточнення даних по повістці №1501539, яка була 29.11.2024 централізовано сформована в Державному реєстрі та надіслана позивачу засобами поштового зв'язку. Вказує, що в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (Форма 119 АТ "УКРПОШТА") повістка подана поштовому оператору 29.11.2024 року №0610212496823 для відправлення позивачеві на адресу, яка відповідає його обліковим даним в Державному реєстрі. Вказує, що в поштовому відправленні міститься повістка і опис вкладення до рекомендованого поштового відправлення (Форма 107П АТ "УКРПОШТА"), що підтверджує надсилання позивачеві. Інформація в поштовому відправленні та порядок надсилання позивачеві повістки, сформованої за допомогою Державного реєстру, відповідають вимоги пункту 30-3 Порядку № 560.
Представник позивача попередньо подала до суду відповідь на відзив, в якій просила суд задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.
В судовому засіданні позивач та представник позивача просили позов задовольнити та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення, а провадження у справі закрити, та стягнути судові витрати.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши докази по справі, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до копії постанови № 1025/25 від 01.07.2025 року, 01.07.2025 року о 10 год 30 хв, громадянин ОСОБА_1 , був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 , в ході уточнення даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними ЄДРП, військовозобов'язаних, резервістів, було виявлено, що вказаний громадянин не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою уточнення даних, у зв'язку з чим начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 було подано звернення до поліції , звернення №Е965099 від 25.12.2024 року про доставлення вказаного громадянина до ІНФОРМАЦІЯ_3 як особи, яка порушує законодавство про оборону та мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.9). Згідно з роздруківки з резерв+, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , уточнив дані вчасно, а саме 18.05.2024 року (а.с. 8). Також встановлено, що ОСОБА_1 , має відстрочку на підставі п. 13 ч.1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (а.с.15).
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно із ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Предметом оскарження у справі, що розглядається, є постанова ТЦК та СП про вчинення адміністративного правопорушення, що передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинено в особливий період, і вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до абз. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк. У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року, додатком 2 до якого є Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до положень підпункту 2 пункту 1 Правил призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні зокрема прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року.
Порядок №560 визначає, зокрема, процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів; процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних та резервістів та внесення відповідних зміну військово-облікові документи.
Відповідно до п.21, 24 цього Порядку за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. У разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
У відповідності до п. 28 вказаного Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Пунктом 41 вказаного Порядку передбачено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Враховуючи вимоги ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.07.2020 у справі № 216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно з правилами ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, на відповідача покладено обов'язок доказування правомірності складення оскаржуваної постанови.
Однак, відповідачем не надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем вказаного адміністративного правопорушення та притягнення останнього до адміністративної відповідальності з дотриманням визначеної законом процедури.
Так, судом встановлено, що 29.11.2024 року на ім'я позивача сформовано повістку про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 15.12.2024 року для уточнення даних. Однак, в матеріалах справи відсутні дані, що повістку позивачу було належним чином відправлено, згідно вимог законодавства, зокрема в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин, викладених в оскаржуваній постанові, а саме те, що позивач був належним чином, оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 15.12.2024 року.
Крім того, зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, що відповідачем належним чином з'ясовувалася причина неявки позивача за повісткою та чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, що є порушенням вимог ст.280 КУпАП.
Тому, суд приходить до висновку, що відповідачем вказаний обов'язок не виконано і не спростовано доводів позивача про неправомірність винесення оскаржуваної постанови.
У відповідності до ст. 62 Конституції Українивина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналізуючи в сукупності викладені обставини та докази, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
При цьому суд керується висновком Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, де в п. 58 Суд вказав, що хоча пункт 1 статті Конвенції (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, позов слід задовольнити, та слід скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 № 1025/25 від 01.07.2025 року, за справою про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити, та слід стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 , сплачений судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок
На підставі наведеного, та ст.ст. 251, 252, 280, 288, 289 КУпАП, керуючись ст.ст. 12, 19-20, 72-77, 244-246, 255, 286 КАС України, суд, -
Позов задовольнити. Скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 Горпиняка Тараса Сергійовича № 1025/25 від 01.07.2025 року, за справою про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ), за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП : НОМЕР_2 , сплачений судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне судове рішення складено 26.08.2025 року.
Суддя: Махно Н. В.